Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
 
Червень 2018
 

Три з половиною тонни крові здають протягом року на станції переливання крові рівненські донори | Газета 7 Днів

Три з половиною тонни крові здають протягом року на станції переливання крові рівненські донори

14.06.2018 08:46
Переглядів:467

21-річна рівнянка Олена другий раз у житті здає кров. Пригадує, що вперше прийшла на станцію переливання крові у 2015 році: «Я просто прокинулася і вирішила, що треба піти і здати кров, можливо, комусь це допоможе врятувати здоров’я і життя. Після здачі крові почувалася трішки ослабленою, але мене переповняло відчуття того, що я зробила добру справу. У мої роки це одна з небагатьох можливостей допомогти людям».

Заступник головного лікаря Рівненської обласної станції переливання крові Ніна СИМКІВ розповідає, що останнім часом добровільних донорів, як Олена, стає все більше:

– Щодня на станцію переливання крові приходить 30-50 донорів. Якщо раніше здебільшого до нас зверталися, аби здати кров для родичів або ж для того, щоб отримати матеріальну виплату, то зараз в основному це люди, які мають конкретну мету – допомогти врятувати здоров’я або життя іншої людини. Величезну роботу в цьому плані проводять волонтери, громадські організації, зокрема фонд «Скарбниця надії», які мають власні бази і допомагають нам шукати донорів. Здавати кров стало доброю традицією серед працівників силових структур – поліції, СБУ, прокуратури, військових. Ми завжди їм раді, адже впевнені, що ці люди фізично й морально здорові, а саме такими мають бути донори. Приємно, що керівники області, зокрема голова ОДА Олексій Муляренко, розуміють важливість донорства і теж періодично здають кров. 

В Україні, як і у всьому світі загалом, спостерігається тенденція до старіння донорства. Тому наша ціль – залучати молодших людей до цієї благородної справи. Готувати майбутніх донорів потрібно з садочка: показувати і розказувати діткам в ігровій формі про значення і важливість здачі крові. Станція має сторінку у Фейсбуці, де ми розміщуємо актуальну інформацію про потребу в тій чи іншій групі крові. Також співпрацюємо з місцевою радіостанцією, яка в своїх новинах повідомляє рівнянам, яка кров потрібна в цей день.

– Чи кожен може стати донором? Є якісь протипокази?

– Донором крові чи плазми може стати кожен здоровий громадянин України у віці від 18 до 60 років. Втім, існує цілий ряд захворювань, за наявності яких кров здавати не можна. До них відносяться хронічні захворювання печінки, психічні захворювання, грибкові ураження шкіри, бронхіальна астма, гіпертонія 2-3 ступеня та інші. Крім того, якщо людина перенесла ангіну, ГРВІ, грип, після одужання має минути більше місяця. Операція, видалення зуба, контакт з хворими на гепатит А, загострення алергічних захворювань, прийом антибіотиків, народження дитини і навіть наявність татуювання чи пірсингу – все це впливає на те, чи може людина зараз здавати кров, чи необхідно зачекати деякий час. Від однієї до наступної здачі крові має пройти не менше 60 днів. 

14 червня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день донора. Всесвітня організація охорони здоров'я обрала цей день для вияву вдячності мільйонам людей, які рятують життя і зберігають здоров'я інших людей, здаючи свою кров. Саме цього дня 1868 р. австрійський лікар Карл Ландштейнер відкрив групи крові людини.

За декілька днів до здавання крові слід відмовитися від вживання солоних, гострих, смажених і копчених страв, а також спиртного, не вживати ліки. Напередодні ввечері необхідно повечеряти, а приходити здавати кров потрібно натще. 

Потенційний донор проходить обстеження у лікарів, йому визначають групу крові та резус, гемоглобін, а також, у разі потреби, проводять більш розширені аналізи. Насамперед необхідно виключити в людини наявність інфекцій, що передаються через кров – сифіліс, гепатит В і С, СНІД. Іноді люди саме від нас дізнаються про наявність тієї чи іншої хвороби, адже на початках вони протікають безсимптомно.

– Скільки крові заготовляєте щороку?

– Зараз ми не заготовляємо кров, аби заготовляти. Наша мета – мати кров та її компоненти у достатній кількості, але щоб потім не доводилося знищувати зайвий, невикористаний продукт. Загалом за рік станція заготовляє близько 3,5 тонни крові. Хоча це вже дещо застарілі методи обліку, адже у світі кров рахується дозами. Доза крові – це 513 мл, з яких 63 мл – це консервант, решта – власне кров.

– Як відбувається процес заготівлі крові?

– Близько десяти років тому Україна перейшла на використання компонентів крові – плазми та еритроцитної маси. 

У донора береться цільна кров, яка заготовлюється у спеціальні контейнери, де вже є консервант – це розчин, який дає можливість крові не згортатися, та містить поживні речовини. Упродовж декількох хвилин кров прокручується на центрифузі, у цей час еритроцити осідають донизу, а плазма піднімається вгору. Її відділяють в окремий контейнер і так само швидко заморожують. Така плазма зберігається в замороженому стані до 3-х років. Еритроцити мають значно менший термін придатності – 35-42 дні залежно від консерванта. 

– Нещодавно депутат Ольга Богомолець заявила про те, що якість донорської крові знаходиться нижче критичного мінімуму і що переливання крові в Україні може стати смертельно небезпечним. Прокоментуйте, будь ласка.

– Вся донорська кров перевіряється у нас на станції методом імуноферментного аналізу. Це дуже чутливий, перевірений роками спосіб. Проте є таке поняття, як лабораторне вікно. Це коли людина вже заразилася, але антитіла ще не виробилися. 

У такому випадку навіть у лабораторних умовах неможливо виявити інфекцію. Хоча ймовірність таких випадків складає 0,01 %. Тому уся плазма у нас карантинізується не менш як півроку. За цей час про донора збирається інформація і в разі підтвердження носійства інфекції всі зразки утилізуються. 

Більш сучасний метод полімеразної ланцюгової реакції застосовують здебільшого у приватних лабораторіях. Іноді до нас звертаються донори, які хочуть здати кров для конкретних діток, що лікуються в онкогематології. Аби убезпечити дітей від інфекцій, що можуть бути для них смертельно небезпечними, батьки за власний кошт попередньо перевіряють кров у приватних лабораторіях. Але ми все одно застосовуємо і свої методи перевірки. Іноді трапляється так, що вони приходять з нормальними аналізами, а наші методи виявляють проблему. Таку кров ми однозначно утилізуємо, вона не підлягає використанню.

Також у нас є цілий підрозділ служби якості, який перевіряє уже готові компоненти крові: наскільки відповідають необхідним параметрам гемоглобін, гематокрит та інші показники. Адже буває, що людина здає кров з нормальними показниками гемоглобіну, а пізніше, коли ми визначаємо його рівень у готовому продукті, – то він низький. Така кров теж бракується. 

Можна сказати, що ми робимо все від нас залежне, аби до реципієнта потрапляли компоненти тільки найвищої якості. Звичайно, сподіваємося що анонсована реформа, згідно з якою передбачено фінансування служби крові не менше 3 % від усіх видатків на охорону здоров’я, таки буде втілена в життя. Додаткове фінансування дасть можливість закупити більш сучасне обладнання, транспорт, нові лабораторії, і ми нарешті досягнемо того рівня, що самі зможемо виконувати всі необхідні аналізи і процедури.

 

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
4 + 11 =
More information?

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?