Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Серпень 2013
 

Володимир Хомко: «Наше місто у всіх сферах життєдіяльності точно не буде на останніх позиціях в Україні» | Газета 7 Днів

Володимир Хомко: «Наше місто у всіх сферах життєдіяльності точно не буде на останніх позиціях в Україні»

22.08.2013 00:00
Переглядів:19

Рівне подорослішало ще на рік. У неділю ми відзначатимемо вже 730-у річницю рідного міста, і приготування до свята нині саме в апогеї. Звичайно, день народження міста – це не те саме, що такий же день для людини. Масштаби різні. Тому, організовуючи міське свято, не можна відбутися надуванням кульок та випіканням святкового торта. А як готується до свята місто? Саме про це, а також про ті переміни, які стались у Рівному з того часу, як ми відзначали його 729 років, наш кореспондент розпитувала міського голову Володимира Хомка.

– Володимире Євгеновичу, цікаво, як ставиться до свята міста його мер, адже цілком очевидно: день, що для всіх рівнян є святом, вам додає роботи?

– Справді, відзначення Дня міста – це для міської влади не тільки свято, а й  звіт про те, що вдалося зробити за рік, який проминув від попереднього дня народження міста. Звичайно, хотілося б зробити до цього дня більше, прикрасити місто не тільки прапорами і кульками, а й новобудовами, новими об’єктами благоустрою, щоб люди відчули святкову атмосферу.

– А чи є для цього можливості? Адже останнім часом не тільки Рівне, а й усі міста і села України скаржаться на  хронічне недофінансування з центру?

– Безумовно, ситуація складна з багатьох точок зору, у тому числі й політичної, і фінансової. Є колосальна проблема з недофінансуванням державою делегованих повноважень, залишається напруженою ситуація з казначейськими проплатами. Але… Іде свято, і не хотілося б обговорювати проблеми.

– То давайте поговоримо про те, що у місті зроблено…

– …А крім того хотілося б поді­литися своїми планами на майбутнє. Напередодні свята хочеться запевнити рівнян, що наше місто точно не буде серед останніх в Україні з усіх точок зору. Причому з цього приводу є неупереджені відгуки. Нещодавно оприлюднило рейтинги сприятливих для ведення бізнесу міст України авторитетне видання «Форбс», то Рівне виглядає там досить пристойно з усіх позицій. І взагалі у всіх останніх рейтингових оцінках наше місто має високі оцінки.

– Та людям, мабуть, не так важливо, що пишуть у пресі, як те, що вони відчувають, вийшовши за межі своєї квартири у під’їзд, двір, на вулицю, в парк…

– Цього року не тільки в місті, а й у державі ми маємо складну фінансову ситуацію. І це попри виконання бюджету міста! Й надалі дошкуляють дії казначейства. Проте, як бачите, асфальтуємо вулиці, впорядковуємо парки, йде будівництво. Місто живе.

Оскільки найбільше нарікань останнім часом було на дороги, мушу визнати: дороги погані. Але вони такі не тільки в нас, а й по всій Україні. Цього року маємо на їхній ремонт 32 мільйони гривень. І якщо зможемо їх освоїти вчасно, то, думаю, до кінця року приведемо дороги до пристойного вигляду. Водії і пішоходи вже помітили, що ямкові ремонти завершились. А капітально відремонтували вулицю княгині Ольги, частину Соборної. Причому я запевняю, що ми її відремонтуємо і далі – від будинку офіцерів до Ювілейного. Мені дуже приємно, що цього року ми завершили капітальний ремонт вулиці Коновальця у мікрорайоні Північ­ний. Найближчими днями почнемо ремонтувати ­Київську в бік автовокзалу.

Крім доріг відбувалися роботи на багатьох інших місь­ких об’єктах. Практично завершено оновлення фасаду міського будинку культури в парку. Деякі урочистості там відбудуться вже цього року, то рівняни наочно зможуть оцінити якість робіт.

Завершується благоустрій Лебединки. І лебеді там плавають, і крім тих качок, яких ми поселили на озері в цьому парку, налетіли й поселилися інші. І це мене радує, бо свідчить про те, що їм там комфортно. На Лебединці ми ще пробуримо свердловину, щоб наповнити озеро чистою артезіанською водою, а також встановимо фонтан, на який уже виділили гроші. А ще в тому районі плануємо заасфальтувати ділянку вулиці Драгоманова на її відрізку від 16 Липня до музею.

