Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
 
Вересень 2018
 

Пити воду з-під крана | Газета 7 Днів

Пити воду з-під крана

06.09.2018 12:13
Переглядів:99

Цей меседж стає дедалі популярнішим у Європі

Пити воду з-під крана закликають громадян Євросоюзу. В такий спосіб європейці намагаються зменшити засмічення довкілля пластиковими пляшками.

Пляшки з пластику агресивно захоплюють наш життєвий простір. Коли вони зрештою опиняються на смітнику, то все одно забруднюють навколишнє середовище, особливо в нашій країні, де практично нема їхньої переробки. Люди викидають пластикові пляшки до загального смітника, адже ми не маємо культури сортування сміття. Та й спеціальні смітники для пластику є не біля кожного будинку.

Воду випили, а шлях пляшки, в якій вона була, ще дуже довгий. Пляшка живе уп’ятеро довше за людину, хоча служить цій людині буквально декілька хвилин.

Тим часом пити воду з-під крана наважуються лише одиниці. Решта або попередньо її кип’ятить, або ж воліє купувати в супермаркеті чи аквапунктах. Люди вважають, що там вода більш безпечна, ніж у міському водопроводі. Виявляється, дарма вважають: фахівці переконують, що принаймні Рівному пощастило, адже у нашому водопроводі тече чиста вода з артезіанських джерел. Хоча… Якість води залежить і від якості труб, по яких вона потрапляє до наших осель.

Європейці кажуть кранам так, пет-пляшкам – ні

«Пийте воду з-під крана – це добре для здоров’я, для вашого гаманця і для нашої планети!» Такий заклик Єврокомісії з’явився наприкінці літа в соцмережах. Його головна мета – зменшити кількість пластику. У Брюсселі взялися за це питання ґрунтовно. Готують нові закони, які зобов’яжуть країни запустити власні стратегії боротьби з пластиком. А віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс навіть сам їздив до узбережжя Північного моря збирати сміття. Ось що він сказав: «Ми – Єврокомісія – запропонуємо нові зміни до законодавства. Вони наберуть чинності впродовж двох-трьох років. Але ще важливіше, щоб ви допомогли мені переконати всіх європейців, що нам потрібно щось робити вже».

У світі переробляють лише п’ять відсотків пластикових упаковок, у ЄС – до 30 відсотків, відзвітували в Єврокомісії. Одне зі швидких рішень – до 2020 року заборонити трубочки, тримачі для повітряних кульок, ватні палички та одноразовий посуд. Європейці розуміють, що на виробництво пластикової трубочки йде лише п’ять секунд, нею ми користуємося 5–10 хвилин максимум, а для того, щоб вона розклалася, потрібно 500 років.

Крім того, в ЄС запропонували запровадити податок на пластик. Прикладом послужила Ірландія. Там це зробили ще 2002 року. За кожен, навіть маленький, пакетик люди сплачували близько 22 центів.

Запровадити збір непридатного для переробки пластику збираються і у Франції. А ось ще одну з директив Брюсселя – зменшити використання поліетиленових пакетів – багато країн вже виконують.

До справи долучились і за межами Європи. У Чилі жити по-новому почали в березні. Там президент роздав громадянам сумки з тканини.

Європейці хочуть змінити культуру відходів, коли все йде у смітник, на здорову культуру переробки. А як із цим в Україні, зокрема в Рівному?

Рівнян тільки навчають сортувати сміття

У Рівному окремо збирають пластик фактично тільки у двох районах міста. На решті території на сміттєвих майданчиках для цього виду сміття навіть немає спеціальних контейнерів. Їх комунальне підприємство, яке займається вивезенням сміття, обіцяє встановити на початку наступного місяця.

