Архів новин

Весна починається не з прильоту птахів, а з нявчання котів | Газета 7 Днів

Весна починається не з прильоту птахів, а з нявчання котів

09.03.2018 09:23
Переглядів:438

Відомо, що після дітей домашні кицьки займають друге місце за кількісттю позитивних емоцій, які люди отримують від спілкування з ними. Що то за істоти? За що ми їх любимо? Чому попри всі їхні звички терпимо?

Якщо кицька лягла господині на голову, значить рятує її від хвороби

Бажання мати домашнього улюбленця переросло для сім’ї у бізнес. Рівнянка Світлана Майструк, власниця монопородного розплідника котів мей-кунів, розповіла про те, як стала «котячою мамою»:

– Сім років тому син побачив в інтернеті величезну кішку мей-кун, і вона його вразила. Почали цікавитися цією породою, де вона є в Україні, бо на той час розплідників було мало. Так у нас з’явилась Італія, яку ми привезли зі Львова.

Розповідаючи про мей-кунів, пані Світлана жартує, що у цієї породи тільки один недолік – з часом їх стає мало. Жінка характеризує цих тварин як надзвичайно розумних, інтелігентних та неагресивних. Вони рідко нявкають, зазвичай видають глухі цікаві звуки.

– Мей-кун – це найбільша домашня кішка, – розповідає Світлана Майструк, – напівдовгошерста порода. Шерсть шовковиста, з не дуже розвинутим підпушком, тому не збивається в ковтуни. У період неактивної линьки достатньо розчесати її раз на тиждень. Та ми це робимо частіше, бо для нас це задоволення, ми спілкуємось під час цього процесу.

У рівнянки зараз семеро котів. Це кішки та один племінний кіт, Юстаф. Його придбали в Німеччині. Рудому котові всього півтора року, а важить він уже 11 кілограмів. Та найголовнішою особою прайду є найстарша кішка сім’ї – Італія, з якої і почалося захоплення Майструків мей-кунами.

– Вона народилась у 2009 році, – веде далі Світлана Майструк. – Кицька має чорний мармуровий з білим окрас. Мей-куни – це прайдові тварини, які живуть сім’ями. Вони всі разом виховують потомство, у них є своя ієрархія. А ще Італія відчуває, коли хтось із нас має захворіти. Спочатку я не розуміла, чому вона вночі приходить і лягає мені на голову. Вона робила це так настирливо, що я навіть сердилась, бо спати в «хутряній шапці» гаряче, відправляла її в іншу кімнату. Але це її не зупиняло, і кішка поверталася до мене. Коли у мене з’явилися певні проблеми зі здоров’ям, то ми помітили, що й в Італії не все гаразд. 

І я зрозуміла, що вона енергетично забирала частину хвороби на себе.

Хто в домі господар – це ще питання 

Марго: монолог подумки про життя людей і котів

Я знаю, коли і хто з них може захворіти. Тоді я вкладаю його чи її, лягаю під бочок і муркочу. Я не пускаю або виганяю хворобу – лікую. Коли людина тужить або сумує, я заглядаю їй в очі, ловлю погляд і гіпнотизую мерехтливо-зеленим, янтарним чи іншими кольорами – втішаю. Коли людина знервована, я вмощуюсь до неї на руки і муркочу – заспокоюю. Коли людина мало рухається, я починаю з нею гратися – хай побігає для здоров’я. 

Я люблю, щоб був порядок. Коли щось не на своєму місці, можу образитись. Коли хтось кричить, обурююсь. Якось до моїх людей прийшов приятель, він дуже голосно говорив. Я подумала: може, він кричить на моїх Борю і Тому? То треба їх захистити. Ну от, я й пішла в туалет по-маленькому тому приятелю в туфлі. З того часу він розмовляє у моїй квартирі нормальним, тихим голосом і чомусь не роззувається. Але я його ще навчу…

Люди не такі, як ми. Однак вони вміють любити. Звичайно, вони не люблять так віддано, як ми. Але вони навчаться, вони молода раса. І ще я думаю, що люди занадто багато говорять. Можна все сказати поглядом.

Монолог кицьки Марго підслухали

Тамара і Борис ЗАБУТИ

Увага: конкурс!

