Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Жовтень 2013
 

Повідомлення про помилку

  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Deprecated function: The each() function is deprecated. This message will be suppressed on further calls в menu_set_active_trail() (рядок 2405 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/menu.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
×

29-й у класі | Газета 7 Днів

29-й у класі

24.10.2013 00:00
Переглядів:581
У грудні хлопчику буде одинадцять років, а дитина не вміє ні читати, ні писати. Зате гроші рахує добре

Нині цей хлопчик – школяр-початківець. Ще й місяця не минуло, як він уперше сів за парту, отже, тепер разом з першокласниками вчиться писати палички та гачечки. Звідки взялася така дитина, про це ми з’ясовували у восьмій школі, де нині вчиться цей незвичайний учень, Намед Джафаров, чи, як його звуть простіше однокласники, – Ніко.

У переписі важливо нікого не пропустити

Директор восьмої школи Ніна Назарук розповіла, що Ніко знайшли, коли «переписували мікрорайон», тобто коли вчителі обходили прилеглі до школи будинки, аби на виконання затвердженої Кабміном «Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку» зробити щорічну звірку та переконатися, що діти району не залишаються поза школою.

Взагалі-то в тій інструкції дослівно сказано, що цей перепис доручається «Міністерству освіти і науки, Міністерству внутрішніх справ, Державному комітетові статистики, Державному комітетові молодіжної політики, спорту і туризму, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям разом з органами місцевого самоврядування». Але на ділі його багато років роблять учителі шкіл, і несуть відповідальність за те, аби перепис був достовірним, саме вони.

А як його зробити достовірним – це інша тема. Заступник директора школи Оксана Мельничук, яка в силу своїх посадових обов’язків відповідає за облікування дітей мікрорайону, щоразу, доки триває цей перепис, вислуховує нарікання вчителів на те, яка це непроста місія.

Навколо школи – суцільні гуртожитки та малосімейки. Міграція населення – висока. Через безробіття люди то по селах сидять, то на заробітки за кордон роз’їжджаються. Треба по кільканадцять разів ходити, щоб застати когось удома. А коли господарі й удома, то чи просто не відчиняють двері, чи вимагають документи на підтвердження повноважень учителів переписувати дітей, а то й просто лаються.

Вчителька української мови Світлана Стасюк, котрій було доручено переписати дітей у будинку з восьми під’їздів на вулиці Корольова, 4, розпочала цю роботу ще в серпні і ходила по квартирах того дому практично два місяці, але досі у п’яти зі 175 квартир господарів не вичислила. Наче десь по Іспаніях-Італіях на заробітках вони чи на Поліссі по селах сидять, кажуть сусіди.

– Але вже буквально в першій квартирі я зіткнулась із проблемою, – каже Світлана Яронівна. – Мені відчинила двері жінка, котра ні слова не розуміла українською. Сусіди сказали, що тут живуть азербайджанці. «Діти є?» – питаю. Є! І побігли мені шукати дівчинку з тієї квартири, яка розуміє українську мову. Я зо дві години чекала її на лавочці біля під’їзду. Зрештою, коли знайшли дівчинку, яка допомогла мені у спілкуванні, то з’ясувалося, що в цій великій розгалуженій азербайджанській родині є, принаймні, двоє дітей шкільного віку, котрі не вчаться. Живуть вони на сусідній вулиці – Князя Острозького. Дівчинці Софії 14 років. Вона б мала вчитися відповідно до свого віку в дев’ятому класі, але закінчила в Азербайджані всього чотири. А хлопчикові Ніко – 10 років, проте він ще взагалі ніде не вчився. «Вчитись хочете?» – питаю я дитину. «Так!» – каже. «А чому не вчитесь?» – «Бо грошей нема». Мама дивиться, нічого не розуміє, тільки усміхається і киває головою. Ось така розмова.

Без документів

DSCN1463Головна проблема, що в них не було ніяких документів, котрі б підтверджували хоч якийсь статус дітей. Вчилися чи ні? Робили їм якісь щеплення чи не робили?

– Тому я попросила маму, продовжує вчителька, – прийти до школи з дітьми та знайти всі, які вона має документи. На цьому моя місія закінчилася: виявила на свою голову – подала, а далі ними стали займатися директор і заступник.

– А чому «на свою голову»? – питаю у Світлани Яронівни.

– Та тому, – відповідає мені вже директор Ніна В’ячеславівна, – що не визначений статус таких дітей. Як таку дитину вчити? Посадити в десять років у перший клас? Було б логічно виконати з ним програму початкової школи екстерном і перевести відразу в четвертий клас чи хоча б у третій. Але для того, щоб посадити його на індивідуальний план, потрібен відповідний статус і потрібні додаткові години для вчителя. Тому доки ті всі формальності вирішуються, ми зробили так, як зробили: посадили Ніко в перший клас із шестилітками.

