Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
Листопад 2017
 

Рівненські соцпрацівники вважають свою роботу місією | Газета 7 Днів

Рівненські соцпрацівники вважають свою роботу місією

02.11.2017 16:40
Переглядів:318

Якщо людина не може справитися зі своєю життєвою ситуацією сама, якщо їй бракує для цього ресурсів чи здоров’я, а розраховувати на підтримку рідних не доводиться, то вона точно знає дорогу до «собезу». Ця скорочена назва, утворена давним-давно від двох слів – «соціальне забезпечення», досі, бува, служить ім’ям для багатьом потрібної, а багатьом і життєво необхідної структури – управління праці і соціального захисту населення. В нас у Рівному воно знаходиться за двома головними адресами – на Соборній, 12 та на 16 Липня, 49/51.

За цими адресами напередодні професійного свята соціальних працівників вирушив наш кореспондент, щоб довідатися, хто і як нині виконує цю важливу місію – забезпечує соціальний захист населення.

Ми не зробимо відкриття, коли скажемо, що за невеликими винятками ця робота лежить на жіночих плечах. Втім, у нашому суспільстві це закономірно хоча б тому, що в нас, як правило, на найменш оплачуваних роботах (а соцзахист належить якраз до таких) працюють жінки. Так само в цій сфері використовуються повною мірою такі жіночі риси, як підвищена відповідальність за доручену справу та співчутливість і милосердя до ближніх. Без цих рис характеру в соцзахисті робити нічого. Тож ми взялися розпитувати співчутливе «собезівське» жіноцтво про те, якою воно бачить свою місію на цій найбільш соціальній з усіх соціальних робіт. Ось що ми почули.

– Соціальний захист – це, на мій погляд, найважливіша сфера діяльності. Адже в наш нелегкий час дуже багато людей потребує підтримки держави. 

У пікові періоди, які бувають раз на півріччя, я приймаю щодня документи для призначення різних видів соціальних допомог від 30–35 людей, а в звичайні дні – чоловік 15–20. А вже тих, хто приходить за консультацією, щоб запитати і порадитись, ми й не фіксуємо. Робота це непроста, але я дуже рада, що входжу до числа тих людей, які хочуть допомогти і реально допомагають своєю працею людям.

– В управлінні я новачок, але вже встигла відчути, що це не просто робота, а місія – допомагати людям. За день безпосередньо до мене звертається чоловік 10–15. Приймаю заяви на оздоровлення і допомагаю чорнобильцям в оформленні документів для отримання путівок до санаторіїв. Мені подобається допомагати людям. Радію, коли можу підказати їм, як скористатись якоюсь додатковою можливістю.

– Робота наша непроста й потребує знань і терпіння. Наше завдання – балансувати між потребами людей і вимогами закону. Наші підопічні приходять до нас із різними потребами і часто вважають, що можуть вирішити у нас буквально всі свої проблеми. Хоча ми не всесильні, та в будь-якому випадку стараємося допомогти. Чи, принаймні, заспокоїти людину, щоб вона пішла від нас нероздратованою.

У підпорядкуванні управління праці 

і соцзахисту діють дві установи:

• Територіальний центр соціального обслуговування 

(надання соціальних послуг) забезпечує надання 

1678 громадянам соціальних послуг догляду вдома, денного перебування та адресної допомоги. Понад 70 видів робіт виконують працівники центру для своїх підопічних.

• Рівненський міський центр реабілітації інвалідів 

з порушенням опорно-рухового апарату «Крок» 

надає 35 видів соціально-медичних послуг комплексної

 реабілітації 2470 особам з інвалідністю.

– Я працюю на одному місці вже 18 років. Але не втомилась і не відчуваю одноманітності. Тут нудьгувати не доводиться. Час збігає дуже швидко: ніби щойно був ранок, а вже, дивись, вечір. За день приймаю в середньому до п’ятдесяти людей. Вони приходять, щоб оформити документи, зробити перерахунки, продовжити виплату допомог, отримати довідки. В основному маю справу з мамочками, які оформляють допомогу на дітей. Постійно спілкуючись з людьми, помічаю, які вони стривожені. Раніше наші відвідувачі не були настільки стурбовані рівнем цін і взагалі життєвими проблемами, як тепер. Мені кожного хочеться підбадьорити, вселити надію, що все буде добре, що, принаймні, соцзахист завжди підставить людині плече.

 – Люди нашу роботу не бачать, тому навряд чи хтось знає про нас. Хоча мені здається, що ми робимо дуже важливу справу: здійснюємо технічну підтримку нарахування різних видів пільг і допомог. Фактично ми представляємо державу – допомагаємо людям отримати обіцяні їм державою пільги. Коли людина отримує до рук рахунок з підприємства-надавача послуг, де вказано розмір належних їй пільг, то, мабуть, думає, що воно само собою зробилось. Але це не так. Щоб у рахунку був той рядок про пільги, повинні попрацювати ми. Для цього ми підтримуємо постійний контакт з підприємствами-надавачами комунальних послуг і ОСББ. Адже всі дані про пільговиків у своїх базах зберігаємо саме ми. Ці бази постійно міняються. Одні категорії відпадають, з’являються нові категорії пільговиків. Наша справа – тримати ці бази в актуальному стані, щоб не загубити інформацію про право на пільги для жодної людини.

