Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Травень 2015
 

У службі захисту дітей найбільше свято – це коли дитина повернулася в родину | Газета 7 Днів

У службі захисту дітей найбільше свято – це коли дитина повернулася в родину

29.05.2015 00:00
Переглядів:10

Невже малеча потребує захисту в наш, хоч і не надто благодатний, але більш-менш спокійний на теренах Рівненщини час? Яких дітей у Рівному, від кого, від якої скрути потрібно захищати?

Із цими запитаннями ми завітали до начальника міської служби в справах дітей Андрія МІЩЕНІ. Навряд чи хтось, крім нього, краще знає відповіді на них…

– У службі захисту дітей у Рівному на обліку 220 сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування. Ще майже 60 таких дітей приїхали до міста з інших регіонів. У Рівному поселилася прийомна родина з Криму, є четверо дітей зі сходу України, з місць, де сьогодні точиться АТО. На щастя, вони виїхали ще до того, як там почалися бойові дії.

Щороку в Рівному стають сиротами близько 30 дітей, торік таких випадків трапилось аж 45, з початку цього року вже 12. Це все – коли батьки загинули, померли, а здебільшого – були позбавлені батьківських прав. Тож основна причина сирітства тепер соціальна. Їх треба прилаштувати до опікунів, найкраще – родичів: бабусь та дідусів. Це наша місія.

Є діти, що потрапили в складні життєві обставини. Батьки, буває, не обтяжують себе, щоб піклуватися за власними дітьми, а ті ідуть у мандри, жебракують. Трапляється, що діти потерпають від насильства в сім’ї.

– Хіба таке можливе?

– На жаль, так. Будь ласка, свіжий, цьогорічний випадок. До відділу міліції надходить повідомлення від педіатра, що в такому-то приватному будинку з’явилася на світ дитина. Батьки без просиху пиячать, жахлива антисанітарія, лікаря до хати не пускають. Зібрались і відправились туди з комісією: представники міліції, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, ми, лікарі.

Новонароджена кричить, батьки – обоє – нетверезі. Дитина в РАЦСІ не зареєстрована. Тому, через загрозу для життя й здоров’я дівчинки, ми прийняли рішення негайно відібрати цю дитину від таких батьків. Причому, матері було на той час все одно, вона не спромоглася навіть підвестися з канапи і провести доньку до швидкої і до будинку малюка. То ми направили до суду позов про вилучення з сім’ї дитини без позбавлення матері батьківських прав.

– А мати що?

– Вона тепер одумалася, хоче забрати доньку. Протягом року вона може позватися до суду про повернення дитини. Та горе-мати, як виявилося згодом, громадянка іншої держави й на території України перебувала незаконно. Їй треба легалізувати своє перебування в Україні, офіційно в’їхати до нас і довести в суді, що в неї є умови, щоб утримувати доньку, і що сама вона більше не зловживає алкоголем.

– Це у її становищі реально?

– Якщо дитина матері потрібна, то матір її забере.

– А якщо ні?

– Передамо на усиновлення, як мине термін позову. Дитина – громадянка України, бо народилася на нашій території, і ми її захистимо та не дозволимо загинути через пиятику батьків.

Маленькій пощастило, що повідомлення про її становище потрапило до нас вчасно. Бо лікар зобов’язаний поставити до відома якийсь державний орган: чи нашу службу, чи органи міліції.

Так само, як і педагог, правоохоронець чи будь-який громадянин, якому стало відомо про дитину, яка потрапила в складну життєву ситуацію, якій хтось чи щось загрожує, за якою не доглядають як належить: не просто вправі, а зобов’язаний повідомити про це органи влади чи міліцію.

– Жахливий випадок. І часто таке буває?

– На щастя, дуже рідко. Дитину вилучають у батьків тільки у разі, коли медики вважають, що її становище загрожує здоров’ю та життю. У більшості випадків батькам роз’яснюють їхні обов’язки про догляд за дитиною. Їм пропонують ефективний комплекс соціальних послуг: підтримку в працевлаштуванні, психологічну та медичну допомогу.

– Комусь таке допомагає?

– От у хлопчини була матір безтолкова: ніде не працювала, гуляла та пиячила. Доки живі були бабуся з дідусем, вони його виховували й доглядали. А як померли, мати розвела в квартирі гидкий безлад, постійно якісь п’яні люди, гулянки, сморід, бійки. За комунальні послуги вона роками не платила, то їй відрізали електрику, газ, перекрили воду. Та жінка не зробила жодних кроків, щоб якось вийти з тої ситуації.

Коли про це стало відомо нашій службі, ми змушені були дитину рятувати. І тимчасово влаштували хлопчика до центру реабілітації. А мати приїжджає, спілкується з ним без жодних перешкод.

Тепер у жінки все потроху йде на краще: психологи допомагають їй кинути пити та розпрощатися з колишніми друзяками, юристи – реструктуризувати борги й отримати субсидії. Вона десь підробляє і шукає собі постійну роботу. Все йде до того, аби дитина повернулася до своєї родини, до матері.

– Де, все ж таки, дитині краще: в поганих батьків чи в хорошому сиротинці?

– У будь-якому разі в батьків. І наше основне завдання – на допустити вилучення дитини з сім’ї. Якщо батьків немає чи їх позбавили батьківських прав, дитині завжди краще в рідних – дідусів-бабусь, опікунів, у прийомних родинах. За два останні роки ми не направили до інтернату жодної дитини. Це те, чим можна дійсно похвалитися, досягнення, яким наша служба пишається.

– Андрію Івановичу, скажіть, а чи багато в Рівному людей, які бажають взяти під опіку, усиновити чи взяти до прийомної родини, дитячого будинку сімейного типу нещасну, обездолену дитину?

– Достатньо. Хоча черга й не стоїть. Є шість сімей, котрі підшукують дітей, щоб взяти до себе. Одне подружжя зараз готує умови, аби створити прийомну родину. Вони вже познайомилися в соціальних закладах з двома, я сподіваюся, своїми майбутніми дітьми.

Дітей у нас ніколи не залишають у біді, якщо в родині щось не склалося. Все може статися: батьки десь спотикнулися в житті чи втратили роботу й опинилися в матеріальній скруті, хтось із батьків помер, потрапив до в’язниці… Ми маємо надати допомогу тій родині, яка ще залишилася в дитини. І дуже-дуже рідко подаємо позови до суду, аби позбавити когось батьківських прав (якщо роками пиячать або наркомани, в родині насильство, змушують дитину жебракувати). Та й тут, якщо одумаються і врешті зрозуміють, де в їхньому житті правдиві цінності, все можна буде повернути на місця.

Для нас завжди найбільша радість, коли дитина знову стала жити у родині зі своїми батьками. І кожен із таких випадків у службі для дітей – це професійне свято, як ще один Міжнародний день захисту дітей.

Спілкувався Сергій СНІСАРЕНКО

 

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
5 + 1 =
More information?

Опитування

Чи стала Європа ближчою рівнянам завдяки безвізу