Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
 
Квітень 2018
 

Такого, як Поздняков, більше немає | Газета 7 Днів

Такого, як Поздняков, більше немає

19.04.2018 10:41
Переглядів:122

Хоча дехто й поділяє популярну в минулому думку про те, що незамінних людей не буває, директор Науково-виробничої фірми «Продекологія» Андрій Лозін дотримується докорінно протилежної точки зору. Тому й свято шанує кожного висококваліфікованого і сумлінного працівника підприємства. Особливо тих, з ким, як кажуть, довелося не один пуд солі з’їсти. До їхнього числа безперечно належить і заступник директора з виробництва Сергій Поздняков, якого колеги привітали цими днями з 60-річчям.

Під час спілкування з Сергієм Поздняковим якось мимоволі спали на думку слова відомої пісні з репертуару Вахтанга Кікабідзе: «Мої роки – моє багатство». Бо, як зізнався він, за свій вік не нажив ні великих статків, ні високих почестей, але вдячний долі за неймовірно цікаве і змістовне життя.

Сергій Поздняков завжди мріяв знайти роботу, яка приносила б йому задоволення. Відтак, за вподобанням здобув у «воднику» спеціальність інженера-механіка машинобудівного профілю. Після закінчення інституту був розподілений у Луганську область, але через проблеми зі здоров’ям батьків повернувся у Рівне.

– Це були 80-ті роки, – пригадує Сергій Олександрович. – Влаштувався метрологом у Рівненську філію Ростовського інституту технологій машинобудування. Для мене це була хороша школа, бо довелося освоїти водночас по суті три фахи – конструктора, технолога і метролога. Це мені дуже знадобилося в подальшому житті. Скажімо, коли щойно влаштувався на роботу в «Медтехніці», головний інженер, доручивши відповідальну справу, поставив мене перед фактом: «Якщо ти це зробиш, то я залишуся на місці. А якщо ні, то мене виженуть».

Сергій Поздняков, маючи за плечима практичний досвід, фактично на одному подиху вирішив всі питання. Головний інженер «Медтехніки» зберіг своє робоче місце, а талановитому кулібіну за якийсь час довелося шукати щастя в іншому місці. І таки знайшов у НВФ «Продекологія», де працює впродовж 22 років.

Щоправда, спочатку, як зізнався Сергій Олександрович, йому було нелегко:

– Адже, по-перше, продукцію (магнітні сепаратори), яку ми виготовляли, я не знав, тому мусив починати з нуля. А по-друге, крім виробництва (мене взяли начальником технічного відділу) на перших порах займався й іншими питаннями, в тому числі маркетингом, розмитненням і т.д. Було тяжко, бо, скажімо, маркетинг був для мене  абсолютно новим напрямком. Тут дуже багато допоміг директор Андрій Лозін, який показав себе не тільки висококласним технічним спеціалістом, а й неперевершеним організатором, адміністратором і маркетологом. Інколи здавалося, що він спиною відчуває, яку продукцію, що буде користуватися попитом, треба виготовляти; де шукати свою нішу на ринку новітніх технологій. 

Уже й не віриться, що НВФ «Продекологія», яка розпочинала пошук замовлень серед вітчизняних підприємств, тепер 89% своєї продукції експортує у 41 країну світу.

Сьогодні Сергію Олександровичу й не віриться, що НВФ «Продекологія», яка 89 відсотків своєї продукції – електростатичні і магнітні сепаратори, металодетектори та освітлювачі води, що використовуються в переробній, видобувній та інших галузях промисловості – експортує в 41 країну світу, розпочинала з пошуку вітчизняних замовників. Фахівці фірми, в тому числі й Сергій Поздняков, їздили мало не по всіх хлібопекарських комбінатах, цукрових заводах і кондитерських фабриках України, пропонуючи магнітні сепаратори. Бувало, робили, як вчив директор Андрій Лозін: їхали поїздом в один бік і занотовували, де і яке підприємство розташоване. А вже на зворотному шляху, навідуючись у кожне з них, пропагували свою продукцію: переконували в перевагах, залишали для перевірки в роботі зразки, укладали бартерні угоди. Чого тільки не пережили.

