Оберігає не свічка, а щира молитва й віра

– Отче, що лягло в основу свята Стрітення?

– У будь-якому випадку, Стрітення Господнє не має нічого спільного із зустріччю, як побутує думка, зими з весною. Згадаймо коротко історію свята. Все почалося з того, що праведний старець Симеон (тлумач та перекладач Старого Заповіту) не вірив у можливість народження Сина від Діви. Тоді Святий Дух напророчив старцю, що той помре тільки тоді, коли побачить маленького Спасителя. У Євангелії від Луки йдеться про те, що на 40-й день після Різдва Діва Марія з Йосифом Обручником та немовлям Ісусом прийшли в храм у Єрусалимі. Тут Ісуса й побачив Симеон, який усе життя чекав на цю зустріч. У цей день було йому, за переданням, близько 300 років! Отож на згадку про той день святкують Стрітення, яке для кожного православного християнина є зустріччю з Богом.

– Чому ж саме на Стрітення ми освячуємо свічки?

– Є декілька версій. За однією з них, освячення свічок сягає традиції перших християн. Оскільки Римська імперія на той час була язичницькою, а на лютий припадала значна кількість торжеств, присвячених місцевим божкам та ідолам, Церква вирішила протиставити цьому особливу урочистість – в день свята Стрітення йти по місту із запаленими смолоскипами. А потім на зміну смолоскипам прийшли свічки, які освячувались особливою молитвою. Запалена свічка нагадує нам про те, що Христос є світлом: як вогонь світить у темряві, так Ісус освічує наші душі.

– Стрітенській воді люди приписують особливі властивості, а свічку вважають оберегом. Чи так це?

– Немає більш цілющої чи менш цілющої води – є свячена вода. Те ж саме зі свічками. Диявол боїться всього, що було освячене. У молитві освячення священик просить Христа Спасителя: «Освятити свічі світлом благодаті, щоб як світло вогнем видимим запалене проганяє нічну пітьму, так щоб серця наші огнем невидимим, тобто світлістю Святого Духа просвічені, оминули сліпоту всяких гріхів. І щоб сподобитися нам перемогти темні небезпеки цього світу і досягнути світла безперестанного…».

Ну а освячені на Стрітення свічки, які ще називають «громницями», люди наділяють магічними властивостями. За народним повір’ям, вони захищають оселю від грому. Не варто вдаватись у забобони, використовуючи стрітенську свічку. Адже вона сама по собі не є захистом. Якщо хтось у грозу запалить свічку і сяде дивитися телевізор, бо певний, що від блискавки його захистить оберіг, то це не по-християнськи.

Захищає не свічка, а благодать, що сходить під час молитви. Запаливши із вірою в серці свічку, промовивши молитву, людина одержує різні ласки від Господа. Коли в душі неспокій, або в житті труднощі, треба запалити стрітенську свічку перед іконою і звернутися в молитві до Бога. Ця свічка приносить заспокоєння і душевний мир. Палаюча перед іконою свічка – це знак нашої віри і надії на благодатну допомогу Божу, яка завжди щедро посилається всім, хто з вірою й молитвою звертається до Господа та Його святих.

– Як слід використовувати освячену свічку?

– Насамперед треба пам’ятати, що стрітенська свічка сильна тим, що є символом просвіченості нашого серця самим Духом Святим. Символ має зближувати нас із Богом, а не віддаляти. Якщо цього немає, свічка сприймається просто як традиція та її не запалюють для молитви, а кладуть десь на полицю, то вона втрачає своє призначення. Стрітенська свічка не повинна стати музейним експонатом. Використовуйте її, коли молитеся чи читаєте Святе Письмо, бо не сама свічка має силу, а молитва біля цієї свічки, яка була освячена спільною молитвою у Божому храмі.

Алла НІКОЛАЄВА