– Є ще інший парк – на околиці, в мікрорайоні Ювілейний, який також назріла потреба впорядкувати. Чи рухаються роботи там?

– У парку Хіміків завершуємо благоустрій озера, який не змогли зробити торік через затримку грошей казначейством. Там уже пробурена свердловина і встановлений насос, щоб озеро наповнялося артезіанською водою. Робимо також штучний водоспад і на цьому завершуємо благоустрій цього озерця. Також завершуємо відновлення фонтана перед фасадом палацу культури хіміків. Ми пообіцяли зробити його команді «Майданс» мікрорайону Ювілейний, яка виграла на міському конкурсі цього шоу.

– Володимире Євгеновичу, а яку зі справ міської влади ви б могли назвати подією року?

– Безумовно, це пуск сміттєпереробного заводу. Для мене це не просто подія року, а можливо, подія всієї моєї каденції на посту міського голови. Адже я з цією ідеєю йшов на вибори й потратив багато зусиль і часу, щоб довести справу до логічного завершення. Я об’їздив з півсотні звалищ і провів переговори щонайменше з десятком фірм, доки знайшов потенційного інвестора. Він зрештою побудував нам завод, аналогів якого немає в усіх країнах СНД. Адже це не просто сміттєпереробний завод, а підприємство, яке виробляє альтернативне паливо.

Більше того: в цьому проекті ми підемо далі. Плануємо ще цього року завершити ­буріння свердловин і встановити генератор, який добуватиме електроенергію з газу, що виділяється зі сміт­тєзвалища. Крім того, маємо наміри організувати там же приймання шкідливих відходів – ртутних ламп, батарейок і тому подібних речей. ­Таким чином отримаємо повний цикл збору й утилізації твердих побутових відходів, як це є у європейських країнах.

– Ще однією важливою проблемою як для міста, так і для держави в цілому є забезпечення цілорічного централізованого постачання гарячої води. Як вирішується ця дуже важлива для  Рівного проблема?

– Теплопостачання – також надзвичайно важливий для мене проект. Адже, нагадаю, коли я прийшов до керівництва містом у 2008 році, то, щоб розпочати опалювальний сезон, було закладено за кредит усе майно міста, яке можна було продати. Ми виплутувалися з того кредиту більш як два роки. Тому стало очевидним, що проблему потрібно вирі­шувати кардинально.

Отже, ми стали шукати інвестора, який би взяв на себе фінансові ризики. А коли знайшли, то зробили пробний крок – запропонували взяти в оренду мережі і споруди для теплопостачання половини міста. Цей крок себе виправдав. Мало того що орендар забезпечив послуги і не наробив боргів, то ще й сплачував до міської казни щорічно півмільйона орендної плати. Тому ми прийняли рішення передати в оренду все теплопостачання міста. Для цього оголосили конкурс, абсолютно прозоро його провели і ось що отримали в результаті. Перше: інвестор забирає борги за газ (а це 120 мільйонів гривень), виплата яких з міського бюджету була б катастрофою для міста. По-друге, отримали мільйон орендної плати, а головне – гарантії, що в місті будуть опалення й гаряча вода. Із 15 серпня відбулось поетапне відновлення постачання гарячої води, і я сподіваюсь, що в місті більше не буде перерв у її постачанні. У цій справі важко знайти хоч один мінус. Але була одна політична сила, яка весь час намагалася зірвати тендер.

– А як ви вважаєте, чому?

– Бо ця політична сила «заточена» на протестний електорат. Чим ситуація гірша, тим для них краще. Нема гарячої води – додався електорат. Подали гарячу воду – відпав. Заасфальтували ще одну вулицю – відпала ще частина. Тому всі їх зусилля спрямовані на те, щоб не дати міській владі зробити хоча б щось позитивне. Причому кожен відремонтований дах, ліфт, кожну заасфальтовану вулицю вони сприймають як політичний програш. Я нічого тут не можу вдіяти: вони й надалі вставлятимуть нам палиці в колеса. Тим часом я дуже вдячний всім іншим депутатам, у тому числі й опозиційній «Батьківщині», які з розумінням поставилися до справи і цілком свідомо підтримали цю ідею.

– Володимире Євгеновичу, наближається новий навчальний рік. Які новини чекають рівнян у галузі освіти?

