Архів новин

Борщівник вбиває навіть дерева | Газета 7 Днів

Борщівник вбиває навіть дерева

03.08.2018 12:16
Переглядів:701

Це лихо не тільки не зникає, а й поширюється! Борщівник Сосновського активно завойовує все нові й нові території.

Якщо раніше це гігантське зілля помічали здебільшого на закинутих територіях, то нині він росте поблизу багатоповерхівок, на дитячих майданчиках і навіть посеред клумб у дворах будинків. У соцмережах рівняни активно діляться фотографіями злісного бур’яну і своїм досвідом боротьби з ним. Як виявилося, часто через брак знань щодо фізіологічних особливостей цієї рослини методи, які застосовуються в боротьбі з нею, абсолютно їй не шкодять, а часом, навпаки, сприяють тому, що борщівник розростається ще більше.

З борщівника ні борщ не звариш, ні силос не зробиш

Ми розпитали у кандидата біологічних наук, доцента кафедри агрохімії, ґрунтознавства та землеробства НУВГП Віталія Володимирця про те, як ця рослина потрапила на Рівненщину і які найефективніші методи боротьби з нею.

– Рід борщівник, який є родичем нашої моркви та петрушки, у світовій флорі нараховує приблизно 65 видів, у флорі України їх зростає 7 видів, із яких 2 кримські види включені до третього видання «Червоної книги України» (2009 рік), але агресивними із них є лише два заносні види, обидва кавказького походження – це борщівник Сосновського і борщівник Мантегаці. Перший був завезений як перспективна силосна культура, другий – як декоративна рослина,– каже науковець.– Усі види борщівника містять у своєму складі багато білка (15–17 % сирого білка в перерахунку на суху масу рослини). Тому в 40–50-х роках минулого століття було запропоновано вирощувати борщівник Сосновського як нову силосну культуру, був виведений навіть його окремий сорт – «северянин». Цією культурою засіяли орні ділянки в Україні, Білорусі та Росії. Однак пізніше виявилося, що силос із борщівника виходить неякісний, водянистий, а молоко за такої  годівлі ставало гірким. Крім того, згодовування цієї рослини коровам знижувало їхню репродуктивну здатність, спричиняло в корів спонтанні аборти, телята часто народжувалися із вадами розвитку. Втім, тварини й самі відмовлялися його споживати, бо в цього силосу був специфічний смак і аромат. Тож від борщівника відмовилися. Але вже закладені посіви стали вогнищами подальшого поширення рослин на прилеглі території. Тому ще й зараз можна зустріти зарості борщівника саме поблизу закинутих ферм, де землі не обробляються.

– А на Кавказі він теж такий агресивний?

– На Кавказі землі не такі багаті, як у нас. Крім того там для борщівника є конкуренти серед місцевої флори. Через це він так сильно не розростається і зустрічається поодиноко. І це не перший приклад того, що рослини в місцях свого природного проростання поводять себе досить стримано або навіть зникають і стають рідкісними, а будучи занесеними на нові території, швидко відтворюються і нерідко стають доволі агресивними. 

– Де у Рівному найбільші скупчення борщівника Сосновського?

– На початку 2000-х ми зі студентами проводили дослідження синантропних видів флори Рівного, і на той час зафіксували лише одне місце зростання цієї рослини – біля центрального автовокзалу. Там, до слова, ця рослина зникла. Але за останні п’ять років більші чи менші зарості борщівника зустрічаються практично у всіх районах області, особливо у її лісостеповій частині, також у нашому обласному центрі, зокрема в парку за палацом дітей і молоді, на вулиці Котляревського у напрямку до озера Басів Кут, у Новому Дворі. Найбільші зарості цього небезпечного виду сформувалися у південній околиці міста. Та й навіть у центрі міста біля багатоповерхівок можна зустріти поодинокі рослини борщівника.

Що стосується області у цілому, то найбільше від борщівника потерпають південні райони – Здолбунівський, Дубенський, Демидівський, Млинівський, південь Рівненського. На Поліссі він менш поширений, спостерігаються лише окремі локалітети – біля водойм і на осушених торфовищах, де грунти достатньо зволожені та багаті на сполуки азоту. А все тому, що борщівник доволі вибагливий до умов свого зростання – оптимальними для нього є багаті ґрунти і достатня кількість вологи, а піщані грунти йому не підходять.