– Наше підприємство займається сортуванням сміття з 2015 року,– пояснює директор КАТП 1728 Ростислав Кралюк.– У мікрорайонах Північний та Льонокомбінат стоїть 110 контейнерів для збору пластику. Вивозимо його окремим транспортом на підприємства (у Рівному таких два), які сортують пластик на 14 видів і відправляють на переробку. Середня ціна, за якою його здаємо, 4-5 гривень за кілограм, адже це несортований пластик. Так, ми отримуємо за це певні кошти, але головне, що цей пластик не потрапляє на полігон. У червні КАТП 1728 взяло на обслуговування мікрорайон Ювілейний, території ЖКП «Галицьке», «Сонячне», «Західне». Ці території обслуговував «Санком», який після закінчення дії договору забрав свої контейнери, зокрема і для збору пластику. Якщо ми й до червня здавали пластик на переробку, то «Санком» сортував його тільки тоді, коли працював завод у Бармаках. Останні два роки, коли завод стояв, вони вивозили пластик на полігон. Днями ми провели тендер на закупівлю орієнтовно 120 контейнерів для збору пластику. Якщо все буде нормально, то ми їх поставимо на контейнерних майданчиках на решті території міста. Цим закриємо питання біля багатоквартирних будинків. Та залишається приватний сектор, де мешканці мають власні контейнери або виставляють сміття в пакетах на вулицю. 

І ніхто його не сортує. Якщо навіть поодинокі свідомі рівняни сортуватимуть пластик окремо в пакет, то не думаю, що якась організація його збиратиме окремо. Посилати машину на вулицю, де зі ста будинків лише декілька відбирають пластик, нерентабельно.

Напередодні Дня незалежності України комунальники встановили у Рівному різнокольорові сміттєві контейнери. Жовтий – із написом «Пластик», зелений – «Скло», блакитний – «Папір». Два комплекти таких контейнерів стоїть у центрі міста: один на майдані неподалік аптеки, другий за кінотеатром «Україна». Аналогічні встановили на залізничному вокзалі, у парках Лебединка та «Хіміків».

– Це сміття так само будемо возити на підприємства для його подальшого сортування. Є попередня домовленість,– повідомив Ростислав Кралюк.– Для цього потрібно залучати транспорт із маніпулятором.

Отож у Рівному, хоча й не швидкими, але впевненими кроками йдуть до переробки пластику, який ми використовуємо в повсякденному житті. До спеціальних контейнерів можна викидати будь-яку пет-тару. Пляшки радять згинати, випустивши з них повітря, так вони займатимуть менше місця. У соціальних мережах ще радять не просто згинати, а й проколювати чи розрізати пляшки, щоб спустити повітря. І… аби цей пластик відправили на переробку, а не на ринок до бабусь, які продають домашнє молоко.

28 показників – під контролем

Повертаючись до заклику «Пити воду з-під крана», ми поцікавились, а яку воду п’ють рівняни.

Інколи, коли мучить спрага, а під рукою немає пляшки з водою чи не привезли бутель з фільтрованою, так і хочеться випити води з-під крана. Однак зупиняє питання: чи можна в Рівному пити сиру воду?

– Рівненська вода хорошої якості. Можна чи не можна пити її з-під крана, це вирішує кожен окремо,– каже завідувач відділу епідеміологічного нагляду за неінфекційними захворюваннями ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр» МОЗ України Марта Гоч.– Ми щомісяця проводимо лабораторні дослідження за планом моніторингу, тобто за державний кошт. Разом з тим у водоканалу є своя лабораторія, яка перевіряє якість води. Також це підприємство уклало угоди з нами на перевірку певних показників води. Загалом ми можемо провести дослідження води за 28 показниками. Але зазвичай для водопровідної мережі застосовуємо 9-10: забарвленість, запах, смак і присмак, а також хімічні й санітарно-токсикологічні показники. Крім того, перевіряємо воду на бактеріологічні показники. Це зазвичай робимо, якщо десь прорвало трубопровід, зокрема перевіряємо воду на наявність у ній кишкової палички.

В принципі, у Рівному вода дуже хорошої якості, проте періодично в ній буває дещо підвищений вміст заліза. Якщо норма вмісту заліза в питній воді 0,2 мг/дм3, то можемо спостерігати його підвищення до 0,3-0,4 мг/дм3, але це не критично.

Сказати, в яких районах міста частіше фіксують перевищення норми вмісту заліза у воді, фахівці лабораторного центру не беруться. Адже це залежить не тільки від того, яку воду подає водоканал, але й від стану водопровідних труб і частоти водорозбору.