Кіт-воркіт

Редакція газети «7 днів» оголошує перший цього року конкурс дописів. Цього разу ми присвятили його нашим домашнім улюбленцям, які поліпшують нам настрій своїм мурчанням і зустрічають нас біля дверей, щоб потертися об наші ноги. Вони лікують нас від депресії, суму та одинокості і роблять наше життя таким… СТОП! Яким вони роблять ваше життя, про це напишете нам ви самі, наші дорогі читачі. Перевага при публікації допису про вашого унікального котика чи кицю надаватиметься тим читацьким творам, які будуть ілюстровані оригінальним фото вашого муркотливого улюбленця. Конкурс триває до 30 червня. Переможців оголосимо у випуску газети від 12 липня. Призерів конкурсу чекають три призи для домашніх улюбленців від магазину зоотоварів. 

А суперприз – вовняний плед – абсолютному переможцеві конкурсу вручить депутат Рівнеради Тамара Тимощук.

Рівненські коти – це частина екосистеми чи ні?

Ще торік у березні рівняни-зоозахисники зареєстрували електронну петицію з вимогою визнати котів частиною екосистеми міста.

Автор петиції Наталія Ющук, зокрема, вимагала дозволити їм вільно жити 

в підвалах, на горищах та в інших місцях і знищувати гризунів. Вона також заявила, що непоодинокими є випадки замуровування котів у підвальних приміщеннях житлових будівель, що призводить до їхньої мученицької смерті, і вимагала заборонити їхні вбивства.

На основі цього звернення розроблено проект рішення Рівнеради, який зараз проходить депутатські комісії. 

У документі з-поміж іншого котам просять надати доступ до комірних приміщень у багатоквартирних будинках, аби вони там ловили гризунів;

а регулювання чисельності безпритульних котів у місті Рівному здійснювали тільки способом стерилізації.

Такі рішення прийняли у польському місті Варшава, а в нас – у Львові та Києві. 

У Рівному не хочуть дати волю котам гасати підвалами мешканці ОСББ, які навели у своїх підвалах порядки і закрили їх не так від котів, як від безхатченків і холоду.

 Найбільші рівненські коти живуть у зоопарку

Першого березня в світі традиційно святкують день кішок. З цієї нагоди в неділю, 4 березня, у Рівненському зоопарку влаштували перше весняне свято – День котячих тварин. Для рівнян, які не побоялися морозної днини та завітали до звіринцю на свято, приготували незабутню прогулянку. Діти були у захваті від розповідей юннатів про тварин родини котячих, які мешкають у зоопарку, а також від показових годівель.

На вході гостей зустрічала науковий співробітник Рівненського зоопарку Катерина Арафаілова, яка тримала на руках звичайну кицьку Зеленку. Виявляється, своє ім’я ця кицька отримала від медичної зеленки, якою їй обробляли ранки на швах, що аж вона вся стала зелена. Тепер киця – улюблениця працівників зоопарку. Вона щоранку зустрічає їх біля воріт. Має Зеленка вольовий і ревнивий характер, а тому інших кішок, крім кота Василя та кішки Мусі, на територію не допускає. Якщо ці котики гуляють там, де забажають, то в зоопарку є великі «котики», яких тримають у клітках. Точніше, це тварини родини котячих: сервали, пума, леопарди, тигри, рисі та леви.

Для котячих хижаків працівники зоопарку того дня підготували нюхове, сенсорне та харчове збагачення. Сервали поласували щурами, яких розводять для таких цілей у спеціальному відділі зоопарку. Для тигрів Марсика і Тайри, левів Дамбіса і Діни в картонні коробки запакували м’ясо. Таким чином тварини отримали харчове і сенсорне збагачення, дістаючи свою здобич з коробки, схованої у вольєрі. Пума відмовилась виходити з теплого будиночка взагалі. Зате леопарди й рисі із задоволенням «полювали» м’ясо кролика, курки та іншу здобич, яку їм підвішували високо на канаті, ховали в картонні коробки та прикривали гілочками омели.

Наприкінці цікавої і пізнавальної екскурсії всіх гостей почастували гарячим чаєм та запросили до тераріуму, де продовжили екскурсію.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
14 + 6 =
More information?

Реклама

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

 «Це – на убогих», – казав мій дід, збираючись до церкви і кладучи в кишеню дрібДалі

Опитування

Які у вас плани на літо?