Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
Квітень 2013
 

Чи вистачить землі для мертвих? | Газета 7 Днів

Чи вистачить землі для мертвих?

11.04.2013 00:00
Переглядів:309

Це кладовище чимось нагадує місто: зі своїми кварталами, секторами, мавзолеями-палацами і нетрями…

Це вже давно ні для кого не секрет: найбільше в Рівному кладовище – «Нове» – вже пора називати старим, і там ось-ось уже не стане вільних клаптиків для поховань. Могили підступили до парканів, і старші люди знову (про таке вже побріхували років двадцять п’ять тому) почали поговорювати про те, що як земля скінчиться, то збудують крематорій. Кореспондент «Семи днів» вирішив пошукати інформацію з перших уст.

Допомогти розібратися в проблемі погодився заступник міського голови Олексій ХМИЛЕЦЬКИЙ.

– Ситуація із землею на кладовищі «Нове» не давала спокою міській владі давно. І вже понад рік тому відразу кілька профільних управлінь зайнялися пошуком шляхів розширення території цього найбільшого міського кладовища, яке вважається в нас центральним і на якому проводиться най­більше поховань. Та уявіть лише, в яких умовах доводиться працювати органам місцевого самоврядування: за цей короткий термін українське законодавство, яке регламентує передачу землі сільсь­когосподарського призначення в загальне користування громадам, встигло помінятися тричі.

– Олексію Віталійовичу, скажіть нам, скільки взагалі-то потрібно додати землі до «Нового», щоб зняти проблему хоча б на деякий термін?

– Ви, до речі, правильно сказали: проблему, а не загрозу. Вона, власне, була створена через давню недалекоглядність. При розпаюванні земель, які прилягають до Рівного, тодішні ке­рівники області не передбачили ділянок для розширення міських цвинтарів. Тепер нам доводиться їхні помилки виправляти.

Законодавство дозволяє передачу земель від одного власника до іншого різними шляхами. Перший із них – це викуп ділянок, на який, зазвичай, у місцевих бюджетів коштів не вистачає. Другий – відвести ці землі громаді, а власнику ділянки запропонувати на обмін рівноцінну землю. Причому, якщо людина не погоджується, інтереси громади прописані в законі як пріоритетні, тобто в неї можна вилучити ділянку на суспільні потреби через судове рішення. Але суть не в підходах, а в результаті – в досягненні суспільно важливої цілі. Ми вчасно провели дії, щоб запобігти загостренню проблеми і будь-якому напруженню в місті з цього приводу. Згадайте, що в Рівному не одне, а дев’ять кладовищ. Із них п’ять діючих, тобто таких, де проводять поховання. Зовсім недавно ми додали майже 3 гектари до кладовища в Тинному. Закінчуємо ­геологічні дослідження і оформлення додаткової ділянки – 0,7 гектара – для кладовища в Новому Дворі.

Щодо кладовища «Нове», то поки що йдеться про додаткову ділянку в 4 гектари. Найбільша проблема полягає в процедурі передачі землі: закон ­покладає її проведення на Головне управління Держзем­агентства в області, але як це зробити, виписано не було. Днями керівник агентства спеціально побував у Києві, аби остаточно з’ясувати питання. Виявилося, що зміни до Земельного кодексу, які набрали сили з 1 січня, дозволять нам здійснити відведення цієї землі дуже швидко. Раніше на такі дії йшли роки, потрібне було навіть рішення Кабінету Міністрів і Верховної Ради. І рівненські органи самоврядування, як повелося, знову стануть першими, хто здолає неходжений шлях у стосунках із державою.

– Ви колись казали, що рівненські некрополі розростаються щороку приблизно на гектар. Чотири гектари – це на чотири роки. А що далі?

– Ми говоримо лише про перший етап, а в перспективі будемо й далі розширювати площу кладовища «Нове», приєднувати до нього земельні ділянки, які відповідають необхідним геологічним, технічним і санітарним параметрам. Щодо кількох таких ділянок робота вже розпочалася. Головне, що знайдено шлях, як це робити. Та й хто вам сказав, що рівняни не можуть поховати своїх рідних на інших діючих цвинтарях міста! Те, що вони відійшли до меж Рівного разом із приміськими селами, які тепер перетворилися на мікрорайони, накладає їх певну традиційну приналежність до Тинного чи, наприклад, Басового Кута, Золотієва, Нового Двора. Але це міські кладовища.

– Кажуть, Рівному вже потрібне й десяте кладовище?

– Потрібне! Адже в нас майже заповнений цвинтар на Басовому Куті, й розширювати його там просто нікуди. І якщо міська влада дійде до згоди з обласною про виділення землі, то в Рівному може з’явитися ще одне кладовище. Але тоді відразу виникне потреба в будівництві інфраструктури: дороги, водогону, електромережі, освітлення, магазину, приміщення для проведення панахид, побутових споруд, огорожі. Кладовище – це хоча й специфічна, але достатньо недешева структура, яка має відповідати вимогам сучасного життя. А на «Новому» все це є, там потрібно буде лише провести благоустрій додаткових ділянок.

– І місто готове взяти на себе тягар нових витрат?

– Аякже. Усі колись пройдуть цей шлях, як би самовпевнено вони сьогодні не почували себе. Варто хоч інколи згадувати про це, особливо зараз, у дні посту. Потрібно прийти на цвинтар, відвідати могили рідних, подивитися, що там робиться, привести усе в порядок ще до Великодня. У мене, коли бачу запущені могили, завжди душа болить.

Людей треба шанувати при житті. Не тільки близьким, владі теж. Дахи, дороги, освітлення, ліфти, ринки, громадський транспорт – чим ліпший їхній стан, тим, я вважаю, краще ставлення влади до людей. І те, які в місті кладовища, також частина цієї справи…

Спілкувався Сергій СНІСАРЕНКО

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
4 + 15 =
More information?