Оксана Мудрик спростувала догму, що іконопис – справа чоловіча

Найбільше в експозиції ликів Пресвятої Богородиці. У них і знайшлась розгадка таємниці живописиці. Стражденна Мати вбитого Ісуса в Оксани Мудрик – із теплом в очах, із тихою, ледь-ледь помітною, замріяною дівочою, а частіше – материнською, сповненою щастям усмішкою. У «Семистрільної» ось-ось покотиться сльозинка. Її тендітні руки потягнулись до грудей, і образ ніби промовляє: «Невже ви й справді хочете завдати мені болю?» Вона на сонячному золотому тлі, а «Покриваюча» – на сонячному зеленому, турботлива і блакитноока. Так само й інші, філігранно виписані образи святих заступників, які створила пензлем і натхненням рівненська художниця, випромінюють у світ не мученицькі страждання, а любов.

– Чому в наших православних іконах мають переважати сумні образи? – поставила колись перед собою запитання Оксана Мудрик. І віднайшла для себе відповідь. – Образ Спасителя передусім має нести в світ любов, відігрівати душі. А образ Богородиці? У ньому ж стільки мудрості. І сили, але ця сила дуже м’яка, жіноча. Я – оптимістка по життю, не хочеться передавати тільки тугу й сум. Можливо, це неправильно? То краще хай про це скаже священик…

– До Бога ми йдемо не від страху, а через те, що Він – Любов, – каже отець Степан, настоятель рівненської православної громади меморіальної церкви Сорока мучеників Севастійських. – А сум в очах у ликів через нас, людей. Тому, що ми не вміємо любити так, як любить Бог…

Як завжди було прийнято у православних, художниця, готуючись узятись за ікону, тримає піст, багато молиться, знаходить і вивчає свідчення й легенди про небесне і земне життя святого. Тому, мабуть, настільки переконливі оригінальні, авторські ікони Оксани Мудрик. На виставці вона змогла їх показати тільки дві. Святитель Спиридон в іконописиці – не тільки з Книгою, але й з мечем. Згадайте, що з упертими в гріху він був суворим. А у великомучениці Марини – святої, яка не вагаючись вибрала свій мученицький хрест, знесла тортури і перемогла диявола, зовсім не героїчний незворушний лик. П’ятнадцятирічна діва на іконі ось-ось заплаче: «Навіщо і за що?!»…

Спитаєте, наскільки ці роботи канонічні? Усі, представлені на виставці, освячені. Коло ікон цієї рівненської художниці возносять молитви у багатьох церквах. А для нижнього храму меморіальної церкви Сорока мучеників Севастійських, освяченого недавно на честь святих мучеників Кіпріана і Юстини, Оксана Мудрик написала дві великі головні ікони. І церква їй замовила іще. Отець Степан упевнений, що образи художниці правдиво випромінюють любов.