Архів новин

Володимир ХОМКО про рік минулий і прийдешній: «Ми маємо все необхідне, щоб добре жити» | Газета 7 Днів

Володимир ХОМКО про рік минулий і прийдешній: «Ми маємо все необхідне, щоб добре жити»

27.12.2018 12:21
Переглядів:105

Напередодні новорічно-різдвяних свят редакція «7 днів» традиційно поцікавилася в міського голови Рівного Володимира ХОМКА враженнями про рік, що минає. Ми запитали у мера: що тішило, а що його розчарувало у 2018-му? Які надії він покладає на рік прийдешній? Пропонуємо увазі читачів те, що ми почули у відповідь.

– Володимире Євгеновичу, яким, на вашу думку, видався для Рівного 2018-й, що наближається до завершення?

– Рік, у принципі, попри всі турбулентності – політичні, економічні та інші, з чисто фінансової, а можливо, навіть і з виробничої точки зору, був непоганим. Я б сказав, що за весь час мого мерства це, напевне, один із найбільш успішних років. Щоб не вдаватися в деталі, наведу лише один факт: якщо раніше ми витрачали на капітальні видатки 30-40 мільйонів, то в цьому – більш як 340 мільйонів гривень. Очевидно це дало можливість зробити багато чого. Є речі, до яких ми раніше не могли навіть теоретично підступити. Наприклад, на ремонт вулиці Макарова (хотіли ми цього, чи ні) у бюджеті просто не було коштів. Тепер ми могли дозволити собі здійснити капремонт і Макарова, і Шухевича, і Орлова. Тому, підбиваючи підсумки цього року, скажу, що особисто я ним задоволений.

Безумовно, не все ідеально. Є проблеми як з тими проектами, що виконали, так і з тими, що не виконали. Але по дорогах трохи підтягнули, будинки утепляли, робили багато чого іншого, що дає можливість святкувати Новий рік з хорошим настроєм.

– Чим з того, що не вдалося реалізувати, невдоволені найбільше?

– Тим, що зірвався тендер на проведення реконструкції стадіону. Адже ми, передбачивши в цьому році на «Авангард» 20 мільйонів гривень, планували хоча б розвалити те, що не підлягає відновленню. На жаль, через судовий позов одного з учасників конкурсу тендер було відмінено. Тепер результати наступного тендеру буде оголошено в січні 2019 року. Сподіваюся, що цього разу все буде без проблем.

– Що ще, крім «Авангарду», в найближчих планах?

– Плани, як плани. Вони охоплюють усі поточні справи. Треба буде ремонтувати школи, дороги, освітлення тощо. Плюс, ще одним із глобальних напрямів, крім реконструкції стадіону, є утеплення будинків за міською програмою термомодернізації. До речі, буквально цими днями я отримав лист із Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, де зазначено, що ми й надалі залишаємося лідерами в Україні з усіх напрямів енергозбереження. Нещодавно ми готувалися до Форуму з енергозбереження, і я наводив цифру (це інтегральний показник нашої роботи): з 2010 року ми зменшили споживання газу в місті в 1,7 раза. І це не остаточна наша планка. Бо якщо ми втілимо в життя плани з реконструкції котелень з переходом частини їх на альтернативне паливо, то сподіваємося ще вдвічі зменшити споживання газу.

Крім того, зараз у нас на виході проект з утеплення по програмі НЕФКО. Я буквально минулого тижня отримав підтвердження того, що НЕФКО включив нас у план роботи на 2019 рік. Мова йде про кредит на 5 мільйонів доларів. При цьому зауважу, що кредит – пільговий, він, як і фінансова позика в Євробанку, під дуже низькі проценти. І ці 5 мільйонів спрямуємо на утеплення всіх бюджетних установ. Бо, нагадаю, ми на опалення бюджетних установ витрачаємо за рік приблизно 85 мільйонів гривень.

