Отець Михайло: «Коли людина каже: “Ви за мене помоліться”, то це все одно що сказати “Ви за мене поїжте”»

Ми вселились у новий дім. Повісила я в залі образи. Нарядила їх рушниками. А це заходили до мене жінки з роботи на оглядини і зауваження зробили, чому це я ікони в кожній кімнаті не повісила. Чи обов’язково, скажіть, їх мати у кожній кімнаті? І які ікони обов’язково мають бути в домі?

Віра Солоневськаона 

– Так, бажано, щоб ібула в кожній кімнаті, насамперед це мають бути зображення Спасителя і Божої Матері, а ще – свого ангела-покровителя. А оскільки в сім’ї є декілька різних імен, то, відповідно, для кожного з членів сім’ї треба мати іконку свого святого. Ще добре мати в хаті образ Миколая Чудотворця, покровителя всіх бідних і помічника людей у різних бідах. Особливо це важливо для тих, хто працює чи часто буває на водоймах або ж у дорозі. Бо Миколай відомий тим, що рятує людей на воді, а ще він заступник подорожніх. Одне слово, ікони варто мати в усіх кімнатах.

 Хотів би збудувати капличку на подяку Богові за видужання моєї дочки. Хто дає на це дозвіл?

Без підпису

– Архітектура дає дозвіл, затверджує проект, а місцева рада приймає рішення. Священика ж треба кликати, щоб освятити основу, фундамент, що закладається під капличку, а потім освятити вже готову споруду.

 Що треба класти в домовину покійному? Мені часто сниться мама і все каже одне й те саме: «Ти мене погано в дорогу зібрала».

Валентина Тхорук 

– Нічого в домовину класти не треба. Зайве це, коли покійникові дають з собою в дорогу ледь не цілий гардероб. Краще речі з покійного роздати бідним, то вони будуть згадувати його та молитись за нього. Коли ж ви ховаєте рідну людину зі священиком, то все, що потрібно, в покійного є. Обов’язково потрібно, щоб був хрестик натільний, та хрестик у руках, та іконка: для чоловіків – Спаситель, а для жінок – Божа Матір. У подушку покійному добре покласти те зілля, що освячується в церкві на Трійцю, Спаса чи інші свята. Та ще свічка дається в руки покійному, коли священик служить над ним відправу. 

Недавно бачила по телевізору, що священики спускались у шахту і освячували її, бо в цій шахті часто траплялись аварії. Скажіть, чи це мода така пішла, чи це й справді можна все освятити? Я б, наприклад, хотіла освятити свою дачу, то, може, були б кращі врожаї...

Людмила Семенюк

– Чи дім, чи дачу, чи машину освятити треба обов’язково. 

У нас на кожен випадок і спеціальна молитва є. Оце днями мені довелося освячувати автобус. Але цей обряд не повинен бути для людини формальністю, а має відбуватись по вірі. І самому треба брати в обряді участь та щиро вірити в силу освячення.

От прийшла до церкви до нас днями жінка і замовила водосвятний молебень за хвору дитину. А сама в ньому участі не бере. То хіба ж це допоможе підняти дитину на ноги? Коли ви кажете: «Помоліться за мене» – це все одно що сказати: «Поїжте за мене». Насититесь ви, коли хтось за вас пообідає? Так само й тут.

 Чи правда, що коли відслужити молебень у трьох церквах одночасно, то це має чудодійну силу і допомагає в біді?

Сестри Пелех 

– Молитва людині завжди допомагає. А молебень у трьох церквах – це посилена молитва. Звичайно, вона допоможе краще.

 Я загубив свій хрестик, який мені дали при хрещенні. То мені тепер наново хреститися треба?

Іван Зазимовський 

– Та ні. А коли, бува, загубиться вінчальна обручка, то що ж, хіба треба наново вінчатися? Звичайно, не треба. Просто слід купити новий хрестик чи нову обручку і принести їх до церкви для освячення.

 Невдовзі Водохреще, і я випадково виявила, що освячена торік вода зіпсувалася. Куди можна виливати водохресну воду, якщо вона стала непридатною?

Олена Пастух

– Зізнаюся, що не доводилося чути, щоб водохресна вода зіпсувалася. Але якщо вже так сталося, то не треба з цього робити питання життя і смерті. Найкраще – це віднести таку воду до храму, де її виллють на спеціальному місці при церкві, де знищують святині, що були у вжитку і стали непридатними. В будь-якому разі зіпсовану водохресну воду можна вилити в річку, під дерево, на газон. Але в жодному разі не в унітаз і не на дорогу під ноги, бо мова йде про святиню.

* * *

Дорогі читачі «7 днів», чекаємо ваших наступних запитань до отця Михайла. Про грішне і праведне. Про справи духовні і справи світські. Про все, що хвилює і на що ви не знаходите відповіді самотужки. З допомогою протоієрея Михайла Жаровського ми постараємося відповісти на всі ваші запитання.

Записала Людмила МОШНЯГА