Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
Листопад 2018
 

Два чоловіки, зате одна свекруха | Газета 7 Днів

Два чоловіки, зате одна свекруха

08.11.2018 10:01
Переглядів:152

Ольга Федорівна вийшла заміж вдруге. Хоч нареченій уже під сорок, та весілля було, як і належить, – з вінчанням, короваєм, реєстрацією в РАЦСі.

Коли вона вперше прийшла після весілля на роботу і принесла в колектив пригощання, колеги зібралися в обід, щоб привітати жінку та скуштувати її весільний коровай. Бухгалтерка за цими посиденьками одразу поцікавилася: «А ви перейшли на чоловікове прізвище?» «Перейшла», – відказала Ольга. «То подавайте швидше документи на переоформлення», – порадила бухгалтер. «А мені не треба, в мене таке саме прізвище, як у мого нового чоловіка», – відказала жінка. «Як це?» – хором здивувалися співробітники. І вона розповіла.

Паспорт міняти не треба

Ольга вдруге вийшла заміж за свого дівера – чоловікового брата. Звісно, що в такому заміжжі є свої переваги. Не треба знову міняти паспорт, бо ж у рідних братів прізвища однакові. І до того ж не треба звикати до нової рідні. Всіх уже знаєш і знаєш, що від усіх чекати. Ольга ось так ніби пожартувала, а потім серйозно сказала: «Особливо мені добре, що в мене залишилась моя свекруха».

Співробітники за столом аж роти порозкривали від подиву й засипали новоявлену молодуху запитаннями про подробиці такого несподіваного заміжжя. Ольга, яка завжди вирізнялася стриманістю і не розповсюджувалась у колективі про подробиці свого особистого життя, нарешті розкрилася. Тоді співробітники вперше довідалися, що заміжжя в неї не склалося.

Не розлучена, не вдова, але й не заміжня

Олин перший чоловік, який для них завжди був «на заробітках», насправді тинявся невідомо де і мав у кожному новому місці по жінці. Коли чергова жінка його проганяла, він ненадовго повертався додому, але при першій-ліпшій нагоді тікав з дому знов. Не подобалося йому, що мати докоряла і просила нарешті осісти вдома та подбати про дружину і дітей.

Свекруха, біля якої Ольга невідлучно жила після заміжжя, завжди була на боці невістки, а не свого непутящого сина. Саме свекруха та ще чоловіків молодший брат Андрій допомагали Олі ставити на ноги діток. Ольга надіялася на них, як на саму себе.

Дівер Андрій – скромняга. Не виходило в нього спілкування з жінками. Він завжди віджартовувався, коли мати журилася, що не одружується. Казав, що старшому братові, Сергію, дісталась подвійна порція «донжуанства», а його Бог обділив умінням упадати за жінками.

Дядько замість татка

Зате Андрій прикипів серцем до племінників: Даринки та Микити. Він стільки часу проводив з дітьми, так щиро хапався за візочок, щоб повезти їх погуляти і дати невістці можливість відпочити від малих чи зробити якусь іншу роботу, так охоче з ними грався, читав їм казки, що одного вечора, коли Микитка почав говорити перші слова, хлопчик назвав свого дядька татом. Свекруха й Ольга аж завмерли, почувши те. Але відучувати малого не стали. А потім у тому й потреби не стало, бо справжній Микитин татко потелефонував додому та повідомив, що в сімю не повернеться, і попросив Ольгу про розлучення.

Після того розлучення проминуло аж чотири роки, доки дівер наважився їй освідчитися. До того часу вже й Даринка стала називати дядька Андрія татом. А Микитку треба було вести в перший клас. І Андрієві дуже хотілося, щоб хлопчик міг у своєму класі по праву сказати, що в нього є мама й тато – повноцінна сім’я.

Тож Андрій порадився з матір’ю і після її благословення наважився зробити своїй екс-невістці – колишній дружині свого брата – пропозицію. Ольга, отримавши цю пропозицію, теж пішла найперше за порадою до свекрухи.

Головне, що внуки з бабою

Вона розповідає, що свекруха не могла натішитися з того. І сміялася, й плакала. Її якраз перед тим забрали з лікарні, дуже сильно вона перехворіла, і вже навіть була мить, коли думала, що прощається з життям. Та Андрій і Ольга своєю новиною додали їй сил жити далі. Вона тепер спокійна, що її одинак Андрій має хорошу дружину, котру не оцінив його старший брат. Що Ольга, до якої вона прикипіла всім серцем, як до рідної дочки, нікуди вже не піде з їхньої сім’ї та їхнього дому, в якому після розлучення жила, за власним визначенням, як на пташиних правах. А головне, що при цьому залишилися з нею її внуки – бабина радість.

Ольга ж при цьому найбільше радіє за дітей – тепер їхній дядько Андрій став для них справді татом. І їхня любима бабуся з ними. І їхня рідна хата, й садок, і гойдалка в ньому. Життя все розставило на свої місця. І що їм з того, що хтось їх осуджує чи про них пліткує. Головне – вони щасливі.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
5 + 0 =
More information?

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

 «Це – на убогих», – казав мій дід, збираючись до церкви і кладучи в кишеню дрібДалі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?