Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
 
Січень 2017
 

Різдво: одне на всіх і в кожного своє | Газета 7 Днів

Різдво: одне на всіх і в кожного своє

04.01.2017 12:41
Переглядів:38

Щойно на вечірньому небі з’являється перша зірка, у затишній, наповненій хвойним ароматом світлиці за святковим столом, у центрі якого поруч зі свічкою неодмінно миска з кутею, збирається вся родина. А після спільної вечері спершу якось несміло, а дедалі впевненіше хтось розпочинає, а інші підхоплюють: «Нова радість стала, яка не бувала. Над вертепом звізда ясна увесь світ засіяла…» Змінюючи одна одну, лунають колядки, які згодом виливаються з домівок на вулиці і, здається, охоплюють увесь світ.

Таким для більшості з нас є Різдво, яке ми з нетерпінням чекаємо щороку. Залишилися лічені дні, доки в кожну українську родину знову завітає одне з найулюбленіших свят нашого народу. Як святкують Різдво Христове і чим воно для кожного особливе, редакція «7 днів» поцікавилася у знаних рівнян. Де вони бувають у святвечір, чи є у них улюблені різдвяні страви і колядки – цим вони поділилися з нашими читачами.

Митрополит Рівненський і Острозький Варфоломій:

«Першу Різдвяну службу буду пам’ятати до кінця своїх днів»

– Усі православні християни з давніх-давен зустрічають свято Різдва Христового, яке після дня Святої Пасхи є основним нашим празником. Адже ми святкуємо народження Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа, який прийшов на землю, щоб привести всіх нас до спасіння і життя вічного. 

Ще наші предки започаткували хорошу традицію – зустрічати свято Різдва Христового, прославляючи Його в колядках, що линуть у храмах і домівках. Ми ходимо у ці свята до рідних, сусідів, знайомих, вітаємо їх. Будемо молитися і надіятися, що Господь, день народження якого ми будемо святкувати, благословить і нашу землю, і нашу державу, і наш народ, щоб ми жили в мирі і злагоді ще многії і благії літа. 

– Де ви святкуєте святвечір?

– Вдома. Це така давня традиція нашого народу, коли за одним столом збираються рідні та близькі люди. Але перед цим, готуючись до великого дня, звечора звершимо у наших храмах богослужіння – прославляємо Бога і дякуємо Йому за те, що допустив нас до цього радісного дня, а також просимо Господа, щоб він і надалі благословляв наш народ і нашу землю. 

– Маєте улюблену колядку? 

– Пам’ятаю колядки з дитинства, коли ще жив у селі, де народився. У селах завжди люди більш яскраво святкували Різдво Христове. Колядували не лише дорослі, а й малі діти, які ходили від хати до хати, прославляючи народження Сина Божого. Колядки і колись були гарними, і сьогодні – дуже гарні. Я за свій вік чув їх дуже багато. Мені і ця колядка подобається, і ця до душі припадає. Але щороку чую нові й нові, які нині народжуються чи приходять до нас від сусідів, і вони всі мені дуже подобаються. Зізнаюся, що не можу поміж них вибрати ту, яка мені подобається найбільше. Усі колядки люблю, бо в них прославляється Син Божий.

– Запам’яталось якесь особливе Різдво?

– Для мене пам’ятне кожне Різдво. Але найбільше запам’яталося те, в яке, ставши священиком, звершував свою першу службу. У нас на Волині так прийнято, що в селах люди починають святкувати Різдво Христове з нічної служби. І ось коли прийшов до храму і побачив, як багато людей прийшло на службу Божу, то навіть розхвилювався. Але все ж опанував себе і відслужив, як належить. Ця служба була, а може, мені так здавалося, надзвичайно легкою, але урочистою і величною. Її, мабуть, пам’ятатиму до кінця своїх земних днів.

Архієпископ Рівненський і Острозький ІЛАРІОН:

«Я був у вертепі одним з трьох царів. Корону змалював з підручника історії, а накидку взяв з бабусиного ліжка»

Хочу побажати всім читачам вашої газети міцного духовного і фізичного здоров’я, Божого благословення у всіх справах, щоб Господь чув усі наші добрі молитви. 

І щоб ми в скорому часі дочекалися нашої славної перемоги. Щоб в Україну повернулися всі загарбані в неї землі, а всі люди повернулись у свої домівки. Щоб ми всі жили в мирі, злагоді та були єдині як у державі, так і в церкві. Архієпископ Іларіон

– Де ви проводите Різдво? – запитали ми у владики насамперед.

– На саме Різдво я буду звершувати богослужіння у Воскресенському соборі. На другий день Різдва – у Покровському. А на свято Богоявлення архієрейська літургія буде також у Покровському соборі. Тобто оскільки у нас два головні храми, а владика один, то я намагаюся не ображати вірян обох храмів. Але мені дуже приємно, що деякі віряни встигають відвідати у свята і Воскресенський, і Покровський собори. 

– З ким ви їсте святу вечерю?

– По-різному буває. Цього року це вже буде моє п’яте Різдво у Рівному. Першого Різдва я відвідував Свято-Георгіївський монастир на Козацьких могилах. На друге Різдво провів святу вечерю в себе в резиденції у Покровському соборі. Третього року ми з багатьма активними парафіянами зібрали, що змогли, і поїхали до дітей рівненського сиротинцю і там разом з дітьми повечеряли. Щоправда, ми це не афішували, не використовували цю подію для реклами, а чи піару. Торік я вечеряв знову вдома. А цього року, якщо дасть Бог, мене запрошують повечеряти з нашими хлопцями військовими, які повернулися з АТО і проходять ротацію. Якщо нічого не зміниться, то я з великою радістю це зроблю. 

