Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
3
4
5
6
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
 
Січень 2013
 

Чи можна грати у футбол… дев’ятиповерховим будинком? | Газета 7 Днів

Чи можна грати у футбол… дев’ятиповерховим будинком?

17.01.2013 00:00
Переглядів:157

Колишнє відомче житло – невдячна тема. Самі біди. Коли виникає конфлікт між конституційними правами на житло сотень людей і чиїмось випадковим, але таким жаданим правом власності на майно, тут навіть суд може ногу зламати.

Однак депутат Рівнеради Олександр Нестерук заприсягся, що в 2013 році він доб’ється передачі багатоповерхівки на вулиці Соборній, 257 у міську власність, а також змусить нинішніх власників заплатити за її ремонт. Якби не принципова позиція депутата, тяжко й уявити, що би змогло сподвигнути нас розплутувати цю задавнену малоперспективну тяганину. Хіба що усвідомлення факту, що в цій дев’ятиповерхівці мешкає аж 179 рівненських родин. Й не дай вам Бог такі умови проживання…

Малосімейка як підручник із новітньої історії

Про будинок на Соборній, 257 знає все Рівне. До «зіркового» списку він потрапив торік у червні, коли там сталася нашуміла НП: на сьомому поверсі відвалився бетонний марш зовнішніх пожежних сходів. Після того й закрутилося: уже через десять днів власник будинку (або – тут знову-таки без суду не розібратися – тодішній власник), асоціація «Рівнеагробуд», вкотре звернувся до міського голови з проханням прийняти малосімейку в комунальну власність міста. За доводами голови асоціації Сергія Новосада, цю ще не стару, здану 1984 року, і взагалі-то добротну споруду до аварійного стану довів приватний жек ПП «Житловик ВВ». До того ж із 179 квартир 164 мешканці будинку вже приватизували.

– Вони – це не лише працівники 11 підприємств, що колись входили у тоді потужне, розгалужене і неймовірно багате об’єднання Облміжколгоспбуд, а й рівняни, які отримали житло ще від 12 організацій міста, – пролив світло на демографію малосімейки Сергій Миколайович. – При «комунізмі» так водилося: працівники тепломереж, санепідемстанції, заводів будівельних матеріалів, держбанку, облздороввідділу, ліксанупру, міліції та КДБ у цьому будинку теж поліпшили свої житлові умови, бо їхні установи брали дольову участь у будівництві. Як могло статися, що після розпаду Союзу будинок переписали приватному вже Рівнеагробуду, правонаступникові міжколгоспбуду, а фактично – тепер уже виключно координуючому офісові без виробничої бази, нікому невдогад. «Накрутили» тоді в БТІ!

Чемодан без ручки

Такий чемодан важко нести. Так само як важко утримувати такий дім. Сергій Новосад весь час наголошував у розмові, що Рівнеагробуд тепер бідний, а квартплата мешканців не покриває витрат на утримання будинку. Та якби її й вистачало, то змінювати погоду в утриманні цього будинку він не взявся б: договір на обслуговування з ПП «Житловик ВВ» (тепер уже фірмою – майже привидом, у якій, за словами Сергія Миколайовича, із працівників залишилися лише бухгалтер і паспортистка), до 2015 року розірвати нереально. Висновок – здихатися будинку! Тільки б не платити за ремонт того, що прийшло в повну непридатність, доки малосімейка була у власності Рівнеагробуду.

Невдовзі після обвалу сходів, 26 липня 2012 року, заступник голови облдержадміністрації Володимир Новак скликав нараду з приводу порятунку дев’ятиповерхівки. Тоді заступник начальника управління ЖКГ Володимир Лапюк категорично відмовився прийняти будинок у комунальну власність у такому жахливому стані. Натомість прийняти будинок погодилося ВАТ «Полісся». Хоча його керівник Михайло Гудилко добре знав про всі проблеми малосімейки.

Чи збирався він її ремонтувати? Ні! Це можна сказати напевно. Та й якими силами? У штаті колишнього жеку Облміжкол­госпбуду немає не те що сантехніка, електрика чи покрівельника, а навіть бухгалтера. Тільки один  Гудилко!

– Цей будинок – чесна власність ВАТ «Полісся»! – сердито відрізав кореспондентові в телефонній розмові Михайло Гудилко. – І не треба шукати воші в чужому кожусі! Малосімейку колись збудували колгоспники з Облміжколгоспбуду, і з тими, хто дозволив приватизувати в ній квартири, треба ще розібратися. Хай би купили! А плани в нас на цей будинок у рамках чинного законодавства. І приватизувати задарма останні 15 квартир я теж не дам!

Цікаво? Не те слово! Незрозуміло тільки, як після 17 років ке­рівної паперової роботи в жеку Облміжколгоспбуду Михайло Гудилко став колгоспником! Так до руйнації багатоповерхівки на Соборній, 257 ця структура теж до­клала руку. За неповні 30 років малосімейка вже на ладан дихає: ліфт не працює, дах тече, сходи падають, грибок розростається, а електрика – горить.

