Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Березень 2015
 

Будинки – наче клаптикові ковдри | Газета 7 Днів

Будинки – наче клаптикові ковдри

19.03.2015 00:00
Переглядів:145

Бачачи зі своїх вікон вже утеплені стіни сусідських квартир, рівнянка Марія Адамівна й собі надумала утеплятись, адже в неї на термометрі температура рідко піднімається вище від 16–18 градусів. Знайшла об’яву, викликала майстрів і почула від них таку ціну, що вирішила мерзнути далі.

Рятуйся, хто як може. Керуючись цим принципом, рівняни взялись утеплювати своє житло. Причин, щоб за це нарешті взятися, хоч відбавляй. То, було, вентиль перекрили і газ обмежили. А як ця загроза минула, то ціни зробили непосильні. Від цін на газ пішли рости тарифи на тепло. Словом, мотивація, щоб зайнятися утепленням житла, – залізна.

 Хто багатший, утеплився сам, бідніші чекають допомоги

Багатоповерхові будинки Рівного, особливо в мікрорайонах, нині подекуди нагадують клаптикові ковдри. По них можна судити, за якими стінами який добробут. Якщо стіна утеплена і помальована свіжою фарбою, то, значить, у квартирі заможніші господарі, а як стара облуплена панельна стіна – люди живуть бідніше.
Зваживши на цю тенденцію та веління часу, який нам диктує необхідність утеплювати житло і заощаджувати витрати на тепло, Рівнерада з ініціативи міського голови прийняла Програму утеплення фасадів житлових будинків Рівненської міської ради на 2015–2019 роки. Програма передбачає фінансування робіт з утеплення зовнішніх стін на умовах співфінансування: 50% – коштом міського бюджету, а ще 50% – коштом громади.

Зовнішнє утеплення дасть можливість не тільки зробити будинки гарними і комфортнішими для життя, а й виконати такі глобальні завдання, як «підвищення енергоефективності використаних енергоресурсів та скорочення енергетичних витрат у житловому господарстві, зменшення потреби міста в енергоресурсах за рахунок скорочення споживання теплової енергії та підвищення соціальної активності та самоорганізації громад міста щодо вирішення своїх проблем», – каже цей документ, за який сесія міської ради проголосувала 22 січня цього року.

Які є перспективи у цієї справи? Які проблеми вона вирішить? Які підводні камені тут можуть бути? Ось які коментарі програми утеплення багатоповерхівок почув кореспондент «7 днів» від компетентних у цій справі людей.

Володимир Хомко, міський голова Рівного:

– Одразу зазначу, що ми насправді затвердили дві програми. Перша –

це встановлення приладів обліку за принципом «50 на 50», а друга – з утеплення будинків за тим же принципом. Вважаю, тут є сакральна логічність. Бо як ви не встановите прилад обліку, то не зможете зафіксувати економію. А відтак, будете платити по нормах, отже, вся ваша праця піде в повітря. Абсолютно очевидно, що не тільки я, а й усі мешканці Рівного це розуміють. Адже на цей час уже сто будинків міста підписались на встановлення приладів обліку тепла. Ну а як встановлено лічильники, у мешканців тут же виникає бажання, необхідність і заінтересованість утеплити свій будинок, бо прилад обліку відразу зафіксує зменшення споживання, отож платити можна буде менше.

Більше того: тут є ще один момент, на який ніхто не звертає увагу. Якщо у Рівному буде стовідсотковий облік тепла, а я думаю, що це буде скоро, теплопостачальна організація не зможе списувати на своїх споживачів зайве тепло. Отже, буде змушена ремонтувати теплотраси, котли та інше, бо тарифі їй затверджують відповідно до нормативів, а споживання відбувається відповідно до приладів обліку. Виникає вилка, в яку теплопостачальна організація мусить вписатися. І ніде не дінеться – впишеться. Тому місто буде повністю зацікавлене зробити систему теплопостачання максимально ефективною, з найбільшим коефіцієнтом корисної дії. Це не я придумав. Такий принцип працює в усіх цивілізованих країнах світу. Я це бачив у Швеції, Австрії, інших країнах. Нам до цього ще далеко, але ми рахаємося в правильному напрямку.

Ілля Єременко, волонтер молодіжної громадської організації «Екоклуб»:

– Наша громадська організація підтримує це рішення Рівнеради та вважає, що його якісне виконання дозволить прискорити темпи утеплення житлового фонду міста. Крім цього, програма сприятиме об’єднанню мешканців багатоквартирних будинків у ОСББ або інші утворення. Проте існує декілька технічних моментів, які необхідно врегулювати у програмі.

