Реклама

Бути на рівні з іншими | Газета 7 Днів

Бути на рівні з іншими

18.05.2017 13:53

З нового навчального року дітей із затримкою психічного розвитку не набиратимуть до спеціалізованих шкіл та шкіл-інтернатів. Вони підуть у загальноосвітні школи. Такі діти тепер навчатимуться у звичайних класах зі своїми однолітками. Це рішення Міносвіти прийняло, аби з ранніх літ не ставити клеймо на дітей з певними фізичними чи психічними вадами. Проте й до міністерського наказу така форма навчання, як інклюзивна освіта, у Рівному застосовується вже не один рік.

У 14 загальноосвітніх школах міста діють 33 інклюзивні класи. У них навчаються особливі діти різних нозологій, як-от затримка психічного розвитку, тяжкі порушення мовлення, порушення опорно-рухового апарату, знижений слух чи зір, розумова відсталість.

– У Рівному започаткували інклюзивне навчання 2011 року, то щорічно в геометричній прогресії збільшується кількість батьків, які хочуть, аби їхні діти навчалися в інклюзивних класах загальноосвітніх шкіл, – розповідає завідувач психолого-медико-педагогічної консультації міського методичного кабінету управління освіти Руслана Майструк. – У 2011 році ми розпочали цю справу з трьох шкіл. У нас було тоді три інклюзивні класи і п’ять діток. Нині у нас 61 дитина здобуває освіту поряд зі здоровими дітьми. На першому місці в інклюзивних класах діти із затримкою психічного розвитку. У нас здобувають освіту 27 дітей саме з такою нозологією. Потім йдуть дітки з тяжкими мовленнєвими порушеннями, з порушенням опорно-рухового апарату, діти зі зниженим слухом та зі зниженим зором. І є одна дитинка з розумовою відсталістю, що здобуває освіту у звичайному класі.

До 2020 року всі діти, які навчаються у спеціальних школах (школах-інтернатах) для дітей із затримкою психічного розвитку, поступово перейдуть вчитися до звичайних шкіл.

Перед тим як прийти навчатися в інклюзивні класи до звичайної школи, всі особливі дітки мають пройти психолого-медико-педагогічну консультацію. 

– Батьки, у яких дітки з особливими потребами дошкільного віку, дуже часто з нами зустрічаються, – зазначає Руслана Майструк. – Особливі дітки до нас приходять, як правило, після корекційних груп, чи після центру ранньої педагогічної реабілітації «Пагінець», або дошкільного відділу «Особливої дитини». Ми дитину обстежуємо, враховуємо попередні висновки лікарів. Якщо дитинка йде до школи з дошкільного закладу, то мають бути висновки практичного психолога, вихователя закладу. Це також дуже важливо. Бо інколи дитина може повністю не розкритися перед незнайомими люди. З висновками нашої консультації ознайомлюємо батьків. Далі визначаємо, де навчатиметься дитина. Як правило, інклюзивні класи формують за місцем проживання.

Якщо на консультації спеціалісти приходять до висновку, що деяким діткам буде важко опановувати програму, то мають право призначити іспитовий термін на рік і потім провести повторний огляд.

– Наприклад, у нас була ситуація: дитина йшла до школи невербальна, тобто не розмовляла. У нас виникли певні сумніви, як вона буде опановувати навчальний матеріал, як спілкуватиметься з однолітками, як відбуватиметься її інтеграція, – каже Руслана Майструк. – Коли після іспитового терміну ми знову обстежили цю дитину, то були позитивно здивовані. Атмосфера здорових однолітків, спілкування, звісно, і корекційні заняття дали дитині значний поштовх – і вона почала розмовляти. Також є обов’язковим обстеження після закінчення початкової ланки. Тоді бачимо, чи дитина коригована повністю, а чи потребує продовження інклюзивного навчання. Частину цьогорічних 4-класників ми вже обстежили: і четверо з них навчатимуться за загальноосвітньою програмою.

Аби сформувати мережу інклюзивного навчання, потрібно завчасно знати, скільки діток претендуватиме на інклюзію. Консультацію пройшли вже троє діток, яких поведуть до першого класу у вересні. Але за прогнозами їх має бути приблизно п’ятнадцять. Наповнюваність в інклюзивному класі – не більше ніж двадцять діток. Серед них двоє-троє – учні з особливими потребами.

У Рівному немає випадків відмови у зарахуванні дітей з особливими освітніми потребами до загальноосвітнього навчального закладу.

Щодо організації навчально-виховного процесу для особливих дітей в інклюзивних класах Руслана Миколаївна розповідає таке:

– Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна складова та особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу. З цією метою в індивідуальному навчальному плані передбачається від трьох до восьми годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного чи розумового розвитку. 

Корекційно-розвиткові заняття проводять вчителі-дефектологи та практичні психологи. Відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної консультації для дітей з особливими освітніми потребами педагогічні працівники, у тому числі вчителі-дефектологи, розробляють індивідуальні програми розвитку, навчальну програму та навчальний план. До складання індивідуальної навчальної програми залучають батьків дитини, адже враховується їхнє бачення навчання та їхні пропозиції щодо організації навчально-виховного процесу дітей з особливостями розвитку.

Дітей з особливими освітніми потребами залучають і до позакласної та позашкільної роботи з урахуванням їхніх інтересів, нахилів, здібностей, побажань, віку, індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності та стану здоров’я.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
1 + 0 =
More information?

Опитування

Чи стала Європа ближчою рівнянам завдяки безвізу