Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Липень 2015
 

Сергій Васильчук: «Робимо не тому, що вибори, а тому, що появилися кошти» | Газета 7 Днів

Сергій Васильчук: «Робимо не тому, що вибори, а тому, що появилися кошти»

30.07.2015 00:00
Переглядів:223

Щойно міська влада активно взялася за благоустрій Рівного, як одразу знайшлися скептики, котрі намагаються все перекласти зі здорової голови на хвору. Мовляв, таким чином: прокладеними дорогами, відремонтованими дворами, збудованими дитячими майданчиками мерія намагається здобути перед місцевими виборами прихильність рівнян. Що насправді посприяло суттєвим капіталовливанням у житлово-комунальну галузь? Про це розмова журналіста із заступником міського голови Рівного, депутатом Рівнеради Сергієм ВАСИЛЬЧУКОМ.

– Сергію Миколайовичу, на перший погляд, і справді здається дивним: у державі поглиблюється економічна криза, натомість у міському бюджеті знайшлися небачені досі кошти на комуналку та соці­альну сферу. Чим це можна пояснити?

– Нічого надзвичайного в цьому немає. Просто завдяки змінам у Бюджетному кодексі України надходження деяких податків передали на місця, в тому числі і в Рівному. Мабуть, ні Верховна Рада, ні Кабмін самі не очікували, в які суми це виллється.

Заради справедливості треба сказати, що ці податки сплачує кінцевий споживач. Взяти, скажімо, акцизний збір, тобто 5 відсотків, які ми платимо, коли заправляємо автомобіль на АЗС, або коли купуємо алкогольні чи тютюнові вироби. Плюс до цього є податок на нерухомість, плата за землю. Тут знову ж таки уряд своїми нормативними актами збільшив на 25 відсотків розмір нарахувань за оренду землі і плати за неї.

– Як саме розподілили ці гроші?

– Основна частина коштів, майже 38 мільйонів гривень, скерована на житлово-комунальну сферу. Це начебто великі гроші, але за них можна зробити удвічі-утричі менше, ніж торік. Адже перекрити шатровий дах житлового будинку коштує майже мільйон гривень, коли раніше можна було за 200–300 тисяч.

Гроші фактично виділили на всі галузі. І мені особисто дуже приємно, що з коштів, передбачених на освітню сферу, отримали частину й дошкільні навчальні заклади, розташовані на території мого виборчого округу. Зокрема, 200 тисяч гривень передбачено для ДНЗ № 33 на ремонт даху, 100 тисяч гривень для 39-го дитсадка – на ремонт пральні, 150 тисяч гривень для іншого дошкільного закладу – на реконструкцію харчоблоку.

Частина коштів піде на облаштування дитячих майданчиків, сподіваюся, й на Короленка, 4 і на Макарова, 42. Будуть асфальтувати дворові території, в тому числі, сподіваюсь, і на моєму виборчому окрузі.

– У декого складається враження, що міська влада починає працювати лише перед виборами.

– Це не тому, що вибори, а тому, що появилися реальні кошти і немає затримки з фінансуванням. А згадайте 2013 рік, коли в міському бюджеті залишалося майже 40 мільйонів гривень (причому не було перевиконання бюджету), а ми не могли ніщо проплатити, бо казначейство не пропускало гроші. У державній казні було порожньо, то вона самовільно позичала гроші з місцевих бюджетів.

Давайте 2014 рік згадаємо. Ми просили вчителів, працівників міськвиконкому йти у відпустки за власний рахунок, бо не вистачало на виплату зарплат, оскільки не було виконано дохідної частини бюджету.

Проте боюся, щоб уряд на наступний рік не забрав ці делеговані органам місцевого самоврядування податки назад. Торік, до речі, з Рівного забрали понад 4 мільярди гривень податків. А якщо врахувати те, що Рівнеазот уже давно платить на Київ, так само й «Епіцентр», залізниця, то й понад п’ять мільярдів. Натомість бюджет Рівного становить 1,1 мільярда гривень.

Як бачите, місто цілком самодостатнє. Було б справедливо, щоб 70 відсотків податків залишалося в Рівному, а 30 нехай забирають у державну казну. При такому розкладі можна було б забезпечувати нормальну життєдіяльність міста. Хоча, на жаль, є застереження, які можуть внести певні корективи в ситуацію.

– Що ви маєте на увазі?

– Насамперед ту тривожну тенденцію, що дуже багато підприємців знімаються з реєстрації. Проблема ще й у тому, що досі не відновив роботу ПАТ «Рівнеазот», де працює понад 4 тисячі людей, а це негативно позначається на добробуті близько 15 тисяч рівнян.

На останній сесії ми прийняли чергове звернення до столичної влади, в якому висловили чітку позицію Рівнеради. Ми не кажемо, хто хороший, а хто поганий.
Є органи влади, є керівництво концерну. Нехай домовляються між собою таким чином, щоб їхні взаємини не мали негативних наслідків для роботи хімічного підприємства.

Нам головне, щоб люди працювали, отримували зарплату, відчували впевненість у завтрашньому дні.

– Сергію Миколайовичу, нині багато говорять про так званий Закон № 1565. Як ви його оцінюєте?

– Це палиця з двома кінцями. З одного боку, він заохочує громадян дбати про своє житло, а з іншого боку, там є одна погана норма, яку я категорично не підтримую. Йдеться про те, що всі видатки на капітальні ремонти лягають на плечі мешканців, тобто будуть проводитися за їхні кошти.

Скажімо, якщо зупиниться ліфт, мешканцям під’їзду доведеться скинутися по п’ять-шість тисяч з квартири (а може, й більше, бо не всі захочуть платити), щоб назбирати на ремонт 200 тисяч гривень. Держава спершу обіцяла передати людям будинки, зробивши перший капітальний ремонт, але потім забула про свою обіцянку.

Це категорично неправильно. Мають буди державні програми, які частково компенсували б вартість ремонтів у багатоповерхових будинках. Так само має робити й міська влада, виділяючи якісь кошти. Додайте сюди вклад мешканців, то спільними зусиллями в багатоповерхівках господарювати можна. Зрештою, ми це робимо вже давно і далі будемо робити.

– Яким чином міська влада допомагає рівнянам у вирішенні їхніх житлово-побутових проблем?

– На останній сесії з міського бюджету додатково виділено 2 мільйони 270 тисяч гривень на муніципальну програму сталого розвитку. Ми даємо на реалізацію проектів до 80 відсотків (залежно від того, який і на якому етапі реалізації він перебуває), а люди вкладають 20–30 відсотків своїх коштів.

Найбільше людей цікавить питання встановлення лічильників тепла, причому обов’язково з регулятором, щоб реально економити.

Актуальні також роботи з утеплення будинків, ремонту дахів, упорядкування підвалів та інженерних мереж. На ці програми цього року вже виділили 9,3 мільйона гривень, завдяки чому реалізовано 43 проекти. Додатково виділили 4,8 мільйона гривень для встановлення лічильників тепла у звичайних будинках за програмою співфінансування 50 на 50. На ці потреби вже зареєстровано понад 200 заяв. Це дуже добре, бо до кінця року 40 відсотків багатоповерхівок будуть з лічильниками.

Інтерв’ю взяв Василь ГЕРУС

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
3 + 6 =
More information?

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

 «Це – на убогих», – казав мій дід, збираючись до церкви і кладучи в кишеню дрібДалі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?