Архів новин

Будинок – наче велике село | Газета 7 Днів

Будинок – наче велике село

02.03.2018 08:48
Переглядів:345

14 під’їздів, 505 квартир, кафе, 2 магазини, підлітковий клуб, разом – 27 тисяч квадратних метрів площі; 3 арки для проїзду автомобілів у двір, 2 дитячі майданчики, стоянка й понад 3 гектари прибудинкової території. Це все – про довжелезну, понад 450-метрову дев’ятиповерхівку на вулиці Шухевича, 2.

Будинок, зданий в експлуатацію в 1984 році, за площею і кількістю квартир – другий у місті. Тут мешкає понад півтори тисячі людей, які, щоб почуватись упевнено в подальшому комфорті і добробуті, в 2004-му створили своє ОСББ. Відтоді стан будинку рік за роком та день у день помітно змінюється в бік поліпшення. Майже відразу капітально відремонтували дах, зробили модернізацію двох ліфтів.

Із 2013 року керуючим справами будинку обрали молодого й енергійного Петра Будька (бо голова правління, згідно зі статутом ОСББ «Шухевича, 2», займається на громадських засадах контролем, а не щоденними турботами будинку). У штаті також є бухгалтер, електрик, сантехнік, два двірники. Інші роботи виконують підрядні підприємства згідно з договорами.

Освіта плюс життєвий досвід

Петро Петрович залюбки розповідає про будинок, а коли заходить мова про нього самого, відповідає стримано, ніби заповнює анкету. Але анкета, врешті, вийшла переконливою. Судіть самі:

– Закінчив «водний», інженер-гідротехнік за дипломом. Але в житті доводилося працювати ще багато ким. Декілька років довелося заробляти за кордоном: будівельником, висотником-монтажником. Був майстром із ремонту електроінструменту та завскладом... Набуті навички, як виявилося, необхідні для керівника ОСББ. Найважливіше тут комунікабельність, уміння знайти спільну мову з кожною людиною, налаштуватися на її погляди та інтереси. І, звісно, не губитися в технічних даних: будинок – це конструкції, трубопроводи, енергетика. Але найперше моє завдання – вміти домовлятися з людьми.

Та й справді: спробуйте переконати мешканців будинку, де, в принципі, великих проблем або незручностей нема, поліпшувати спільне майно й платити за це власні гроші. Тим більше що на загальні збори зазвичай приходять з понад п’ятисот квартир представники десь вісімдесяти. Тому, ухвалюючи якісь важливі кроки, проводимо на додачу до голосування письмові опитування.

Починати треба з вентилів

– Тільки почав працювати керуючим будинку, – пригадує Петро Будько, – побачив: практично жоден кран на стояках гарячої і холодної води не працює. Щоб відремонтувати кран чи вентиль у якійсь квартирі, доводилося перекривати півбудинку та зливати до підвалу тонни води. То як надходили хоч якісь кошти, два роки витрачав їх на заміну засувок. Тепер працюють всі. Ви не дивуйтеся, бо мова йде про 180 кранів – такий у нас будинок.А одночасно з цим він подбав, щоб надійно зачинити всі технічні входи до підвалів, на технічне горище і на дах. Бо дверей де не було, де були зламані, а де зачинялись ненадійно. Та, аби щось робити, треба знати, що все те не понищать, не розкрадуть. Тепер скрізь є металеві двері й такі замки, що збити їх майже неможливо. У підвалах не гуляють шукачі металобрухту і безхатьки, не розкрадають ліфти та електрощитові. Ключі є в аварійних служб, а інтернет-провайдери працюють під контролем. Вони всі, до речі, платять кошти на розвиток будинку за те, що їм дозволили мати тут комунікації. 

Вам пощастило, що дах зробили ще за попереднього керуючого справами, – заводжу мову про одвічну проблему всіх «панельок».

– Так, і зробили якісно, з фінансуванням через ПРООНівську програму. Це було вже років з десять тому. Та наш будинок величезний, тому доводиться то тут, то там виконувати точкові ремонти. Сміття, камінчики – все те, що може призвести до пошкодження руберойду – в нас прибирають вчасно. Але вода, бува, знаходить, де їй просочитися. Був випадок дуже прикрий: над однією із квартир у шостому під’їзді раптово стало сильно протікати. Як з’ясувалося, хтось збив замок, заліз на дах і в багатьох місцях попробивав покрівлю ножем. Навіщо?! Вода набігла через ті дірки і підірвала руберойд на великій площі. Мусили наймати підприємця, щоб вирізати ділянку на покрівлі й укладати шар за шаром по-новому. Обійшлося це, пригадую, у 16 тисяч гривень. До речі, той випадок став для нас одним із стимулів, щоб якомога надійніше закрити всі технічні виходи.

