Архів новин

Про хвороби й аптеки можна забути назавжди | Газета 7 Днів

Про хвороби й аптеки можна забути назавжди

01.09.2016 15:47
Переглядів:24

У цьому на власному прикладі переконався відомий рівненський майстер карате Віктор Сидорович. Вічний конфлікт батьків і дітей – старий, як світ. Ще тисячі років тому старше покоління скаржилося на безпечність, малоосвіченість, безладність, цинізм і поверховість молоді. На гробниці одного з єгипетських фараонів є напис, у якому йдеться про неслухняну і невиховану молодь, яка не може продовжити великі діяння предків, отож стане останнім поколінням людей на землі. Відтоді мало що змінилося. Чи виправдане побоювання літніх людей, які вважають, що огидна поведінка сучасної молоді може призвести до загибелі цивілізації? На цю тему журналіст «7 днів» поспілкувався з людиною, яка понад чверть віку займається вихованням підростаючого покоління, засновником школи традиційного карате Віктором СИДОРОВИЧЕМ.

– Вікторе Івановичу, чи справді сучасна молодь настільки змінилася в гірший бік, що викликає занепокоєння про майбутнє світу?

– За чверть віку, впродовж якого тісно спілкуюся з підростаючим поколінням, змінилися не лише діти, а й наше суспільство в цілому. Що особливо непокоїть: дуже спотворилося його моральне обличчя. Люди забули, що таке духовні цінності, бо їм постійно доводиться виживати. Переймаються єдиним – заробітком. Якщо людина постає перед вибором моральних цінностей і грошей, вона вибирає гроші. Тому немає нічого дивного, що суспільство деградує. Те, що нині насувається тихою хвилею, завтра переросте в бурю. Боюся: доки люди прокинуться, збагнуть, що потрапили в психотропні пута, буде вже пізно.

– Ви вважаєте те, що нині відбувається з людьми, втіленням чийогось злого задуму?

– Багатьом, мабуть, доводилося чути про таке поняття, як «вікна Овертона»? Це метод маніпуляції суспільною свідомістю, який сформулював американський електроінженер і юрист Джозеф Овертон. Він описав, як абсолютно чужі суспільству ідеї можуть бути підняті з помийного бачка громадського презирства, відмиті, причепурені і зрештою законодавчо закріплені.

Взяти для прикладу таке. Якби з нашими батьками ще років 20 заговорили про одностатеві шлюби чи зв’язки, вони просто не зрозуміли б, про що мова. Нині це нормальне явище: у містах проводять гей-паради, в деяких країнах дозволили одностатеві шлюби. Ніхто не обурюється, та й навіть не переймається цим. Сприйняття одностатевих зв’язків вважається ознакою толерантності, а Євросоюз взагалі нав’язує її нам. Нам кажуть, що все це – природні речі. Нам брешуть, а ми все сприймаємо за чисту монету. Чому так? Бо людям байдуже, вся їхня свідомість сконцентрована в одному векторі – як вижити. Люди перетворюються в бездумне стадо. Вони не хочуть думати, і їм добре.

– Разом з тим, поруч з негативом є й позитив. Адже за останні роки спостерігаємо неабиякий технологічний прогрес, який суттєво полегшує життя людини.

– Те, що хочуть видати за прогрес, насправді дорога до прірви. На нинішніх дітей страшно дивитися. Їх посадили на голку віртуальної реальності. Через покоління діти взагалі нічого не усвідомлюватимуть, бо вони переплутають реальне життя з віртуальним. Підростаючому поколінню нав’язали віртуальні ігри, як-от покемони, через які люди фактично втрачають глузд. 

Та це ще дурниці, є набагато небезпечніші проекти, один з яких – трансгуманізм. Насправді це благі наміри, які ведуть у пекло. Адже трансгуманісти, покладаючись на біо- та інші передові технології, начебто прагнуть 

вирішити такі проблеми, як інвалідність, страждання, хвороби, старіння тощо, мають на меті перетворити людей на віртуальних аватарів. Так, люди існуватимуть, але без біологічного тіла. А точніше, це будуть роботи з мозком людини. І це не фантазія, а перспектива, окреслена до 2050 року. Скоро з’являться віртуальні окуляри з дисплеями, а одна з фірм анонсувала випуск контактних лінз із дисплеями. Одягаєш такі й можеш через базу даних отримати повну інформацію про кожного, хто тебе цікавить. Наприклад, зустрів на вулиці дівчину, і вже знаєш, що вона любить, яке вино п’є, куди її краще вести. І таке вже через років п’ять буде.

– Чи змінився ваш підхід до виховання юних каратистів, враховуючи вплив на них описаних вами факторів?

– Я давно відмовився від участі у змаганнях, на яких мої вихованці завжди ставали чемпіонами та призерами як всеукраїнських, так і престижних міжнародних турнірів. Чому? Та тому, що бойове мистецтво було створене насамперед для боротьби із самим собою, досягнення гармонії з навколишнім світом. Воно вчить коригувати свій внутрішній стан. Якщо ти правильно наповнюєшся енергією, у тебе відкриваються енергетичні канали, ти бачиш істинну реальність, проникаєш у неї. Якщо тіло наповнюється позитивною енергією, то в людину вже не можуть потрапити інші енергії. А що таке хвороба? Це частотна вібрація негативного мислення людини. Через частотні хвилі створюються негативні енергетичні поля, які потрапляють до організму людини, і там через це розвиваються хвороби. Якщо твоє тіло заповнене позитивною енергією, то негативна туди вже не поміститься. Словом, життя людини залежить від того, якою енергією вона наповнена: позитивна дає психологічне і фізичне здоров’я, дозволяє розкрити і розвинути все, що є найкраще у людині; негативна, навпаки, призводить до хвороб, психологічних розладів, деградації.