Заступник директора Оксана Мельничук розповіла, що новачки з азербайджанської сім’ї розпочали навчальний рік із запізненням, бо батьки ніяк не могли владнати проблему з медоглядом. Зрештою підключилась до справи і шкільна медсестра, то необхідні щеплення та обстеження зробили. Отже, тепер діти мають, принаймні, медичні зошити.

– Але ми всі дуже хотіли їм допомогти, – каже Оксана Василівна. – Надто дівчинка розчулила нас, коли розповіла, що всю минулу зиму дивилась у вікно квартири, як діти йдуть до школи, і заздрила їм. Добре, що в них є тьотя, яка розуміє українську мову, отже, вона приходила з дітьми і допомагала нам у спілкуванні.

Як є бажання вчитися, то можна придумати як

Що ж, зате тепер спілкування з братом і сестрою Джафаровими практично не становить проблеми.

– Як тебе звати? – запитала я у дівчинки.

– Софія. По-нашому Сона. А брата Намед, або простіше – Ніко.

Далі Сона похвалилася, що практично всій своїй тутешній рідні вона сама подавала більш співзвучні з українськими імена. Бабусю Сєвду, яка торгує на базарі, вона назвала Свєтою. Таке ж ім’я дала й мамі, котра насправді має азербайджанське ім’я Седахет. А тата називає Мішею, бо це ніби схоже до азербайджанського Хагані. І ще Софійка розповіла, що до Рівного її родина жила в Запоріжжі, де вона вивчила російську мову, яку тепер забула, бо навчилася говорити українською.

– А читати й писати українською ти вмієш? – запитала я дівчинку.

І вона немало мене подивувала, коли розповіла, як настійно шукала собі «нормальну» подружку, котра б навчила Сону читати й писати. Таку подружку вона знайшла на вулиці Макарова в сусідстві зі своєю старшою сестрою, котра там живе вже п’ять років, бо вийшла заміж за рівненського хлопця і вже навіть народила двоє діток.

Отже, живучи у Рівному вже близько двох років, дівчинка освоїла не тільки розмовну українську, а й письмо, бо наполегливо вчилась цій премудрості у подружки.

Нині Сона-Софія в сьомому класі. Їй особливо полюбилися хімія, біологія і основи здоров’я. Вона вже має в своєму активі дві вісімки і дев’ятку. І хоча не всі однокласники з нею дружелюбні, та вона мудро не зважає на їхні кпини, а серед настроєних доброзичливо вже завела немало подруг.

– Чому ж ти не вчила заодно й Ніко? – запитала я в неї.

– Бо він не хотів. А може, й хотів, та боявся, що не зуміє, – відказала вона. – Зате тепер він дуже хоче вчитися. Сам підходить до мене вдома і просить допомогти.

Віком – переросток, а в науці – не доріс

Ніко слухає уважно нашу розмову, боячись пропустити хоч слово. Відразу реагує на мої запитання, з готовністю відповідаючи, що йому вже майже 11 років. Що однокласники йому дуже подобаються, бо з ними весело бігати. Крім того, Ніко щиро сказав, що хоча він раніше не хотів учитися, бо йому подобалося гуляти та грати на комп’ютері, зате зараз він дуже хоче ходити до школи, бо «в школі подобається все: багато друзів і вчителька».

– За що ж тобі вчителька подобається? – питаю в Ніко.

– Бо вона красива і всяке учить, – щиро відказує хлопчик.

– Він у нашому класі 29-й, – каже вчителька 1-В класу Лариса Архипівна Свінціцька. – Це мені директор дала його «по блату», бо я вже маю такий досвід – у попередніх випусках у мене в класі були двоє азербайджанців. Ніко – дуже жвавий, активний хлопчик. Усе, що я кажу, він сприймає без перекладу і перепитувань. Хапає просто на льоту – мабуть, завдяки тому, що значно старший за однокласників. Щойно прийшовши в клас, він мене вразив тим, як гарно і чисто говорив українською. Абсолютно без суржику, як говорить більшість дітей. Мені подобається, що він гарно спілкується з однокласниками. Всім намагається допомогти, але обов’язково перепитує: «Можна?» До мене ставиться з повагою і доброзичливо. Ось вгостили його паличками, то він сам не їсть, а мені пропонує. Щирий. Думала, що буде з ним тяжко, але тепер не шкодую, що є в нашому класі такий «позаплановий» 29-й учень.

