Реклама

Вишитий рекорд вперше народився у Рівному і пішов гуляти Україною саме з нашого міста | Газета 7 Днів

Вишитий рекорд вперше народився у Рівному і пішов гуляти Україною саме з нашого міста

19.05.2017 10:03

У День вишиванки, доречно пригадати, що вперше ця подія сталася саме у нас: люди масово вийшли на центральний міський майдан у вишиванках. Це було 24 серпня 2011 року. Рівне тоді офіційно внесли до Книги рекордів України. 

Автор вишитого рекорду заступник міського голови Галина Кульчинська не шкодує, що наш рекорд побили, навпаки – радіє, що її ідея сподобалась і поширилась містами України. Все одно ж ми залишаємося першими. Вона пригадує, що коли потелефонувала до редакції Книги рекордів України, то її ошелешили запитанням «Думаєте, чоловік п’ятдесят прийде?» Прийшло понад 3200.

Сама Галина Кульчинська має вишиванки різних кольорів і технік вишивки і вдягає їх із задоволенням з приводу різних свят, та й у будні – також. У її гардеробі шість вишитих суконь та чотири блузки.

– Найбільше мені подобаються плаття ручної авторської вишивки Зої Романової – одне вишите білим по білому з білою плахтою, а друге – бордове з грубого льону з квітами, – розповідає про свої вишиті уподобання Галина Кульчинська. – Також дуже люблю для парадних випадків сорочку вишивальниці Вероніки Велігурської, вишиту білим по білому. Ще одне рижого кольору плаття зі щедрою вишивкою на рукавах – також ручна робота, майстрині з Івано-Франківська. Решта моїх вишитих уборів – це машинна вишивка.

 Що Бог дає на душу, те й вишиває

Зоя Романова – майстриня, дизайнер, для якої вишивка – це справа всього життя. Її по праву вважають законодавицею українського національного стилю у Рівному. Майстриня шанує своє рідне, українське. Її вишиті роботи: сорочки, сукні, рушники – надихають, приваблюють і зачаровують. Творить те, що Бог дає на душу. Вона вже не один десяток років створює одяг із автентичними візерунками, неймовірно красивими орнаментами, кожен з яких має відбиток її індивідуальності. 


Ексклюзивні чоловічі та жіночі сорочки, спідниці та вишукані сукні й рушники можна придбати у ТРЦ «Злата Плаза», 2-й поверх, відділ «Вишиванки» або у творчій студії «Вишиванки» Зої Романової, що на вулиці Соборній, 332/16.

 Вишиті шедеври створюють на… металобазі

Директор ПП «Рівнебуд-постач» Ніна Крока відома в нашому місті як засновник фестивалю ковальського мистецтва і галереї ковальства. Але ця енергійна жінка, яка зуміла звичайну металобазу перетворити на зразкове сучасне підприємство з високою культурою виробництва – насправді дуже різностороння особистість.

Налагодивши і довівши до досконалості один напрям, вона одразу береться за інший. А оскільки жінка залишається жінкою навіть на такому «суворому» об’єкті, як металобаза, то Ніна Юріївна на своєму підприємстві поставила на потік… вишивання.

– Ми дуже любимо льон і вишиваємо переважно на лляному полотні: скатерті, постільні комплекти, плаття, чоловічі сорочки й жіночі блузки і навіть пальта. Льон є льон, – каже Ніна Крока. – Це наш природний матеріал, який взимку гріє, а влітку охолоджує. У нас є дороге японське обладнання, яке дозволяє використовувати будь-які техніки на будь-якій тканині. Створюємо навіть авторську вишиту тасьму. Наші вироби з логотипами різної складності використовують готелі, ресторани, інші заклади сервісу. 

І в її особистому гардеробі є багато вишитих речей – плаття, блузки, спідниці з плахтами, сорочки, костюми. Це і сучасна, й старовинна вишивка.

– Я люблю ходити і ходжу в українському вбранні, – каже ця унікальна жінка.

А найдорожчі речі: мамині вишивки і ткання – рушники, покривала, накидки на дивани і стільці, наволочки на подушки Ніна Крока зберігає у своїй домашній колекції. Вона називає ці речі своєю найдорожчою спадщиною.

 Для вишивальниць завжди є робота!

Як стати професіоналом-вишивальницею? Якщо є не лише бажання, а ще й упевненість, що в цій справі ви розкриєте свої таланти, то вам до Рівненського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.

Тут вчать закрійників, кравців і швачок, в програми входить машинне і ручне вишивання. П’ятнадцять років поспіль ці дуже актуальні дисципліни викладає майстер виробничого навчання Оксана Мирончук. Вона, як авторка численних вишитих шедеврів, відома не лише в Рівному і в столиці, але й у багатьох країнах світу, де мешкають етнічні українці, де люблять і цінують традиційні та стилізовані сучасні вишиванки.

