Архів новин

Вікторія Лагодюк: у дипломі космос, а у долі – школа | Газета 7 Днів

Вікторія Лагодюк: у дипломі космос, а у долі – школа

31.08.2018 14:41
Переглядів:329

Поспілкуватись у стилі «неформат» ми запросили одну з найвідоміших освітянок міста, директора дванадцятої школи Вікторію Лагодюк. 51 рік. Народилась у Рівному. Здобула освіту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.  Одружена. Має доньку та сина. Внуків не має, але завжди готова стати бабусею, і наголошує дітям: «Пам’ятайте, що у вас є мама, яка вміє виховувати дітей». Ось наша розмова.

– Ви корінна рівнянка?

– Я народилась у Рівному. І вся родина по батьковій лінії рівненська, а мама з села Межирічі, що на Кореччині.

– Рівне вашого дитинства: яке воно?

– Відразу спогади про третю школу, де я навчалася в початкових класах.

– А якийсь цікавий випадок зі шкільного життя?

– У першому класі приходжу в їдальню, а там черги немає, дивно. Взяла тістечко сметанник, дуже гарне таке, з кремом. Виходжу, а коридор порожній, тихо. Розгубилася, не знаю, до якого кабінету йти. Починаю голосно плакати, та так, що з класів повиходили вчителі, серед них і Ярослав Левшенюк, з яким мій тато товаришував. Я до нього: «Дядя Славик, а де Юрій Юрійович?» У цій школі працював мій тато, і мене, як вчительську дитину, привчили звертатися до тата в школі «Юрій Юрійович».

– Ви одна з найвідоміших директорок міста в освітянських колах, та й у соціальних мережах. А якби не педагогічна нива, то ким би могла стати Вікторія Лагодюк?

– Почну з того, що я не закінчувала педагогічний вуз. Навчалася в університеті Шевченка, і спеціальність у мене «Теоретична фізика, фізика космічних досліджень». Я не мріяла бути вчителем, бо, зростаючи в родині освітян (вчителями були тато, мама, бабуся, дві тітки), бачила, який це важкий хліб. Набула педагогічного досвіду, вже почавши безпосередньо працювати у школі. Бо в університеті ми навіть не проходили в чистому вигляді педагогічну практику. У нас предмети педагогіка та психологія були як факультативи. 

– Та все склалося не так, як гадалося?

– Вийшла заміж, чоловік за розподілом приїхав на Рівненський радіозавод. 

Я отримала направлення до аспірантури в науково-дослідницький центр нашого педінституту. Та це було літо перебудови, і я залишилась без місця роботи. Пішла вчителем до п’ятої школи, де пропрацювала 10 років. Звідти в дванадцяту мене переманив Віталій Новак, бо п’ята школа втрачала свої позиції, класи з поглибленим вивченням математики не набиралися. 

– Що дала вам професія вчителя?

– Дуже багато. Вона змінила моє життя повністю. Юнацькі мрії – то одне, а реальність – зовсім інше. Для мене це все моє життя. Я дуже люблю свою роботу. Робота з дітьми дуже складна, бо несеш відповідальність за майбутнє діток. Потрібно весь час бути в тонусі і напоготові, йти в ногу із сучасністю, щоб зацікавити і мотивувати дітей до навчання і саморозвитку.

–  Що для вас директорство: додаткові можливості чи зайвий клопіт?

– Клопіт, великий клопіт. Але й можливості змінити ситуацію на краще. Створити комфортні умови як для учнів, так і для вчителів, щоб учитель йшов з позитивною енергетикою до дітей. Це дуже важливо.

– Як ви підтримуєте дисципліну серед учнів?

– Дисципліна має бути пов’язана з мотивацією. Тобто, якщо дитина знає, що їй буде комфортно в тій чи іншій ситуації, вона буде дотримуватись певних правил поведінки. 

– У педагогічному колективі ви демократичний чи авторитарний керівник?

– Дуже хочу бути демократичною, але в той же час боюся анархії. Демократія  – така річ, коли легко піти неправильним шляхом. Мені пощастило, що до мене директорами школи були грамотні, знані в місті чоловіки. Ставши директором цієї школи, я отримала колектив людей з чіткою життєвою позицією, де в пріоритеті якість знань та любов до дітей. Не кажу, що все в ідеалі, бо це велика школа – 145 вчителів. Та коли в це середовище потрапляє людина, яка не хоче або не може підпорядковуватись життєвим принципам, за якими живуть наші вчителі, вона просто сама йде.

– Ви користувалися «шпаргалками» у школі, в інституті?

– Я була призером республіканських олімпіад з фізики і приділяла багато часу навчанню, а тому не було потреби у шпаргалках.

– Скільки років ви працюєте у школі, і чи помінялися за цей час потреби і мрії дітей?

– 29 років. Діти змінювались кардинально. Був період, коли в пріоритеті було не навчання, а вміння списувати, налагоджувати стосунки. Той час я б назвала періодом трієчників. Сучасні учні вже усвідомили: аби мати успішне майбутнє, потрібно отримати гарні знання в школі.

– Розкажіть про фільм, який дійсно торкнувся глибини душі і змусив задуматись?

– Фільми дуже рідко дивлюся, більше люблю читати. По-новому відкрила для себе Пауло Коельйо. Останнім часом читаю літературу філософського значення, яка стосується життєвих цінностей. 

– Три якості, які найбільше цінуєте в людях?

– Чесність, щирість і справедливість.

– Ваш ідеальний день?

– Це коли немає негативу від оточуючих, а ще наприкінці дня, коли розумієш, що зробив щось корисне, комусь допоміг.

– Стандартне для жінки питання: чи любите ви готувати? Яка ваша коронна страва?

– Готувати люблю, особливо різноманітні десерти і торти. Це вміння від мами. Бабуся була шеф-кухарем. Видно, це передалося з генами. 

– Яка музика поліпшує вам настрій? 

– Інструментальна. У машині слухаю музику зі змістом, наприклад Кузьму, Висоцького, якого почала розуміти у зрілому віці. Віктора Цоя слухаю.

– Який, на ваш погляд, найбільший винахід людства за останні 100 років?

– Мене вражає швидкий розвиток ІТ-технологій. Ще років десять тому мали мобільний з кнопками і не думали, що він може повністю замінити комп’ютер. 

– Багато у вас тих, кого можна назвати справжнім другом?

– Небагато, але є. Справжні друзі – це ті люди, яких можеш не бачити кожного дня, але знаєш: вони зажди не тільки допоможуть, а й щиро порадіють успіхам. 

– Що б ви змінили у світі, якби були чарівником?

– Мені дуже хотілося б, щоб не було такої хвороби, як онкологія. Щоб люди не страждали від інсультів, інфарктів, хвороб, які приходять зненацька.

– Продовжіть фразу «Щастя – це…»? 

– Коли в родині всі здорові. 

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
1 + 19 =
More information?

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?