Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
30
31
 
Липень 2018
 

Життя без Васі є! | Газета 7 Днів

Життя без Васі є!

26.07.2018 13:52
Переглядів:152

Яка стать сильна, а яка слабка – питання спірне. Накачані біцепси чоловіка не завжди свідчать про силу, так само як і післяпологова жіноча анемія не завжди однозначно є проявом слабкості. Якби багатодітна рівнянка Марія Якимець зрозуміла це раніше, вона б інакше будувала своє життя у шлюбі. Але вона збагнула цю просту істину вже після того, як чоловік пішов із сім’ї, покинувши її вагітною і з трьома дітьми на руках.

Як Вася скаже

Таке було в них неписане правило з перших днів існування сім’ї: як Вася скаже, так і буде. Марійка заглядала йому в рот і слухала все, що «Вася скаже». От вона пригадує, як після весілля приймалося перше важливе спільне рішення їхньої сім’ї. Їй хотілося зняти маленьку квартирку в малосімейному гуртожитку на Князя Романа, щоб бути поближче до роботи, та Вася сказав, що краще поселитися в районі пивзаводу, бо звідти ближче до його роботи. Марійка подумала, що з пивзаводу він все одно не ходитиме пішки на вулицю Білу, а буде їздити маршруткою, отже витрати на транспорт будуть у них обох. А живи вони на Князя Романа, витрати ці були б удвічі менші, бо вона ходила б на роботу пішки. Та Вася сказав, і вона послухалась.

Потім з’ясувалось, що близькість до пивзаводу – то був стратегічний Васин задум. Повертаючись з роботи, він заходив до заводського пивбару на свіже пиво, і йому дуже подобалося, що це було під рукою – на шляху від зупинки транспорту до квартири.

Коли народився їхній первісток, Артемко, у Васі вже виросло чимале пивне пузко. А господиня попросила їх перебратися на іншу квартиру, бо не хотіла, щоб вони розводили вологість у її помешканні сушінням пелюшок та повзунів.

У них знову була альтернатива: перебратися жити до Марійчиної мами, яка якраз овдовіла, залишилась самотньою і щиро пропонувала дочці перейти до неї, щоб не тратитися на оренду квартири; чи вселитись у порожню бабусину хату в Обарові. Марійка особливо наполягала на другому варіанті. Хату бабуся їй заповіла. І молода жінка хотіла поселитись там, щоб дитина росла на свіжому повітрі в селі. Тим більше що до Васиної роботи на Білій було добиратися з Обарова навіть ближче, ніж з маминої Костромської. Та Вася відкинув обидва варіанти. Про перший сказав: «Не годиться чоловіку жити в приймаках». А про другий: що біля тої хати стільки роботи, що вони там світа білого не побачать, то краще її продати і за ті гроші купити щось у місті.

Марійка знову послухалась. Хатину продали, і виручених грошей вистачило тільки на однокімнатну квартиру. Можна було купити й двокімнатну в Північному мікрорайоні, та Вася не схотів перебиратися далеко від рідного йому пивбару. А в районі пивзаводу квартири були дорожчі, то вийшла тільки однокімнатна. Отаке.

Скільки разів вона за будь-якої нагоди повторювала: «Як Вася скаже». Чи йшлось про купівлю дивана, чи про її перехід на нову роботу, чи про вибір маршруту, куди їхати на літній відпочинок – все вона й не пригадає. Але згадує, що завжди вирішальним було слово Васі.

Вася втомився

За п’ять років вона народила тричі! Вася на людях гордо бив себе у груди: майстер, трьох хлопців «настругав»! Але вдома старався не затримуватися: тікав на роботу раніше, приходив пізніше. Діти повзали, бігали, мазали памперси, просили їсти, плакали, температурили – не давали спокою ні вдень, ні вночі. В їхній однокімнатній квартирі стало надто тісно і було зовсім неможливо всістися на дивані перед телевізором, щоб подивитися футбол чи просто покуняти в очікуванні, коли Марійка покличе з кухні вечеряти. Він спочатку на все те не зважав, потім став бурчати, що він втомлюється, а вони не дають йому відпочити після роботи. Мовляв, могла б Марійка якось позбавити його, годувальника сім’ї, від тих клопотів, того галасу, тих безкінечних підтирань попи та смикання тата за руку, щоб погойдав на нозі чи підкинув і зловив.

Коли Марійка завагітніла вчетверте, Вася категорично сказав, що це вже занадто, і поставив жінці ультиматум: або щось роби, або ти мене більше не побачиш. Марійка злякалася, що втратить годувальника сім’ї, і побігла робити аборт. Та лікарі за це не взялися: було вже пізно й існувала реальна загроза для життя жінки.

