Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
30
31
 
Липень 2018
 

Часу дали рік, а плани доводиться будувати, як на вік | Газета 7 Днів

Часу дали рік, а плани доводиться будувати, як на вік

26.07.2018 18:19
Переглядів:533

Це – про КАТП 1728, яке було єдиним учасником, а отже, й переможцем конкурсу на вивезення сміття з Рівного. Оскільки учасник один, місто підписало з ним угоду тільки на рік. Чи впливає такий тимчасовий статус на роботу підприємства, про це наш кореспондент розмовляв із начальником КАТП 1728 Ростиславом КРАЛЮКОМ.

– Ростиславе Миколайовичу, очолюване вами підприємство до останнього часу вивозило з міста менш як половину сміття. Чи реально зараз одній фірмі справитися з роботою, яку раніше виконували дві?

– Нагадаю: нещодавно відбувся конкурс на надання послуг з вивезення сміття на територіях, які раніше обслуговувала фірма «Санком». Але закінчився термін дії договору, й управління житлово-комунального господарства міста оголосило новий конкурс. Взяти участь у ньому могли всі бажаючі. Наскільки мені відомо, крім КАТП 1728, мали намір взяти участь у конкурсі ще дві компанії, зокрема й «Санком». Та на якомусь етапі вони відмовились. Мовляв, за тим тарифом, який діяв на час проведення відбору, їм було працювати економічно невигідно. Враховуючи, що КАТП 1728 було єдиним учасником, ми й стали переможцями. Треба знати: якщо в конкурсі беруть участь більш як двоє учасників, то з переможцем підписують договір на десять років. Оскільки ми були одні, з нами підписали договір тільки на рік. Відтак, ми тепер змушені нести великі затрати, купувати додаткову техніку, обладнання, а через рік знову змагатися за можливість надавати послуги з вивезення сміття у місті.

До конкурсу наше підприємство обслуговувало приблизно 40 відсотків території міста. Використовували сім власних сміттєвозів, а також вантажні автомобілі й трактори для вивезення габаритного сміття. Розуміючи, що об’єми у разі виграшу в конкурсі збільшаться, у технічній документації ми вказали, що маємо намір брати в оренду три сміттєвози. Ми вже уклали відповідні угоди, і ці автомобілі задіяні в роботі. Крім того, у приватному секторі маємо договір про субпідряд із приватним підприємством, яке вивозить відходи двома власними сміттєвозами.

– А яка ситуація з людьми – працівниками підприємства? Чимало керівників скаржиться на те, що толкових робітників удень з вогнем не знайдеш.

– Ситуація справді непроста, особливо це стосується вантажників та різноробочих. 

З більшістю з них працюємо на договірних умовах. А загалом на постійній основі на підприємстві працює до 160 людей, з них 60 – двірники. Зі збільшенням об’ємів додатково взяли на роботу водіїв і вантажників.

– Чи всі рівняни знають, що надавач послуг з вивезення сміття в них змінився і що потрібно підписувати новий договір?

– До перемоги в конкурсі ми мали близько 31 тисячі особових рахунків. Після нього додалося ще 50 тисяч абонентів. На початку було таке, що в приміщенні управління працівники абонентського відділу приймали по більш як сто людей щодня. Щоб уникнути черг і натовпів і щоб люди могли вчасно укласти договори про обслуговування, ми змушені були розширити наш абонентський відділ. Насамперед домовилися з ЦНАПом про виділення в їхній службі окремо облаштованого необхідною технікою робочого місця. Його номер 23, розміщене на першому поверсі ЦНАПу. Щодня там підписували по 100 і більше договорів. Але й це на перших порах не вирішило питання.

Тому ми звернулися в управління комунальною власністю міста з проханням виділити нам приміщення на Шевченка, 46, де раніше працювала абонентська служба «Санкому». Ми провели там ремонт, з оргтехнікою допомогла міська рада і той же ЦНАП. І вже невдовзі запустили абонентську службу й там. У перші дні теж був шалений наплив людей. Але тепер ажіотаж трохи спав.

Для додаткової зручності ми домовилися з Укргазбанком про встановлення двох платіжних терміналів: один на Шевченка, 46, інший – у нашому управлінні на Курчатова, 22. Тепер в одному місці можна і договір підписати, й послугу оплатити.