Бур’ян, що вбиває навіть дерева

– Чому борщівник Сосновського такий агресивний? І чим іще він небезпечний, окрім сильних опіків?

– Молодий борщівник через невисоку концентрацію отруйних речовин, так званих фотосенсибілізуючих ефірних олій, не такий агресивний. З ростом і розвитком рослини його негативний вплив збільшується, а після відцвітання та плодоношення знову йде на спад. Найагресивніший у цій рослині сік, якого багато міститься в стеблах рослини. Найбільшу небезпеку для людини борщівник становить влітку, в яскраві сонячні дні, оскільки сік під впливом ультрафіолетового випромінювання, потрапляючи на шкіру людини, спричинює опіки, що з’являються через деякий час. Дослідженнями також встановлено, що сік борщівника може порушувати структуру хромосом і викликати мутації в організмі.

Але борщівник ще й дуже небезпечний для місцевої флори. Серед багаторічних трав’янистих видів нашої флори це найбільший за розмірами вид, який дає найбільший приріст фітомаси та може сягати до 

4 метрів у висоту. Тому місцеві рослини не можуть з ним конкурувати, і поступово борщівник їх витісняє, завойовуючи все більші території. Можливо, він навіть виділяє якісь речовини в ґрунт, бо з часом формує навколо себе зарості, які складаються практично лише з цієї рослини, наприклад, поблизу новобудов у масиві Новий Двір. Там є місця, де борщівник утворив суцільні зарості. А в Демидівському районі я спостерігав суцільні зарості борщівника у трав’яному ярусі грабового лісу. І навіть граби під його впливом всихають! Це приклад того, які негативні екологічні наслідки можуть мати заносні види організмів.

– На вашу думку, яким є найбільш дієвий спосіб знищення борщівника?

– Насамперед цю рослину потрібно знати і вміти розпізнавати серед інших. Я зустрічав на присадибних ділянках борщівник, який господарі вважали за екзотичну рослину, тому не знищували його, а навпаки, обполювали і доглядали за ним. Він справді має деякі декоративні властивості: великі розміри, гарні суцвіття. Але якщо він освоїться і зацвіте, то вже потім його позбутися досить непросто, хоча можливо.

У нашому місті з ним здебільшого борються скошуванням. Але при цьому не звертають увагу на те, що це рослина-монокарпік, найчастіше дворічник. У перший рік він проростає з насіння, формує розетку листків, а на наступний рік утворює квітконос, насіння і після цього відмирає. За несприятливих умов цвітіння може настати на третій-п’ятий роки. 

Якщо його скосити до того, як з’явиться суцвіття, то він може проростати з підземної частини ще не один рік. Тобто стадія відмирання борщівника запускається лише тоді, коли сформувався квітконос і рослина почала цвісти. Тому для скошування важливо вибрати момент формування суцвіття або початок цвітіння. Але, звичайно, не допускати, щоб рослина дала плоди. Адже насіннєва продуктивність борщівника надзвичайно висока: насіння багато (одна рослина у середньому дає 20 тисяч насінин) і воно має високу схожість. Натомість гербіциди проти борщівника малоефективні, бо після обробки відмирає тільки верхня надземна частина рослини, а з підземної знову відростають нові пагони.

Красивий і небезпечний

За словами лікаря опікового центру Рівненської обласної клінічної лікарні Петра Солов’я, щороку в літній період за допомогою до відділення обов’язково звертається 4-5 людей з опіками від борщівника:

– Зазвичай це некритичні опіки, які становлять до 5 відсотків від поверхні тіла людини. Реакція на опіки в кожної людини індивідуальна, це залежить як від температури повітря надворі, так і від анатомічних особливостей шкіри. В одних людей опіки проявляються поверхово, в інших можуть бути більш складні реакції. Обпечену ділянку тіла треба якнайшвидше прикрити від сонячного проміння, найкраще – чимось темним, щоб світло взагалі не потрапляло на рану. Перша допомога у разі опіку – це якомога більш тривале миття пошкоджених ділянок тіла під проточною водою. Але це тільки при свіжих опіках, якщо людина напевно знає або не виключає, що був контакт із борщівником. А от якщо вже з’явилися пухирі, потрібно обов’язково звертатися в лікарню.