Вася пропав

Чоловік зробив, як обіцяв: пішов з дому. Четвертий раз із пологового Марійку забирала мама і брат з братихою. Вася об’явився, коли четвертому синові було вже два місяці. Сказав, що працює в Польщі і приїхав, щоб поновити візу, а заодно розлучитися. У Марійки стерпли ноги, і вона впала, де стояла. Впала невдало: стукнулась головою об батарею і дістала струс мозку. Вася викликав швидку і тещу та й подався з дому геть.

Перше, що з’ясувала Марійка після виходу з лікарні, що Вася не подавав документи ні на візу (бо його закордонний паспорт залишився вдома), ні на розлучення. А де подівся, зрозуміти було складно. Його телефон мовчав.

У пошуках Васі

Їй мужньо і безвідмовно допомагала мама. Терпляче тягнула всю домашню роботу й турботи про дітей, доки Марійка ходила та їздила по всіх усюдах у пошуках Васі.

Насамперед навідалася до Васиної мами. Свекруха сказала їй, що сама винна – не треба було сідати на Васину шию і вішати на неї ще четверо дітей. Де це видано сьогодні стільки народжувати? За такої дорожнечі? Марійка поїхала від свекрухи ще більш морально пригнічена, ніж їхала туди. Все, чим допомогла Васина мати, то це дала Марійці трилітрову банку молока для дітей. Воно благополучно скисло, поки жінка добралася з Васиного Любомльського району на Волині додому до Рівного. Потім вона ще їздила до Києва, бо кум повідомив, що бачив Васю, ніби він працює в столиці на тому ж заводі, куди їздив на вахту сам кум. Їй сказали, що справді, був такий, але вже нема – розрахувався.

Марійка ще в поліцію подала на розшук, але розшук припинили, щойно розпочавши. Бо потелефонували до Васиної мами, а вона сказала, що син її нікуди не пропадав, а щойно в суботу-неділю гостював у неї.

На Васі світ клином не зійшовся!

Марійка приходила до цього висновку поступово. І тепер впевнена в цьому повністю. Припинивши пошуки Васі, вона стала мислити тверезо і зрозуміла, що без нього жити можна. Насамперед вона перебралася зі своєю оравою до матері, а свою однокімнатну квартиру здала квартирантам. Тепер отримує від них ті самі гроші, які приносив з роботи Вася. А залишається їй з цієї суми навіть більше, бо не треба вгамовувати Васині вовчі апетити, які забирали половину видатків сім’ї на продукти.

Діти підросли, вона повела їх у дитсадок, а сама взялася за «бізнес». Так Марійка називає їхню спільну з мамою справу – жінки ліплять пельмені і вареники на замовлення одного підприємця. Розпробувавши їхню продукцію, люди стали замовляти вареники й прямо в них. Робота, звичайно, непроста, але вони навчилися робити її швидко, спритно й акуратно. Я в цьому переконалася на власні очі, бо Марійка розповіла мені оцю історію «без відриву від виробництва». Дивлячись, як спритно літають її руки, я придумала засікти час і немало здивувалась: на один вареник Марійка витрачала чотири-п’ять секунд. Ну чистий тобі автомат з ліплення вареників! При цьому прийшов до нас на кухню старший синок, Артемчик, і попросив допомогти вивчити віршик, який задали в школі. Знову-таки «без відриву від виробництва» Марійка стала повторювати із сином строфу за строфою про гарбуза і всіх родичів гарбузових, а руки її так само літали над варениками, не збавляючи швидкості.

Дивилась я на те і думала: скільки втратив той Вася! Точно ж більше, ніж набув, ховаючись незрозуміло де від цієї милої жінки, від чотирьох синочків і від аліментів. Я стала прощатися, і Марійка, наче прочитавши мої думки, раптом сказала: «Життя без Васі є. І воно, повірте, краще, ніж було з ним. З ним я набула тільки дітей, а втратила набагато більше. Якби не його лінь і його вічне пиво, в мене була б тепер своя хата, і діти бігали б по своєму садку. Але він полінувався відремонтувати і розширити бабину хату. Я всім жінкам тепер кажу: “Чоловік – не господар вам. Слухайте його з оглядкою. Живіть своїм розумом. А бачите, що ледачий, женіть від себе, бо жити з ледачим чоловіком – то рабство”».

P.S. Коли ця стаття була підготовлена до друку, я дізналася, що Васю відшукали в Одеській області і вручили йому виконавче провадження про сплату аліментів. Сума боргу в тих документах – п’ятизначна. Марійка сказала, що Вася після цього сам до неї потелефонував, щоб помиритися, але вона відключила телефон.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
1 + 3 =
More information?

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

 «Це – на убогих», – казав мій дід, збираючись до церкви і кладучи в кишеню дрібДалі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?