– Чи продовжує КАТП 1728 вивозити сміття з навколишніх сіл? Чи, можливо, довелося відмовитися від цих територій, аби належним чином обслуговувати Рівне?

– Із селами, які поблизу Рівного, склалася досить цікава ситуація. По-перше, звідти масово везуть сміття в місто приватним транспортом і вивантажують його здебільшого в смітники на Богдана Хмельницького, Буковинській, Островського, Петра Могили, Малорівненській та інших вулицях, тобто на околицях Рівного. Але пакет-два сміття – це ще нічого. У нас, виявляється, працюють такі собі «ділки», які на вивезенні сміття з сіл, прилеглих до міста, уже цілий бізнес організували: беруть гроші з людей, завантажують сміття мішками в бусики і вивозять у Рівне. І потім люди з приватних секторів міста скаржаться, що в них смітники перевантажені. А якими ж вони можуть бути, якщо розраховані на один об’єм сміття, а викидається туди вдвічі, а то й утричі більше?

Щоб відбити охоту до цієї справи у таких «бізнесменів», ми вирішили співпрацювати з деякими навколишніми селами і самі вивозимо їхнє сміття. Так, у нас є підписані угоди з сільськими радами Житина, Городища, Новоукраїнки, Олександрії, Корнина, Грушвиці, Дядьковичів, Малошпакова, Верхівська, Городка. Для вивезення сміття у селах вибрали найменш завантажені для міста дні, зокрема суботу.

– У минулому номері газети «7 днів» КАТП 1728 офіційно оголосило про намір підвищити тариф на свої послуги. Згідно з попередніми підрахунками, вартість вивезення сміття, порівняно з нинішньою ціною, зросте більш як на 60 відсотків. Чому так стрімко зросте ціна і коли нові тарифи вступлять у дію?

– Для початку нагадаю, що востаннє тарифи на вивезення сміття переглядались у 2012 році. За цей час в Україні не раз підвищувалася вартість паливно-мастильних матеріалів, електроенергії, врешті-решт зарплата. Крім того, згідно з Податковим кодексом, постійно зростає ставка екологічного податку.

Сама ідея цього зростання є логічною: чим більше сміття, тим більший має бути податок. Але чому його мусить сплачувати той, хто утримує полігон? Більш правильно було б, якби цей податок ліг на виробників продукції, що використовують тару з поліетилену і пластику, щоб стимулювати їх до виробництва екологічного упакування. Але маємо, що маємо. Зараз мешканець багатоквартирного будинку сплачує за вивезення сміття 8,56 гривні на місяць. У цей тариф закладена ставка екологічного податку 1,25 гривні, а насправді вона становить уже понад п’ять гривень.

Відтак, ми порахували, що тариф має бути в межах 14–14,20 гривні на місяць з мешканця багатоквартирного будинку, аби підприємство не працювало у збиток.

Наші розрахунки перебувають на опрацюванні в НКРЕ, яка погоджує одну зі складових тарифу на вивезення сміття – тариф на захоронення. Іншу його складову – тариф на вивезення – має затвердити управління економіки міста. Лише після розрахунків і погодження обох складових тарифу це питання буде розглядатися на засіданні міськвиконкому. Орієнтовно – в серпні цього року.

– Ростиславе Миколайовичу, як ви вважаєте, чому постійне зростання тарифів, зокрема й екологічного податку, не стимулює людей виробляти менше сміття або ж сортувати його і таким чином частину відходів перенаправляти на переробку? Тим паче, що в Україні вже діє Закон «Про сортування і переробку сміття».

– Свого часу, коли у нас запустили завод з переробки сміття, Рівне було флагманом в Україні у цьому напрямку. Міський голова сам ініціював його будівництво. Власники, які інвестували у завод, ті ж, що й у «Санкому». Ідея, як на мене, була хороша: підприємство вивозить сміття, і воно ж його переробляє. Втім, уже більш як два роки завод взагалі не працює.

Ми зацікавлені в тому, щоб він працював, адже полігон має певний ресурс використання. Але завод – це приватна структура, і хоч на його будівництво за рахунок земель полігону було виділено близько трьох гектарів, вплинути на його власників ніхто не може. Міська влада не раз зверталася до них із проханням запустити сортувальну лінію, а у відповідь, мовляв, працювати тільки на сортування їм невигідно.