Теплолічильник окупився за три місяці

– А вузол обліку тепла – це вже заслуга ваша? – спитали ми Петра Будька, коли оглядали 

сучасний тепловузол у будинку.

– Моя, – відповідає він. – Ніколи б не подумав, що зробити це буде настільки складно. Коли виконували проект і експертизу, виявилося, що ОСББ відповідає за ділянку трубопроводу від першого теплового колодязя, це – по 130 метрів у дві труби, подача і «зворотка». Їх довелось міняти, бо коли розкопали і відкрили теплотрасу, то зрозуміли: трубам залишалося рік-два. Вони зогнили майже на порохно. Тоді, при розрахунку громадського внеску, вийшло, що мешканці повинні були заплатити по 5 гривень за квадратний метр квартири. З трикімнатної виходило по 300 гривень. Зате коли в будинку запрацював теплолічильник із системою автоматичного регулювання витрати тепла, ті кошти окупилися за перші три місяці експлуатації лічильника. Хоч наш будинок не утеплений, ми жодного разу не платили за опалення більше, ніж було б згідно з нормами споживання. Навіть у січневі морози економили не менш як двадцять відсотків на теплі. А в міжсезоння для такого будинку – колосальна економія. 

Півмільйона в рік для такого будинку – замало

– Коли прийшов на цю роботу, – розповідає про ще одну нелегко вирішувану проблему Петро Петрович, – сплив термін експлуатації дванадцяти ліфтів. Зробили експертні обстеження, домовилися з Держгірпромнаглядом, що протягом наступних років, у міру надходження коштів, проведемо капремонти. Робили це за допомогою Муніципальної програми сталого розвитку. Щоправда, для таких великих будинків, як наш, її річні ліміти замалі: раніше можна було використати за програмою максимум по 500 тисяч гривень, а згодом планку підняли до 800 тисяч. Ось через це нам довелось робити ліфти аж три роки – по чотири в рік. Для нашої громади капремонти економніші, ніж заміна ліфтів. Хоч після них терміни експлуатації продовжують лише на чотири роки, а потім нове експертне обстеження і капремонт. Якщо попередній виконати добре, то новий ремонт вже буде дешевшим. 

Якщо робити – то робити добре

– У 2017 році ОСББ розпочало за допомогою муніципальної програми заміну труб холодної та гарячої води в підвалах на пластикові, – повідомляє з гордістю Петро Будько і показує нам важкий шматок пластмасової труби з товстою, десь у сантиметр, стінкою і пояском металу. – Правління, перед тим як розпочати цей проект, проїхалося по декількох ОСББ, щоб побачити, як служать труби різних цінових категорій і виробників. Ми побачили: дешеві від гарячої води буквально покрутило, їх ось-ось порве, і що тоді? Тому відразу закладали труби якісні, від польського виробника, який дає на них гарантію 50 років. Ввід на будинок передбачений лише один, діаметром аж 110 міліметрів, то виявилося, що таких труб нема на складах ані в Україні, ані в Польщі. І на заводі навіть спеціально виготовили партію труб для рівненського ОСББ. Робота йде тепер повним ходом. Уже після Великодня вода піде по нових трубах, і мешканці забудуть про пориви, виклик аварійників і хомути з манжетами як реанімаційні заходи на іржавій мережі.

Як виявилося, проект насправді переконливий, масштабний:

– Загальна протяжність усіх трьох гілок нових трубопроводів у підвалі понад півтора кілометра, – продовжує Петро Будько. – «Гарячі» труби матимуть сучасну теплоізоляцію. Загальний кошторис проекту 1 мільйон 234 тисячі гривень. Та мешканці й досі не здали ще 60 тисяч свого внеску. ОСББ довелося додавати до максимуму з муніципальної програми ще й кошти кредиту, який ми взяли через фонд енергоефективності. У грудні вже отримали відшкодування від держави і цей кредит закрили. 

