Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
 
Жовтень 2017
 

Оплачувати втрати і недбальство чи економити? | Газета 7 Днів

Оплачувати втрати і недбальство чи економити?

05.10.2017 09:25
Переглядів:33

Така альтернатива постане перед мешканцями, коли у місті запрацюють будинкові водоміри 

Всіх на лічильник! Закон про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, який вступив у силу 2 серпня, належить виконати не депутатам Верховної Ради в своїх оксамитових кріслах у Києві на Грушевського, а комунальникам у підвалах, у гумових чоботах і, часом, по коліна у воді. Причому відлік часу вже пішов: на виконання вимог нового закону щодо стовідсоткового обліку витрат холодної і гарячої води в бюджетних установах залишилося десять місяців, а в житлових будинках – рік і десять місяців. А от про кошти, які необхідно витратити на встановлення не двох чи трьох, а понад тисячі лічильників лише в Рівному, ані в законі, ані в бюджеті нічого не написано. Такий-от комунізм по-українськи. Що в Рівному робитимуть із будинковими лічильниками води? З цим запитанням наш кореспондент прийшов до головного водопостачальника міста і області Андрія Карауша у Рівнеоблводоканал.

 

– Стосовно підприємств Рівного питання про лічильники «закрито» наперед: вони давно встановлені й працюють. Усі юридичні особи і бюджетні організації мають стовідсотковий облік витрати води. А от щодо населення – проблема. З квартирним обліком простіше: 82 відсотки рівненських помешкань мають квартирні водоміри. Але загальнобудинковими лічильниками оснащено лише 10 відсотків багатоквартирних будинків. Новий закон категоричний: він зобов’язує обладнати всі будинки лічильниками води на вході.

– У Рівному майже півтори тисячі будинків. Виходить, треба спішно встановити понад тисячу лічильників. Хто має проінвестувати це масштабне нововведення? Чи можна такі витрати закласти до тарифу?

– Я б теж хотів почути відповідь на ці питання. Закон прийняли, але за чий рахунок ставити обладнання, прописати «забули». У більшості випадків лічильники повинен встановлювати оператор зовнішніх інженерних мереж. У випадку з холодною водою в Рівному – це ми, Рівнеоблводоканал. Та кошти на такі масштабні інвестиції ніде не передбачено. В законі згадується шість підзаконних актів про порядок надання послуг, які мають бути розроблені, щоб можна було починати діяти. Чекаємо на порядок встановлення таких лічильників та прийняття їх на облік, тарифи на їхнє обслуговування тощо. Отож, як виконувати ухвалу депутатів, не відомо.

А поки що НКРЕ оголосила, що в неї на розгляді проект, згідно з яким зі складників тарифу на холодну воду виключать витрати на повірку квартирних лічильників. Їх будуть повіряти коштами споживача. Повірку будинкових оплачуватимуть оператори, водоканал. А про те, аби закласти у тариф витрати на встановлення загальнобудинкового лічильника, в проекті постанови знов таки немає ані слова. У нас усі витрати чітко регламентовані. Так-от, графи «встановлення загальнобудинкових лічильників» немає ні в тарифі на водопостачання, ні в жодній зі статей витрат. Там ще й процедура громіздка, бо підприємство за законом має погодити встановлення лічильника з мешканцями. Якщо ті не погодяться, треба знайти альтернативу. Коли громада будинку протягом двох місяців не надала відповідь, можна встановлювати лічильник згідно зі своєю пропозицією.

– Як могло статися, що в питанні про фінансування масштабного й «витратного» закону – дірка?

– Закон про комерційний облік повинен був іти у тандемі із законом про житлово-комунальні послуги. Там мали бути чітко передбачені нові права й обов’язки як споживачів, так і надавачів комунальних послуг. Найперше – це порядок розрахунків. Адже мають проводитися два окремі види обліку – комерційний і розподільчий. За комерційним, відповідно до показань загальнобудинкових лічильників, повинні здійснюватись розрахунки за спожиту воду. А розподільчий облік дасть можливість мешканцям будинку визначити, хто скільки витратив води і яку частку спільного рахунку повинен оплатити.

– І що це дасть? Чи це справді так важливо?

– Це добра справа. Скажімо, водоканал подав до будинку 10 кубометрів води, і це зафіксував їхній лічильник. 

І все: подальше підприємства не стосується. Межа розподілу відповідальності – лічильник, точка вводу води в будинок. Якщо на магістралях підприємства стаються втрати, то це не має стосуватись мешканців. Але будинок має оплатити оті 10 кубометрів, у тому числі й воду, яка в них вибігла в підвал через діряві труби абощо. За правилами, що діють нині, за витоки заплатять мешканці квартир, які розраховуються без лічильників, за нормами споживання. А коли водоміри будуть у кожного, різницю пропорційно розіб’ють на всіх. Бо інженерна мережа будинку – це спільна власність власників квартир. То їм і відповідати за втрати, і лагодити труби, щоби не платити зайве.