Все одно ми мусимо думати про сортування сміття, тим паче що нас до цього змушує закон і постійне зростання екологічного податку. Тому розглядаємо можливість встановлення на полігоні власної сортувальної лінії і вивчаємо цінову політику підприємств, які займаються виготовленням таких ліній.

Але повернімося до того сміття, яке люди викидають у свої смітники. Там і поліетилен, і пластикові пляшки, і очистки від овочів, все разом змішується в купу, намокає. Навіть якщо його посортувати, то те, що можна було б спалити, горіти не буде, бо воно мокре. Його треба або сушити, або ж із самого початку збирати окремо.

Ми вже проводили експеримент, встановивши окремі контейнери для паперу, пластику, скла та інших відходів. Скло у загальній структурі сміття займає досить невеликий об’єм. Але й того ми не могли застати, бо наших працівників випереджали місцеві «підприємці». Ми купили для проби з десяток контейнерів для скла. Вони специфічні, закритого типу, з невеликими отворами для вкидання. Всілякими способами деякі особи намагаються ті пляшки звідти дістати. Зазвичай усе закінчується тим, що ці контейнери ламають. Жодного разу ми звідти нічого не забрали за той час, що вони в нас стояли.

Окремо збирати папір – теж не варіант. Його сьогодні використовують порівняно мало, а той, що викидають, по-перше, так само крадуть із контейнерів, а по-друге, палять разом з контейнерами. Ми переконалися, що ці два напрямки у масовому зборі сміття неперспективні поки що.

Тому потрібно переходити до розподілу сміття на мокру і суху фракцію. Плануємо закупити достатню кількість контейнерів для пластику, аби поставити їх у всіх дворах міста. Таким чином розвантажимо звичайні контейнери і зменшимо навантаження на полігон. До слова, пластик у нас приймає фірма-партнер, яка сортує ці відходи й відправляє на переробку.

– Чи виникла б потреба у встановленні сортувальної лінії, аби люди самостійно сортували сміття?

– Навіть якби споживачі відбирали увесь пластик окремо, його все одно потрібно додатково відділяти: пакети, пляшки, тара з-під харчових продуктів, тара з-під миючих засобів, за кольором тощо. Тобто видів пластику є чимало, і їх потрібно відповідно сортувати.

– А як щодо сміттєвого полігону? Час від часу в місті ширяться чутки про те, що він вже вичерпав свій ресурс і невдовзі нас чекає сміттєвий колапс.

– Наш сміттєвий полігон, як і всі інші в Україні, за законом, через кожні п’ять років обстежують спеціалісти, які роблять висновок про його стан і резервні потужності. Всі дані обстеження заносяться у спеціальний документ, який має назву «Паспорт місця виділення відходів» (раніше – санітарний паспорт полігону). Цього року ми уклали договір з Київським проектно-дослідним інститутом житлово-комунального господарства Міністерства ЖКГ. Їхні спеціалісти більш як місяць досліджували наш полігон і з’ясували, що при належному обслуговуванні його можна безпечно використовувати впродовж наступних 15 років. Документ перебуває на погодженні в Держпродспоживслужбі.

– А що в контексті сміттєзвалища означає «при належному обслуговуванні»? Поясніть, будь ласка.

– Сміттєвий полігон має площу понад 21 гектар. На ньому захоронено близько 6 мільйонів тонн відходів. І якщо хтось думає, що сміття там просто звалюють на купу, то він сильно помиляється. Вся площа полігону розділена на квадрати. Складується сміття не хаотично, а поступово, квадрат за квадратом. Після заповнення певної площі туди заїжджає бульдозер, втрамбовує та ущільнює сміття, далі квадрат засипається шаром ґрунту і зволожується. Через якийсь час тут починає проростати трава, а ґрунтовий покрив робиться досить щільним і стабільним.

Зазначу, що догляд за полігоном потребує великих затрат, але ми проводимо всі належні заходи, дотримуємося необхідних технологій.

Разом з тим, цього року в нас заплановано і вже втілюється в життя ряд заходів для додаткового облаштування полігону. Так, у серпні має нарешті запрацювати станція дегазації, влаштуванням якої займалася столична компанія «Мастер-енерго-інвест». Це частково забере проблему з виникненням загорань на сміттєзвалищі, адже станція забиратиме метан, який накопичується в надрах полігону і потім, за сприятливих умов, спалахує. Також, згідно з умовами договору, компанія «Мастер-енерго-інвест» зобов’язується встановити на полігоні вісім камер відеоспостереження. Вони після введення в експлуатацію КПП будуть змонтовані.

