Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Січень 2014
 

Щоб уберегтися від раку, треба себе любити | Газета 7 Днів

Щоб уберегтися від раку, треба себе любити

30.01.2014 00:00
Переглядів:487

Чому на Рівненщині зростає кількість онкохворих і чи можна вберегтися від цієї страшної хвороби, наша кореспондентка розпитувала головного лікаря Рівненського обласного онкодиспансеру Григорія МАКСИМ’ЯКА.

– Григорію Івановичу, яка ситуація з онкозахворюваннями в нашому місті та області на цей час?

– Вона ніколи не була легкою, але є число, яке нас надзвичайно тривожить: у 2013 році ми вперше переступили тритисячну межу. До цього часу щороку в серед­ньому виявляли до трьох тисяч онкохворих. Торік в області за­фіксовано 3200 нових випадків раку. Хоча на загальноукраїнському рівні це далеко не найвищі показники, але в межах нашої області відбулося суттєве зростання за­хворюваності. Страждають в основному легені, шлунок, пряма кишка, молочні залози та гінекологічні органи в жінок. Одна з причин зростання: виявлення раку на ранніх – першій чи другій стадії. Але є й друга причина – абсолютний ріст кількості онкологічних захворювань.

Збільшилась кількість онкоза­хворювань серед дітей. У 2013-му в нас пройшли лікування 66 діток від народження до восьми років. Це в основному хвороби генетичного рівня, які дуже тяжко лікуються.

– Які основні причини виникнення раку?

– Більшість із них відомі всім: це й наслідки Чорнобильської АЕС, і гормональні збої, і порушення харчування, і шкідливі звички. Ми прекрасно знаємо, що, на жаль, і харчування у наших людей не збалансоване, і розповсюдження шкідливих звичок стрімке.

Наприклад, незважаючи на те, що у нас оголошена «боротьба з курінням», ефекту від неї ми поки що не бачимо: рівень захворюваності на рак легень не зменшується. Рак страшний і неприємний тим, що він мультипричинний. Ніколи не можна сказати, що саме та чи інша причина викликала хворобу. Зазвичай це комплекс причин.

– Чи відбулися зміни у фінансуванні онкодиспансеру державою? Кажуть, що на цей рік воно ще більше скорочується?

– Навпаки, фінансування диспансеру на цей рік збільшилося майже на мільйон гривень. Змінилась і структура бюджету. У 2013 році 98% бюджетних коштів призначались на зарплати і енергоносії. На харчування виділялося трохи більше як чотири гривні, а на лікування хворого вдома – 3 гривні 44 копійки на день. Спробуйте щось купити за ці гроші в аптеці. Цього року, за рахунок того, що бюджет дещо збільшився, ми змінили його структуру. Більше асигнувань йде на медикаменти, на харчі, але це все одно не вирішує проблеми.

А проблема в тому, що у нас, як і в усьому світі, онкологічне лікування дуже дороге. Через це жодна держава не може взяти на себе повне забезпечення онко­хворих ліками. Ви знаєте ситуацію із Жанною Фріске, яка зараз лікується за кордоном. Щодня, як запевняють інтернет-джерела, на її лікування йде 5 тисяч доларів. Порівняйте з цією сумою наші
3 гривні 44 копійки.

– Де ж вихід? Пересічна людина не має прибутків естрадної зірки.

– У нас працює державна програма «Онкологія», за якою постачаються хіміотерапевтичні речовини. Але реально сьогодні можемо забезпечити безкоштовною хіміотерапією тільки близько 20% хворих. Вісімдесят відсотків людей, на наш великий сором, лікуємо за їхній рахунок. Цього року, швидше за все, цей показник ще зменшиться. Це нонсенс, але в ситуації, що склалася, іншого виходу нема. Я завжди кажу: «Що чесніше: робити вигляд, що ми лікуємо, і не лікувати, а чи казати людині, скільки це коштує, і лікувати?» На жаль, ми саме в такій ситуації. Якщо в 2013 році частину хворих усе-таки забезпечували безкоштовною хіміотерапією, то ціни на онко­препарати і були, і є дуже високими. Вони просто зашкалюють. І коли при іншій патології можна обійтися ­антибіотиками, які коштують
100–200 гривень, то одна ампула препарату для наших хворих може обходитися в 40 тисяч гривень. І розрахована вона на 21 день. На жаль, це світові ціни.

