Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
26
27
28
 
Лютий 2018
 

Проза життя | Газета 7 Днів

News by categories

Проза життя

Лікарня розмістилася в колишньому польському маєтку. Відділення розкидали по окремих будинках. Найбільше, терапевтичне, – в найбільшому. Палати були великі, на дев’ять-десять ліжок. Широкі вікна сягали під саму стелю.

... Читати далі»

Історія стара, як світ. Правда-бо, нерозділене кохання хоча б раз у житті переживав кожен з нас…

У цій історії страждав Сашко. Спочатку – через постійні кпини однокласників. А згодом, коли однокласники підросли настільки, аби зрозуміти, що з таких почуттів не сміються, – через усвідомлення безнадійності свого почуття. Сашко тільки те й робив, що порівнював себе із нею, Оксаною. І чим далі, тим більше переконувався, що ці порівняння не на його користь.

... Читати далі»

З їхньої сім’ї можна писати історію України. Не парадну, приправлену відомими іменами, гучними подіями і датами, а буденну – таку, як у багатьох простих людей, що на якомусь етапі цієї історії народжувалися, жили, працювали, щось набували чи безповоротно втрачали і йшли у небуття.

... Читати далі»

у якій руйнується вже друге покоління.  І зависла загроза над третім…

Аліменти можна сплачувати не тільки на дітей, а й на дружину – є така норма в законі. Ми відкрили на неї очі нашим читачам декілька років тому, коли до нас звернулася наша давня читачка Валентина Сергіївна (ім’я з етичних міркувань змінено) і поскаржилась на чоловіка.

... Читати далі»

Бо не буде часу, щоб їх виправити

Всього раз за все шкільне життя їхньої молодшої дочки, Аліни, пішов Петро Олександрович на батьківські збори у школу, і нічого доброго з цього не вийшло.

... Читати далі»

Ідуть вони з Оксаною якось вулицею, а позаду голос: «Дівчата, ви яке морозиво любите – ескімо чи пломбір?» «Ескімо», – кажуть вони, не оглядаючись. Через кілька кроків між їхніми головами (інакше й не можна, бо йдуть подружки під руку) простягається рука з двома порціями ескімо. Беруть вони його, їдять і хихикають, та не оглядаються на вгощальника – тримають фасон...  У пам’яті Віри Дмитрівни часто спливає цей епізод. Це було 28 років тому. Вона познайомилась у той день зі своїм майбутнім чоловіком.

... Читати далі»

Вона живе одна в маленькій дерев’яній хатині на краю Грушвиці. Їй вже 94, але світла пам’ять, струнка постава, іскринки в очах ті роки применшують, і слухати Надію Григорівну Ільницьку – не переслухати. Про рідне село, родину, про свою нелегку жіночу долю розповідала мені доброзичливо і щиро. Маю надію, що її розповідь має дійти до наших сердець і нашого розуміння оголеної правди минулого.

... Читати далі»

Нашим – гроші, вашим – турботи про бабу

Анекдоти ніхто не придумує, їх беруть із життя. Пригадуєте отой анекдот про тещу, яка за одне й те ж сварила зятя і шкодувала сина? «Бідний мій синочок, мусить все робити сам. Невістка, ота корова, ще спить, а він вже сніданок готує і на роботу біжить. Де таке видано, щоб чоловік сам їсти готував? А зять у мене – ще той негідник. Хоче, щоб моя донечка вставала спозаранку. Що, не може сам собі снідання розігріти?»

Приблизно такий світогляд рівнянки Ольги Василівни Д. зробив ворогами сім’ї двох її дітей – сина Олександра та доньки Софії. Донька вже бабою стала, а досі в матері на шиї сидить, а син як був, так і залишився для мами хлопчиком для биття та «старшимкудипошлють».

... Читати далі»

По сусідству від нас жили чоловік з дружиною та  двоє їхніх дочок. Жінка померла, коли діти ще в школу ходили. Три роки тому не стало і їх батька. Доньки поховали його і почали воювати між собою. Ходили чутки, що тато залишив заповіт лише на одну дочку. А інша дуже образилася і почала усякими шляхами відвойовувати свою частку. Що між ними тільки не творилося – і билися, і сварилися, і міліцію одна до одної викликали. Дійшла справа до суду. Правдами чи неправдами, але будинок таки поділили на дві половини. Спочатку сестри там жили, але так сварилися, що вся вулиця чула їхні прокльони.

... Читати далі»
Мамин синок
09.03.2017 12:43

«Мама завжди бажає своїй дитині добра» – це правило, яке фізики з математиками назвали б аксіомою, тобто таким, що не потребує доведення, в житті рівнянина Олега Вингородського дало збій. У нього безповоротно загублено життя саме тому, що він при вирішенні доленосного питання послухав маму.

... Читати далі»

Сторінки

Реклама

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?