Архів новин

Десять років без перерахунку пенсій | Газета 7 Днів

Десять років без перерахунку пенсій

23.02.2018 11:24
Переглядів:1924

Знову стали в пікети пенсіонери-силовики. Минулого четверга вони прийшли на сесію обласної ради, щоб з її допомогою добиватися своїх законних прав. Пенсії цих людей залишаються незмінними вже десять років. От вони й мусять боротися з владою, яка не виконує своїх зобов’язань щодо них. Про деталі цієї боротьби ми розпитували у Богдана Шолудька, пенсіонера МВС, члена громадської координаційної ради ветеранської організації МВС, полковника міліції у відставці.

– Богдане Андрійовичу, скільки є в області людей, чиї права щодо перерахунку пенсій порушено?

– В області для 11 тисяч пенсіонерів пенсії нараховуються відповідно до Закону № 2262 «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців…». Перелік пенсіонерів-силовиків великий, до нього потрапили представники тринадцяти різних відомств, які служили у погонах. В Україні нас 544 тисячі – таке число міністр соцполітики Рева назвав торік наприкінці грудня. 

– Усі категорії пенсіонерів-силовиків мають однакові проблеми з перерахунком пенсій?

– Ні, вони дещо різняться. Найкраща ситуація, чисто в правовому полі, у пенсіонерів міліції. Бо коли Закон про міліцію втратив силу, а прийняли Закон про національну поліцію, то одразу ж прийняли й постанову Кабінету Міністрів про нові розміри грошового забезпечення. Це дуже важливий для нас документ, бо наші пенсії залежать від грошового утримання тих, хто на службі. Якщо у них змінюється грошове утримання, то має проводитися перерахунок пенсій і для нас. Але не проводиться.

– Що відбувається, на ваш погляд? Чому пенсіонерів-силовиків не торкнулась ота торішня епопея, яку назвали пенсійною реформою? Що заважає державі переглянути розмір ваших пенсій? Бажання зекономити?

– По-моєму, у влади є така мета – пенсіонерам, особливо силовикам, не робити перерахунки пенсій. Спочатку ж навіть не визнавали, що поліція є правонаступником міліції. Вона зайшла у ті ж приміщення, де працювала міліція, забрала все майно, техніку, інформаційну базу міліції і зайнялась виконанням тих же функцій. То хто ж тоді правонаступник? Тільки рішеннями судів їх змусили визнати цей очевидний факт у 2017 році, коли по Україні подали загалом понад тисячу позовів до судів. Хоча право перерахунку пенсій для нас виникло з 1 січня 2016 року. Та тільки в лютому 2017-го нарешті визнали, що для перерахунку пенсій пенсіонерам міліції є підстави.

– А коли було останнє підвищення пенсій для пенсіонерів-силовиків?

– У 2008 році. Тобто десять років ми отримуємо пенсії без підвищення і без індексації, хоча законом вона передбачена. Тим більше при тій інфляції, що відбувається в Україні. Та щоб не підвищувати пенсій пенсіонерам (особливо це стосується тих, хто служив у Збройних силах, а раніше стосувалось і міліціонерів), придумали хитру схему.

Вона полягає ось у чім: грошове утримання складається з посадового окладу, доплат за звання, надбавок за вислугу років та особливі умови служби і премій. То, щоб не виникли підстави підвищувати пенсіонерам пенсії, вони оклади залишають на старому рівні, а надбавками регулюють рівень реального забезпечення. Наприклад, сьогодні командир батальйону має оклад на рівні 1200–1400 гривень. Доплата за звання полковника – 135 гривень, підполковника – 130, майора – 125 і т.д. Оці суми є базові: оклад плюс звання і вислуга. А премії виплачують аж до 800 відсотків, і вони дають можливість отримувати реальне забезпечення навіть до 20 тисяч гривень. Я вважаю, що при такому порядку виникають можливості для корупційних зловживань. На одній і тій же посаді людина може отримати півтори-дві тисячі премії, а може п’ять-шість.

– Давайте повернемось до пенсіонерів. Скільки часу ігнорується ваше право на підвищення пенсій?

– Право виникло в грудні 2015 року. І неправда, що цього права не мають військовослужбовці. Оскільки в чинній постанові Кабінету Міністрів зазначено, що нові підвищення, в тому числі розміри надбавок, премій, встановлюються рішенням уряду. А в 2015-му було протокольне рішення уряду, яким дозволили керівникам силових відомств підвищувати рівень грошового забезпечення преміями, оскільки посадові оклади не підвищуються. Ну а для поліції прийняли окрему постанову про нові грошові оклади, бо якраз тоді міліцію замінили поліцією. То в цьому відомстві оклади зросли дуже суттєво. Відповідно, вже в грудні 2015 року в нас виникло право на перерахунок пенсій. Хоча ми на цьому й не наполягаємо, а вимагаємо застосувати це право з січня 2016-го. Проте деякі суди визнають за нами це право навіть з листопада 2015-го.