– Маємо на виході три нові дитсадки. Це великою мірою зніме гостроту питання в забезпеченні дошкільної освіти дітей. Для мене приємною подією цього року став приїзд делегації дітей з Республіки Тива, які дуже високо оцінили умови відпочинку в нашому дитячому оздоровчому таборі «Електронік». Безумовно, дуже добре, що вдалося цей табір зберегти і наші діти мають можливість оздоровитися. Щозміни там відпочиває більше ніж триста дітей.

– Володимире Євгеновичу, кажуть, що про життєдіяльність міста можна судити по тому, як часто в ньому можна побачити рухомі стріли будівельних кранів.

– Цього року в нас досить активно ведеться житлове будівництво. Сьогодні на виході майже півтора десятка житлових будинків. Це навіть краще, ніж у найкращий докризовий рік. Можливо, це просто збіг обставин, проте все ж мені це надзвичайно приємно, бо свідчить не тільки про життєдіяльність міста, а й дасть можливість зменшити вартість нового житла для рівнян завдяки тому, що на цьому ринку буде більша конкуренція.

– А як ведуться роботи в рамках Муніципальної програми сталого розвитку?

– Муніципальна програма сталого розвитку – це, можливо, найуспішніший проект останніх років. Будь-хто може побачити її в дії на вулиці Князя Володимира, де завершується утеплення будинку ОСББ «Учитель». Це звичайний панельний ­будинок. Там немає якихось віп-персон, а живуть переважно вчителі та рядові люди з невисокими зарплатами. Ми допомогли їм зорганізуватися, вони обрали собі активного ­керівника і завдяки тому, що вони організовані й активні, заручилися підтримкою влади. Тепер подивіться, який у них вимальовується будинок! А ще ж багато чого не видно! Вони зробили мембранний дах, сучасні внутрішні мережі, отже, тепер у цьому домі приємно жити.

Таким же шляхом пройшли кооперативи «Маяк», «Комунальник», ОСББ «Дружба», яке собі влаштувало автономне опалення, і багато інших будинків, у яких ми спільно з мешканцями зробили хорошу справу. Повірте, я отримую колосальне задоволення, не менше за мешканців тих будинків, від того, що вони стали жити в таких комфортних умовах. А головне, що вони зуміли подолати пасивність, організувались і спільно з міською владою попрацювали для цього.

Я закликаю всіх приєднатися до цієї програми. Ми допоможемо і методично, і організаційно, й фінансово (всі проекти МПСР на 80% фінансуються за кошти міського бюджету – ред.). Мені, як міському голові, теж вигідно, щоб чим далі, тим більше мешканців міста жили комфортно.

Ще при нагоді хочу повідомити, що останнім часом нам вдалося суттєво розширити міжнародне співробітництво. Цього року місто отримало декілька хороших грантів Євросоюзу на загальну суму 9 мільйонів гривень. І взагалі, знаєте, попри всі складнощі і проблеми в місті реалізується дуже багато проектів у різних напрямках. Ми можемо продовжувати розмову про це до безкінечності і, можливо, пізніше продовжимо. Але з огляду на те, що це інтерв’ю вийде перед Днем міста, я хотів би подякувати всім, хто бере активну участь у житті міста, прилуча­ється до його прикрашання, розбудови. Дуже багато залежить саме від ініціативи тих людей, які є першими керівниками в колективах, які уміють згуртувати навколо спільної справи однодумців.

Можна назвати багато випадків, коли після приходу нового ініціативного ке­рівника підприємство, що раніше занепадало, ожило і стало процвітаючим. Для прикладу, я задоволений станом справ у КАТП-1728. Ще недавно воно було на грані банкрутства, а тепер це стабільне підприємство з хорошим внутрішнім кліматом, яке успішно працює. Створення такого колективу в рамках усього міста потребує часу і дуже кропіткої роботи. Це як пазли. Скласти цілісну картинку з багатьох пазлів дуже важко. А зруйнувати дуже просто: махнув рукою – і нема. Тому бажаю нам усім не змагатись у руйнуванні, а створювати. Щоб ми жили у гарному, охайному, комфортному для ­життя, справді європейському місті. Зі святом усіх!

 Спілкувалась Людмила МОШНЯГА

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
11 + 1 =
More information?

Опитування

Чи стала Європа ближчою рівнянам завдяки безвізу