Зрозуміти тон пана Гудилка можна. Адже є чимало сумнівів щодо законності передачі будинку на баланс ВАТ «Полісся». Олександр Нестерук розповів, що на момент цієї оборудки фірма Гудилка вже фактично припинила своє існування. Такий висновок зробила прокуратура в листі-відповіді на звернення міської ради з проханням розібратися в ситуації.

Хоча Сергій Новосад продемонстрував інші документи: лист Гудилка від 4 липня 2012 року з проханням передати будинок у власність ВАТ «Полісся», свіжу копію статуту цієї фірми, акт прийому-передачі будинку. І суд його знає, чи був там кримінал і службове підроблення, чи, може, прокуратура щось наплутала… Це ще з’ясовуватимуть чиновники та правоохоронці.

Згуртувалися, бо припекло

Мешканців горезвісної малосімейки на Соборній, 257 біда навчила триматися гурту і спільно вирішувати проблеми спільного дому.

Мешканців горезвісної малосімейки на Соборній, 257 біда навчила триматися гурту і спільно вирішувати проблеми спільного дому.

Вам коли-небудь доводилося влаштовувати збори мешканців? Це майже нереально: зазвичай із величезного будинку приходить троє, максимум – п’ятеро пенсіонерів. На Соборній, 257 усе навпаки. Олександр Нестерук лише зателефонував пані Аллі, одній із мешканок, яка на грудневій сесії розповідала про біди будинку міським депутатам, і просто сказав, що людей хоче почути кореспондент «Семи днів». І через півтори години в напівтемному парадному вже стояли представники понад двадцяти квартир.

Історії, що їх люди розказували наперебій, викликали то жах, а то щире обурення. Найпоказовішою була розповідь про те, як у жовтні 2012 року будинок залишився без світла. Тоді люди просили свого депутата втрутитись. Олександр Нестерук разом з усією громадою вимагав у керівництва міста полагодити ввідний кабель. Достукалися. Доки електрику подали, роботи контролював сам заступник міського голови Олексій Хмилецький. Траншею власноруч копали мешканці, енергетики працювали й після роботи. А от власник ВАТ «Полісся» умив руки та кинув будинок напризволяще.

За останній рік мешканці громадою добилися, щоб ЖКП за рахунок квартплати дозволив їм у складчину відремонтувати електрощитові. А щоб менше втрачати тепло, частково замурували між поверхами величезні віконні отвори і засклили вибиті вікна. Люди відремонтували вхідні двері, власним коштом перекрили половину даху, полагодили в під’їзді електропроводку, повісили нові світильники на сходах, усе в під’їзді побілили і пофарбували.

А депутат Нестерук, навіть попри невизначену правоналежність малосімейки, пообіцяв допомогти мешканцям із ремонтом другої половину даху.

– Згуртувалися, бо припекло, – кажуть люди в один голос. – А от ОСББ поки що створювати не хочемо, бо довіряємо тільки місту.

Кому потрібне чуже горе?

Чуже, погодьтеся, нікому. Але оскільки йдеться про рівнян, то для міської громади вони ніколи й не були чужими.

Міська, тобто обрана й мешканцями будинку на Соборній, 257, влада не раз заявляла, що не кине людей напризволяще. Ще влітку, відразу після історії з падаючими сходами, міський голова Володимир Хомко недвозначно заявив: «Новосад довів будинок до такого стану, що ми тепер муситимемо вкласти в нього чималі кошти. Тому й хочемо не просто забрати цю малосімейку, а ще й витрясти з його фірми гроші. Нехай хоч трохи дасть на цей будинок, якщо вже довів його до такого стану».

Не полишає своїх виборців і Олександр Нестерук. Він добився, щоб уже на початку 2013 року голова обласної державної адміністрації скликав ще одну нараду з приводу порятунку багатостраждального будинку на Соборній, 257 і передачі його до комунальної власності Рівного. Природно, губернатор наполягатиме, аби будинок привели до належного стану.

Цікаво, чи вдасться міській і обласній владі змусити багаторічних господарів і балансоутримувачів оплатити недешевий ремонт малосімейки, у якій за нещасливим збігом обставин доводиться жити людям, котрі свого часу створили своїми руками капітал нині приватних фірм? І хто цього разу платитиме за задавнену безгосподарність? Асоціація «Рівнеагробуд»? ВАТ «Волинь»? Чи знову – міська громада.

Сергій СНІСАРЕНКО

Наша довідка

27 грудня 2012 року 23-тя сесія міської ради 6-го скликання ухвалила рішення № 2665 «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців будинку № 257 на вулиці Соборній в м. Рівному». Депутати звернулися до Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву «Рівнеагробуд» із пропозицією про згоду на прийняття в комунальну власність територіальної громади міста будинку для малосімейних на вул. Соборній, 257 після виконання Рівнеагробудом зобов’язання про фінансування видатків на проведення капітального ремонту будинку.

 

 

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
4 + 5 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?