Все це я намагаюся закласти в голови своїх вихованців. Постійно веду з ними бесіди про шкідливість комп’ютерних ігор, небезпеку потрапити у віртуальну залежність. Пояснюю, що небезпечно пити і їсти. Щось виходить, а щось ні. Деколи у спортзал приходять діти, яких дуже важко вивести із зомбованого стану, і вони, врешті-решт, залишають заняття карате. Проте багато моїх вихованців уже через три-чотири роки благодатно пожинає урожай з посіяних у душах зерен здорового способу життя. Вони не лише самі розуміють сутність життя, а й стають взірцем для своїх ровесників, а інколи навіть для батьків.

– Як себе наповнювати позитивною енергією, якщо людина не займається східними єдиноборствами?

– Це ціла система. Люди, які переступили 50-річний поріг, здебільшого задумуються про пенсію, тим самим програмуючи своє подальше життя. Вони ставлять перед собою завдання, скажімо, прожити до 80-ти. Старші люди не розуміють, що настає час серйозно зайнятися собою. Люди не розуміють того, що своїми установками самі себе «випивають», а суспільство сприяє цьому. Наприклад, через постійно погані новини по телебаченню, які утверджують людей у думці, що нічого хорошого у світі не відбувається.

Поспостерігайте за людьми на вулиці: всі кудись біжать, замкнуті в собі, озлоблені. Довкола суцільна суєта, безпросвітний негатив, який наганяє на людей тривогу і страх. Людина, живучи в цьому стресі, згоряє, розряджається, як акумулятор. Тож потрібно постійно підзаряджатися.

Щоправда, це на словах усе просто. Існують практики, якими необхідно користуватися. Я їх перевірив на собі, тому можу твердо сказати: людина може забути про аптеки, не ходити по лікарях, якщо буде піклуватися про свою енергетичну наповнюваність. Своїми надбаннями я залюбки ділюся зі своїми рідними, друзями і знайомими, які на собі відчули чудотворну властивість енергетичних методик.

– З чого треба розпочинати, аби почати повноцінно жити?

– Світ неможливо змінити, поки не змінишся сам. Як Ісус учив? Врятуйся сам, і біля тебе врятуються тисячі. Насамперед необхідно відділити зерна від полови, збагнути, що є реальним, а що віртуальним життям, розпізнати застосовані маніпуляції суспільною думкою, технології впливу на психологію людини. Все це відбувається у нашому житті. Найяскравіший приклад – телебачення. Я, до речі, телевізор не дивлюся взагалі. Бо, коли не включиш, там постійно гидота, жахливі програми, як-от «Детектор брехні» чи «Це стосується кожного». Чого вони навчать? Гляньте, що там люди витворяють, вони ж неадекватні. Скажімо, один чоловік розганяється, б’ється об стіну і, знепритомнівши, падає. Інший каструлю на голову натягує, казна-що! Кому це потрібно?

А чого навчать молодих людей модні нині флешмоби, наприклад, заклик вилити на голову відро води. Що воно дає? Інша справа, коли людей закликали загартовуватися, обливаючись холодною водою, робити вранішню зарядку, займатися бігом тощо. Чому на екранах немає телепередач, які спонукали б людину задуматися про сутність життя, про її місце і покликання на землі? Мабуть, тому, що комусь невигідно, щоб людина утверджувала в собі почуття господаря свого життя. Комусь потрібно пригнічувати людину, вбивати в ній її індивідуальність. І це часто-густо вдається завдяки таким телепрограмам, як, наприклад, «Світське життя». 

Скажімо, молода дівчина з непривабливою фігурою, без грошей, яка живе в обшарпаній квартирі, подивилася на шик самозакоханих панянок в одязі від Кардена, з сумочками за 50 тисяч доларів, які, попиваючи шампанське, одна перед одною хизуються тим, хто на якому вишуканому курорті відпочивав. Ця хвороблива дівчина у порваному халаті, що сидить на проваленому дивані в бідній квартирі, піднімається і дивиться на себе в дзеркало. Що вона робить? Починає ненавидіти себе, бо їй ніколи не світить те життя, яке показують по телевізору. А коли людина ненавидить себе, вона ненавидить усіх довкола. То чого дивуватися, коли ні з того ні з сього в черзі в супермаркеті чоловік чи жінка зриваються, щоб виплеснути всю свою ненависть на оточуючих?

Найстрашніше в тому, що ми з усім цим змирилися. Доки будемо миритися, буде те, що з нами роблять. Поки твоїм світоглядом і мисленням маніпулюють, ти раб. Людина вільна тільки тоді, коли очиститься від усього негативного впливу і зрозуміє, що в неї всередині є сила і енергія, на яку ніщо не вплине.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
10 + 7 =
More information?

Опитування

Чи стала Європа ближчою рівнянам завдяки безвізу