Архів новин

Мільйони, яких не дочекалися від держави, дало медицині місто | Газета 7 Днів

Мільйони, яких не дочекалися від держави, дало медицині місто

16.08.2018 09:32
Переглядів:403

У 2017-му з міського бюджету на медичну галузь виділили понад 48 мільйонів гривень, що більше, ніж за 15 попередніх років. Чималу суму передбачили на охорону здоров’я і цього року

Побутує думка, що немає українця, який би не знав, як грати у футбол, керувати державою та лікувати людей. Мабуть, тому стільки суперечок (починаючи з лавочки у дворі і закінчуючи парламентською трибуною) точиться довкола медичної реформи. Яка ситуація насправді? Про це розмова журналіста «7 днів» із начальником міського управління охорони здоров’я Віктором ІСЬКІВИМ.

– Вікторе Ігоровичу, нині на медичну реформу доводиться чути більше нарікань, аніж схвальних відгуків. Як ви оцінюєте започатковані у сфері охорони здоров’я зміни?

– Давайте почнемо з того, що медичну реформу затіяли не від хорошого життя. Адже галузь охорони здоров’я вже навіть не роки, а десятиліття балансує на межі між конституційними нормами, які гарантують кожному право на безплатну медичну допомогу, і хронічним дефіцитом бюджетних коштів, які мали б це право забезпечити. Скажу більше: якби не підтримка міської влади й особисто міського голови Володимира Хомка, стан медичної сфери Рівного був би просто жалюгідним. Адже державних субвенцій не вистачає навіть на покриття так званих захищених статей – зарплату і комунальні послуги – медична галузь міста отримує лише 70 відсотків від потреби. То що вже говорити про матеріально-технічне і медикаментозне забезпечення?

Щоб не бути голослівним, озвучу бодай такий факт: торік на лікувальні заклади Рівного з міського бюджету виділено понад 48 мільйонів гривень. Це, до речі, рекордна за всю історію галузі сума.

– Вибачте, але сама сума, навіть якщо це 48 мільйонів, для пересічних рівнян ні про що не говорить.

– Щоб краще уявити, про що йде мова, наведу статистику капітальних видатків з міського бюджету на медицину Рівного. Так от, наприклад, якщо у 2010-му було виділено 441 тисячу гривень, у 2015-му – 3 мільйони 373 тисячі 600 гривень, а в 2016-му – 18 мільйонів 855 тисяч 800 гривень, то торік – більш як 48 мільйонів. Тобто за один 2017-й у розвиток галузі охорони здоров’я місто вклало більше, ніж за попередні 15 років (42 мільйони гривень). З них 37,7 мільйона використано на медобладнання (в тому числі 12 мільйонів – на ангіограф) і 17,4 мільйона гривень – на ремонти.

Мало це чи багато, можна зробити висновок, порівнявши ці цифри з видатками на медицину з міських бюджетів сусідніх обласних центрів. Так, торік Луцька міська рада на систему охорони здоров’я виділила 18,8 мільйона гривень, Чернівецька – 24,3, Тернопільська – 22,6, Івано-Франківська – 22,9. Гадаю, наведені факти говорять самі за себе.

– А як з фінансуванням у цьому році?

– Не люблю хвалитись наперед. І не тому, що забобонний, а просто тому, що, як вчить народна мудрість, не кажи гоп, поки не перескочиш. Завершимо всі розпочаті справи, а тоді й відзвітуємо про зроблене і використання виділених бюджетних грошей. Повірте, нам буде чим пишатися.

У Рівному налічується 9 міських комунальних закладів охорони здоров’я: центральна міська лікарня, міська лікарня № 2, міська дитяча лікарня, пологовий будинок, три центри первинної медико-санітарної допомоги, міська стоматологічна поліклініка та дитяча стоматологічна поліклініка. У медичній галузі міста працює 4173 працівники, 911 з них – лікарі.