– Невже різниця буде аж така суттєва? Адже діряві труби майже у всіх рівненських будинках поміняли.

– Різниця буде в когось більша, в когось – менша. У доброго господаря в підвалі сухо. Він буде економити. Але за класом точності лічильник на будинок повинен мати похибку не більш як один відсоток, квартирний – 2,5. Тож півтора відсотка «гуляють» апріорі. А втрати через сантехнічні прилади: крани, які капають, змивні бачки, що «сочаться», і саме в межах того мінімуму, який лічильник не уловлює. За нашими оцінками середні втрати в рівненських будинках – не менше ніж 10 відсотків. Тому водоканал двома руками за будинковий облік, який, до того ж, підстібне і нас самих зменшувати втрати води на власних магістралях. Питання тільки в тому, як ті лічильники реально встановити. Якби так само, як зробили в Рівному з лічильниками тепла, тобто поставили їх за співфінансування бюджету міста з мешканцями, це був би ідеальний вихід.

Ми консультуємося з міським головою Володимиром Хомком, його заступниками, вони пообіцяли вирішити, чи місто візьметься допомогти і тут. Самому водоканалу це не подолати. Адже встановлення одного будинкового лічильника обійдеться приблизно від 25 до 30 тисяч гривень. У масштабах міста треба орієнтовно 40 мільйонів гривень. Для рівненського бюджету це реальні гроші, для підприємства – ні. Хіба що протягом трьох місяців не подавати воду, не сплачувати зарплати, а кошти витратити тільки на лічильники. Та й фізично встановити стільки будинкових водомірів за термін, що залишився, майже нереально: це три лічильники кожен робочий день.

– А як тоді водоканал буде виписувати рахунки по-новому?

– Підприємство не повинне мати справи окремо з кожною квартирою, а лише з усім будинком. Колись так і було: рахунки виставляли жеки. На жаль, у кризу дев’яностих водоканалу довелося перейти на прямі розрахунки, бо гроші не доходили до підприємства. Але будинок – це не наша територія відповідальності, й це передбачено ліцензіями і нормативами, згідно з якими ми працюємо. То ми повинні мати справу з ОСББ чи управлінськими компаніями, а ті – вирішувати, скільки повинна заплатити за воду кожна квартира.

– Ви спілкувались про встановлення лічильників із мешканцями хоча б кількох будинків?

– Ходили. Нас погнали звідти мало не з вилами! Бо треба буде заплатити за власні втрати і недбальство. Нині ніхто не хоче сплачувати за фактично спожите. Не зацікавлені, бо є субсидії, які повністю нівелюють і економіку, й економію. До речі, 66 відсотків доходів облводоканалу – саме субсидії, які ми маємо право використати виключно на електроенергію. А на лічильники – ні.

– Чи скоро можуть повернутися кошти, вкладені в облік?

– В ідеалі встановлення побудинкового обліку повинне привести до зменшення непродуктивних втрат приблизно на 20 відсотків. Але якщо це навіть буде половина, 10 відсотків, у місті буде зекономлено (або оплачено!) аж півтора мільйона кубометрів води. Це 12 мільйонів гривень на рік за діючими тарифами.

– Для водоканалу будинкові лічильники – це сьогодні найбільш нагальна проблема? Якби ви мали на рахунку вільні 40 мільйонів гривень, на що б їх витратили?

– По-перше, на обладнання, яке дало б можливість економити електроенергію: встановили б частотні перетворювачі, сучасні насоси високої енергоефективності. Частину коштів вклали би в автоматизацію насосних станцій. Щось – у лічильники.

– То ви вважаєте цю революцію з лічильниками передчасною?

– Закон потрібний, правильний, і він на часі. Він дасть можливість запровадити логічні та економічно обумовлені взаємовідносини між усіма учасниками ринку водопостачання: надавачами послуг, співвласниками будинків та споживачами. Якби ще передбачили, щоби в договірні відносини з водоканалом вступали не окремі мешканці, а управляючі компанії або ОСББ, то схема вибудувалася б ідеальна.

Та той, хто розробляв закон, мав чітко визначити джерела для фінансування встановлення будинкових водомірів і передбачити реальні терміни для його виконання. Навіщо заганяти мешканців у розстрочку? Навіщо змушувати водоканали шукати невідомо де нереальні для них кошти? Вони ж їх і не знайдуть, бо економіка водоканалів повинна бути незбитковою – така вимога нацкомісії. А в нас і так рентабельність на нульовому рівні.

Щоб запровадити такі масштабні зміни, держава мала би створити фонд реформування і розвитку цієї галузі або делегувати це завдання органам місцевого самоврядування. Не менш важливо передбачити дієві стимули, щоб зацікавити людей. Так, як у Рівному починали з лічильниками тепла чи утепленням будинків: громадам це було потрібно, тому й програми ті запрацювали. Та попри всі застереження ставити будинки на лічильники води потрібно швидко. Бо час іде, а справа ще не зрушилась.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
17 + 3 =
More information?

Опитування

Чи стала Європа ближчою рівнянам завдяки безвізу