Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
 
Червень 2018
 

Пенсіонерка доглядає могили українських повстанців | Газета 7 Днів

Пенсіонерка доглядає могили українських повстанців

22.06.2018 08:55
Переглядів:302

Одні лежать у землі десятки років, бо здобували Україні незалежність, інші на сході країни віддають свої життя за цю незалежність тепер. Тим і іншим безмежно вдячна 82-річна рівнянка Марія. Бабуся ця декілька років доглядала на Грабнику дев’ять могил загиблих за Україну. А коли сили стали вже не ті, вона звернулася до Миколи Володька і взяла слово з керівника комунального підприємства, на чиєму балансі перебуває кладовище «Грабник», що за цими могилами тепер дбайливо доглядатимуть комунальники.

Ми дізналися номер телефону патріотичної рівнянки, хотіли зустрітися, поспілкуватися, розповісти про неї, її життя. У відповідь почули категоричне «ні» і «Про мене писати не потрібно». Але старенька якраз збиралась на Грабник, аби повісити на цих могилах рушнички, та не заперечувала, щоб кореспондент «7 днів» просто пішов з нею.

Зустрілися біля входу зі сторони Покровського собору. Пані Марія повела мене до братських могил, але відразу попередила, щоб її не фотографували і не називали її прізвища. Мовляв, їй реклама не потрібна, вона це робила і робить, аби віддати шану людям, похованим у безіменних могилах. 

Старенька – щира українка. Народилась у селі, де розпочалась історія Української повстанської армії – у Гутвині Костопільського району. Саме з цього села забрали спочатку її брата, якому не було й вісімнадцяти років, а потім запроторили до в’язниці в Рівне й батька. Далі, в 1949-му році, дітей з мамою вислали до Сибіру, в далекий Хабаровський край. 

– Коли нас везли, то ми підписувались навічно. І якби хтось сказав, що доживемо до незалежної України, то ніхто б тоді не повірив. Але це прийшло: є правда, є Бог над нами. Якби не ці чоловіки, що лежать тут у могилах, то не було б України. А якби не ті хлопці, що сьогодні гинуть там на сході, то сьогодні тут мали б те, що було за совєтів. Але вони там голови кладуть, а ми тут спокійно живемо,– міркує 82-річна жінка, пов’язуючи рушники на могили меморіалу «Загиблим за Україну».

Про безчинства совєтів вона може розказати чимало жахіть. А ось про німецьких фашистів перший спогад її дитинства не страшний:

– Були у нас німці в селі, але нам підлості не робили. Пам’ятаю, німці поставили у нас пушку. Літак радянський прилетів і став бомбити. Всі повтікали в ліс, а я мала була, сиджу граюся в піску. То один німець мене схопив за руку і в ліс завів, де наші ховалися. Ще сварився на них, що вони мене покинули. Різне було, то війна була.

У її спогадах зринають страшні епізоди з дитинства, проведені в Сибіру тяжкі роки і не менш важкі часи після заслання, коли в Рівному їй, «бандерівці», скрізь була закрита дорога. Та вона вистояла, все те перемогла. А тепер, скільки має сил, доглядає за могилами безіменних патріотів. Бабуся розповідає, що жовто-блакитні стрічки на пам’ятниках пов’язала на Трійцю молодь.

– Казали, що вони з тієї партії, що й Чорновіл був,– розповідає пані Марія.– Стрічки гарні, але вони такі тоненькі, то вирішила, що ще й рушнички пов’яжу, а поверх ті стрічки. Зібралась на кладовище зранку, щоб легше було зілля виривати, яке повідростало.

Бідкається бабуся, що забудуть ці могили, коли помруть свідки тих страшних часів. І сльози бринять на її очах, адже немає нічого страшнішого для людини, ніж забуття.

Наша довідка 

Старожили і краєзнавці стверджують: у безіменних братських могилах, розташованих у кількох секторах південно-західної та північно-західної частин цвинтаря на Грабнику поховані учасники збройної боротьби за незалежну Україну. Сформувалися ці поховання упродовж 1939-56 років. За розповідями старожилів, у той період майже щоночі з воріт Рівненської в’язниці виїжджали криті брезентом вантажівки із замордованими повстанцями. Автівки навмисно рухалися в об’їзд (сучасною вулицею Хвильового) до цвинтаря Грабник, де в’язнична адміністрація потайки здійснювала підзахоронення в безіменних братських могилах. Зазвичай це були розстріляні в тюрмі українські патріоти, провідники ОУН-УПА високого рангу, які загинули в боях під час енкаведистських операцій і яких звозили до Рівного з усіх куточків краю.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
1 + 18 =
More information?

Ризикну порушити спірну тему про балкони та лоджії. Спершу їх будують, а поті... Далі

 «Це – на убогих», – казав мій дід, збираючись до церкви і кладучи в кишеню дрібДалі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?