Архів новин

На високовольтному стався як конструктор, а в НВФ «Продекологія» реалізувався сповна | Газета 7 Днів

На високовольтному стався як конструктор, а в НВФ «Продекологія» реалізувався сповна

15.02.2018 12:54
Переглядів:298

Заслуженого машинобудівника України Павла Стригунова можна сміливо назвати живою легендою рівненської промисловості, а точніше – її мозкового центру. Знакове й те, що за майже 38 років робочого стажу в його трудовій книжці записані лише два місця роботи: Рівненський завод високовольтної апаратури і НВФ «Продекологія». У науково-виробничій фірмі, де він починав з рядового конструктора, а нині працює на посаді головного інженера, Павла Миколайовича у понеділок, 12 лютого, всім колективом щиро вітали з 60-річним ювілеєм.

Попри нинішнє професійне визнання трудовий шлях Павла Стригунова не був устелений лише трояндами, довелося пройти й крізь вогонь і воду. А він для нього розпочався в далекому 1980-му, коли після закінчення Запорізького машинобудівного інституту з дипломом електромеханіка Павло Стригунов був розподілений на Рівненський завод високовольтної апаратури. 

– Потрапив я у спеціальне конструкторське технологічне бюро, – розповідає Павло Миколайович, – яке проектувало високовольтне обладнання, що випускалося тоді великими серіями на заводах колишнього Союзу. Розпочинав з рядового конструктора і доріс до начальника одного з провідних підрозділів бюро – відділу апаратів. Звичайно, великою мірою завдяки моєму вчителю, заслуженому винахіднику України, лауреату Державної премії Павлу Денисовичу Андрійчуку. Тобто я потрапив у хороший колектив, де було чого повчитися.

Про високий науковий потенціал спеціального конструкторського технологічного бюро РЗВА свідчить бодай той факт, що воно перемогло в організованому міжвідомчою комісією Міністерства енергетики Союзу тендері на розробку високовольтних вимикачів колонкового типу, що йшли на заміну обладнання, яке використовувалось раніше. Було все добре, доки не прийшли лихі 90-ті. Епоха експериментів з різними формами власності стала точкою відліку занепаду потужного високовольтного заводу (який мав усі шанси утвердитися на європейському ринку), а заодно – й фактичного знищення унікального спеціального конструкторського технологічного бюро. Поневіряння Павла Стригунова закінчилося тим, що він подав заяву на звільнення (до речі, чи не єдиний) за власним бажанням.

Та, як це часто в житті трапляється, що біди без добра не буває, завдяки звільненню Павло Стригунов влаштувався на підприємство, де сповна оцінили його знання і вміння.

– Нинішня «Продекологія» – це те, у що фірма перетворилася через 25 років від дня свого заснування. А тоді, коли я прийшов сюди на роботу, підприємство орендувало приміщення на хлібокомбінаті. Та й мені, за плечима якого хоча вже й був досвід (адже в конструкторському бюро пропрацював більше ніж 20 років), багато чого довелося починати спочатку. Тут для мене практично все було абсолютно незнайоме. Адже фірма спеціалізувалася на магнітних сепараторах, а я – високовольтник. 

У той час, а це був 2001 рік, «Продекологія» в основному працювала на кондитерську галузь. Випускаючи недорогі сепаратори, підприємство досягло успіху і стрімкого розвитку. Це, звичайно, завдяки директору – Андрію Афонійовичу Лозіну. У нього, як я кажу, хороша «чуйка». У цьому я не раз переконувався.

Разом з тим, як зізнається Павло Миколайович, стосунки з директором у нього складалися не завжди гладко. Бувало, розходилися у стратегічних поглядах. Однак щоразу з часом доводилося таки визнавати правоту Андрія Лозіна.

– У чому власне суть? – каже Павло Стригунов. – «Продекологія» розпочинала з освоювання ринку пострадянських країн (спершу України і Росії, а потім Казахстану, Прибалтики), де також існувала жорстка конкуренція. Наша фірма з подачі директора Андрія Лозіна освоїла технологію застосування високоенергетичних магнітів, які виробляє тільки Китай. І ось на базі цих магнітів ми фактично вийшли на конкурентне поле, де не тільки непогано закріпилися, а й за рахунок співвідношення ціни і якості почали навіть витісняти всесвітньо відомих виробників. 

Одним з найуспішніших напрямів діяльності НВФ «Продекологія» на той час було виготовлення роликових магнітних сепараторів для сепарації кварцових пісків.

– Щоб скло було прозорим, без будь-яких відтінків, – розповідає Павло Миколайович, – у ньому не повинно бути заліза. Ми це поле почали засівати. І доволі активно. Більш як сотня одиниць обладнання розійшлася по близькому зарубіжжі, потім кілька апаратів поставили у Польщу, Чехію, Прибалтику. Так ми стали прямими конкурентами для європейських виробників.

Втім, довго спочивати на лаврах не довелося. Адже, якщо хочеш залишитися на ринку, треба постійно розвиватися, в іншому разі тебе просто «з’їдять». 