Крок за кроком підприємство утверджувалося, НВФ «Продекологія» освоювала найсучасніші технології, запускала виробництво нових видів продукції, розширювала географію збуту свого обладнання.

– Постійно з’являлося щось нове у виробництві, – каже Сергій Олександрович. – Триває безперервний рух уперед: починаючи від маленьких магнітних блочків і закінчуючи цілими лініями з переробки відходів пластмаси, які виготовляємо і експортуємо за кордон.

Оглядаючись на свої роки, Сергій Поздняков зауважив, що все його життя минуло в русі: як у професійному розвитку і самовдосконаленні, так і в систематичних заняттях спортом (свого часу він входив у десятку кращих тенісистів Рівного). Сергій Олександрович не збирається збавляти темпи руху, яким фактично є його життя.

Пряма мова

Директор НВФ «Продекологія» Андрій ЛОЗІН:

 

–  Ми з Сергієм Поздняковим познайомилися близько 30 років тому, коли працювали у науково-дослідному інституті технологій машинобудування. Хоча по роботі ми не стикалися, зате інколи зустрічалися за шаховою дошкою. Адже Сергій Олександрович, окрім того що був майстром своєї справи, мав репутацію хорошого шахіста. А за моєю оцінкою, людина, яка добре грає у шахи, – це мисляча людина.

Отож, коли у Сергія Олександровича щось не склалося на роботі, де він до того працював, я запросив його до себе, в «Продекологію». Це було 22 роки тому. На той час офіс фірми з моєї квартири вже переселився у невеличкий кабінет. Потім розжився на ще один, який нам надав в оренду генеральний директор ВАТ «Рівнехліб» Леонід Василюк. З тих пір Поздняков, за винятком нетривалого часу, коли він займався маркетингом, безперестанно керує виробництвом фірми.

Я вдячний Сергію Олександровичу за розуміння. До речі, те саме можу сказати й про головного енергетика підприємства Юрія Коляду. Коли ми в середині 90-х шукали ринки збуту своєї продукції, Сергієві Олександровичу доводилося об’їздити фактично всю Україну. Як свідчить практика, якщо є ініціатива, то є робота. А ініціатива в ті роки дуже цінилася, бо це були надзвичайно складні часи. Треба було заробляти на хліб – шукати замовлення на борошномельних комбінатах, цукрових заводах, кондитерських фабриках і т.д.

Крім того, що Сергій – висококваліфікований фахівець, він (а це дуже важливо як на будь-якій роботі, так і в житті) – надзвичайно порядна людина, можна сказати – еталон порядності. Він не лише добре знає, а й сумлінно виконує свою роботу. Тому в мене не болить голова за виробництво.

Я радий, що трохи знав Сергієвих батьків, з якими судилося декілька разів поспілкуватися по телефону. Мені подобалось їхнє ставлення до нашого підприємства, і до мене зокрема. Вони, ведучи зі мною теплі розмови, переживали за моє здоров’я, давали поради з народної медицини. Сергій щирістю та людяністю вдався у своїх батьків. Недарма ж кажуть, що яблуко від яблуні далеко не падає. Не випадково, мабуть, Сергієві Олександровичу пощастило й на дуже хорошу дружину – Наталію. 

Вітаючи цими днями Сергія Олександровича Позднякова з 60-річним ювілеєм, я йому сказав те саме, що й усім нашим незамінним ветеранам: «Добре, що допрацював до пенсії, але мусиш допрацювати щонайменше до 70». Сподіваюся, що він мене послухає. Бо такого, як Поздняков, більше немає.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
3 + 0 =
More information?

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?