Крім того, триває будівництво водогону. Ми беремо воду на заводі, але це приватна структура, і сьогодні вони нам дають воду, завтра можуть не дати. А вода – це і зволоження, і вчасна ліквідація самозагорань. Уже встановили дві місткості по 50 кубометрів, діє насосна станція. По території сміттєзвалища прокладають водопровід, до якого буде можливість підключати в разі потреби пожежні гідранти. Це дасть можливість швидко і оперативно реагувати на загорання.

У наших планах – облаштування майданчика для переробки деревини. Оскільки серед відходів багато деревного сміття (спиляні дерева і гілки, новорічні ялинки, меблі), яке можна переробити на тріски і тирсу.

Наступний етап благоустрою території полігону – це облаштування пропускного пункту (КПП). Будуємо двоповерхове приміщення, де передбачений оглядовий майданчик і де черговий оператор цілодобово після зважування кожної машини буде вимірювати радіаційний фон, аби серед сміття на полігон не потрапляли радіоактивні речовини. Уже встигли встановити вагу.

Ці роботи плануємо завершити до кінця осені. Після того маємо намір обгородити полігон зі сторони Житинського кільця, адже той напрямок найбільше потерпає від сміття, яке піднімає і несе туди вітер.

– Як ви оцінюєте: чи стали рівняни виробляти більше сміття, ніж кілька років тому? Бо часом, дивлячись на навали сміття попід будинками і навколо контейнерів, здається, що кількість відходів в останні роки зросла в рази.

– Про те, що спостерігається тенденція до збільшення кількості відходів, свідчать цифри. У 2015 році на полігон вивезли 57,1 тисячі тонн, 2016-му – 66,9 тисячі тонн, а 2017-му – 80 тисяч тонн сміття. Втім, ці цифри можна трактувати по-різному. На мою думку, сміття більше не стало. Просто люди стали більш цивілізованими, менше виникає стихійних звалищ. Плюс налагодився облік сміття. Все, що вивозиться, у нас враховано й обліковано.

– Чи гарантує зростання тарифу поліпшення надання послуги з вивезення побутових відходів?

– Збільшення тарифу на вивезення сміття дозволить нам купити більше контейнерів. Розумію, є чимало місць, де стоїть менше контейнерів, ніж їх має бути за нормами, і без додаткового фінансування ми це питання не можемо закрити. З іншого боку, є норма накопичення сміття – 2,268 куба на мешканця багатоквартирного будинку на рік. Якщо взяти виключно побутові відходи, то, можливо, десь так воно і є. А якщо врахувати габаритне сміття (наприклад меблі, техніку, будівельне сміття), яке викидається до смітників після ремонтів, то ця цифра одразу збільшується в рази. Тобто людина, зробивши ремонт, може цю річну норму перебрати за один місяць. І тут уже скільки смітників не постав, це питання не закриєш.

Крім того, плануємо придбати для потреб полігону бульдозер, декілька сміттєвозів, більш активно запроваджувати роздільний збір сміття.

Як бачите, щоденних витрат і потреб у нашого підприємства багато. І все це при сьогоднішньому тарифі 8,56 гривні на одного мешканця на місяць здійснити нереально.

– Тобто підприємство працює собі в збиток?

– Не зовсім так. Але якщо хтось думає, що КАТП 1728 – дотаційне підприємство, то це не так. Місто нас наймає на прибирання та вивезення сміття вздовж доріг і тротуарів та відповідно оплачує цю роботу. Люди ж платять нам за вивезення відходів від своїх будинків. Крім того, ми надаємо комерційні послуги, як-от оренда біотуалетів, контейнерів на різноманітні масові заходи. Більше нам ніхто нічого не доплачує і не допомагає, як багато хто думає.

– У загальних масштабах, на вашу думку, що маємо робити для того, щоб таки зменшити кількість сміття?

– Насамперед нас має почути держава і виробники тари. Вкотре повторю: настав час переходити на екологічне багаторазове пакування, яке з часом витіснить поліетилен і пластик. Цим шляхом уже йде не одна країна. Бо люди розуміють, що ця проблема набула світового масштабу і загрожує всій планеті.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
1 + 1 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?