Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
Листопад 2018
 

У селі й повітря лікує | Газета 7 Днів

У селі й повітря лікує

02.11.2018 10:58
Переглядів:183

Після виходу на пенсію життя тільки починається. У правдивості цих слів, які я прочитав кілька років тому в газеті «7 днів», мені довелося переконатись і самому. Але написати до газети мене спонукала не стільки ця обставина, як дуже актуальна для моїх ровесників тема з минулого номера тижневика – про те, що у декого на старечі хвороби навіть пенсії не вистачає. Не буду давати нікому порад, а просто розповім свою пенсійну історію, а точніше – її частинку, пов’язану із селом. Висновки ж нехай зробить кожен для себе сам.

Так от, три роки тому, в листопаді, невдовзі після виходу на пенсію, мені довелось поїхати з Рівного в село, щоб тимчасово доглянути успадковане донькою прадідівське обійстя. Господарство було невеличке – кілька курок і старий кіт. Та вийшло так, що я залишився там по цей день. Дехто з жителів села вже й вітається зі мною: «Привіт, господарю». В такому разі віджартовуюсь: «Я не господар, а керуючий господарством».

Моє дитинство проминуло в селі, на хуторі. Роздолля, свіже повітря, праця на землі – все це мені близьке. У місті, буває, пенсіонери не знають, чим від нудьги зайнятися. Знаю це й по собі. У селі ж навпаки – дисципліна. Хочеш-не-хочеш, а із самого ранку замість будильника під вікном два коти нявчанням нагадують, що їм час снідати. Потім черга годувати курей, а тепер ще й індокачок. Поки приготуєш їм їсти, виходить непоганий фітнес.

Собака прибився, було. Прив’язав я його біля воріт, на видноті, підгодовував, поки, сподівався, пропажу знайдуть. Ніхто не об’явився. Так у мене з’явився чотирилапий друг Джек. На знак вітання він уже навчився подавати мені праву лапу.

Обзавівся торік кізкою. То вона, Машка, дуже привілейована істота: перебірлива в їжі, любить, щоб її побалував бубликами чи шматком хліба. Зате тепер і своє молоко щоразу свіже є, і трохи сиру, і котам із собакою перепадає щось. Нещодавно став ділитися свіжим козиним молоком і з сусідами, зокрема з сусідкою-пенсіонеркою на її прохання. І дуже приємно, що ця жінка, щодня п’ючи тепле козине молоко, буквально за два тижні перестала користуватись інгалятором (у неї були напади астми), позбулася болю в серці й печінці, поліпшився загальний стан її здоров’я. От вам і козина аптека.

Те саме можу сказати й про себе. Хоча літа беруть своє, та мені в селі подобається. Посильна праця, продукти прямо з грядки, перебування на свіжому повітрі – це далеко не всі плюси сільського життя.

Микола КОРНІЙЧУК, пенсіонер

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
7 + 6 =
More information?

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

 «Це – на убогих», – казав мій дід, збираючись до церкви і кладучи в кишеню дрібДалі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?