Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
 
Жовтень 2017
 

Людина – це два «Я», які постійно борються між собою | Газета 7 Днів

Людина – це два «Я», які постійно борються між собою

19.10.2017 12:21
Переглядів:64

У минулому номері наша газета започаткувала запропоновану майстром східних бойових мистецтв, рівнянином Віктором Сидоровичем рубрику «Пізнай себе». Сьогодні продовжуємо публікацію на тему, яка стосується сутності людини, тобто ким вона є насправді.

Продовження. Початок у № 41

– Вікторе Івановичу, як людині розпізнати, чий голос вона чує: ангела чи демона?

– Обман, брехня – це енергія, супутня енергії страху, що притаманна маленькому «я». Енергія любові – альтруїзм. Це Божа сутність. Бог ніколи нічого не вимагає і не бере, йому не потрібні ні гроші, ні матеріальні цінності. Так само сонце світить, нічого за це не вимагаючи. Те саме стосується й води, повітря, без яких немислиме наше життя. Усім цим ми користуємося, але навіть не намагаємося жити з почуттям вдячності.

Ми здебільшого егоїсти, які лише споживають, але нічого не дають. Така споживацька позиція породжує жадібність, заздрість, які не мають нічого спільного з Божою сутністю. Натомість ці риси працюють на демонічні структури людської свідомості. Отож, ніяких демонів, яких ми малюємо в своїй уяві, немає. Зате є спотворений світогляд людини, який випромінює енергію руйнування.

І є Божа сутність людини, яка випромінює любов. Любов – це благо, це творчість, це творення на благо. Так-от, велике «Я» віддає і творить, а маленьке весь час усе руйнує, відбирає, накопичує, допоки його не розірве власне ненаситне бажання. А всі бажання, як казав Будда, призводять до страждань.

– Побутує твердження про те, що чим більше людина віддає, тим більше отримує.

– Так, згідно з Біблією те, що людина віддає, їй повертається сторицею. Ти світові віддаєш, світ тобі повертає ще більше. Це називається енергетично-інформаційним обміном. Коли ж людина лише бере, нічого не віддаючи, енергія, яку вона накопичує, може розірвати її. Візьмімо, для прикладу, дихання: вдихаючи, ми беремо, а видихаючи, віддаємо. Уявіть собі, що ви будете лише вдихати. Чим це закінчиться?

Повинен бути енергетично-інформаційний обмін. Якщо, скажімо, вам хтось зробив щось хороше, то ви також повинні щось йому дати – хоча б почуття вдячності. Щоправда, у нас вдячність стала великою рідкістю. Коли людям роблять добро, більшість з них вважають, що так і має бути. Тобто переважає егоїстичне ставлення.

Доки в людях гору буде брати маленьке «я» з його спотвореним, зведеним на страху світоглядом, у них переважатиме тваринна сутність. А якщо людина здіймається над усім цим (своїм егоїзмом, страхами і т.д.) і переходить на рівень своєї Божої сутності, яка випромінює любов, творить добро, вона возноситься. Коли говоримо про вознесіння, мається на увазі, що людина піднялася на вищий рівень енергії, світогляду, а не те, що хтось зі своїм фізичним тілом піднявся до небес. Відбувається еволюція у свідомості. На жаль, у нашому суспільстві спостерігається інволюція, або деградація. Яким шляхом іти, людина обирає сама, її ніхто не примушує.

– Яким чином можна досягти вознесіння, тобто піднятися до рівня своєї духовної сутності?

– Для цього треба наполегливо працювати над собою, багато чим жертвувати, переосмислити свої цінності, докорінно змінити себе. А коли людина лише бере від життя, ще й на «халяву», то їй не треба докладати ніяких зусиль. Тому більшість обирає легший шлях, бо піднятися вгору завжди важче, ніж зіскочити донизу.

– Але ж не всі, хто тяжко працює, щасливі. Дехто віддає роботі чи не все своє життя, а з того нічого не має, як кажуть, ні спереду, ні ззаду.

– Усе залежить від того, як людина ставиться до своєї справи. Якщо виходити з етимології, то «робота», як і «праця», походить від слова «раб». То хто тоді той, хто робить свою роботу? До речі, у старослов’янській мові слово «працювати» з’явилося з індоєвропейської. Його корінь «orbhos» означає «панщина, робота на кого-небудь».

Людина повинна творити. Це стосується не лише мистецтва, а й будь-якої справи (виготовлення товарів, вирощування врожаю, навчання дітей, лікування людей і т.д.). До всього треба підходити творчо, тоді ти будеш приносити користь і отримувати задоволення.

А коли людина робить те, чого не любить, нічого хорошого з цього не вийде. Вона з ранку до вечора буде вбивати час, створюючи вигляд, що чимось зайнята. Звідси й результат: мала зарплата (до речі, це слово розшифровується як «плата за раба»), хронічна втома, невдоволення, депресія, болячки, образа на весь світ. Хоча ображатися треба не на світ, а на самого себе. Для чого ми прийшли у цей світ? Для того, щоб штани протирати? Вся ця земна школа, в якій ми існуємо, зводиться до пізнання суті життя.

– Вікторе Івановичу, в чому, на вашу думку, полягає суть життя?

– Суть життя саме в тому й полягає, щоб збагнути цю суть. А пізнати її можна, лише пізнавши самого себе.

Продовження в наступних номерах Від редакції: Пропонуємо нашим читачам, кого зацікавила тема публікацій під рубрикою «Пізнай себе», надсилати до редакції адресовані Вікторові Сидоровичу запитання.

 

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
3 + 8 =
More information?

Опитування

Чи стала Європа ближчою рівнянам завдяки безвізу