Архів новин

Озеро потрібно рятувати, але спочатку треба знати як! | Газета 7 Днів

Озеро потрібно рятувати, але спочатку треба знати як!

01.03.2018 12:10
Переглядів:826

Розмови про земснаряд, який потрібно запустити в роботу на Басівкутському озері, останній рік не сходять із вуст рівненських депутатів і громадських активістів. Одні доводять нагальність цієї справи, інші беруться остуджувати гарячі голови. І в принципі, усі мають у своїх доводах раціональне зерно. Якби не одне «але».

Мабуть, кадри на всеукраїнських телеканалах про те, як кияни ходять пішки по дну Дніпра на самісінькій його середині, бо на цій широчезній ріці їм у багатьох місцях води по коліна, бачили всі, хто хотів бачити і кого зачіпає за живе екологічна тематика. Бродячи посеред Дніпра, екологи демонстрували катастрофічне обміління його дна через неконтрольовану роботу земснарядів на головній ріці України. Через те, що земснаряди у величезних кількостях видобувають з дна Дніпра пісок, на річці тільки в межах столиці з’явилося 56 мілин, які незабаром можуть стати островами. Крім того, екологічний стан Дніпра також опинився під серйозною загрозою. Споживацьке ставлення до річки призвело до того, що земснаряди працюють не на благо річки і суспільства, прибираючи наноси і розчищаючи судноплавний хід (фарватер), а виходячи з корисливих цілей, бо добувають пісок на продаж. 

А хіба не доводилося чути такі пропозиції у Рівному – запустити в роботу на озері земснаряд, щоб добувати мул на продаж?

Начальник відділу екології управління економіки міста Валентина Веремко має для цієї ситуації таке доречне порівняння: «Коли лікар береться лікувати хворого, він спочатку проводить діагностику, призначає аналізи. То й у нашому випадку треба робити так само. Раз озеро треба лікувати, то насамперед слід провести йому “аналізи”, а тоді розробити план лікування. А не “давайте купимо укол і будемо хворого колоти”. А що за укол має бути? Треба точно знати, який укол допоможе нашому “хворому” і яка має бути його доза».

Наша довідка 

На сесії минулого четверга Рівненська міська рада прийняла рішення профінансувати на 1,3 мільйона гривень реалізацію п. 1.6 «Програми розчищення і впорядкування малих річок та охорони підземних вод від забруднення на 2015–2020 роки» – «Розробка проекту поглиблення дна Басівкутського водосховища з метою покращення гідрологічного режиму річки Устя».

Пряма мова

Володимир ХОМКО, 

міський голова Рівного:

– Депутати зняли з розгляду проект рішення про закупівлю земснаряда для озера Басів Кут. Погодились, що гроші будуть виділені протягом року з перевиконання бюджету, а поки що передбачили кошти на проект. Хоча я вже домовився про закупівлю земснаряда на заводі в Херсоні. Там працює один-єдиний в Україні завод, який випускає таку техніку. Думаю, що земснаряд цього року все ж купимо. Але логіка депутатів така: спочатку розробити проектну документацію і, доки робиться проект, не заморожувати ті 2,6 мільйона гривень, які завод попросив авансом за земснаряд. А як буде проект, то проплатимо за нього відразу всю суму. Проект потрібен, адже запустити земснаряд – не так просто. Йдеться про велику кількість мулу, який потрібно кудись зливати. А береги, куди логічно було б зливати мул, зайняті під городи.

Ігор СТАТНИК, 

доцент кафедри екології, технології 

захисту навколишнього середовища 

та лісового господарства НУВГП:

– Звичайно, перш ніж запускати в озеро земснаряд, треба провести комплексні дослідження екологічного стану Басівкутського водосховища – інженерну геодезію, гідрологію, лімнологію (визначення складу донних відкладень), а також зробити морфометричні дослідження глибин. Тоді тільки можливі будуть техніко-економічні обгрунтування і розробка техдокументації для проекту поглиблення дна. А вже як буде проект, тоді стане можливим і вибір механізму для роботи на озері. 

Сергій ВАСИЛЬЧУК,

заступник міського голови Рівного:

– Чому депутати останнім часом багато й постійно говорили про земснаряд, а як дійшло до діла, то виділили гроші на проект? Я сам наполягав на цьому і радий, що до мене прислухалися. Бо відповідно до п. 1.6 «Програми розчищення і впорядкування малих річок та охорони підземних вод від забруднення на 2015–2020 роки» має бути розроблено заходи для відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму річки Устя, а отже, і проект з виконання цих робіт на Басівкутському водосховищі. Ми вже зробили перший крок у цій справі – управління економіки міста замовило виготовлення Паспорта водного об’єкта Басівкутського водосховища. Вартість робіт з його виготовлення становить 44,5 тисячі гривень. Документ розробило ПП «Інвіеко – Захід» відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України, а затвердило Державне агентство водних ресурсів України. Згідно з даними цього паспорта Басівкутське водосховище розташоване на річці Устя, що є правою притокою Горині, і має площу водного дзеркала 104 гектари в межах міста Рівне.

Тільки коли в нас буде проект, ми знатимем, якої потужності земснаряд нам потрібен і для яких обсягів робіт. Завдяки проекту ми матимем і маршрут земснаряда. Треба ж зрозуміти, кудою він ітиме. Інакше сенс його купівлі втрачається повністю. Навіть взяти питання про той же мул: проект має передбачити і мулові поля. 

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
1 + 0 =
More information?

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?