Усі мріють утеплюватися

– І ми в тому числі, – всміхається й зітхає одночасно Петро Петрович. – Але зібрати кошти – це проблема. У кожному під’їзді є як більш заможні люди, так і ті, хто ледь кінці з кінцями зводить. Не в міру дороге опалення їм не болить, бо в них субсидії. Біля сімдесяти відсотків мешканців у нас користуються субсидіями, то, як заходить мова про утеплення будинку, вони кажуть, що це їм не вигідно. Багато хто не має коштів, аби сплатити внесок. Ось ми порахували: щоб утеплити будинок, здійснити це через Державний фонд енергоефективності, потрібно зібрати від власників по 170 гривень з квадратного метра кожної квартири. Здається, сума невелика, але з однокімнатної квартири людині доведеться здати на проект 6 тисяч, а за п’ятикімнатну – всі 17. То будемо проводити опитування: мешканці готові понести такі витрати чи ні? Якщо жильці хоча б кількох під’їздів згодяться на це, то почнемо робити. Якщо ж громада не погодиться – чекатимемо кращих часів, коли мешканці будуть готові до цієї справи морально і фінансово. Звичайно, краще було б, якби субсидії отримували грошима: тоді у кожного був би стимул вкладати кошти в теплову модернізацію.

Ніякої готівки

– Всі кошти на утримання будинку мешканці сплачують на банківський рахунок, – упевнено розповідає управдом. – Ніякої готівки, ніяких додаткових платежів. Розмір внеску на обслуговування ми збільшили: мешканці перших поверхів, які не користуються ліфтами, платять по 2 гривні 55 копійок за квадратний метр, всі інші – по 3,20. За ці поточні кошти ми поміняли каналізацію у трьох під’їздах і поступово зробимо новою всю систему. Причому зупинились на дорожчих трубах, які не треба забивати молотком при монтажі та які не капають на стиках.

Багато чого робиться в будинку. Поставили світлодіодні лампи в під’їздах, і тепер щомісяця економія електроенергії сягає приблизно тисячі кіловат. Це 1600 гривень економії тільки на освітленні. Є резерв на депозиті. Коли були затримки з поверненням субсидій, то розраховувалися з постачальниками послуг саме за рахунок власних коштів. ОСББ оплачує і банківські комісії за мешканців. Придбали необхідні інструменти для будинку: набори гайкових ключів, бензопилу, болгарки, дрилі. Зробили освітлення у підвалах. Й обов’язково щомісяця тут вивішують на стендах звіт про використання коштів. Бо мешканець ОСББ повинен знати, на які потреби використана кожна його копійка.

Як бачиш результат, зусиль не шкода

Чи не шкодуєте ви, що взялися за цю справу? – спитали ми Петра Петровича наприкінці розмови. – Адже роботи у керуючого сила-силенна, а зарплата, як на ці зусилля, зовсім невелика.

– Насправді голова ОСББ працює по 24 години на добу та сім днів на тиждень, – підтверджує відому тезу Петро Будько. – Тобі телефонують і вночі, й у вихідні, й у свято. Якщо десь сталась аварія, до прикладу, біжить вода у квартири, ти мусиш підніматися з ліжка і перекривати крани, а не чекати, доки приїде аварійка. Доводиться стикатись і з негативом, бо люди дуже зубожіли. Багато хто незадоволений усім на світі, а виливає злість на управителя будинку. Але я бачу, як в ОСББ міняється свідомість мешканців. Субсидії колись закінчаться. Уряд планує монетизувати пільги і переводити їх, як кошти, на соціальні картки. Тому далі економити ресурси стане вигідно всім. І доведеться це робити разом. Будинок – наш. Зробили ліфт – він ходить. Поставили енергоощадні лампочки – лишились вільні кошти завдяки економії електроенергії. Найбільший пункт витрат по комуналці – це теплопостачання. Зроби утеплення – і матимеш велику економію на довгі роки. Комфорт і тепло всередині квартири і гарний збережений будинок зовні. Й квартира твоя буде коштувати дорожче. У цьому й сенс ОСББ – опікуватися будинком, своєю власністю, поліпшувати те, що маєш. Професія керівника ОСББ хоч і тяжка, але цікава, бо доводиться відповідати за умови проживання дуже багатьох людей. Робота ця приносить 

задоволення, коли ти бачиш результат. Так-от: у нашому ОСББ щодня щось робиться: великі чи маленькі справи. Щось гладко, десь доводиться долати перешкоди. Мені подобається.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
5 + 11 =
More information?

Реклама

Опитування

Які у вас плани на літо?