Заступник директора «Домової служби» Анна Назарук розповідає, що майстер їхньої фірми, який займається косінням трави, досить часто стикається з борщівником у дворах Рівного:

– Торік він скошував траву біля однієї з багатоповерхівок і не вгледів, як разом з іншими бур’янами під лезо косарки потрапив борщівник. Сік рослини бризнув на всі боки і потрапив майстрові на руки. Опіки в людини були страшні, нагадували опіки від якоїсь кислоти. Це й справді якась дуже сильна речовина, адже вона роз’їла навіть одяг! Тоді майстер звернувся в лікарню і отримав належне лікування, але рани все одно довгий час не гоїлися. Цього року він знову обпікся соком борщівника, але цього разу опіки були не такі сильні, як торік. У багатьох місцях Рівного можна зустріти борщівник, і часом люди навіть не здогадуються, яка небезпечна ця рослина.

Закон для борщівника не писаний

Чи проводиться в місті якась організована боротьба з цим шкідником, ми запитали в начальника відділу контролю за обігом засобів захисту рослин управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби України в Рівненській області Віталія Процюка. За його словами, масових заходів не проводиться, а все тому, що борщівник Сосновського не внесений до списку карантинних бур’янів:

– Люди самі знають і розуміють, що потрібно не допускати поширення борщівника. Комунальні служби проводять скошування трави, а разом з нею косять і борщівник Сосновського. Але якщо просто скошувати, не даючи можливості рослині увійти у фазу плодоношення, вона може відростати до 12 років поспіль. Більш ефективний спосіб боротьби з цим бур’яном – викопування на глибину 8–10 сантиметрів. Якщо корінь пошкоджується, то рослина більше не відростає. Якщо ж скосили, коли вже сформувався насіннєвий кошик, але насіння ще не дозріло, потрібно обов’язково утилізувати такі рослини. Тому що насіння дозріває самостійно в кошику і знову проростає. Воно дуже життєздатне: може пролежати в землі більш як п’ять років і давати сходи. Найбільше борщівника на берегах водойм, на колишніх пасовиськах, які ніхто не обробляє і не косить.

Кілька місяців тому небайдужі рівняни звернулися до міської влади з петицією щодо винищення в місті борщівника Сосновського. Звернення набрало необхідну кількість голосів. Ось яку вони отримали відповідь від виконавчого комітету Рівненської міської ради: «Незважаючи на те що борщівник є доволі агресивною рослиною та завдає значної шкоди здоров’ю людини, він не входить до Переліку карантинних бур’янів, затвердженого Мінагрополітики від 27.01.2005 № 40 «Про затвердження Інструкції з виявлення, локалізації та ліквідації вогнищ карантинних бур’янів». Таким чином сьогодні відсутні правові підстави для здійснення дієвого контролю з боку місцевих органів самоврядування у частині поширення борщівника Сосновського, а також для зобов’язання землевласників і землекористувачів до проведення належних заходів боротьби з ним. Основні методи боротьби з цією рослиною – хімічний та механічний. Перший полягає в застосуванні спеціальних хімічних препаратів, які в населених пунктах не застосовуються, другий – у систематичному викошуванні рослин. Комунальні підприємства міста постійно викошують борщівник у разі його виявлення або звернень мешканців міста».

Те, що борщівник не занесений до переліку карантинних рослин, породжує не одну проблему. Якщо біля будинків його скошують самі мешканці або ж комунальники, то трест зеленого господарства бореться з цією рослиною на всіх 16 об’єктах, які йому підпорядковані, то на закинутих територіях, біля довгобудів і на межах територіальних одиниць цей шкідник розкошує, виростаючи до трьох-чотирьох метрів у висоту. Бо ж на цих територіях до нього нікому немає діла.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
14 + 4 =
More information?

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

 «Це – на убогих», – казав мій дід, збираючись до церкви і кладучи в кишеню дрібДалі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?