Архів новин

Можливості збіглися з бажанням | Газета 7 Днів

Можливості збіглися з бажанням

11.01.2018 12:07
Переглядів:1072

Так можна оцінити небачені раніше інвестиції в культурну галузь

Про рівненську культурну галузь тепер нізащо не скажеш, що вона фінансується за залишковим принципом. Не хочеться і згадувати обдерті й холодні стіни збудованих ще за часів соціалізму культурних осередків – бібліотек і клубних закладів, шкіл естетичного виховання. Хоча натхнення і життя там не припиняло вирувати ніколи, та це було «всупереч», а нині – «завдяки», завдячуючи підтримці влади та умовам, що створені для творчості у Рівному.

У ці дні, коли вже можна підсумувати здобутки 2017 року, можна назвати і цей високий показник: капітальні видатки на культуру сягнули майже 9,5 мільйона гривень. І це для Рівного, до речі, зовсім не рекорд: з 2012-го, коли вступила в активну фазу реконструкція міського будинку культури, видатки в галузі були зіставні з нинішніми, а в рік її завершення, 2015 року, вони сягнули 20 мільйонів 354 тисяч гривень.

– Що сталося? Із чим пов’язана така прихильність міської влади до галузі культури? – спитали ми в начальника міського управління культури та туризму Тараса Максименка.

– Змінилась ситуація у місті, – розповідає він. – Були роки, коли й не було коштів у бюджеті, а навіть коли якісь знаходили, їх все одно не пропускало казначейство. Тепер бажання керівництва міста вкладати кошти в культурну галузь збіглося з можливостями більш наповненого бюджету. Відтак у місті кожен працівник культури і кожна творча людина, яка працює на базі комунальних закладів – у музичній чи художній школі, у клубних закладах – відчув себе захищеним і не обділеним увагою. Наші численні творчі особистості знаходять собі прихисток 

у комунальних закладах. Скажімо, рівненський рок-гурт «Мангуст», театр вуличних скульптур «Галатея» тепер проводять репетиції в практично оновленому міському палаці культури «Текстильник». Додалося кілька колективів у повністю відремонтованому МБК. А головне – мистецтву в Рівному навчаються тисячі і тисячі дітей. Завдяки цьому їм стала не цікава вулиця і всякі згубні звички.

Я не назву в Україні інше місто, де б у культуру вклали стільки коштів, скільки вклали в Рівному. А я маю з чим порівнювати, бо часто буваю і в Тернополі, і в Івано-Франківську, і у Львові…

Тепер навіть смішно згадувати, але ще кілька років тому, коли я прийшов працювати директором «Текстильника», то насамперед купив двадцять звичайних відер, щоб у дощ підставляти їх там, де крізь дірявий дах текла в приміщення вода. То їх не вистачило й близько! Тепер «Текстильник» має і нову покрівлю, і свою котельню, і теплі стіни й вікна, гарну сцену і глядацьку залу. Палац отримав змогу непогано заробляти і вже вкладає у ремонти власні кошти.

– Ремонти – то ремонти. Але для творчості в наш час потрібне ще сценічне світло, звукова апаратура…

– Все це – матеріально-технічна база. І не тільки закладів, а ще й численних колективів. Це як держава і сім’я – щось робиться для всіх разом, а щось – для кожної окремої частинки. Той самий МПК «Текстильник» отримав театральне і постановочне освітлення, якого в місті досі не було ні в кого. Закупили комплект із понад десяти «голів» – світлодіодних рухомих прожекторів. П’ять років тому я не міг про це й мріяти.

Підтримуємо також і «сім’ї». Торік численні танцювальні колективи, оркестри, хори, аматорські театри вперше за вже і не згадати скільки років отримали сценічні костюми. Бюджет обмежений, тому «обшили» передусім тих, хто виступає на різноманітних міських заходах і представляє Рівне за кордоном.

– А бібліотеки не забули?

– У 2017 році в Рівному зробили капітальні ремонти трьох міських бібліотек. Це сотні тисяч гривень, що вкладені в мережу комунальних закладів, у власність міста. Можливо, час поставить вимогу, щоби бібліотеки запрацювали у форматі інформаційних центрів. То приміщення для цього в нас уже підготовлені.

– Торік рівняни спостерігали небувале пожвавлення в парках.

– Для мене принциповими є розкопки і початок реконструкції «зеленої» естради. Ми мріяли давно й про знесення звукорежисерської будки, і про нові місця для глядачів, а головне – щоб сцена стала більшою, безпечною і зручною. Щоб артисти отримали гримерки-переодягальні, умивальники і туалети. І слава Богу: невдовзі літня естрада зміниться за новими, сучасними стандартами.

Площу в центрі парку Шевченка зроблять у комплексі з обладнаною за кошти європейського гранту туристичною експозицією рівненських катакомб. Завдячуючи волонтерам (бо жодної бюджетної копійки на розчистку підземель ми не витратили) та активістам від громади, які допомагали у розробленні проекту, до вкладених від міста 170 тисяч гривень матимемо від Єврокомісії ще майже 500 тисяч євро. І Рівне не упустило шанс перетворитися на туристичне місто.

– Музичні і художня школи теж отримали досі небачену підтримку. Що вдалося зробити за ці гроші?

