Архів новин

Жити на аптеку | Газета 7 Днів

Жити на аптеку

25.10.2018 14:38
Переглядів:212

На таку незавидну долю приречено чимало літніх людей, яких обсіли так звані старечі болячки

Старість багатьох лякає. Адже вона асоціюється зі зморшками, безпорадністю, безпомічністю, хворобами та стражданнями. Мабуть, звідси й невтішна приказка про старість, яка не в радість. Невже в людей похилого віку справді не залишається нічого, крім того, що жити на аптеку? Не факт.

 Вік людини, як стверджують бувалі, визначається не роками, а тим, на скільки вона відчуває себе. Отож, старість може постукати у двері ще в цілком молодому (в нашому розумінні) віці. Так, автор «Божественної комедії» Аліг’єрі Данте вважав, що старість починається в 45. А за офіційним визначенням ООН та більшості вчених,– з 60 років. Різняться й погляди на старість: наприклад, у народів Сходу вона уособлюється з мудрістю і повагою, а у древніх греків її вважали хворобою. Як запевняє сучасна медицина, ознаками старіння (а це не тільки зміни зовнішнього вигляду, але й психіки, зниження працездатності) з’являються у людей уже в 30–35 років, коли спостерігається зниження рівня певних біологічних процесів.

Хвороби можна нажити або успадкувати

Від яких недуг здебільшого потерпають літні рівняни, розповіла міський терапевт Рівного, заступник головного лікаря ЦПМСД «Центральний» Галина МОСКАЛЕНКО:

– У людей старшого віку найпоширеніші – захворювання серцево-судинної та нервової систем, а також опорно-рухового апарату. Це основні три групи недугів, які переважають після 60 років. Хвороби серцево-судинної системи діляться на дві великі групи: це ішемічна хвороба серця і гіпертонія. Із захворювань нервової системи (це вже як ускладнення гіпертонічної хвороби та ішемічної) – інсульти, енцефалопатія, неврози. Також у багатьох людей похилого віку з’являється надзвичайно важка хвороба Альцгеймера. Що стосується опорно-рухового апарату, то найчастіше спостерігаються артрози суглобів та остеохондроз. Ще однією поширеною хворобою серед людей літнього віку є цукровий діабет. Його спричиняють передусім стреси, але не менш згубне незбалансоване харчування. Зокрема, це вживання солодкого у великій кількості, перекуси поспіхом. Це зумовлює надлишкову вагу.

– Звідки беруться ці болячки?

Всі ці недуги, як правило, набуті. Але кожній людині ще в молодості треба звертати увагу на найближчих рідних (дідусів і бабусь, батьків, тіток, дядьків тощо), а саме на те, які захворювання є у них. Бо не виключено, що з віком ми також можемо їх набути. Якщо в людей старшого віку з числа наших родичів є такі недуги, то треба задуматися над тим, як їх уникнути. Наприклад, якщо у когось є надлишкова вага, то треба мати на увазі, що це фактор ризику й для тебе.

– Тобто такі ознаки попереджують про схильність до того чи іншого захворювання?

– Можна сказати й так, бо вони є своєрідним сигналом. А тому своєму здоров’ю слід приділити більше уваги: дотримуватися дієти, уникати шкідливих звичок (відмовитися від алкоголю, куріння), берегтися від психоемоційних і фізичних перевантажень, запровадити графік розвантажувальних днів, активного і пасивного відпочинку. Якщо у людини сидячий спосіб життя (коли вона сидить більш як п’ять годин на день, а так – у більшості з нас), треба якомога більше рухатися. Щоб не мати проблем із суглобами і хребтом, необхідно уникати піднімання тяжких предметів, займатися спортом. Ось таким чи іншим чином можна запобігти виникненню недуг, які виникають у похилому віці. Памятаєте прислів’я: «Бережи честь змолоду, а здоров’я – під старість». А я б сказала, що здоров’я, як і честь, треба берегти змолоду.

– Чи буває, що літні люди скаржаться на надумані ними недуги?

– Чому ж ні? Візьмімо, наприклад, проблеми з артеріальним тиском, який піднімається, коли людина починає нервувати і перейматися всім. Артеріальний тиск треба міряти тоді, коли людина у спокійному стані. Коли приходить стривожений пацієнт, я ніколи відразу не міряю в нього артеріальний тиск. Розпитаю, поговорю з ним, він має за 5–7 хвилин заспокоїтися, а тільки тоді можна міряти тиск. Людина, бува, начитається в газетах чи інтернеті про ознаки хвороби і починає знаходити їх у себе. Для нас підходить опис будь-якої хвороби. А тому потрібні консультації лікаря, а не самолікування.

