Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
Листопад 2018
 

Проза життя | Газета 7 Днів

News by categories

Проза життя

 

Продати, неможливо відремонтувати

Старі тролейбуси підуть з молотка

 

... Читати далі»

 

Ще четверо атовців отримали землю на Костромській

Четверо рівнян, які брали безпосередню участь в АТО і мають статус учасників бойових дій, отримали ділянки в масиві на вул. Костромській. Відповідні рішення ухвалили в четвер, 18 жовтня, на сесії Рівнеради.

... Читати далі»
Зечка
11.10.2018 15:14

Шоста ранку. Ще темно, а її наче здуло з ліжка. Звичка. Сім років день у день влітку чи взимку, у робочий чи вихідний у цю пору в її мозок впивався різкий дзвінок і звучав окрик «підйом!». Тепер без дзвінка і крику вона встає сама, добровільно. Спрацьовує заведена в організмі пружина. Я перетнулася з нею всього на одну добу в людній палаті Рівненської центральної міської лікарні, куди Катю привезла швидка з нирковою колькою. Колька минулася, і Катю відпустили, але свою історію вона мені залишила.

... Читати далі»

Це стільки разів перевірено гірким людським досвідом, що навіть не обговорюється. Чому є приказка, що багаті теж плачуть? Бо їхні багатства нажиті дуже часто і навіть переважно нечесним шляхом. І це тягне за собою біди. А за бідами йдуть сльози, тому багаті й плачуть.

... Читати далі»

Хто не був у дитячому будинку, той не знає, як воно там бути. Нічого свого. Тримай кругову оборону. Не показуй слабину – затопчуть. Не плач – заклюють. Треба чи не треба – хапай, що можеш. Дівчинку, яка виросла на цих правилах, звати Юля. 

Тепер вона – Юлія Тарасівна і вже допрацьовує останні місяці до пенсії та тішиться внуком, якого недавно подарував їй син. У її колишньому дитбудинківсько-інтернатівському житті попри всі його випробування і складнощі був один по-справжньому щасливий день – коли нові батьки взяли її за руки і повели за собою в нову сім’ю і нове життя. Щоправда, цей день обернувся і найбільшим розчаруванням її життя. Але це було вже потім.

... Читати далі»

Цікаве питання: що робити, коли людина щось «забула взяти» із собою в останню дорогу? Є люди, які ставляться до цього по-філософськи. Мовляв, там вже нікому нічого не треба. А є такі, хто вважає, що небіжчик мусить мати при собі під час переходу в інший світ все, до чого він звик на цьому. Тому людям кладуть у домовину крім зміни одягу, рушника, домашніх капців і тому подібних речей, наприклад, їхні окуляри. Бо як же без них, коли небіжчик за життя читав тільки в окулярах? Чи ціпок. Бо він звик з ним ходити. Кладуть навіть мобільні телефони і косметички. А…

... Читати далі»

«Всі разом – за сім’ю!» – національний рух в Україні

... Читати далі»

Завершення опалювального сезону 2017-2018

Настане достроково.

... Читати далі»
На гарячому
21.02.2018 12:54

 Раніше давали хабарі, щоб від армії «відкосити», а тепер – щоб в армію потрапити.

... Читати далі»

 

Чотири роки розстрілу Майдану

Читали прізвища героїв, і хтось з дівчаток-підлітків підходив і клав букетик під портрет – до дошки пам’яті героям Небесної сотні та героїв АТО. Так обережно і тендітно, наче простягали квіти янголам. Та ж, справді, янголам.

... Читати далі»

Сторінки

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

 «Це – на убогих», – казав мій дід, збираючись до церкви і кладучи в кишеню дрібДалі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?