Взяти хоча б створення у центральній міській лікарні ангіографічної операційної. Вона дасть можливість рятувати за добу одне-два життя хворих, яких доставляють у лікарню з інфарктами. До кінця року, сподіваюся, завершимо капітальний ремонт реанімаційного відділення ЦМЛ, де монтується сучасна система газів, яка допоможе виходжувати важкохворих. На одній із попередніх сесій міські депутати виділили 3,5 мільйона гривень на апарат ТУР (трансуретральний резектор). Це сучасне обладнання вкрай необхідне для малотравматичних оперативних втручань, яких у центральній міській лікарні щороку проводять близько півтисячі. Словом, можемо сміливо говорити про те, що з року в рік ми помітніше наближаємося до європейського рівня медицини: переоснащуємо матеріально-технічну базу. Ну а висококваліфікованих спеціалістів нам ніколи не бракувало.

– Але ви навряд чи заперечите той факт, що через зростання цін на медикаменти дорожчає лікування, яке тепер уже не кожному по кишені.

– Справді, для багатьох, насамперед малозабезпечених людей, це дуже злободенне питання. Треба віддати належне міському голові Володимиру Хомку, його заступнику Галині Кульчинській, секретарю Рівнеради Сергію Паладійчуку, голові постійної комісії Рівнеради з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства та соціального захисту населення Юрію Осіпчуку і депутатам міської ради, котрі з розумінням ставляться до проблем міської системи охорони здоров’я, а отже і всіх рівнян, для яких лікування з кожним роком дорожчає.

Щоб хоч якось полегшити життя мешканців міста, з бюджету Рівного фінансуються чотири міські програми, спрямовані на те, аби поліпшити якість діагностики та лікування, а також здешевити медичні послуги. Наприклад, торік депутати міської ради прийняли нові програми лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань та запобігання їм на 2017–2021 роки; «Діти Рівного», яка передбачає лікування неповнолітніх рівнян із вродженими і спадковими, орфанними захворюваннями та онкогематологічною патологією, та «Здоров’я рівнян». Крім того, оскільки державна програма впродовж чотирьох років не діє, а черга на ендопротези в Рівному налічує понад 700 людей, депутати міської ради торік у жовтні прийняли міську програму з ендопротезування.

– Чим підкріплені ці програми у фінансовому плані?

– Ну, скажімо, торік на реалізацію програми «Здоров’я рівнян» було виділено 18 мільйонів 956 тисяч 514 гривень. Це на 43,4 відсотка більше, ніж позаторік (10 мільйонів 721 тисячу 600 гривень). З них з міського бюджету – 8 мільйонів 232 тисячі 514 гривень, державного – 10 мільйонів 933 тисячі гривень. На реалізацію програми «Діти Рівного» на 2017 рік було виділено 4 мільйони 465 тисяч 500 гривень, що на 77,2 відсотка більше, ніж у 2015 році (1020,4 тисячі гривень), з них 3 мільйони 280 тисяч 486 гривень – з міського, 1 мільйон 98 тисяч гривень – з державного бюджету. Ці кошти, зокрема, використані на забезпечення надання первинної медико-санітарної допомоги дитячому населенню, в тому числі проведення щорічної диспансеризації дітей (лабораторне та рентгенологічне обстеження, реактиви, дезрозчини, вироби медичного призначення для проведення ЕКГ тощо.

Так, на лікування дітей із фенілкетонурією торік у рамках міської програми «Діти Рівного» з місцевого бюджету виділено 806 тисяч 800 гривень. На лікування дітей з муковісцидозом – 1 мільйон 45 тисяч 500 гривень. До речі, для придбання медикаментів для хворих з орфанними захворюваннями, які не пройшли перереєстрацію оптово-відпускної ціни, в кошторисі галузі була передбачена матеріальна допомога батькам хворих діток для придбання ліків. Це значно полегшило ситуацію з медикаментозним забезпеченням хворих дітей.

– Де конкретно мешканці Рівного можуть відчути практичну підтримку з боку міської влади?

