Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Серпень 2017
 

Реклама

Гарячі рани на зеленому тілі лісу | Газета 7 Днів

Гарячі рани на зеленому тілі лісу

10.08.2017 10:14

Такими нездоровими виглядають тепер наші ліси. Таким постало рівненське Полісся і перед учасниками виїзної наради, проведеної минулого тижня Держлісагентством у нашій області на базі Сарненського і Клесівського лісгоспів. Тут започаткували дискусійну платформу для обговорення проблеми масового всихання соснових насаджень на Поліссі і пов’язаної з цим необхідності термінового оздоровлення лісів.

«Горіла сосна, палала»

Проблема всихання лісових дерев – транскордонна. Тому не вперше українські лісівники обговорювали її з білоруськими колегами. Утретє підряд вони збираються спільно з українськими колегами з приводу лісових пожеж. Але буквальні лісові пожежі не зрівняти за масштабами з біологічними пожежами – глобальним всиханням дерев, передусім сосен.

Якраз напередодні події, 1 серпня, лісові пожежі через спеку вирували на 7-гектарній площі на Херсонщині. То на їхнє гасіння миттєво зреагували еменесники, залучивши до ліквідації осередків загорання потужну техніку. А ось у гасінні пожеж без вогню, як можна назвати масове всихання дерев, повноваження лісівників законодавчо обмежені. І поки триває пошук компромісів, ліси сохнуть-згоряють просто на очах. Ще торік йшлося лише про окремі такі рижі рани – осередки знищеного жуками-короїдами ослабленого лісу. Цього року темпи і масштаби всихання набули в поліських регіонах ознак епідемії. Причому вона торкнулась уже й листяних та молодих дерев.

sazonov_belgosles

До конструктивного діалогу долучилися фахівці лісової галузі з України та Білорусі, екологи, науковці, експерти, громадські активісти, аби спільно і швидко знайти адекватні відповіді на екологічні транскордонні виклики нашого часу. Ці виклики настільки серйозні і загрозливі, що дали підставу експертові-лісопатологу з Білорусі Олександру Сазонову судити про них аж так категорично: «У кожного покоління людей є своє надзавдання. Ми його не вибираємо, воно складається історично. У наших дідів це була Друга світова війна. У наших батьків – перебудова, розвал Радянського Союзу і створення незалежних держав. А у нас із вами це наслідки екологічних змін. Чекати, що все само собою повернеться на круги своя, не вийде. Потрібно активно діяти».

За І півріччя цього року всихання дерев у лісах, підпорядкованих Держлісагентству, сталося на площі майже 334 тис. га, у т.ч. охопило 16 тис. га на Рівненщині.

koroidy

Випередити короїда

Як протистоять всиханню лісових насаджень на Сарненщині, ми побачили на власні очі. Там ліс лікують, вдаючись не тільки до санітарних рубок, на місці яких одразу протягом року закладають молоді насадження. 

У Костянтинівському лісництві учасникам наради показали величезний лісовий розсадник, у тому числі теплиці з контейнерним вирощуванням саджанців лісових культур.

Говорили про спільну проблему і про кращий досвід – білоруський, польський і американський, де працюють на випередження короїда. Цей досвід і прагнуть адаптувати до наших умов. 


Та факт є фактом: робота наших лісоводів поки що дуже забюрократизована і заполітизована. То на першій же сесії депутати Рівненської обласної ради, наголосив її голова Микола Драганчук, мають намір звернутися до Кабміну з пропозицією негайно внести зміни до Санітарних правил у лісах України. Аби працівники лісового господарства мали можливість більш оперативно проводити санітарні рубки, тобто видаляти осередки короїдного ураження, а натомість насаджувати нові, більш стійкі дерева. Кращого методу протистояти деградації лісів у нас поки що нема. Тим паче, як зазначив заступник голови Рівненської ОДА Ігор Тимошенко, йдеться про перспективність і важливість лісового господарства для соціально-економічного розвитку регіону.

vasyl_borodavka_sosny_sarny

 Пряма мова

Начальник Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій Сухович:

– Якщо ми не будемо вживати швидких заходів у боротьбі з масовим всиханням соснового лісу, то вже до кінця року площа пошкоджених насаджень в області може збільшитись удвічі.

 Рубати не можна залишити

Приблизно на такій стадії все ще залишається рівень порозуміння щодо складності проблеми між фахівцями-лісівниками та екологами, громадськістю. Занепокоєння суспільства  з приводу можливих зловживань, що  під виглядом боротьби з короїдом вирубуватимуть і здорові дерева, можна зрозуміти. Бо у всіх є розуміння того, що ліси – легені планети, що поглинають парникові гази, через які спостерігається глобальне потепління з усіма його негативними наслідками. І що ми вже стикнулися з цими наслідками не десь, а віч-на-віч. Але перші кроки до порозуміння зроблено.

І дуже логічно в цьому контексті прозвучала фраза-резюме головуючого на нараді заступника голови Держлісагентства Володимира Бондаря: «Лісівники в усіх державах є найбільшими екологами. І нам потрібно терміново шукати компроміси. Участь у семінарі представників Мінекології засвідчує: такий шлях буде знайдено».

З одного боку, саме широкомасштабна вирубка лісів є однією з основних причин стрімких кліматичних змін, що призвели до масової загибелі лісу. З іншого боку, через законодавчі колізії загиблі дерева і цілі ділянки, особливо коли йдеться про недоторканний природно-заповідний фонд, стають могильниками лісу, а заодно об’єктами стрімкого поширення шкідників. Важливо не допустити безповоротних екологічних і багатомільйонних економічних втрат. Бо патологічні процеси наростають так швидко, що фахівці вже заговорили про необхідність оголошення надзвичайного стану на рівні окремого району чи області.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
13 + 1 =
More information?

Опитування

Чи стала Європа ближчою рівнянам завдяки безвізу