А тепер детальніше. Ось ми зараз, скориставшись кредитом за програмою НЕФКО, утеплили дві школи – 18-у й 27-у. Кредит нам надали під 3 відсотки у гривнях. Хто знається на кредитних справах, розуміє, що це фактично безкоштовний кредит. Так-от, по 27-й школі нині маємо зменшення споживання тепла у 2,6 раза, по 18-й – у 2,2. Уявіть собі (нагадаю про ті 85 мільйонів), який зиск ми будемо мати, якщо хоча б удвічі зменшимо споживання тепла у бюджетних установах. Хіба ми не маємо на що використати ці 40 мільйонів гривень? Хіба не варто за такі гроші поборотися?

– Уже не раз доводилося чути прогнози, що наступний рік для місцевих бюджетів буде гіршим, ніж нинішній. Чим це зумовлено?

– Справа в тому, що на місто додалося чимало фінансових навантажень. У першу чергу – це ПТУ. На це з міського бюджету піде майже 90 мільйонів гривень. Плюс держава дуже багато не дофінансовує по субвенціях. За моїми підрахунками, на капітальні видатки залишиться 160-170 мільйонів гривень, в залежності від того, як підуть справи. Очевидно, це буде вдвічі менше, ніж у цьому році, але в чотири рази більше, ніж до реформи з децентралізації. Я розумію: у держави – свої проблеми, у нас – свої. Отож ми будемо боротися за своє, держава – за своє. Правда десь посередині. В будь-якому разі підтверджу: реформа з децентралізації справді дала колосальний ефект. У міст з’явилися гроші. Ми можемо дозволити собі, для прикладу, купувати тролейбуси (як бачите, знову купили сім нових тролейбусів), щось будувати і займатися стратегічними речами.

– Володимире Євгеновичу, кажуть, що один у полі – не воїн. У вас є надійна команда, на яку ви завжди можете покластися?

– Колектив міськвиконкому, не скажу, що ідеальний, але в цілому кістяк сформований із нормальних, компетентних людей. Більше з плюсом, аніж з мінусом. Хоча маю претензії до деяких служб. Отож, можливо, будуть якісь кадрові зміни, але не глобальні. Я дуже задоволений діяльністю блоку, який курує Віталій Герман. Адже у нас спостерігається помітне пожвавлення у співпраці з громадськістю і в залученні інвесторів. Підтягнувся Сергій Гемберг – молодий, креативний, повний енергії, ще незіпсований чиновницькою роботою начальник управління стратегічного розвитку та інвестицій Рівного. Також дуже задоволений роботою у напрямку енергоефективності, яким займається блок на чолі з Сергієм Васильчуком. Свого часу я навмисне висмикнув цей напрямок у комунальників, бо вони настільки завантажені своєю рутинною роботою, що не встигали б повноцінно займатися ще й енергоефективністю, і передав його управлінню економіки. На останньому засіданні міськвиконкому я особисто подякував начальникові управління економіки Миколі Киреї за хорошу роботу. Бо й справді, їм довелося пережити масу перевірок. Але всі вони закінчилися висновком, що блок працює добре. До того ж, усі задоволені: і ОСББ, і ми. А що нам ще потрібно? Щоб люди жили в комфортних умовах.

Про сокровенне

Міський голова Рівного Володимир ХОМКО:

– Різдво – це сто відсотків сімейне свято. Скільки себе пам’ятаю, Різдво й Великдень ми відзначаємо в колі сім’ї. А Новий рік, коли був молодший, ходив на якісь вечірки. Зараз же хочеться побути у вузькому колі найближчих друзів. Вони в мене всі ще з дитинства чи молодих років. 

А нещодавно в нас склалася нова традиція (це не я започаткував її). Десь пів на першу в новорічну ніч сусіди виносять на вулицю стіл, за яким збираються всі, хто живе поруч, і разом святкуємо прихід нового року. Мені ця традиція, яка в нас уже кілька років існує, дуже сподобалася. І не тільки мені, а й сусідам. 

– Хоча, як доводить життя, всім важко догодити.

