Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
24
25
26
27
28
29
30
 
Вересень 2018
 

Клімат міняється на очах | Газета 7 Днів

Клімат міняється на очах

13.09.2018 11:39
Переглядів:119

З кожним роком у світі відбувається все більше природних катаклізмів. Вони вже відчутні і в помірному кліматі України. Аномальна спека, пожежі та урагани на півдні, руйнівні зливи у Києві і Львові, град у Карпатах цього літа – це лише початок наступу небезпечних погодних явищ, які є наслідками кліматичних змін.

Радує, що люди задумалися над проблемою і все частіше об’єднуються для дій, щоб запобігти подальшим кліматичним змінам. 7 вересня Рівне долучилося до всесвітньої акції «Дій за клімат», метою якої є об’єднати зусилля всіх людей задля протидії кліматичним змінам на планеті. Одна з головних вимог учасників акції – відмовитися від невідновних джерел енергії.

Наскільки кліматичні зміни відчутні на Рівненщині, ми запитали в начальника Рівненського обласного центру з гідрометеорології Богдана МАСОВЦЯ. І ось що почули у відповідь:

– Україна вирізняється сприятливим кліматом для життєдіяльності людини. Проте особливості нашого місця розташування, розвиток атмосферних процесів створюють умови для виникнення стихійних метеорологічних явищ, які іноді набувають катастрофічного характеру і завдають значних збитків. Небезпечні та стихійні явища в Україні трапляються все частіше. 

Не виняток і Рівненщина.

Суворі зими стануть рідкістю

За даними метеостанцій Сарни, Рівне та Дубно, за останнє десятиріччя (2008-17 років) середня річна температура повітря в області зросла на 0,3–0,6 ОС порівняно з минулим десятиріччям. Найбільше її підвищення помітне в холодну пору року. Це значить, що суттєво скорочується ймовірність тривалих і холодних періодів, проте абсолютно не зменшується можливість виникнення короткочасних сильних похолодань. Так, у лютому 2012 року температура повітря була найнижчою за весь період безперервних спостережень і опускалася до 30–32 градусів морозу.

Те саме стосується літа, коли суттєво зростає імовірність підвищення температури до 30 і більше градусів. Збільшується тривалість спекотних періодів. Прикладом є липень того ж 2012 року, коли температура перевершила історичні максимуми і становила 31–35 градусів тепла. 

Тенденцією останніх років стало запізнення весняного тепла і той факт, що вересень стає майже літнім місяцем. Поширеними стали стихійні метеорологічні явища: сильні дощі, які можуть бути тривалими (100 мм опадів за 1–3 доби) та короткочасні зливи (50 мм і більше за 12 годин та менше). 

– Якщо брати загальну картину, у нас стало тепліше чи холодніше?

– Потепління клімату послідовно простежується з 1988 року. За минулі після цього роки воно найбільш чітко виражене в зимові місяці. Середня місячна температура повітря січня зросла в середньому на 2,2 ОС, лютого – на 1,6 ОС. Поступово зростає і температура повітря теплого періоду, особливо липня і серпня – на 1,5 ОС та 1,2 ОС відповідно. Середньорічна температура повітря, як головна характеристика потепління, порівняно зі стандартним періодом (1961-90 роки), зросла на 0,9 ОС.

Всі ці зміни температурного режиму призводять до подальшого часового зрушення в розвитку природних сезонів – встановлення і руйнування снігового покриву, настання м’якопластичного стану ґрунту, переходу середньодобових температур через певні межі (0, 5, 10, 15 ОC), тобто зміни тривалості пір року.

– Якої погоди нам чекати в найближчі роки?

– За прогнозом Всесвітньої метеорологічної організації, на тлі глобального потепління до 2025 року в Україні відбуватимуться достатньо нерівномірні зміни температурного режиму. Також слід чекати нерівномірних змін режиму опадів.

Два урожаї картоплі за рік? Чому б і ні!

Уже кілька років поспіль рівнянка Мирослава Якимчук садить у себе на дачі кавуни. Цього року вони вдалися на славу. Пані Марія радіє урожаю, але разом з тим дивується:

– Колись у нас можна було вирощувати тільки традиційні картоплю, моркву, буряки, огірки, кабачки. Сьогодні на присадибних ділянках і в мене, і в моїх сусідів ростуть справжні помідори-гіганти, баклажани. Цього року я діждалася урожаю кавунів, а в моїх знайомих виросли непогані диньки. А от з огірками справжня біда – якби не поливала грядку щодня, то й огірка б не спробувала. Майже ні в кого вже не вимерзають абрикоси, як це часто було раніше. А ще, чула, господарі примудряються зібрати за рік по два урожаї картоплі і моркви. Тому я вважаю, що зміни клімату, зокрема потепління, йдуть на користь тим, хто має шматочок землі і може вирощувати різноманітну садовину. Але, звичайно, город треба поливати, бо опадів дуже мало, а вже як підуть дощі, то кілька днів поспіль литиме, що аж надто.

– Зміна клімату, зокрема пом’якшення зимових періодів та зростання суми ефективних температур, дає можливість вирощувати у нашому регіоні більш теплолюбні рослини. І це один з небагатьох плюсів, які дає нам потепління клімату,– пояснює кандидат біологічних наук, доцент кафедри агрохімії, ґрунтознавства та землеробства НУВГП Віталій ВОЛОДИМИРЕЦЬ.