– У нас для навчання вишиванню умови просто царські! – із гордістю розповідає Оксана Миколаївна. – У класі є аж три комп’ютерні швейні машини, з якими за кілька хвилин можна вишити те, що не зробиш голкою за місяць. Тепер це на вістрі моди. Ті, хто цю професію опанував, ніколи без роботи не сидять і завжди мають добрий кусень хліба з маслом.

Щоби довести свою професійну компетентність, випускники кожної групи шиють і оздоблюють кваліфікаційний виріб. Самі його і розробляють разом із майстром професійного навчання під керівництвом заступника директора Центру з навчально-виробничої роботи Руслани Бодренко.

Мотиви Полісся

Рівненська майстриня художньої вишивки Юлія Гончарова у своїй творчості намагається враховувати досвід попередніх поколінь майстрів, працює з музейними та приватними колекціями зразків народної творчості, зокрема рідного краю – рівненського Полісся.

Вона застосовує традиційні матеріали, притаманні для Полісся – льон, домоткане полотно, бавовняні та лляні нитки. Володіє майже 30-ма різними техніками вишивки. І цього року стала лауреаткою президентської стипендії для молодих майстрів народного мистецтва.

«Калина» прославилася українськими орнаментами

День вишиванки – професійне свято для рівненського ательє-салону пошиття та вишивання «Калина», що на Соборній, 26, навпроти парку імені Шевченка.

У «Калині» згуртувалися майстрині, які мають і добру фахову освіту, й чималий професійний досвід. Шиють чоловіче, жіноче вбрання, штори, сценічний одяг, костюми для аматорських мистецьких колективів.

Та особливо полюбляють у «Калині» створювати сорочки-вишиванки. І кожна з них – шедевр, без перебільшення. А до Дня вишиванки майстрині ательє-салону «Калина» виготовили нову колекцію вишиваних сукенок для найменших випускничок, які скоро покинуть дитячі садочки й підуть до школи.

Салон пошиття та вишивання «Калина» невдовзі відзначить свій перший – п’ятирічний ювілей. Тож нехай його майстринь і надалі надихає вишивка – і старовинна, автентична, й новітня – візерунки третього тисячоліття!

Завітайте в «Калину» – різнобарв’я вишиваних виробів-шедеврів додасть вам весняного настрою!

Салон пошиття та вишивання «Калина»

м. Рівне, вул. Соборна, 26

Тел. 096 307 56 49; 0(362) 62-31-75.

http://infomisto.com/салон «Калина»

Вишивка – то цікавий світ 

Тому й ательє назвали саме так: «Світ вишивки». Де придбати оригінальну вишиванку, яка б призначалася саме вам? Адже в житті сучасного українця є події, ситуації, коли можна й потрібно одягнути вишиту сорочку, бо це патріотично, красиво, вишукано. На всі ці питання дадуть відповідь в ательє «Світ вишивки», що на вулиці Соборній, 98; тел. 63-32-01, 096 020-85-43.

Креативні дизайнери ательє допоможуть вам стати і бути стильними й сучасними. Фахівці з комп’ютерної вишивки відтворять ваші бажання на одязі, розроблять персональну вишивку. В ательє «Світ вишивки» ви можете замовити пошиття ексклюзивного вишитого вбрання на будь-який смак: сорочки, сукні, український національний одяг для хорових і танцювальних колективів. Пропонує ательє й послугу – прокат вишиванок. Крім цього у «Світі вишивки» можна придбати вишитий текстиль: рушники, скатертини, серветки та різноманітні українські сувеніри. 

Найдорожча сорочка – витвір дружини

Богдан Гапяк, голова фракції «Солідарність» у Рівнераді, ніколи не піддавався віянням моди, а завжди носив вишиті сорочки, тому що так здавна було заведено в його родині. Раніше (за радянських часів) він одягав вишиванку на православні празники і до церкви, а згодом – на всі державні українські свята. Нині у шафі Богдана Володимировича висить три вишиті сорочки, серед яких одна особливо дорога.

– Одну вишиванку років десять тому мені подарували друзі з Івано-Франківщини, іншу три роки тому – рівненські колеги, – розповідає Богдан Гапяк. – А найдорожчу для мене я отримав з рук своєї дружини, Лесі Степанівни. Це сталося рівно 33 роки тому, коли вона, тоді ще наречена, вишила сорочку для мене до нашого весілля. Я вже трошки «виріс» з неї, але все одно люблю і найчастіше одягаю саме цю вишиванку. Бо це сорочка, в яку моя половинка вклала частинку своєї душі. Вона має (хочете – вірте, хочете – ні) якусь неймовірно позитивну енергетику. Тому якщо, скажімо, на День незалежності чи до церкви я одягаю вишиванку на вибір, то на Великдень і річницю нашого весілля, що припадає на 5 травня, – тільки свою улюблену.

 

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
10 + 9 =
More information?

Опитування

Які канікули ви запланували для своєї дитини?