Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
 
Березень 2017
 

Сергій Паладійчук: «Хочеться зробити те, що буде жити й після мене» | Газета 7 Днів

Сергій Паладійчук: «Хочеться зробити те, що буде жити й після мене»

30.03.2017 14:59
Переглядів:195

Він – вже не новачок у кріслі секретаря Рівнеради. Сергій Паладійчук мав досить часу, щоб освоїтися в кабінеті і розібратись у справах. Тому, доки свіжий погляд ще не притупився, а перші враження ще свіжі, саме пора його розпитати, що й до чого у коридорах рівненської міської ради. Що тут класно, а що потребує змін?

– Сергію Богдановичу, а сильно відрізняється ваш нинішній погляд про бюрократичну машину міської влади від того, який ви мали, коли були рядовим депутатом?

– Ситуація тут легша і простіша, ніж здавалося тоді, як я оцінював її з депутатського крісла. Все ж прописано. Багато протоколів і процедур. Це суттєво допомагає. Зараз у мене є чітке розуміння, як осучаснити роботу ради і зробити її більш «видимою» для людей. Бо я, тільки потрапивши на цю посаду, зрозумів, скільки у Рівнераді є цікавих напрацювань, що не доносяться до громадськості. Тому рівень публічності треба підвищувати.

– У минулому скликанні Рівнеради було вирішено перейти на гаджети і не роздруковувати оті стоси паперів, які щосесії отримує на руки кожен депутат. Куди ці наміри поділися?

– Питання слушне. І воно точно вписується в мою особисту амбіцію зробити це. Намір не змінився. Та є декілька причин, які гальмують ситуацію. По-перше, законодавство. 

Є вимоги щодо певного переліку рішень ради та інших документів, якими передбачено, що вони мають бути на папері і з мокрою печаткою та оригінальним підписом. Тільки такий документ можна архівувати, і він є доказовим у різних ситуаціях. Друга проблема: як не дивно, деякі депутати не хочуть працювати з електронними носіями. Є люди старої формації, яким легше взяти в руки папір і зробити на ньому відмітки та позначки. 

Та я знаю, як ситуацію виправити. Працюємо над тим, щоб влаштувати місце роботи для депутатів. Це буде свого роду громадська приймальня на першому поверсі будинку, де відбуваються сесії, – на Поштовій, 2. Але переїзд аптеки з того приміщення трохи затягується, то, мабуть, влаштуємо перехідний варіант у міськвиконкомі. Це буде громадський депутатський центр. На Поштову зручно приходити спілкуватись з депутатами й виборцям. Адже це самісінький центр.

Третя причина полягає в недостатньому технічному забезпеченні виконавчих органів для підготовки електронних документів. І хоча в бюджеті цього року ми передбачили достатньо багато коштів на техніку, та важлива не так техніка, як координаційний центр. На жаль, відділ автоматизації не спрацював на необхідному рівні. Хоча працівники відділу самі й розробили великий обсяг технічних деталей процесу електронного документообігу, та вийшло, як у приказці: вміла готувати і не вміла подавати. Коли я прийшов на цю посаду, то побачив, що є декілька дуже прогресивних речей в забезпеченні роботи ради, та про них ніхто не знає. 

– Сергію Богдановичу, практично кожна сесія починається з пікетів і мітингів, хоча часто їх теми ніяк не стосуються міста, а проблеми мітингувальників мали би вирішуватися у державних установах чи обласних структурах. Знаючи це, лідери політсил все ж штовхають людей на пікети і влаштовують у сесійній залі цілі шоу. Є у вас бачення, як цю ситуацію виправити?

– Є. Більше того, це бачення ми відобразили в регламенті, куди вставили норму, щоб заслуховувати заяви і звернення громадян орієнтовно о 12.30 і виділити на них хвилин сорок перед обідом. Та в цій ситуації диктує свої правила заполітизованість суспільства. Я двічі збирав голів фракцій і звертався до них з проханням виконати норму регламенту, проте для деяких депутатів важливіше пропіаритися, ніж дотриматись регламенту. Вони аргументують, що людей не можна змушувати чекати. Хоча це питання звички: як зараз приходять на 10.00, так будуть приходити на 12.30. Разом з тим, якщо хочемо зберегти імідж нашої ради, як органу демократичного і відкритого, то ніяк не поламаємо цю модель.