Наостанок Ніко похвалився мені своїми чистими зошитами з акуратно виведеними в них паличками і всякими закарлючками. Невеликі досягнення, як для хлопчика його віку, звісно, але було б старання. Я витягла з гаманця і розклала перед ним декілька купюр, і він, щойно глянувши на них, відразу назвав точну суму: 33 гривні. Відчувалося, що тут він у своїй стихії. Воно й не диво. Сона все літо торгувала кавунами на зупинці біля автомагазину, то він вертівся біля сестри. Та й взагалі торгівля – це ремесло їх одноплемінників, яке розвіяло їх по чужих краях і в тому числі привело Джафарових з рідної землі в Україну.

Сона сказала, що вони планують тут залишитись. Чи справді у батьків є такі плани, чи це просто велике бажання дітей, які вперше тут, у нашому місті, відчули до себе увагу й турботу про себе інших людей, хтозна. Але не можна не помітити, як вони цією увагою дорожать і які за неї вдячні. Такі почуття дорогого варті.

Людмила МОШНЯГА

Коментар із приводу

esdrgdgfНачальник організаційно-інспекторського відділу міського управління освіти Андрій МАЗУР:

– Оскільки Ніко не вміє читати й писати, то його не можна зарахувати до класу відповідно до віку дитини. Аби навчити хлопчика грамоти, його довелося зарахувати до першого класу. Тільки після закінчення першого класу  учень зможе здати екстерном програму 2–3 класів, щоб наздогнати своїх однолітків. Для цього, звичайно, потрібен індивідуальний план навчання. Але щоб перевести дитину на такий план, повинні виявити бажання, аби дитина здавала програму декількох класів екстерном, її батьки. Якщо вони звернуться з відповідною заявою, то ми підемо їм назустріч, адже в Положенні про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах (п 1.3) така можливість – «пройти  річне оцінювання за відповідний клас та атестацію за освітній рівень, відповідно, початкової, базової  і повної загальної середньої освіти» надана особам, які… «прискорено опанували  навчальний матеріал відповідного класу, ступеня навчання». В тому числі цей пункт передбачає таку можливість для громадян,  котрі «є іноземцями або особами без громадянства,  які перебувають в Україні на законних підставах».

OLYMPUS DIGITAL CAMERAНачальник  управління Дер­жавної міграційної служби в Рівненській області Лілія ДРАПЧИНСЬКА:

– Про цю ситуацію я дізналася від директора школи ще у вересні. Ніна В’ячеславівна консультувалася щодо статусу цих дітей і надання їм права на освіту. Ми дійшли згоди у тім, що відмовити їм у  можливості навчатися  не маємо права. Діти живуть в Україні, отже,  школа має їх прийняти. А що стосується батьків дітей, то ми взялися вирішувати питання чи про їх легалізацію, чи про повернення у разі, якщо вони є порушниками і жодних законних підстав для проживання в Україні не мають.

У нас нині є матеріали на батька цих дітей. І в мене на прийомі була його старша донька, яка має посвідку на проживання в Україні. Вона звернулась із клопотанням дозволити перебувати в Україні понад встановлений строк її батьку. Він інвалід і має на утриманні ще двох малолітніх дітей, якраз отих, які нині вчаться у восьмій школі. Прохання пов’язане з тим, що батько не може подати документи на возз’єднання сім’ї (а в нього є такі підстави, якщо тут живе його донька), оскільки втрачено її свідоцтво про народження, тому не підтверджується їхній родинний зв’язок. Я рекомендувала Фірузі звернутися до суду. Адже їхати в Азербайджан, щоб поновити свідоцтво, батькові не дозволяє ні здоров’я, ні статки сім’ї.  Судове засідання, куди нас запросили третьою стороною, призначене на кінець жовтня. Ми зрештою отримаємо підтвердження родинних стосунків і прийматимемо документи на возз’єднання сім’ї. Тобто питання депортації, добровільної чи примусової, в цьому разі не ставиться. У них є підстави для перебування в Україні.

Загалом же приклад цієї родини є ознакою великої проблеми. У пошуках роботи, якої не можуть знайти на батьківщині, багато людей з Азербайджану, Узбекистану приїжджають в Україну цілими сім’ями. Легалізуватися тут вони не можуть, тому їхні діти позбавлені елементарних прав – на охорону здоров’я, на освіту. Наша міграційна служба намагається допомогти таким людям вирішити їхні проблеми. Але було в нас і багато випадків, коли ми видворяли іноземців – асоціальних осіб, повертали їх на батьківщину.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
13 + 0 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?