– Скільки ж коштів усе-таки витрачається на лікування одного онкологічного хворого? Розумію, що конкретну суму назвати важко, але скажіть хоча б середній показник.

– Це справді важко визначити. Онкологія – специфічна галузь. У нас при кожній патології використовуються специфічні препарати, для кожного виду раку є своя хіміотерапія. Але якщо узагальнити, то в середньому доба перебування хворого в реанімації обходиться у 7–8 тисяч гривень. Самі операції – об’ємні, травматичні, і, звичайно, медикаментозне забезпечення має бути високого рівня. В цілому 90–95% від того, що хворий витрачає на лікування, становить вартість медикаментів, ціну на які визначає не установа, а аптечна мережа.

– Є хворі, які не можуть подолати такий ціновий поріг і відмовляються від лікування?

– Хворий має право відмовитися. Але з будь-якої ситуації є вихід. Більш ефективні, але водночас дуже дорогі імпортні препарати можна замінити менш ефективними, зате дешевшими ліками вітчизняного виробництва. Між іншим, з’явилися досить непогані вітчизняні препарати. Ціни на них нижчі. Звичайно, не в сотні разів, а вдвічі чи втричі, але й це суттєво для хворого. Тобто альтернативи є. Звичайно, це тяжко для пацієнта, не менш тяжко і для нас. Коли ти знаєш, що хворому стовідсотково допоможе певний препарат, але не можеш його забезпечити ним, це вбиває морально.

– Чи існують дієві методи профілактики онкозахворювань?

– Так, існують. Я не буду говорити про правильний спосіб ­життя, відмову від шкідливих звичок і т.д. Якщо брати медикаментозні методи, то останнім часом у Сполучених Штатах, та й у нас, уже роблять вакцинацію проти раку шийки матки у жінок. Вакцини досить дорогі, і ефективність їх ще до­сліджується, а в нашій країні вони ще мало розповсюджені з огляду на наш менталітет. Ця вакцина вводиться дівчаткам до 10–11 років, тільки тоді вона може дати якийсь захист у подальшому. Скажіть, чи багато батьків витрачатимуть великі гроші для того, щоб вакцинувати десятирічну дитину від хвороби, яка може з’явитися у неї в зрілому віці, а може й не з’явитися?

– Тобто не всі профілактичні заходи остаточно досліджені?

– Можна сказати й так. Візьмемо історію з Анджеліною Джолі, яка видалила молочні залози, щоб захистити себе від можливого раку грудей. Науковці до цього ставляться неоднозначно. Так, теоретично у неї могло виникнути захворювання, бо від цієї патології померла її мати. Але генний аналіз – надзвичайно дорога штука. Щоб відслідкувати генні мутації людини, треба витратити великі гроші. Чи доцільно видаляти молочні залози з профілактичною метою? Ми вже пройшли таку історію в 60–70-х роках, коли профілактично видаляли всім апендикс…

Але є інші питання профілактики: це своєчасне виявлення захворювання і своєчасне звернення хворого до лікарів. Коли головного онколога Радянського Союзу академіка Блохіна запитали, чи існує специфічна реакція на рак, він відповів: «Так, є дві специфічні реакції – нормальна реакція на свої відчуття і нормальна реакція лікаря на скарги хворого».

Для того, щоб уберегти себе від раку, треба, як мінімум, любити себе і довіряти своїм відчуттям. А у нас більшість хворих звертаються до лікаря тоді, коли вже впадуть. Запитуєш: «Чого не прийшли раніше?» Відповідають: «Думав, що минеться».

– Складається враження, що вся відповідальність за хвороби лежить на самих хворих…

– Скоріше, на суспільстві в цілому. Колись при Союзі діяла система диспансеризації. Тепер, на жаль, цього немає. Не можу ­сказати, що держава не намагається вплинути на ситуацію: формується нова система сімейної медицини. Хоча є й багато різних відгуків проти неї, та онкологи двома руками «за». Якщо сімейний лікар буде курувати сім’ю, він завжди побачить, що з людиною щось не так, і скерує її до фахівця. В усякому разі, надія на це є.

Але зараз питання звучить так: ріст онкологічних захворювань – це процес глобальний, на який ми, медики, впливати не можемо. Ми можемо вплинути тільки на раннє виявлення раку і його лікування на ранній стадії.

На жаль, мова цифр досить жорстка: в Рівному та Дубні – один із найнижчих показників виявлення захворювань на перших стадіях. Рівне також може «похвалитися» одним із найвищих в області показників, коли хворі звертаються до лікаря на четвертій стадії онкозахворювання.

