Архів новин

Озеро і річку захистять від басівкутських стоків | Газета 7 Днів

Озеро і річку захистять від басівкутських стоків

08.02.2018 10:09
Переглядів:305

Щоправда, на повну реалізацію запропонованого Рівнеоблводоканалом проекту знадобиться до п’ятнадцяти років

Забруднення не лише поверхневих, а вже й підземних вод відбувається у Рівному через надмірне техногенне навантаження. Щоб хоч якось виправити цю критичну ситуацію, яка зародилася ще на зорі незалежності, міський голова Рівного Володимир Хомко доручив Рівнеоблводоканалу розробити схему каналізування Басового Кута. Позавчора презентували пілотний проект будівництва в цьому мікрорайоні каналізаційної мережі.

Вводячи присутніх у суть проблеми, мер, зокрема, зауважив: 

– Є деякі речі, які ми зробити не можемо. Ми навряд чи знесемо Царське село і ті будинки, які «забили товстий осиновий кіл» у Басівкутське озеро. Але є речі, які ми можемо зробити. Насамперед – все, щоб фекальні стоки звідти у жодному разі не потрапляли в річку і озеро.

При цьому, крім нахабного виведення каналізаційних труб прямо в річку, не меншу небезпеку для забруднення підземних вод несуть збудовані септики, з яких стоки потрапляють у водоносний горизонт. Через це верхній водоносний горизонт у Рівному вже зіпсований, а так званий верхній крейдяний горизонт – то вже не питна вода. Звісно, міська влада не зайняла позицію стороннього спостерігача, а робить усе можливе, щоб не допустити техногенної катастрофи.

– Десять років тому, коли я ще очолював водоканал, – каже Володимир Хомко, – було прийнято рішення про те, щоб каналізувати все збудоване довкола озера в Рівному. Тому фінансуємо на умовах дольової участі мешканців будь-якої вулиці, які хочуть прокласти каналізаційну мережу. Робимо все, щоб люди були зацікавлені. Друге – це будівництво каналізаційних систем і очисних споруд. Каналізували Царське село. На це пішло понад 10 мільйонів гривень і одинадцять років. Адже першу каналізаційно-насосну станцію здали десь у 2006 році, а закінчили всі роботи лише торік. Наступне, з нашої точки зору, актуальне питання – це Басів Кут, величезний район, який не має каналізації. Далі будуть Новий Двір і Тинне. Я доручив облводоканалу розробити схему каналізування Басового Кута, з огляду на те, що кращих спеціалістів, як у них, ніде немає. 

Те, що згадана проблема актуальна, підтвердив директор Рівнеоблводоканалу Андрій Карауш: 

– Верхній горизонт підземних вод у Рівному забруднений, тому ми вимушені доставляти воду в місто з Горбакова, що за 26 кілометрів, та Новомильська, за 17 кілометрів, або брати її з дуже великої глибини. 

Презентуючи проект каналізування Басового Кута, очільник облводоканалу зауважив, що обраний варіант за наявності сучасних технологій – найбільш доцільний і обґрунтований у співвідношенні «ціна – якість – експлуатаційні затрати – екологічний і економічний ефект». Проект, зокрема, передбачає будівництво п’яти локальних очисних споруд для господарсько-фекальних стоків з подальшим скидом очищених вод в Устю і Басівкутське водосховище. Витрати на експлуатацію цих споруд, розрахованих на 30–50 років, сягатимуть до двох мільйонів гривень на рік. Щоправда, цей проект, зі слів Андрія Карауша, не вирішує питання відведення поверхневих вод. Це – паралельна проблема, яку треба вирішувати окремо. 

До розробки схеми каналізування Басового Кута долучилися науковці НУВГП, яким, власне, й належить ідея зведення наземних очисних споруд. Тепер проект винесуть на обговорення спеціалістів, громадських активістів і мешканців Басового Кута, після чого приймуть остаточне рішення. 

 

Від першої особи

Якщо пілотний проект буде вдалим, то цей досвід поширять

Після закінчення презентації проекту міський голова Рівного Володимир ХОМКО відповів на запитання журналістів. 

