Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Липень 2014
 

«У нас усі діти — хороші. Навіть якщо вони погані» | Газета 7 Днів

«У нас усі діти — хороші. Навіть якщо вони погані»

03.07.2014 00:00
Переглядів:29
Це стверджує капітан міліції Іван Фрідріх, начальник сектора кримінальної міліції у справах дітей Рівненського міськвідділу внутрішніх справ

Звідки беруться погані діти? Шукати відповідь на це, насправді, риторичне запитання ми прийшли до міського відділу міліції, а конкретно – до начальника сектора кримінальної міліції в справах дітей Івана ФРІДРІХА.

Чого-чого, а цього в казенних міліцейських стінах не очікували побачити: малесенький, але затишний приємний кабінетик, зручний диванчик, у кутку – глибоке крісло й килим із кумедним плюшевим ведмежатком, яке заповзято кермує іграшковою спортивною машинкою, ще й примудряється тримати в руці три повітряні кульки.

Це – територія дитинства. Нехай вона і в міліції, але, з’ясувалося, це не найгірше місце, куди, бува, доводиться потрапляти проблемним дітям, – тим кого офіційною міліцейською мовою називають неповнолітніми правопорушниками або неповнолітніми злочинцями.

Тому ми вже й не здивувалися, що співрозмовник, почувши запитання, на яке може бути безліч відповідей, але впевнено немає жодної, не знітився, а став розповідати про свою роботу.

– Іване Вікторовичу, звідки беруться «тяжкі» діти?

– Є різні випадки. Буває, підлітки самі найчастіше випадково потрапляють до поганої компанії. А часто-густо й без вагомої причини: наприклад, потягнуло на «адреналін». Але, як правило, виною є соціальний фактор. Коли родина чи оточення – асоціальні, а дитина взяла приклад із близьких дорослих, то ось вона вже й злочинець. Або – безвихідь.

– Бідні батьки?

– Ні, в сім’ях із малим достатком, як правило, ростуть чудові діти. На диво самостійні та відповідальні. А от як «два в одному»…

– Тобто?

– Злиденні й неблагополучні. Є в мене хлопець: батько – дуже агресивний, мав кілька ходок у зону. А мати – хронічна алкоголічка, тверезою її ніхто не бачив. Пацан у поле зору міліції вперше потрапив у 15 років: поцупив набір електроінструментів. Раніше він, як виявилося, теж крав, але все сходило з рук. Бо, каже, батько, як і що треба робити, навчив добре. Продав ті інструменти, гроші поділив із другом, своїм повнолітнім подільником. Щось витратили на розваги: сходили на дискотеку. Але на більшу частину виручки, ви уявіть лише, купив собі сякий-такий одяг і продукти: хліб, сало й ковбасу додому.

– І що йому за це було?

– Умовне покарання з виправним терміном під нашим пильним оком.

– І де він зараз?

– Вчиться у школі. Цікаво, що він вчився більш-менш непогано, і так, аби аж надто, на нього там не нарікали. Характеристику в суд теж дали непогану. Бували в нього двійки і прогули, але, щоб «втрачений», – то ні. Тепер завжди знаходить, де б підзаробити, а особливо зараз, на літніх канікулах. Ми для таких дітей часто шукаємо роботу, міський центр зайнятості завжди допомагає. А цей – усе сам. Планує закінчити школу і мріє вступити до технікуму.

– Мабуть, таких підлітків доводиться постійно контролювати?

– Доводиться. Удома, у вечірній школі (туди його перевели після оголошення вироку), у дворі відвідуємо, розмовляємо про життя, про його майбутнє.

– Злякався хлопець «зони»?

– Ні. Страху перед тюрмою я не помітив. Не хоче повторити батьків шлях: яскравий приклад і постійні розповіді про відсиджування має вдома. Дитина змогла добре уявити, які від цього можуть бути наслідки. Тепер не те, щоб красти, ніколи школу не прогулює. Хоч курить, та від нас ховається. Виходить, поважає.

– А малолітні наркомани до вас потрапляють?

– Вони всі – на обліку в наркодиспансері. Ми, відповідно, з’ясовуємо. де неповнолітній узяв наркотики. Хто «пригостив» його або продав. Якщо купує, це, можливо, ще й мотив для скоєння крадіжок. Хоча трапляються наркозалежні із заможних родин. У таких на «дур» дитині вистачає кишенькових грошей. Тоді важливо, щоб міліція й батьки зуміли вчасно зупинити їх. Бо часом і без наркотиків дитину на таке потягне…

– На що, наприклад?

– От нещодавно дівчину з дуже забезпеченої родини впіймали на крадіжці. Батьки не те, щоб там «круті», але обидва день і ніч багато працюють, і їм уже не до дитини. Машина, гарний дім… Відправили дочку до супермаркету. Та за продукти заплатила, та ще й наклала повну сумочку товарів, які не показала коло каси й винесла. А охорона вже її «вела» відеокамерами спостереження. Міліція, поняті, протокол… При огляді вилучили в неї купу всілякого непотребу: жувальні гумки, якісь батончики, люстерка, манікюрний набір, губну помаду. І власні гроші в гаманці: вона могла б і розплатитися за все те. Але їй раптом захотілося «пригод», – дівчатко пояснило свої дії напоказ легковажно.

– А що батьки?

– Сказати, що були в шоці, то нічого не сказати. Всім забезпечили, аж надто. Навчається чудово, поведінка – добра, і жодних нарікань учителів. Урешті суд наклав на батька чималенький штраф. Він навіть і не виправдовувався. Мені здається, щось тій дівчині «затьмарило». Більше в наше поле зору вона не потрапляла.

– І часто такі «багаті» діти прокрадаються для приколу?

– Ні, це, на щастя, виняток. Здебільшого із законом не дружать неповнолітні, які потрапили в складні життєві ситуації.

– А що треба зробити, щоб діти не скоювали злочинів і не поводили себе асоціально?

– Ви знову ставите запитання, на яке немає універсальної відповіді. Зусилля й небайдужість – наша, дорослих: батьків, педагогів, а якщо треба, то й міліції. Узагалі, увага всього суспільства й держави. Щоб не було злиденних родин, щоб діти знали, що вони комусь потрібні. У нас діти всі – хороші. Навіть, якщо вони погані…

Якщо дитина почувається комфортно, все в неї у житті складеться добре. Навчання, спорт, позашкільна робота, творчість – ось складники щасливого дитинства. А головне – родина: увага, щирість у стосунках. Буває часто, що батьки стараються лише забезпечити дитину матеріально: одягнути і нагодувати та заплатити за навчання. Від того ніде не подінешся. Але душевна єдність із дитиною щодня – родинне тепле спілкування – у вихованні важливіше. Мені хотілося б, аби батьки завжди це пам’ятали: щоб не було поганих підлітків, їхнім дітям потрібна любов.

Спілкувався Сергій СНІСАРЕНКО

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
3 + 0 =
More information?

Опитування

Чи стала Європа ближчою рівнянам завдяки безвізу