Візьмемо елементарне: виявлення раку молочної залози на першій стадії. Це мамографія та операція. Все. Те саме захворювання, але виявлене на третій стадії, зумовлює значно складнішу діагностику, доопераційний курс променевої та хіміотерапії, операцію, післяопераційні курси хіміотерапії і так далі. Навіть чисто економічно (і для держави, і для пацієнта) вигідніше, щоб за­хворювання було виявлено на першій стадії. У цьому є логіка, але, на жаль, нею мало хто керується.

– Чи завжди хворий винен у пізньому зверненні до фа­хівців? Чи все-таки частина вини лежить на лікарях, які вчасно не встановили діагноз?

– Так, проблема рівня онкологічних обстежень лікарями загальної практики є. Як не дивно, в Рівному вона більш гостра, ніж у районах. У районах люди звертаються до дільничного терапевта, який краще знає кожного свого пацієнта. В місті, де є велика кількість вузьких спеціалістів, хворий обходить усіх спеціалістів по колу, і саме це інколи приводить до пізньої діагностики.

Звичайно, є питання онкологічної настороженості населення, але ніхто не знімає і питання онкологічної настороженості ліка­рів. Стара земська медицина спочатку виключала туберкульоз і рак, а тоді думала про інші захворювання. Над цим і б’ємося.

– А які з онкологічних проблем, на вашу думку, нині головні?

– В онкології взагалі більше проблем, ніж здобутків. Хоча, звісно, здобутки також є. Наприклад, деякі види патології, які ще 20–30 років тому не лікувалися, зараз виліковуються досить ус­пішно. У нашій області сьогодні 61,8% хворих живуть понад п’ять років після лікування. Це достатньо високий показник, навіть на рівні України.

Сучасна позиція онкологів: рак – це звичайне хронічне захворювання, яке на ранніх стадіях успішно лікується. От і головна проблема – населення треба переконувати, що раку не варто боятися, його треба вчасно виявляти і лікувати.

Французькі онкологи кажуть, що в кожної людини є свій рак, але не кожна до нього доживає. Це чорний гумор, але так і є. Не буду проводити аналогію з Європою, бо там народ законослухняний, і якщо йому скажуть, що треба раз на рік робити мамографію, то її роблять, скажуть, що раз на півроку треба відвідувати дантиста, йдуть до дантиста.

– Можливо, українці просто бояться? Для нас слово «рак» звучить як вирок.

– Є й таке, але ця хвороба, на жаль, сама по собі не зникає. І не треба сподіватися на допомогу екстрасенсів. Не лікується рак накладанням рук і травами. Хоча повністю відкидати народні методи теж не стану. Я починав із усвідомлення, що лікування раку надзвичайно травматичне. І променева терапія, і оперування, і хіміотерапія – це пошкоджуючі методи лікування. А після них можна знімати побічні явища фітотерапією чи чимось іншим. Ми ж часто бачимо, що хворий, якому призначене лікування, йде до якогось діда, який дає таблетки чи травичку і обіцяє швидке одужання. Звичайно, краще попити травичку, ніж лягати під ніж, але результат такого лікування – четверта стадія раку, з якою хворих привозять до нас.

– Є версія, що рак – грибкове захворювання. Це правда?

– Я працюю в онкології 35 років. Таких версій походження раку за рік з’являється п’ять або шість. Була й теорія, що рак – це один із видів прокази. На жаль, більшість із них не витримують жодної критики. Тому досі немає єдиної чіткої думки щодо походження раку.

Хоча у моїй практиці був випадок, коли я оперував пухлину шлунка, а на гістології це були друзи грибка. Але це один випадок за все моє хірургічне життя. Хоча вже доведено, що деякі види раку мають вірусну або генетичну етіологію. Наприклад, рак молочної залози може передаватися по жіночій лінії. Жінки, у яких дуже рано почалися і дуже пізно закінчилися менструації, також частіше хворіють на рак молочної залози. Є так званий «сімейний» рак товстої кишки. Але це не вирок, просто такі люди повинні досконаліше і частіше обстежуватися.

Спілкувалась
Неля ЗАБОЛОТНА

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
2 + 0 =
More information?

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

 «Це – на убогих», – казав мій дід, збираючись до церкви і кладучи в кишеню дрібДалі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?