Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
28
29
30
31
 
Травень 2018
 

Проза життя | Газета 7 Днів

News by categories

Проза життя

Нашим – гроші, вашим – турботи про бабу

Анекдоти ніхто не придумує, їх беруть із життя. Пригадуєте отой анекдот про тещу, яка за одне й те ж сварила зятя і шкодувала сина? «Бідний мій синочок, мусить все робити сам. Невістка, ота корова, ще спить, а він вже сніданок готує і на роботу біжить. Де таке видано, щоб чоловік сам їсти готував? А зять у мене – ще той негідник. Хоче, щоб моя донечка вставала спозаранку. Що, не може сам собі снідання розігріти?»

Приблизно такий світогляд рівнянки Ольги Василівни Д. зробив ворогами сім’ї двох її дітей – сина Олександра та доньки Софії. Донька вже бабою стала, а досі в матері на шиї сидить, а син як був, так і залишився для мами хлопчиком для биття та «старшимкудипошлють».

... Читати далі»

По сусідству від нас жили чоловік з дружиною та  двоє їхніх дочок. Жінка померла, коли діти ще в школу ходили. Три роки тому не стало і їх батька. Доньки поховали його і почали воювати між собою. Ходили чутки, що тато залишив заповіт лише на одну дочку. А інша дуже образилася і почала усякими шляхами відвойовувати свою частку. Що між ними тільки не творилося – і билися, і сварилися, і міліцію одна до одної викликали. Дійшла справа до суду. Правдами чи неправдами, але будинок таки поділили на дві половини. Спочатку сестри там жили, але так сварилися, що вся вулиця чула їхні прокльони.

... Читати далі»
Мамин синок
09.03.2017 12:43

«Мама завжди бажає своїй дитині добра» – це правило, яке фізики з математиками назвали б аксіомою, тобто таким, що не потребує доведення, в житті рівнянина Олега Вингородського дало збій. У нього безповоротно загублено життя саме тому, що він при вирішенні доленосного питання послухав маму.

... Читати далі»

Прокинулася від яскравого світла. Боялася розплющити очі, щоб не побачити небеса. «Боже, невже він мене таки добив і я вже мертва?» – немов окропом ошпарила мою свідомість страшна думка.

... Читати далі»

Батько сина виростив, а син батька зрадив, спокусившись на мамині євро. Світлана була в перших ешелонах українських заробітчан в Італії. Від вересня 2016-го пішов двадцятий рік, як вона поїхала на заробітки і пошуки кращої долі до Італії. З тих пір її сім’я бачила свою італійську дочку, дружину і маму всього разів зо двадцять, а, може, й менше, бо були такі роки, коли вона й зовсім не навідувалася додому. Перші чотири роки вона не приїжджала до Рівного зовсім. Була в Італії на нелегальному становищі, то якби приїхала, назад би точно не потрапила. От і трималася за своє робоче місце біля старої багатої італійки, спаралізованої через інсульт. А дома тим часом її мати, батько, чоловік і син навчилися жити без неї.

... Читати далі»

Прочитавши їх, вчителька передала твір свого учня соціальній службі і тим самим врятувала сім’ю від батька-алкоголіка і тирана.

... Читати далі»

Знати і робити, як знаєш, – це абсолютно різні речі. Але якби ж то люди завжди робили так, як знають, що це правильно, світ був би зовсім іншим. На біду, у своїх вчинках ми часто керуємося не розумом, а серцем, а точніше кажучи, – емоціями. Про те, що від таких продиктованих емоціями вчинків буває мало доброго, рівнянка Валентина Миронець знає з власного гіркого досвіду.

... Читати далі»

Така грандіозна епопея вже здорово набридла обом її сторонам - дідові, і внуку. Мабуть, вона б давно вже й заглухла, якби не підживлювалась енергією нової дідової дружини.

... Читати далі»

Людина – не річ, але про Віктора Потапчука, батька трьох дітей, кажуть саме як про річ. Що його забрала з сім’ї кума. Наче сам він взагалі ні при чому. Кума прийшла та забрала, наче щось таке, що не має власної волі і власної думки.

... Читати далі»

Жінка не просто прокинулась. Вона наче випірнула на поверхню з-під важкої товщі води. Сон лопнув, і його клапті розбіглись по темних кутках, коли вона стрімко скочила з ліжка і увімкнула світло. Реальна свідомість повернулась до неї, і вона раптом з жахом збагнула, що сон – не просто сон, а знак. Бо той наполегливий стук, який був у сні, нікуди не подівся. Віра повернула голову в той бік, звідки лунав стук, і побачила, що на зовнішньому підвіконні сидить голуб і наполегливо довбеться дзьобом у шибку.

... Читати далі»

Сторінки

Реклама

Опитування

Які у вас плани на літо?