Варто вибрати собі сімейного лікаря. Це буде один із заспокійливих аргументів. У разі чого людина може звернутися до свого сімейного лікаря і отримати вчасну кваліфіковану консультацію.

Крім того, всім знайомим і пацієнтам я настійно рекомендую періодично проходити медичне обстеження: робити кардіограму, УЗД, аналіз крові, вимірювати тиск, рівень цукру в крові і т.п.

– Цікаво, чи дотримується Галина Москаленко тих порад, які дає іншим?

– Скажу чесно, в мене теж непроста спадковість. Я пам’ятаю, на що хворіли мої батьки. І знаю, що для мене здоровий спосіб – це якомога менше сидіти, принаймні не більше ніж п’ять годин. Хоча так питання стояло не завжди. До того, як перейшла на роботу в другу поліклініку (а це було 12 років тому), я працювала дільничним терапевтом. Отож сиділа в кабінеті на прийомі чотири години, а решту часу – рухалася. Тому й важила не більш як 72 кілограми. Коли перейшла в поліклініку, набрала 10 кілограмів. До речі, якщо людина за рік набирає два кілограми – це надзвичайно серйозний сигнал. Вона повинна подумати, чому так сталося.

Тому я знаю, що саме сидячий спосіб життя і стреси, яких просто неможливо уникнути на роботі, додають мої зайві кілограми. Як намагаюсь уникнути всіляких ризиків? У вихідні стараюсь більше рухатися, пройти зайву зупинку (дорогою на роботу виходжу раніше, ніж потрібно), їсти більше овочів. Намагаюся не їсти перед сном, а протягом дня – солоного і солодкого, бо сіль і цукор – це вороги організму. Стежу за артеріальним тиском. І неодмінно прагну накопичувати позитивні емоції: їх дають зустрічі з цікавими людьми, захопливі подорожі, книжки, фільми і т.д. А ще люблю попрацювати на городі, без якого, зрештою, важко уявити собі відпочинок наших жінок.

 Недуги не через старість, а через «чорні» думки

Так категорично вважає керівник Рівненського спортивного клубу традиційного карате-до Віктор СИДОРОВИЧ, який опанував чимало східних оздоровчих методик.

– Проблема наших людей старшого, або, як ми кажемо, похилого віку в тому,– каже він,– що вони змиряються зі своєю долею. Вони, як правило, вважають: якщо тобі 60 і ти пішов на пенсію, то залишилося просто чекати, коли прийде твій час. Дехто сподівається ще трохи пожити для внуків. Для себе здебільшого вже ніхто не живе. От і виходить так, що жінки пенсійного віку, як правило, просиджують у дворі на лавочці й обмивають кістки всім, хто потрапить їм під руку. А чоловіки вбивають час за бокалом пива.

– А що, є інша перспектива?

– Є безліч варіантів, чим зайнятися людині, яка досягла поважного віку. Візьмімо китайців. Коли вони виходять на заслужений відпочинок, то реально починають займатися собою. І насамперед своїм здоров’ям. Скажімо, в Пекіні є парк, у якому збираються пенсіонери. Але це такі пенсіонери, що багатьом молодим людям фору дадуть. Вони підтягнуті, не мають зайвої ваги, займаються гімнастикою, силовими вправами, бойовими мистецтвами і т.д. Їм це цікаво, вони активно спілкуються між собою, створили різні товариства, розвиваються.

Те саме в Японії. Я там, коли їздив до свого учителя, вів заняття в жіночій групі. Це дорослі, а не діти, учениці (наймолодшій було, здається, 38, а найстаршій – 68 років). До того ж, це були не початківці, а каратисти з синіми поясами (рівень п’ятого кю), з доволі непоганою технікою. Для нас це був би нонсенс.

Навіть не можу уявити, щоб до мене в зал зайшов пенсіонер і сказав, що він хоче займатися традиційним карате-до. Таке практично неможливе. Хоча, якщо б таке сталося і літня людина почала займатися, то невдовзі сама відчула б, як поліпшилося її здоров’я. Адже вона не тільки освоювала б техніку бойового мистецтва, а й вчилася б правильно дихати, контролювати свій тиск, за допомогою медитації заспокоювати психіку. Плюс до всього, у базовій техніці традиційного карате-до є дуже багато рухів як руками й ногами, так і всім тілом, що дає можливість «прокачувати» всі суглоби. Організм людини фактично отримує друге життя.