– Що буває у вас на столі у святвечір?

– Що можна зготувати у піст, те й буває. Адже вечеря святвечора – абсолютно пісна. Не дозволяються навіть рибні страви. Найголовніша на столі – кутя. А ще пісні голубці, по-різному приготовлені гриби: тушковані, в томатному соусі, мариновані, горох, квасоля…

– А які напої мають бути у Різдво на столі?

– У святвечір по строгому уставу благословляється тільки узвар, а в усі дні Різдва – хто що любить. Тільки треба мати міру. 

– Яка ваша любима колядка, яку ви самі колядуєте весь свій вік?

– Люблю всі колядки, починаючи з найбільш поширеної «Добрий 

вечір тобі, пане господарю». Люблю в різдвяні свята, починаючи з 7 січня й до 19-го, бодай на один день потрапити до своїх батьків на Тернопільщину (владика народився в селі Зубрець Бучацького району Тернопільської області, – ред.), бо там обов’язково в такі дні співають дуже зворушливі і дорогі мені повстанські колядки. Наприклад, співають коляду про батька, який пішов воювати і в святвечір його нема дома, то діти сидять вечеряють без нього і запитують маму, де ж їх тато. А мама відповідає, що тато пішов на війну захищати вас і Україну.

– Чи ходили ви малим колядувати?

– Обов’язково.

– Чим вас нагороджували за колядки?

– Хто давав гроші, хто цукерки, а хто просто дякував. Ми відчували радість від того, що колядуємо, а не від того, що нам дають.

– А якою була ваша роль у вертепі?

– Запам’яталось мені, що я був одним з трьох царів і мав у руці посох, якого мені тепер нагадує архієрейський посох. На голові була корона, яку я сам зробив, 

змалювавши її з ілюстрації князя Володимира у книжці історії України. У бабусі позичав червону оксамитову накидку на ліжко. Отак і ходив колядувати.

– Хто тепер приходить колядувати до вас?

– Коли я вдома, то двері резиденції відкриті. Хто приходить, зустрічаю всіх. 

Заступник міського голови Галина Кульчинська:

«Накрити стіл на 12 страв у вечір голодної куті – мій святий обов’язок»

Галина Кульчинська у святвечір – не керівник, а господиня, турботлива мама, дружина й невістка. Вона розповіла нашому кореспондентові, що за багаторічною незмінною традицією цього вечора в її домі сідають за стіл не тільки домашні, а й свекри. Ось ця розмова дослівно.

– З ким ви сідаєте за стіл у святвечір, Галино Григорівно?

– На голодну кутю традиційно до нас приходить вся рідня. Уточню, що це батьки чоловіка, бо мої далеко. Накрити стіл шостого січня увечері – мій святий обов’язок. А сьомого січня, в перший день Різдва, ми вже йдемо до мами Миколи Георгійовича на обід.

– І що у вас буває у святвечір на столі?

– Обов’язково дванадцять страв. Запікаємо великого коропа, начиненого цибулею, що всім дуже подобається. Ще роблю шампіньйони, тушкую хек в овочах і цілому літрі томатного соку, подаю мариновані грибочки. А коронну страву приносить чоловікова мама. Це пампушки зі спеціальним густим грибним соусом.

– Яку колядку ви найбільше любите і завжди колядуєте?

– «Нова радість стала». Це мелодійна стара і дуже дорога мені колядка. Може, й хотілось би вивчити щось нове, та немає хорошого учителя. Хоча колядок нових, які мені дуже подобаються, багато.

– А що ви загадаєте у свята? Чого побажаєте собі і рідним?

– Побажаю гармонії нашій Україні. Бо таке зараз розшарування, так усі тягнуть в різні боки, такий негативізм, що це вже просто нестерпно. Нам потрібно знаходити баланс у всьому. Бо сьогодні ми у всіх речах запливаємо за буйки і переходимо червону лінію. Так не може бути. Хочеться залишити в минулому оцю розхитаність, ненависть, нагнітання негативу, маніпулювання людьми.

Заступник міського голови Олексій ХМИЛЕЦЬКИЙ:

«Мак на кутю розтираю сам»

– Раніше, коли ще був живий тато, на святвечір ми з родиною неодмінно збиралися в селі у батьків. А тепер Різдво святкуємо у нас вдома, де за один стіл, окрім нас з дружиною, сідають мої мама, сини, невістки і, звичайно, внуки. Така традиція – усі великі празники зустрічати в сімейному колі – у нашій родині існує, відколи себе пам’ятаю.

– А є у вашої родини якась особлива різдвяна страва?

– На столі на святвечір перед Різдвом – традиційні страви, як у всіх. У тому числі й кутя, але не рисова, а пшенична з маком і медом. Уже так повелося, що мак для куті я сам розтираю в макітрі. Крім того, тільки мені в родині довіряють готувати хрін, який сам купую на базарі і тру (тільки не в хаті, а надворі, щоб він очі не виїдав).

– Яку з колядок любите найбільше? 

– Люблю всі, які знаю, але найбільше, напевне, все ж таки «Зійшла зоря».

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
3 + 3 =
More information?

Опитування

Чи стала Європа ближчою рівнянам завдяки безвізу