– Наприклад, ми перевіряємо воду в аптеці чи магазині і виявляємо підвищений вміст заліза. Чому? Бо малий водорозбір,– пояснює Марта Гоч.– 

А якщо перевіряємо заклад громадського харчування десь по сусідству, де використовується значно більше води з водопроводу, то там такого перевищення нема. Тільки якщо вода застоюється в трубах, може бути виявлений підвищений вміст заліза.

«Аналізи» для домашнього крана

Якщо споживач хоче зробити аналіз води, то має звернутися до лабораторного центру з письмовою заявою. Для перевірки води і на бактерії, і на хімічні показники треба, щоб проби брав спеціаліст із центру. Коли ж вас цікавлять тільки санітарно-хімічні показники, то можна нести «аналізи» самому. Для цього потрібно спускати воду 15 хвилин і набрати до вершка півторалітрову пляшку з-під мінеральної води, попередньо сполоснувши її водою, яку досліджуватимуть, і впродовж двох годин доставити до лабораторії.

Але за лабораторний аналіз води доведеться заплатити. Якщо вас цікавить повний аналіз (санітарно-хімічний і мікробіологічний), де визначають 28 показників, то це обійдеться в 750 гривень. За 218 гривень можна зробити санітарно-хімічний аналіз на 14 показників. Серед них: магній, кальцій, лужність, залізо, сульфати, хлориди, нітрати, аміак. Якщо додати ще такі показники, як сухий залишок, мідь, то такий аналіз буде коштувати 340 гривень. Якщо цікавлять лише мікробіологічні показники, аналіз коштує 159 гривень. У лабораторному центрі розповіли, що найчастіше дослідження замовляють ті люди, які мають власні свердловини, бо хочуть дізнатись, яку воду добувають і п’ють. Рівняни, в яких удома тече водопровідна вода, із цього приводу звертаються рідше, бо довіряють облводоканалу.

Питання про безпеку вживання води з-під крана особливо актуальне в останні роки, коли навколо купа реклами систем та фільтрів, які люди можуть використовувати вдома для очищення водопровідної води. Або ж підливають олії у вогонь наших тривог щодо якості води аквапункти, де можна набрати вже очищену водопровідну воду, знову ж таки, у пластикові бутлі чи замовити їх доставку додому. Хоча вчені стверджують, що варто відмовитися від тотального очищення води, адже деякі бактерії, що містяться навіть у найчистішій воді, корисні для здоров’я людини.

– Насправді це та сама водопровідна вода, яку подає Рівнеоблводоканал. Просто ці аквапункти роблять врізку в комунальний водопровід і ставлять свої фільтри для доочищення,– розповідає Марта Гоч.– На виході вони дають іншу воду. Та я б не сказала, що вона краща, ніж водопровідна. Звичайно, вони забирають залізо, але разом з ним й інші мінеральні речовини, необхідні для людського організму. Після такої води в чайнику немає накипу, бо з неї забрали солі кальцію, магнію, знизили загальну жорсткість води.

Крім лабораторного центру за якістю води, яку споживають рівняни, слідкує і міське управління Держпродспоживслужби.

– З початку року в ході планових перевірок було відібрано 11 проб води з центрального водогону, куди воду подає Рівнеоблводоканал. З них 8 проб у садках та 3 проби в лікувально-профілактичних закладах,– повідомив начальник відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Рівненського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби у Рівненській області Сергій Грабовський.– Всі проби відповідали нормативам. У плани роботи нашого управління на 2018 рік не було включено перевірку Рівнеоблводоканалу. Адже підстав для проведення позапланових перевірок за вісім місяців цього року з питань водопостачання не було. Ні звернення, ні скарги щодо якості питної води в міське управління Держпродспоживслужби не надходили. Спалахи харчових отруєнь з водним фактором передачі у нас не зареєстровані.

Що ж, виходить, ми можемо сміливо слідувати заклику європейців і пити воду з-під крана.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
2 + 10 =
More information?

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

 «Це – на убогих», – казав мій дід, збираючись до церкви і кладучи в кишеню дрібДалі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?