– Іншими словами, рух – це основа здоров’я?

– Судіть самі. Хвороба приходить тоді, коли в тілі починається стагнація, тобто застій. Є ж такий вислів: «Життя – це рух». Тільки перестаєш рухатися, в тілі починається застій, насамперед у суглобах і в зоні малого тазу. Саме через ці місця повільно проникає недуг. У чоловіків здебільшого – простатит, а в жінок – гінекологічні недуги. Ось придивіться на вулиці, як літні люди ходять: у них усіх, як правило, хворі суглоби. Вони ледь пересуваються, встають і сідають зі скрипом. Рідко побачиш, щоб людина в літах бігала чи робила фізичні вправи.

До речі, можна займатися доволі простою, але ефективною фізкультурою, так званою скандинавською ходьбою (це ходьба з лижними палицями). Та біда в тому, що люди не хочуть займатися нічим. І дарма. Бо, почавши займатися будь-якими фізичними вправами, людина відразу відчула б, як у неї підвищився життєвий тонус, з’явився потяг до життя.

– Але ж рано чи пізно старість прийде і, як правило, з притаманними їй хворобами.

– Всі хвороби, які, на думку пенсіонерів, через старість, насправді з’являються через малорухомість і негативні думки, якими люди забивають собі голови. Вони, як правило, цькують себе тим, що вже старі, що в них пенсії маленькі, що довкола все погано. Якщо життя таке нікчемне, думають вони, то нащо воно взагалі? Такими пагубними міркуваннями заганяють себе в могилу. А потім дивуються, чому середня тривалість життя в Україні77років – у жінок і 67 – у чоловіків. Тоді коли в Японії у середньому живуть до 84 років.

Якщо тіло людини старіє, то вона повинна щось робити, щоб сповільнити цей процес. Воно не буде старіти, якщо подумки людина буде залишатися молодою. У нас є безліч таких прикладів. Візьмімо академіка Миколу Амосова, який ще у віці 90 років оперував. А все завдяки тому, що плавав у басейні, займався гімнастикою та фізкультурою. Або згадайте відомого читачам «7 днів» Володимира Сидорню зі Здолбунова, внутрішні органи якого завдяки систематичним заняттям фізкультурою і бігом у його 65 років відповідають стану 30-річної людини. Хіба ці приклади не варті наслідування?

Або таке. Довгожителів, за статистикою, найбільше серед пасічників. Чому? Та тому, що вони споживають мед і продукти бджільництва (прополіс, пергу, маточне молоко тощо). Життя подовжують і покращують дихальна гімнастика, йога, медитація.

Люди не розуміють, що через недостатність у крові кисню відбуваються застійні процеси, виникають різноманітні пухлини. При правильному ж диханні кисень разом з кров’ю можна доставляти до будь-якої точки тіла. Для цього існує спеціальна дихальна техніка.

 Неабияке значення для здоров’я має правильне харчування. У нашому організмі живуть колонії грибкових мікроорганізмів. Є ті, що нам корисні, а є й шкідливі. Останні спричиняють хвороби. Щоб позбутися грибкових паразитів, треба знати, що можна, а що не бажано їсти. Грибкові паразити, наприклад, не люблять часнику, льону, ультрафіолету і т.д. Натомість вони обожнюють хліб, булки, смажені страви, м’ясо і особливо – солодке. Для людини корисні різні форми злаків, чиста жива вода, льон, мед (замість цукру), овочі, фрукти. Натомість не бажано їсти м’ясо, яке в шлунку до кінця не переварюється, а відтак гниє. Крім того, разом з м’ясом вбитої тварини в наш інформаційно-енергетичний простір потрапляє енергія смерті і страху. А це не додає здоров’я. Якщо в усьому дотримуватися гігієни, тоді зміцниться імунітет, не буде хвороб, з’явиться життєрадісність. Не менш важливо не піддаватися впливу негативних думок, а налаштовувати себе на позитив. Наприклад, час від часу варто казати самому собі: «Я цілком здоровий. Я самодостатній. Я щасливий». Тоді ви, повірте, й будете такими – здоровими і щасливими.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
7 + 1 =
More information?

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

 «Це – на убогих», – казав мій дід, збираючись до церкви і кладучи в кишеню дрібДалі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?