Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
 
Березень 2017
 

Небо і земля – так можна охарактеризувати контраст між новою і старою версіями будинку з 58-річною історією | Газета 7 Днів

Небо і земля – так можна охарактеризувати контраст між новою і старою версіями будинку з 58-річною історією

02.03.2017 12:17
Переглядів:202

Двоповерхівка, що на вулиці Софії Ковалевської, 6, – наче новий елітний особняк, утеплений і оздоблений за всіма сучасними вимогами. Навколо нього ще й чудовий паркан: з мурованими стовпчиками на капітальному бетонному фундаменті, що одночасно виконує функції підпірної стіни. 

Численні перехожі не втомлюються дивуватися такому перетворенню, бо пам’ятають, яким був цей дім ще кілька років тому. Він викликав не заздрість, а, скоріше, співчуття до мешканців: старезний, з облупленою штукатуркою, відкритий всім вітрам і, що ще набагато гірше, відвідувачам нічного клубу, який поряд. Жильці не знали спокою ні вдень, ані вночі: від вечора до ранку в двір і до єдиного в будиночку під’їзду вешталися лихі сновиди напідпитку: котрісь – як у вбиральню, а хто – з’ясовувати стосунки з мордобоєм.

Що ж сталося з тим будинком? Звідки такі метаморфози? Все надзвичайно просто: жильці організувалися в ОСББ.

Тяжкі часи – нелегкий капремонт

– ОСББ у нас із січня 2012 року, – розповіла кореспондентові Оксана Мельник. Вона на громадських засадах і голова, й бухгалтер об’єднання власників усіх восьми квартир свого будинку. – Причому в перший рік нічого для будинку не робили, очікували: а раптом жек, в якому ми залишилися на обслуговуванні, почне хоч трохи щось ремонтувати. Хоча б під’їзд. Але не дочекалися: вони тільки збирали квартплату. То ми вирішили самі опікуватися будинком.

Централізованого опалення у будинку нема: у 1959-му його прийняли в експлуатацію з пічками в квартирах. У дворі від тих часів зберігся довгий старий-старий сарай-дровітня, розділений на відсіки для восьми квартир. У 1970-х, коли в будинок провели газ, печі розібрали, а в квартирах встановили плити, колонки та котли.

У 2013 році ОСББ вже подало заявку на участь у Муніципальній програмі сталого розвитку, аби утеплити будинок. Та виявилося, що не все так просто: лише в 2014 році на Ковалевської, 6 розпочали підготовчі роботи. Потрібно було виготовити проект, зробити його експертизу, привести до ладу всю документацію будинку. Зате вже навесні 2015-го утеплений будинок сяяв сонячними фарбами, наче нова копійка.

– Не вірилося, що це нам взагалі вдасться, бо на той час різко знецінилася гривня, роботи і матеріали подорожчали, мабуть, удвічі, – пригадує свій перший капремонт Оксана Миколаївна. – Змінився і кошторис: утеплення фасадів уже коштувало 249 тисяч гривень. І хоч 80 відсотків оплатило місто, а мешканці будинку лише 20, все ж громадський внесок вийшов чималий. Власники двокімнатних квартир здавали по 6 тисяч гривень, а трикімнатних – по 6 тисяч 500. Сусіди навіть позичали гроші, брали кредити, бо знали, що утеплення – це вигідно, воно швидко окупиться. Так і сталося: вкладені гроші кожен з нас по декілька разів вже зекономив на витратах газу на опалення.

– Будинок був дуже холодний, – згадує власник однієї з квартир дідусь Микола. – Його побудувало шляхо­управління господарським способом. У них цегли не було, то стіни мурували з вапняку. Вони сиріли взимку, штукатурку по кутках підточував грибок. Скільки не пали, важко було нагріти квартиру. То зараз економію на газі жильці відчули на власних гаманцях.

Гуртом і батька добре бити

– Під’їзд приводили до ладу власними зусиллями влітку 2015-го, – розповідає голова ОСББ. – Він був узагалі жахливий. Побиті стяжки на майданчиках кришились під ногами. Зі стін звисали пасма телефонної проводки, в електрощитках перегоріли дроти: не те, щоб щось там ладити, а й поглянути на них було лячно. Тепер проводка схована, щитки – новенькі, кожна квартира має власні «автомати». В нові світильники вкрутили лампи-економки, і за електроенергію будинок платить копійки.

Як дім «перевезли» у спокійне місце

Минулого, 2016, року жильці будиночка на Ковалевської, 6 наважилися побудувати огорожу.

– Улітку в нас завжди робилась мерва: жили, як у прохідному дворі, – не хоче й згадувати про ще недавні муки Оксана Мельник. – Тому ідею цю, хоч скільки б це не коштувало, підтримали всі. Замовили проект. Кошторис потягнув на 135 тисяч гривень, з них 70 відсотків оплатило місто. З кожної квартири мешканці здавали по 5 тисяч гривень громадського внеску. Зате коли побудували огорожу, то побачили, який у нас хороший двір. Жильці вже загорілися розбити клумби, облаштувати ігровий майданчик для дітей.

– Як сталося, що ви взяли на себе непрості обов’язки голови і бухгалтера ОСББ? – запитую в Оксани Мельник.

– Усе розпочалося із приватизації землі, – згадує вона. – Коли отримали свідоцтво про право власності на землю, сусіди попросили стати головою ОСББ. Я закінчила механічний факультет у водному, за другою освітою – бухгалтер. Тепер, завдячуючи нашому ОСББ, вже трохи розбираюся у будівництві. Я не шкодую, що взяла у свої руки справу, бо результат роботи є! Ми довели, що навіть ось така малесенька громада спроможна, якщо зацікавлена у справі, перетворити свій будинок на найкращий. Погляньте, який у нас тепер будинок! Як стало затишно! Як усе зроблено!

А й справді: дивишся на цей будинок, і радієш. Яка краса! І мало хто тепер згадає, що він ще недавно був одним із найгірших у місті.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
1 + 4 =
More information?

Реклама

 «Це – на убогих», – казав мій дід, збираючись до церкви і кладучи в кишеню дрібДалі

Це було напровесні. Але думки, які прийшли тоді, не дають мені спокою досі, то я й вирішив под... Далі

Опитування

Які у вас плани на літо?