– Поштовхом для чергового витка розвитку «Продекології», – продовжує розповідь Павло Стригунов, – стала нова ідея директора фірми, яку він озвучив п’ять років тому. Зізнаюся відверто, я цьому не дуже зрадів, бо йшлося про абсолютно новий вид продукції. Але директор прийняв рішення, а ми повинні були його виконувати. Як виявилося зараз, це врятувало нам життя. Йдеться про електростатичні сепаратори. Зрозуміло, що до магнітів вони вже ніякого відношення не мають. Це цілковито інший рівень обладнання, завдяки якому ми змогли вийти на європейський ринок. Тепер електростатичне обладнання та магнітні сепаратори поставляємо у США, Марокко, Індію, Бахрейн, Саудівську Аравію, Об’єднані Емірати, Францію, Німеччину, Польщу, всю Прибалтику, Чехію, Словенію, Угорщину – загалом сьогодні це сорок країн світу. Якщо раніше до нас мало їздили, то цього року в НВФ «Продекологія» побували німці, іспанці, турки, голландці, бельгійці. Нашою продукцією, яка вже довела свою якість і надійність, цікавиться дедалі більше представників ділових кіл світу. А це вже саме за себе говорить.

Пряма мова

Конструктор не має права на виправдання

Директор НВФ «Продекологія» Андрій ЛОЗІН:

– Ну, напевне, вже сам факт, що Павло Миколайович Стригунов – заслужений машинобудівник України, каже багато про що. Він є одним із стовпів фірми «Продекологія». На жаль, їх стає дедалі менше. У нас був Іван Гнатович Захарія – начальник механічного цеху, якому ми безмежно вдячні. Працював науковець Віталій Михайлович Арсенюк, якого вже немає. Тих, з кого, власне, починалася «Продекологія», залишилося не так уже й багато: головний енергетик Юрій Борисович Коляда, заступник директора з виробництва Сергій Олександрович Поздняков, головний бухгалтер Марина Костянтинівна Джуринська, заступник директора з науки Валентин Володимирович Нітяговський, начальник відділу кадрів Ляля Наілівна Ключук, головний інженер Павло Миколайович Стригунов, декларант Юрій Анатолійович Іваненко. Підійшла і молодь, яка зросла і вдало влилась у колектив: виконавчий директор Володимир Гаврилюк, заступник директора з маркетингу Олександр Вакулка, головний конструктор Андрій Середюк, начальник відділу електростатичної сепарації Андрій Гончар. Ці люди – основа фірми, її ядро. Безперечно, Павло Стригунов виділяється з цієї когорти не тільки віком, а й, слава Богу, досвідом, а відповідно і внеском у розвиток підприємства.

Та найголовніше, на що ми звертаємо особливу увагу, коли підбираємо працівників у «Продекологію», – це те, щоб людина була хороша. Так-от, Павло Миколайович належить до людей хороших і порядних. Не кажу вже про те, що він вкладає всю свою душу в навчання молодих фахівців, які приходять до нас з інститутів чи інших виробництв. Причому вчить не тільки для «Продекології», а й для всього Рівного. Бо багато фахівців з нашого конструкторсько-технічного відділу, завдяки пройденій у нас школі, легко знаходять інше місце роботи. Мені, до речі, не раз доводилося чути таку оцінку: «Якщо хтось пройшов через “Продекологію”, то це вже спеціаліст». Це справді так, бо нам доводиться вирішувати дуже серйозні завдання, тому надзвичайно високі вимоги ставляться до всіх, без винятку, фахівців. 

Звичайно, шлях, яким ми йдемо, – тернистий як для мене, так і для всіх фахівців, у тому числі й конструкторсько-технічного відділу. Бо є чимало питань, відповіді на які ми поки що не знаємо, але мусимо знати, бо в нас понад 89 процентів продукції – експорт. Дуже багато обладнання постачаємо в Європу, Азію, а тепер ще й до Америки, в тому числі США. Там не можна бути слабким чи неграмотним. Якщо трапляються якісь помилки, то за них доводиться платити дуже дорого. Це одне. А інше те, що ми тільки-тільки освоюємо світовий ринок. Отож найбільша відповідальність лежить насамперед на КТВ. Тому, коли вимагаю від головного конструктора ( Павло Миколайович колись був головним конструктором, а зараз – головний інженер), то кажу так: «За виріб, який виходить у світ з наших воріт, відповідаєш ти. Ти не можеш шукати ніяких виправдань. Це те саме, що Корольов, який проектував і відповідав за ракети, не міг на когось кивати, а ніс персональну відповідальність».

Звичайно, важко, дуже важко нести цей тягар. Але достойної заміни Павлу Миколайовичу поки що немає, тому я попросив його попрацювати хоча б ще років десять. А далі видно буде. Радий, що ми знайшли спільну мову. Павло Миколайович не поспішає на пенсію, отож разом будемо вирішувати завдання, які стоять перед «Продекологією».

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
3 + 7 =
More information?

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?