Зробити фінансові послуги доступними для простих людей, а також дати їм можливість зберегти та примножити свої заощадження – така мета діяльності Кредитної спілки «Рівненщина», яка була створена у жовтні 2005 року.
– Я працював заступником фінансового директора на великому підприємстві, – розповідає голова правління КС «Рівненщина» Микола Котнюк, – добре знав послуги, які пропонують фінансові установи в Україні. В той час фірма під заставу нерухомості могла легко отримати кредит у банку, а рядовим людям фінансові послуги лишалися практично недоступними. Отримати
3-5 тисяч гривень на ремонт квартири, весілля чи навчання для дітей було вкрай складно. Саме тому зацікавився роботою кредитних спілок в інших регіонах і зрозумів: це саме те, що може допомогти людям.
Заснували кредитну спілку «Рівненщина» 53 мешканці Рівненської області, які внесли до статутного фонду по 20 гривень кожен. Стартовий капітал був трохи більший як тисяча гривень. За два перші місяці роботи активи спілки досягнули 100 тисяч гривень. За рік цей показник збільшився удесятеро, наприкінці 2006 року кредитний портфель КС «Рівненщина» перевалив за мільйон гривень.
Але у 2008 році світ накрила фінансова криза. Проблеми виникли як у кредитних спілках, так і в деяких банках. Національний банк своєю постановою практично заборонив дострокове розірвання депозитних угод. Мільярди гривень були кинуті на рефінансування банків. Тим часом кредитні спілки залишились зі своїми проблемами наодинці. Але тоді їм допомогли люди. Керівництву КС «Рівненщина» вдалося переконати вкладників не панікувати, натомість спілка пообіцяла надалі справно сплачувати проценти. Так само шукали порозуміння і з позичальниками, намагались увійти в становище кожної людини. Таким чином КС «Рівненщина» змогла вистояти. Вже в другій половині 2010 року почалося відродження. І хоча наслідки кризи відчутні й нині, спілка розвивається, а фінансові показники йдуть вгору.
– Влітку минулого року ми відкрили відділення в Кузнецовську, – розповідає заступник голови правління Святослав Клічук. – Плануємо розширяти нашу мережу, в кожному районному центрі хочемо мати свої відділення. Це дасть змогу максимально наблизити і спростити доступ до фінансових послуг усім громадянам області. Ще один напрям розвитку спілки – фінансова освіта громадян. Перелік послуг, які пропонують на ринку, постійно зростає, але не кожен має економічну освіту і може правильно оцінити їхню справжню ціну. Саме тому люди часто звертають увагу на яскраву рекламу, а потім влазять у боргову кабалу чи втрачають свої заощадження. Фінансові продукти КС «Рівненщина» одні з найвигідніших як за вкладами, так і за споживчим кредитуванням.
– Серед пріоритетів у своїй діяльності бачимо кредитування впровадження енергозберігаючих заходів, – ділиться думками ще один заступник голови правління КС «Рівненщина», Валерій Булавський. – Наприклад, заміну вікон, утеплення будинків тощо. Підписали меморандум про співпрацю з місцевою фермерською асоціацією. Така робота спілки не тільки дозволяє нам збільшити свій капітал, а й приносить користь людям.
– Ми намагаємося постійно вдосконалюватися та бути лідерами, – додає Микола Котнюк. – Нині наші активи – це більш як 5 мільйонів гривень. КС «Рівненщина» – одна з найбільших кредитних спілок області. Нашими послугами вже скористалися 1900 громадян. Беремо активну участь у роботі Всеукраїнської та Рівненської асоціацій кредитних спілок, співпрацюємо з ОКС «Програма захисту вкладів». Торік експерти Міжнародного економічного рейтингу «Ліга кращих» визнали Кредитну спілку «Рівненщина» кращою серед усіх спілок області. Наші працівники постійно навчаються та підвищують свій професійний рівень. Своє шестиріччя зустрічаємо готовими до нових випробовувань і звершень. При цьому пам’ятаємо, що наш добробут залежить від добробуту наших членів. І вся наша робота саме для них.
Спілкувався Сергій ПИСАРЧУК
Читачі тижневика "7 днів" мають унікальну можливість запитати про те, що їх хвилює, через посередництво газети міського голову Рівного - Володимира Хомка.
Запитання до мера ви можете продиктувати журналістам нашого тижневика за номерами телефонів: 45-40-05, 22-25-50 та 63-33-66 у робочий час (з 8.30 до 17.15) від сьогодні до наступного четверга, 24 травня.





Коментарі