– Ми мало сидимо в кабінетах – така робота у працівників нашого відділу, що доводиться ходити містом і обстежувати житлово-побутові умови сімей. Робиться це в основному для призначення субсидій чи для перевірки правильності їхнього призначення. Нас у відділі п’ятеро, то кожна має свою п’яту частину території міста. За місяць доводиться провести десь 150 обстежень. Це дуже важлива місія, адже нас завжди з нетерпінням чекають ті люди, які звернулися за допомогою чи субсидією. Буває неприємно, коли людина подає недостовірну інформацію. Але удвічі неприємніше, коли вона робить це не через незнання чи помилково, а тому, що обманює. Звичайно, мені не подобається штрафувати людей, приємніше, щоб усе було по закону. Але ж це моя робота: якщо людина свідомо приховала якісь факти, то нехай відповідає за свої вчинки.

  

– Моя робота дуже актуальна. Ми здійснюємо контроль виконання законодавства з питань праці, а це однаково важливо як для роботодавців, так і для найманих працівників. Відповідальність роботодавців за використання нелегальної робочої сили дуже зросла, а втрати таких нелегальних працівників з прийняттям пенсійної реформи стали взагалі катастрофічними. Щоб люди не залишалися без майбутнього, без пенсії, ми постійно ведемо серед них роз’яснювальну роботу, аналізуємо ситуацію і готуємо документи для міської комісії з питань праці та зарплати. А основне – консультуємо, як укладати колективні договори, реєструємо ці договори та зміни і доповнення до них, адже колдоговір – це важливий інструмент соціального захисту працівника. 

За що іще я люблю свою роботу, то це за колектив. Він для мене – наче друга сім’я.

У компетенції міського управління праці і соцзахисту – соціальний захист десятків тисяч рівнян: 

58 967 осіб похилого віку, серед яких  

233 – реабілітовані, 6932 – ветерани війни, 

22 333 – ветерани праці, 12 979 – діти війни;

14 726 осіб з інвалідністю;

5228 постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС;

61 588 осіб, які мають право на пільги;

4684 сім’ї з дітьми;  50 054 осіб, яким призначено субсидії. 

– До приходу в управління праці і соцзахисту я навіть не уявляла, що є стільки видів соціальних допомог. Фактично люди можуть розраховувати на підтримку держави від народження аж до останніх днів життя. Це допомоги з різних рівнів бюджету – державного, обласного, міського. Прикро, що в нас так багато бідних людей. Для багатьох ці допомоги – справді рятівна соломинка. Нас у бухгалтерії працює дев’ятеро. І в кожної по декілька видів нарахувань. Роботи дуже багато, адже важливо, щоб кожна людина змогла вчасно отримати належні їй гроші. Що добре, то це те, що в колективі нашому повна взаємовиручка. Сам би не справився, якби не підтримка колег. Колектив – просто чудовий. Знаю, що кажу, бо маю з чим порівнювати.

– Робота в нас така, що потрібно постійно вчитися. Адже законодавство часто змінюється. Тому, щойно виходять нові закони чи вносяться поправки до діючих, ми одразу їх вивчаємо. Призначаємо всі види державних допомог, в тому числі й субсидії. Це дуже великий обсяг роботи, адже у Рівному призначається до 80 тисяч різних допомог. Маємо справу не з людьми, а з документами: розглядаємо справи, які скомплектували наші колеги, подаємо запити в різні інстанції, вносимо дані в комп’ютерну базу, приймаємо рішення. У нашому кабінеті працює дев’ятеро чоловік – найбільше в усьому нашому управлінні. Але це швидше наша перевага, ніж недолік, бо ми дуже дружні, і завжди є з ким порадитися з будь-якого приводу.

– Фах юриста я обрала, ще як навчалась у школі. І працюю за цим фахом із задоволенням. У нашому управлінні забезпечую правовий захист. Представляю управління в судах і різних державних установах. Робота дуже подобається. Бо мій напрямок дозволяє контактувати з людьми, розвиватися і застосовувати свої знання на практиці.

– Працюю в управлінні вже вісім років. Мені сподобалося тут з першого дня, хоч я прийшла з наче й більш престижної роботи у банку. Начальник наша, Віра Миколаївна Мельник, всіх нас називає доцями. То, почитавши моє резюме, так звернулась і до мене в перший же день. «Доця, – сказала, – у нас все інакше…» Справді інакше, але, мабуть, не гірше, а краще. Мені приємно працювати, бо на цій роботі конкретно допомагаєш людині. Коли людину вислухаєш, вникнеш у її проблеми і знайдеш для них вирішення, це наче перемога. Моя конкретна ділянка роботи – соціальні стипендії. Буває прикро, коли якась обставина в законі не дозволяє призначити цю стипендію, хоча людина за всіма критеріями заслуговує на такі виплати. Ми тоді обов’язково пишемо свої пропозиції, щоб виправити несправедливу ситуацію. 

Наша довідка: В міському управлінні праці і соціального захисту населення працює 142 особи, з яких 129 – жінки. Вони забезпечують прийом, призначення та виплату за рахунок коштів державного, обласного та міського бюджетів понад 40 видів допомог і компенсацій різним категоріям населення.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
2 + 6 =
More information?

Опитування

Чи стала Європа ближчою рівнянам завдяки безвізу