Аптекарі роблять бізнес на людській біді: чим ближче до хворого, тим дорожче вони продають ліки | Газета 7 Днів
Аптекарі роблять бізнес на людській біді: чим ближче до хворого, тим дорожче вони продають ліки
Чим довше живеш, тим більше хворієш і тим частіше буваєш у лікарнях.
А як не сам хворієш, то близькі люди. Отже, дорога до лікарні в мене буває дуже частою, бо я завжди вважаю своїм обов’язком провідати і підтримати друзів, колег, рідних людей, яких поклали в стаціонар. І ось що я помітила: чим ближче до хворого, тим дорожче усе, що треба хворому: ліки, шприци, системи для капання та все інше.
Скільки разів мені доводилося брати в руки список ліків, виписаний лікарем, і бігти в аптеку подалі від лікарні (іноді навіть у центр), щоб купити ліки дешевше. Було таке, що маніпуляційна сестра вже стояла з тим штативом для капання над душею у хворого, то я мусила купити терміново ліки тут же, у вестибюлі лікарні.
А назавтра набір ліків, придбаний за тим же списком в аптеці в центрі, коштував на 25–30 відсотків дешевше.
Але особливо мене обурює така дрібниця, як бахили. Два малесенькі шматочки целофану потрібні кожному, хто переступає поріг лікарні. На вході у всі відділення є загрозливі написи: «Без бахілів не заходити!» Тому мусиш їх купувати обов’язково. Але часто згадуєш про необхідність такої покупки, коли впрешся носом у той напис. От і біжиш до найближчої точки продажу. А це автомат для продажу бахил, який обов’язково стоїть у вестибюлях усіх лікувальних корпусів усіх лікарень. І в тому автоматі ці два шматочки целофану коштують вже 3 гривні. А коли намагаєшся зекономити і купити бахіли в аптечному кіоску, то чуєш стандартну відповідь: «Нема». Деякі кіоски навіть таблички вивісили: «Бахілів нема».
Цікаво, чому це аптекарі такі нерозворотливі та не поставляють бахили в достатній кількості? Мені якось пояснили, чому це так. Вони отримали вказівки від власників отих автоматів, щоб не перешкоджати їхньому бізнесу. (Хто може дати вказівку орендарю місця під аптечний кіоск у будь-якій лікарні, здогадатись нескладно. Правда ж?) Бо різниця між вартістю цієї покупки в автоматах і аптечних кіосках – дуже суттєва. Раніше це було співвідношення 1 гривня до 50 копійок, потім 2 гривні до 50–60 копійок, а тепер бахіли в автоматах продаються по 3 гривні, а в кіосках поруч їх як не було, так і нема. Тому тепер, йдучи до лікарні, щоб провідати хворого, я купую бахили в аптеці у центрі міста. Коштують вони де як: від 75 до 95 копійок. Тобто ті тримачі автоматів із продажу бахил отримують надприбуток у розмірі 300 і більше процентів. Отакі ми, українці. Деремо з ближнього останню шкуру навіть на такій дрібниці, як шматочок целофану, а потім дивуємося, чому так погано в Україні жити…
Ніна ОСТАФІЙЧУК, пенсіонерка
7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.