– Проілюструємо це на такому прикладі. Донедавна рівень фінансування лабораторних обстежень для мешканців Рівного не перевищував 10–13 відсотків від потреби. Тож починаючи з 2015 року з метою поліпшення якості та доступності медичної допомоги з міського бюджету систематично виділяються кошти для потреб лабораторної служби. Це дає можливість забезпечити безоплатне проведення значної кількості лабораторних досліджень. У лікувальних закладах на інформаційних дошках, у зручних для пацієнтів місцях (лабораторні кабінети) розміщені оголошення про те, які обстеження проводяться за кошти міського бюджету. Торік з міського бюджету на ці потреби виділено 3 мільйони 221 тисяча гривень, що більше, ніж у 2016 році (3 мільйони гривень). Але, на жаль, для проведення вартісних лабораторних досліджень необхідно залучати позабюджетні кошти, оскільки коливання курсу валют суттєво впливає на подорожчання витратних матеріалів.

Майже 60 тисяч мешканців Рівного має право на пільгове лікування в амбулаторних умовах. Торік на їхнє забезпечення медикаментами і виробами медичного призначення з місцевого бюджету витрачено 10,3 млн грн, а до 27 липня ц. р. – 4,3 млн грн, у тому числі на пільгове зубопротезування 1,05 млн грн.

Або візьмімо таке. У Рівному, як і по всій Україні, перше місце серед причин смертності населення посідають захворювання серцево-судинної системи. З 2016 року, як відомо, в рамках міської програми запобігання та лікування серцево-судинних захворювань для пацієнтів, які поступають з гострими станами (наприклад інфарктом міокарда) у відділення інтенсивної терапії та відділення неврології (з порушенням кровообігу) центральної міської лікарні, передбачене безкоштовне забезпечення перших двох днів лікування медикаментами та діагностичне обстеження. З міського бюджету на реалізацію цієї програми торік було виділено 900 тисяч гривень. Це, погодьтеся, неабияка допомога людям, які опинились у критичних життєвих ситуаціях.

– Чи зміниться, на вашу думку, ситуація у сфері охорони здоров’я з впровадженням медичної реформи?

– Безумовно. Принаймні, дуже хочеться в це вірити. Організаційні моменти ми вже фактично пройшли. Ще торік в амбулаторно-поліклінічній службі Рівного відбулась реорганізація – все населення міста закріплено за центрами первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) відповідно до територій обслуговування. Цього року всі три центри ПМСД, що надають медичну допомогу як дорослому, так і дитячому населенню міста, і дві стоматологічні поліклініки перетворено на комунальні некомерційні підприємства. Крім того, на травневій сесії Рівненської міської ради прийнято рішення про реорганізацією центральної міської лікарні Рівного, міської лікарні № 2, міської дитячої лікарні та міського пологового будинку в комунальні некомерційні підприємства.

Тепер справа за фінансуванням. Підписавши угоду з Національною службою здоров’я, сподіваємося що всі три наші центри первинної медико-санітарної допомоги з першого жовтня будуть фінансуватися за новим принципом. Тобто надалі, як і було задекларовано авторами медичної реформи, гроші «підуть за пацієнтом». Що це значить? А от що: якщо на медичне обслуговування однієї людини в рік виділяється 240 гривень, то за наявності підписаної медичної декларації ця сума щонайменше подвоїться. За нашими підрахунками, на кожного пацієнта в середньому буде передбачено по 500 гривень.

Отож, як надалі фінансуватиметься медична галузь міста, залежить лише від мешканців міста. Фінансування галузі охорони здоров’я Рівного, яке може збільшитися на кілька мільйонів, залежить виключно від кількості підписаних медичних декларацій. Медичні декларації з сімейними лікарями і дільничними педіатрами підписали майже 104 тисячі рівнян (близько 43 відсотків). Попри те що Рівне за цим показником – одне з кращих в Україні міст, зі своїм особистим лікарем досі не визначилося понад половина мешканців міста. А це насторожує. Адже зволікання рівнян з підписанням медичних декларацій подібне до ситуації з людиною, яка ріже гілку, на якій сидить.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
14 + 3 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?