– Ці заклади – у пріоритеті міста. Останніми роками матеріально-технічну базу музичних шкіл, завдячуючи коштам бюджету, поліпшено надзвичайно. 2016-го вони отримали електропіано. Це фантастичний звук! А цього року на музичні інструменти виділили ще більшу суму. Настав час для капітального ремонту приміщення першої музичної школи. Будівля історична – їй уже понад сто років. То перший крок по цьому шляху ступили: розроблений проект.

У «художці» встановили тепловий лічильник, при цьому об’єднали вводи теплоносія в будівлі. Тепер цей заклад починає економити бюджетні кошти на теплі. А далі будемо робити енергоаудит усіх закладів. Бо треба працювати по-господарськи, так, як в ОСББ чи в своїй хаті.

– Значну частину коштів із «Громадського бюджету» рівняни також ухвалили спрямувати на культуру. Виходить, що для мешканців ця галузь неабияк важлива?

– Бо й так. Триває робота над проектом оновлення і благоустрою в парку ПДМ. І ще один – «Від мамонтів до Рівного» – інфраструктурний. Я таких речей не бачив ні у Львові, ні в Одесі – відомих історичних центрах. У місті на будівлях «з історією», що заслуговують на увагу, встановимо 150 табличок, інформаційних довідок англійською та українською. На кожній буде фото, як ця будівля виглядала в старі часи, та QR-код із посиланням на більш докладну інформацію. Проект охопить історичний центр – вулиці Соборну, 16 Липня, Петлюри. Ще буде тридцять капітельок з інформацією біля пам’ятників та в місцях, де у старі часи стояли визначні будівлі, які не дожили до наших днів: театр Зафрана, німецька лютеранська кірха на Пушкіна... У Рівному багато історичних місць, нам є що показати і розповісти, передусім – самим нашим мешканцям. Не кажу вже про туристів.

Я впевнений: у 2018 році Рівне з’явиться на туристичних мапах України. Коли це «запуститься», у рівнян теж зміниться уявлення про наше місто. Це місто з багатющою культурною історією, сучасністю і майбутнім. Культура взагалі – це індикатор якості життя, інтелекту, розуму, патріотизму. Думаю, щасливою людина може стати тільки тоді, коли вона творець. Коли навколо тебе творче позитивне середовище, ти бачиш, помічаєш істинну красу в усьому. Ось так народжується позитивне сприйняття реальності. Тому й культурна галузь у Рівному в пошані. Не в меншій, аніж інші, прагматичні, і теж важливі галузі.

Бібліотекарі отримали те, про що роками мріяли 

Вікторія ГУПАЛЮК, директор Рівненської централізованої бібліотечної системи:

– Ми як ніколи задоволені асигнуваннями від міста. Роками мріяли зробити капремонт бібліотеки в Басовому Куті. І зробили – бо на це нам місто виділило 350 тисяч гривень, і додалися кошти із громадського бюджету. Бібліотека стала як нова. Також ми виготовили проект на капремонт бібліотеки в Золотієві, і до нового року вже встигли встановити нові вікна. 100 тисяч гривень місто виділило на поповнення книжкових фондів. А ще тепер ми маємо музичну апаратуру, з якою можемо проводити культурно-мистецькі заходи для рівнян на свіжому повітрі. Апаратуру «прописали» в Тинному. Там, у бібліотечному дворі, є галявина, де тиннівчани з діда-прадіда, ще за Польщі, збиралися на вечорниці. Тепер бібліотекарки відновили цю традицію, і дуже вдало.

Перший крок зробили

Олександр ПРИХОДЬКО, директор Рівненської дитячої музичної школи № 1:

– У 2017-му першій музичній школі міська влада виділила кошти на виготовлення робочого проекту капітального ремонту другого корпусу. Відбувся перший крок, чекаємо продовження. Придбали дуже дорогі музичні інструменти: відразу дві литаври для дитячого оркестру, купили і концертну флейту. Раніше, до 2016 року, такого не було. Тепер ми дивимося в майбутнє з оптимізмом. І сподіваємося, що так само буде й далі: у міста збільшились доходи, і воно спрямовує їх на потреби творчих діток. Це правильно: вони – майбутнє Рівного.

Майбутні віртуози відточують свою майстерність на найкращому фортепіано

Сергій КЛИМЧИК, директор Рівненської дитячої музичної школи № 2:

– У нашій музичній школі дітям стало вчитися тепло, бо в коридорах не гуляють протяги. За кошти міста школа поміняла на сучасні відразу сто розсохлих вікон. Це не дрібниця. Це – здоров’я наших учнів.

А друга визначна подія року, що минув, стосується маленьких піаністів: ми придбали фірмове, японське акустичне фортепіано «Ямаха», з багатющим і яскравим звучанням. Міська влада не пошкодувала коштів на інструмент. Він коштує сто тисяч гривень, але він – найкращий. Це так важливо для майбутніх віртуозів. Живий, красивий, унікальний звук – найкращий стимул, щоб відточувати свою майстерність.

Приємно розуміти, що місту не байдуже, в яких умовах буде відбуватися творче зростання талановитих рівненських дітей. За останні три роки для нас придбали понад тридцять нових сучасних музичних інструментів. Фінансування школи відбувається реально і своєчасно.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
4 + 11 =
More information?

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

 «Це – на убогих», – казав мій дід, збираючись до церкви і кладучи в кишеню дрібДалі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?