Зміна клімату, на думку вченого, глобальна. І досі немає однозначної думки про те, чим це викликано. Тим більше що зміни клімату були характерні і для попередніх періодів. Але нині наслідки промислової революції наклалися на фактори виробничої діяльності людини. Вважають, що однією з основних причин є викиди у повітря газоподібних речовин. Що стосується нашого регіону, то хоч у нас немає надпотужних підприємств, які могли б суттєво впливати на кліматичну картину, але це явище глобальне, то воно так чи інакше зачіпає і нас.

– У 80-х роках минулого століття науковці Національного інституту ботаніки НАНУ вивчали на Поліссі так звану синантропну флору, тобто ті види, які пов’язані з господарською діяльністю людини,– пригадує Віталій Володимирець.– І вже тоді з’ясувалося, що у нас спостерігається термоксерофітизація, тобто зустрічається багато видів рослин з південних, досить посушливих регіонів – середземноморського, середньоазійського. Це тоді пов’язували з масштабним осушенням, яке проводилося в регіоні.

Нині триває зміщення кліматичних умов від м’якших до більш континентальних. Ми можемо спостерігати більш різкі перепади температур і погодних умов упродовж доби, згладжуються відмінності між різними порами року, тобто стали більш різкими переходи від одного сезону до іншого. Старі ліси масово замінюються молодняком, місцеві види рослин зникають, натомість площі завойовують чужі, внаслідок копання бурштину оголюються ґрунти, випаровується вода, що сприяє осушенню. Те, що зими стали більш м’якими, створює, крім очевидних плюсів, ще й ряд проблем. Так, раніше за зиму в полях вимерзало насіння культур, яке залишалося в ґрунті. Тепер бачимо, як у посівах одних культур проростають попередники. А це вже засмічення посівів. Це ж стосується і різноманітних шкідників та збудників хвороб. 

У часи холодних зим спори і яйця шкідників вимерзали. Зараз вони гарно перезимовують, і є небезпека їхнього розповсюдження. Тобто маємо неоднозначні наслідки змін клімату. З одного боку, відчувається позитивний економічний ефект, бо розширюється спектр культур, які ми можемо вирощувати, з іншого – це несе небезпеку забур’янення і розповсюдження хвороб та шкідників.

Короїд знищує рівненські ліси

Одними з перших негативний вплив змін клімату відчули рівненські ліси. Нещодавно заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар повідомив, що на Поліссі більше ніж 120 тисяч гектарів сосни всихає через пошкодження шкідниками. Загалом в Україні всихає 350 тисяч гектарів лісів.

Начальник відділу лісового та мисливського господарства Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Олег ТКАЧ пояснює:

– Наші насадження стали менш стійкі до хвороб і шкідників. Змінився гідрологічний режим, тобто в останні роки стало менше опадів, висихають болота. Чи можливо цьому запобігти? Всі науковці в один голос говорять, що врятувати дерево після масового заселення шкідниками неможливо. Є таке поняття, як біологічна стійкість дерев. Це коли дерево пошкоджене шкідником, але воно саме себе захищає. Наприклад, сосна виділяє у місці прокусу шкідником смолу. Комаха запливає смолою і гине. Зараз живиці у дереві мало, а короїдів настільки багато, що гине воно. На жаль, така ситуація із масовою загибеллю дерев у всьому світі. Європа майже втратила ясен через кореневі хвороби. Є проблеми і з березою. Тобто мова йде про величезні території і різні породи дерев. Аби запобігти зараженню, ми на заміну старим насадженням створюємо нові, але вже зі змішаних порід. У деяких нових посадках залишаємо пошкоджені, але живі дерева, з яких заготовляємо насіння. Можливо, нам вдасться отримати стійке до шкідників і нинішніх погодних умов потомство. Але вже ми можемо стверджувати, що причиною такого масового поширення шкідників і хвороб є малосніжні і слабоморозні зими.

Правило трьох R

Більшість із нас залишаються пасивними спостерігачами змін у кліматі планети. «Під час нещодавніх тематичних парламентських слухань прозвучав показник: з 2013 до 2017 року кількість українців, яких непокоїть проблема кліматичних змін, зросла вдвічі, але все одно становить лише 15 відсотків»,– каже вчена-кліматолог, член Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату, виконувач обов’язків завідувача лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України Світлана Краковська. Науковець вважає, що всім нам настав час «мислити глобально, а діяти локально». 

Настанову, котру можуть взяти на озброєння люди, які хочуть зробити свій внесок у зменшення антропогенного тиску на планету, Світлана Краковська називає «правилом трьох R»:

• «refuse» – відмовитися від надмірного споживання, купувати лише найнеобхідніше, оскільки виробництво, транспортування і перероблення будь-якої речі потребує витрат енергії, що добувається за рахунок споживання невідновних природних ресурсів;

• «reduce» – звести до мінімуму свої потреби, від яких неможливо відмовитися, передусім потреби у воді, енергії тощо; відмовитися від пересування приватним автотранспортом, а за можливості навіть і громадським і користуватися велосипедом або ходити пішки, а також відмовитися від пересування літаками в тих випадках, коли їх можна замінити залізницею;

• «recycle» – переробляти використане або передавати його в користування іншим людям.

Наче й прості правила. Але більшість людей, яких зробила лінивими та вибагливими цивілізація, не надто поспішають слідувати їм…

На першому фото: Таких складів неліквідного лісу, який годиться хіба що на дрова, у лісгоспах Рівненщини сьогодні чимало. Науковці разом з лісівниками шукають можливість побороти короїда, який неймовірними темпами знищує ліси, та поки що безуспішно.

Публікації рубрики «Довкілля» здійснюються за сприяння відділу екології управління економіки міста.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
11 + 9 =
More information?

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

 «Це – на убогих», – казав мій дід, збираючись до церкви і кладучи в кишеню дрібДалі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?