– Наперед скажу, що не всі будуть задоволені. Мешканці тих будинків, які не можуть об’єднатися і не хочуть зробити своє життя кращим, не зможуть жити краще. Бо допомогти тому, хто цього не хоче, – неможливо. Люди не можуть змиритися з думкою, що десятиповерховий будинок, де вони мають квартири, – це їхня власність. Але вони мусять до цього звикнути, бо назад немає вороття. Комунізму не буде, і ми не будуємо комуністичну державу. Ми йдемо в Європу, а в Європі будинок – власність господарів квартир, які з доброї волі приватизували свої оселі, а відтак – і весь будинок. Отож, ще раз наголошую, що багатоквартирний будинок – це власність господарів квартир. Але ми, розуміючи, що зарплати в Україні маленькі, доходи невеликі, а в цих будинках живуть не мільйонери, спеціально започаткували низку міських програм, які дають можливість втілити при бажанні будь-який проект із вдосконалення будинку. І багато мешканців цим користуються.

Скажу ще таке: люди скаржаться на дорогий газ. Так, газ – дорогий, а тому й опалення дороге. Але ті, хто утеплив свій будинок, платять утричі менше, ніж ті, хто цього не зробив. Якщо б не подорожчання газу, ми досі не утепляли б будинки, не втілювали б інші енергоефективні проекти. Те саме стосується води та інших ресурсів. Мені ближче вода, тому наведу такі цифри: у 1997 році (я ці цифри знаю точно, бо тоді працював головним інженером облводоканалу) ми закачували в місто140 мільйонів літрів води на добу, а зараз – трохи більше, як 50 мільйонів. Тобто, за 20 років споживання води скоротили втричі, газу за десять років – в 1,7 раза. Оскільки дорогий ресурс, люди починають економити. Це нормальне явище.

Якщо будемо розумними, то зможемо ще щось зберегти для нащадків. Ми мусимо щось залишити дітям. Я вам нагадаю, що Москву спочатку забезпечували газом з Дашави. Ми його викачали, а тепер купуємо в Росії. Якщо б ми раціонально використовували газ, то, напевне, його досі вистачало б для нас.

– Володимире Євгеновичу, а яким 2018-й видався особисто для вас?

– Було в цьому році через суб’єктивні причини багато переживань, але, слава Богу, рік закінчується вдало. Слава Богу, діти і внуки – здорові. Якщо підвести риску цьому року, то я відчуваю себе щасливим. Коли внучка прибігає і каже: «Дідусю, я тебе люблю!», повірте – це дуже дорого коштує. Слава Богу, живі й здорові мої друзі, з яким ми дружимо ще з 60-х років. Не змінюємо традиції, зустрічаємося. З огляду на те, що я тут, у Рівному, народився і виріс, це для мене комфортне середовище, то відчуваю себе щасливим.

– Ваші прогнози, як правило, збуваються. Чого нам усім чекати від 2019 року?

– Є речі, які я не можу передбачити. Але, безумовно, хотів би, щоб якимось чином стабілізувалася ситуація і в Україні настав мир. Безперечно, на вигідних для України умовах. Миру дуже треба, бо нинішня атмосфера впливає на все – на економічну і фінансову ситуації у державі, психологічний стан людей, інвестиційний клімат і т.д. Звичайно, хотілося б, щоб краще працювала економіка, але добре, що й так усе стабілізувалося і є позитивні зрушення. В принципі, концептуально всі реформи, які проводяться, правильні. Єдиний недолік, що ці реформи не пропрацьовано в деталях. Я не песиміст, тому вірю, що все буде добре. В будь-якому разі те, що, наприклад, зникнуть жеки, – це треба було зробити ще 27 років тому. Є шанс створити конкурентне середовище у сфері експлуатації житла, і мешканці можуть самі обрати собі управлінську компанію.

Але, повторюся, неможливо допомогти тому, хто навіть не хоче злізти з дивана, щоб провести збори мешканців будинку і обрати правильний шлях. Не хотів би, як я вже казав, перед Новим роком говорити про погане, але, напевне, будуть будинки, де люди будуть жити погано. І в цьому будуть винні самі мешканці. Є достатньо управлінських компаній, є можливість створити ОСББ, є міські програми, є всі інструменти, щоб зробити життя в будинку хорошим. Але цими інструментами має хтось скористатися.

З огляду на те, що справді є всі інструменти, я сподіваюся на те, що більшість громадян (принаймні з числа мешканців Рівного) скористаються наданими можливостями. Я бачу своїм завданням допомогти їм у цьому. У нас, в Україні, є все необхідне для того, щоб добре жити.

 

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
13 + 7 =
More information?

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?