– За чиї кошти будуватимуть каналізаційну мережу в районі Басового Кута?

– Щодо фінансування проекту, то схема дуже проста. Найперше – це гроші з бюджету міста. Думаю, що левова частка фінансування припаде саме на міський бюджет. Безумовно, якщо облводоканал доведе свій проект до логічного завершення, то буде частина коштів (8 мільйонів) від Європейського інвестиційного банку. Також передбачається співфінансування мешканців. Усе буде в такій пропорції. Перше: самі очисні споруди і магістрально-каналізаційні мережі будує за свої кошти на всі сто відсотків місто. А от спорудження вуличних мереж відбуватиметься на умовах 50 на 50 з мешканцями. Натомість підключення будинків – це виключно компетенція власників будинків (кожен сам розробляє проект і врізається в міську каналізацію). Це мешканцям буде вигідно, бо набагато дешевше, ніж викачувати септики машинами і вивозити. 

Наразі лунає дуже багато різних пропозицій, здебільшого – популістських і некомпетентних. Я кажу те, що реально втілити і що реально дасть результати. І знаю, на жаль, що озеро не повернеться до того стану, в якому воно було п’ятдесят років тому, бо на нього лягло дуже велике навантаження. Але довести його до нормального стану, щоб люди могли там відпочивати і купатися, – реально. 

– Які проблеми передбачаються з реалізацією цього проекту? 

– Будуть проблеми. У нас уже є проблеми із земельними питаннями. Це й самозахвати, і навіть не просто самозахвати, а вже оформлена земля. Бо, щоб покласти колектор, потрібно виконати ряд умов, наприклад про дотримання відстані до споруд. Будемо з кожним індивідуально працювати. Ми вже мали досвід, коли прокладали каналізацію в Басовому Куті. Намучилися страшенно. Тому що є вулиці, де прокласти труби неможливо. Бо це не вкладається в існуючі норми. Треба буде або вилучати землю, або домовлятися з людьми на якихось умовах. У нас є два випадки, коли люди добровільно відмовилися від частини своїх ділянок. На вулиці Межовій, де готуємо проект з виїздом біля супермаркету (за мостом). Там людина віддала землю добровільно. Поговорили з нею і домовилися. Так само було і в Червоних Горах, де власник землі віддав нам частину ділянки на нормальних, хороших умовах, і ми будуємо на ній дорогу – другий в’їзд у Червоні Гори. Тож приклади є, буває по-різному. 

– Яка взагалі ситуація з каналізуванням новобудов поблизу Рівного? 

– Все, що збудовано довкола Рівного, в усіх прилеглих селах, мене просто лякає. У що ми перетворюємо територію довкола міста?! Розумію, що ті люди, які будують, мають свої проблеми, і вони мене чути не хочуть. Але вони просто знищують водоносні горизонти навколо Рівного. Тому чим цей пілотний проект важливий? Ми ще ніколи не будували район, щоб каналізувати його за рахунок локальних очисних споруд. У нас були окремі об’єкти, як-от 

14-та школа, які мають свої очисні споруди. Але щоб цілий район, такого не було. Якщо цей проект буде вдалим, то його досвід можна буде поширити на все, що збудоване довкола Рівного. 

– На скільки може розтягтися реалізація проекту?

– Думаю, що це буде років п’ятнадцять. Перша насосна станція у Царському селі була вже майже готова, але ще не запущена у 2006 році, коли я став директором облводоканалу. І тільки торік, через 11 років, завершили каналізування мікрорайону. Але це була набагато менша проблема, ніж та, яку ми беремося вирішувати. Я постараюся, щоб на сесії міської ради, яка відбудеться 22 лютого, заклали на цей проект кошти і уклали договір на проектування. А далі подивимося, як у нас вийде з будівництвом першої локальної очисної споруди. Хочу, щоб громада Басового Кута і облводоканал сказали, що треба будувати насамперед. Там буде п’ять локальних очисних споруд. З якої скажуть починати, той район і будемо каналізувати першим.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
4 + 0 =
More information?

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

 «Це – на убогих», – казав мій дід, збираючись до церкви і кладучи в кишеню дрібДалі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?