– Наскільки я зрозуміла, ваші колеги почали масово обстоювати це право в судах?

– Спочатку люди сподівалися владнати все мирним шляхом і по закону. Писали листи до вищих інстанцій. Та відповіді отримували приблизно однакові: мовляв, поліція – це нова структура, то нема підстав підвищувати пенсії колишнім міліціонерам відповідно до рівня грошового забезпечення поліцейських. Але в судах визнали, що структура, хоч і має нову назву, та є правонаступницею міліції.

– Чому ж тоді вам досі не перерахували пенсії?

– Там передбачена довга процедура. Якщо виникли підстави для перерахунку, то відомство, де ти працював, направляє до Пенсійного фонду лист про зміни, що відбулися. А ПФУ дає вказівки своїм головним управлінням в областях. Ті управління подають у структури, де служили нинішні пенсіонери, їхні списки. Тоді ці структури виписують довідки про зміни грошового забезпечення і передають їх в управління. Отака довга процедура, мабуть, навмисне придумана, аби затягнути процес.

– І його настільки затягнули, що пенсіонери-силовики почали протестувати.

– А що було робити? Ми їздили до Києва під Верховну Раду. 6 грудня 2016 року під Верховною Радою нас було вже дуже багато, бо попередні наші активні дії були більш локальними. Ми пікетували й управління Пенсійного фонду в областях. Хоча він ніби завжди був на нашому боці. У нашій області ми пікетували й обласну адміністрацію та обласну раду і перекривали трасу Київ-Чоп. А паралельно судилися.

Суди визнали протиправною бездіяльність посадових осіб МВС. Тому ми навіть до Генпрокуратури звернулися, щоб порушили кримінальну справу щодо посадових осіб МВС. Це мала би бути справа проти Авакова, але він вийшов із ситуації, підставивши працівника кадрового департаменту, якому він начебто доручив розібратися з претензіями пенсіонерів. То порушили кримінальну справу проти кадровика. Справа зависла, і досі не зрозуміло, чим вона закінчилася. Коли нарешті до ПФУ після довгої боротьби передали необхідні для перерахунку документи, почалися зволікання там. Тепер ПФУ каже, що нема коштів.

– Але ж пенсії силовиків фінансує не ПФУ, а Держбюджет!

– Саме так. У 2015 році на всі пенсії і соцвиплати, які фінансуються з Державного бюджету, було виділено 93 мільярди, на 2016 рік – вже 143 мільярди, тобто збільшення відбулося суттєве, а грошей, кажуть, нема. На 2017 рік було передбачено 139 мільярдів. Куди вони пішли? А якщо вони не надійшли з бюджету, то чому бюджет економить за рахунок пенсіонерів? Якщо досі пенсіонери-силовики не спромоглися на масовий бунт, то тільки тому, що психологія людей минулих поколінь трохи відрізняється від нинішньої. Це були люди порядку й дисципліни, які знали: раз держава має такий обов’язок, то вона повинна його виконати, а не говорити одне, а робити інше.

– А пенсіонери тим часом вмирають. Дехто з них того підвищення вже й не дочекається. Якими сьогодні є пенсії ваших колег?

– Дві третини пенсіонерів-силовиків отримують пенсії до 2200 гривень. Якщо хтось думає, що наші пенсії – космічні, той помиляється. Пенсії в розмірі понад 10 тисяч отримує 1,7 відсотка пенсіонерів. Тому нам ніколи чекати милості від влади, тим більше що триває інфляція. У нас в області подали позови до судів декілька тисяч пенсіонерів. І суди задовольняють ці позови практично стопроцентно. По Україні пенсіонери-силовики виграли 98 відсотків судових справ і отримали позитивні для себе рішення.

– Мало мати на руках рішення. Важливо, щоб воно виконувалося. Є люди, які після такого рішення вже отримують підвищену пенсію?

– Є. В нашій області таких вже дев’ятнадцять чоловік. Мене дивує, що Пенсійний фонд щоразу подає апеляції на рішення судів. Хай би краще витрачали час на наповнення фонду.

– Для чого ви ходили на сесію Рівненської обласної ради, адже не тут це питання вирішується?

– Бо ми не збираємося складати руки в нашій боротьбі. Рупор наших опонентів Шкіряк сказав, коли ми стояли в пікетах під Верховною Радою: «Повоняють і розійдуться». Це чула вся Україна. Але ми не збираємося відступати. Тому й звертаємося до всіх гілок влади. Обласна рада пішла нам назустріч, погодилася з усіма нашими вимогами і надіслала звернення про це до вищих ешелонів влади. Будемо сподіватися, що коли такі вимоги надходитимуть до Києва з усіх куточків України, влада таки перейметься серйозністю ситуації і виконає свій обов’язок перед людьми.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
9 + 7 =
More information?

Реклама

Опитування

Які у вас плани на літо?