– А що означає для вас відкритість?

– Намагаюся сам робити свою роботу прозорою і добиваюся цього від депутатів. Мабуть, у міській громаді помітили, що й комісії Рівнеради вже подали свої звіти, і депутати. Ніколи ще в нас не було стільки звітів депутатів. Контролюю цю справу постійно. Хоча звіти мали би бути ще в січні, от кінець березня, а їх є близько тридцяти із 42-х, та все одно це велике досягнення. У минулій каденції звітували одиниці. Хоча звіт – це можливість побачити роботу депутата, проаналізувати її і порівняти з роботою іншого депутата. Тому мені б дуже хотілося розробити критерії оцінки депутатської діяльності, і я сподіваюся на допомогу в цій справі громадських структур, активістів, журналістів, усіх членів громади.

– Мабуть, це будуть строгі критерії, бо про депутатів у суспільства не надто гарна думка.

– Коли прийшов на цю роботу, я поставив перед собою і таке завдання – покращення іміджу міського депутата. Бо сьогодні люди схильні узагальнювати і переносити негативну оцінку діяльності чи поведінки якогось окремого депутата на весь депутатський корпус. Це демотивує: ти працюєш, а тебе причисляють до якоїсь негативної касти.

– Скажіть ще таке: чи будуть щороку змінювати голів постійних комісій у Рівнераді, як це вирішили депутати, затверджуючи регламент? Рік минув, а комісії при старих головах.

– Уже третій місяць ставлю це питання. В тому числі й на нарадах з головами фракцій, проведення яких я запровадив, прийшовши на цю роботу. Адже фактично фракції роблять погоду в сесійній залі. І я зрозумів під час таких консультацій, що багато речей, які гарно виглядають публічно, – нереальні, коли починаєш їх реалізувати. Законодавство не дає нам такого механізму. Але коли ми стали розбирати буквально «по кісточках» цю норму регламенту, то зрозуміли, що переобирати – не означає обов’язково обирати іншу людину. Можна переобрати знов ту саму. По настроях голів фракцій бачу, що ми пройдемо цей процес.

– Ви стали чиновником, хоча були дуже активним у бізнесі, в депутатській діяльності. Тепер, може, й не зовсім погрузли в паперах, та все ж усі папери на сесію йдуть через вас. Наскільки вам комфортно в новій ролі?

– Не дуже вона для мене й нова. Адже я багато років був депутатом, і через мою активну позицію в багатьох рівнян склалось враження, що я багато років у владі. Та ставши чиновником, побачив, що в цьому є свої мінуси і свої переваги. Некомфортно те, що деякі рішення хотілося б спростити і пришвидшити процедуру їх прийняття, разом з тим є регламентні обмеження, які не дають це зробити.

Від ініціативи до прийняття рішення проходить довгий час. Тут велика відповідальність за підпис під документом, адже важливо, щоб ти підписав справді стопроцентно виважене рішення. В цьому плані мені дуже допомагає кваліфікований апарат ради. Разом з тим у громадській діяльності ти бачиш супротив влади щось змінювати, а тут ти можеш сприяти змінам зсередини і реалізувати позитивні ідеї, які мав до приходу на цю роботу.

Мене питають, бува, чому я прийшов на цю посаду на меншу зарплату. Тому й прийшов, щоб реалізувати свої внутрішні переконання і бачення. Хочеться реалізувати позитивні для свого міста речі, які б жили й після мене і незалежно від мене та приносили людям користь. У мене троє дітей, і я б хотів, щоб вони колись гордилися тим, що зробив для рідного міста їхній батько. Ось такі у мене амбіції.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
8 + 3 =
More information?

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

 «Це – на убогих», – казав мій дід, збираючись до церкви і кладучи в кишеню дрібДалі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?