Ми пропонуємо заборонити виділяти кошти тим будинкам, у яких не встановлені засоби регулювання та обліку використання теплової енергії. Якщо утеплити такий будинок, економії не буде, оскільки її неможливо порахувати. Крім того, варто розширити сферу застосування програми й на інші заходи з енергоефективності. Зараз програма передбачає відшкодування лише на утеплення фасадів. Це затратний та складний захід, який має тривалий період окупності. В більшості будинків можна реалізувати значно дешевші заходи, які «відіб’ються» за кілька місяців, наприклад – встановлення індивідуальних теплопунктів.

Клаптики дають комфорт, але не економію

Хто утеплився, той, звичайно, почувається за своїми оновленими стінами комфортніше. Тільки, от нещастя, платить за тепло стільки ж, як і сусід, що живе за голою панельною чи оштукатуреною цегляною стіною.

Євген Пугачов, доктор технічних наук, професор кафедри основ архітектурного проектування, конструювання та графіки НУВГП, викладач з дисципліни будівельна фізика:

Якщо ця програма, яку ініціював наш міський голова, буде реалізовуватись, то йому треба за неї низько вклонитися. Чому? Бо коли за радянських часів споруджували ці будинки, теплотехнічні вимоги до огороджувальних конструкцій були одні, а тепер – інші. Є такий термін: термічний опір. Чим він більший, тим менші втрати тепла. Так-от, за новими нормами вимоги з показника термічного опору до стін зросли в нашій температурній зоні приблизно втричі, для горищного перекриття – у п’ять разів.

У радянські часи найчастіше будували оштукатурені стіни товщиною 510 міліметрів, у яких показник термічного опору був на рівні 0,942 одиниці. Тепер же вимоги до стіни в нашій температурній зоні 3,3. Це означає, що в будівлях, споруджених за старими нормами, витрати тепла утричі вищі, ніж має бути. Тому утеплення будинків радянської доби – панельних чи цегляних, будь-яких, адже норми були однакові для всіх, – це абсолютно необхідна річ. Єдине, від чого хотілось би застерегти: утеплювати тільки фасади – це лише півділа. Важливо заодно утеплювати й горищні перекриття та перекриття над підвалами, тобто все, що стикається із зовнішнім повітрям.

Тепер щодо клаптикового утеплення. Людина, утепливши свою окремо взяту квартиру, не заощаджує нічого. Їй просто стане тепліше, комфортніше жити, але для енергозаощадження це нічого не дасть – треба утеплювати весь будинок.

Юрій Крижанівський робив утеплення своєї квартири на пару із сусідом, отже, утеплили відразу два поверхи – добрий шмат під’їзду. Вийшло гарно й обійшлося дешевше.

Юрій Крижанівський робив утеплення своєї квартири на пару із сусідом, отже, утеплили відразу два поверхи – добрий шмат під’їзду. Вийшло гарно й обійшлося дешевше.

Юрій Крижанівський, приватний підприємець, який живе у панельному будинку в мікрорайоні Північний і вже утеплив свою квартиру:

– Я задоволений тим, що зробив утеплення. Звичайно, було б краще, якби це зробив увесь під’їзд чи будинок. Тоді б нам це дало не тільки тепло, а й економію на опаленні, бо ж у нашому будинку стоїть лічильник тепла. Та поки що я радий і цьому. Добре, що ще вчасно за це взявся. Торік утеплив квартиру за 8 тисяч гривень, а тепер, чув від майстрів, треба було б віддати за це у три рази більше. У нас є багато готових плакати, що їм холодно. І щоб копійку вкласти у цю справу, то таких мало. А я вклав і не шкодую. Раніше по кутках була сирість, цвіль, а тепер сухо. Температура нижче від 22 градусів не опускається, а часом і вікна відчиняю, бо гаряче.

 

Тим часом мешканка сусіднього дому, щодня бачачи у вікно нову гарну стіну квартири Юрія Крижанівського, загорілась бажанням утеплити квартиру й собі. Вона на зупинці зірвала оголошення будівельників-висотників і покликала їх до себе, щоб оцінити фронт робіт. Прийшли двоє ввічливих хлопців, усе поміряли, порахували і видали підсумок: 22 тисячі 300 гривень. Подивившись на реакцію жінки, хлопці зглянулись: «Ну, добре, тут великий обсяг роботи, то скинемо вам до 21-ї тисячі». Жінка перепросила за клопіт і відмовилась. Непосильна це, проте, справа для однієї сім’ї. От якби всім разом зібратися, це було б діло, тоді половину заплатив би міський бюджет.

То який вихід? Треба йти домовлятись із сусідами та й впрягатися до справи всім разом…

Людмила МОШНЯГА

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
6 + 12 =
More information?