Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
Вересень 2012
 

На паях із міським бюджетом | Газета 7 Днів

На паях із міським бюджетом

20.09.2012 00:00
Переглядів:160
роблять люди велику справу для своїх маленьких будинків

Споконвічна мрія приватного сектора нині збувається не лише завдяки суттєвому збільшенню надходжень до міського бюджету. Головною рушійною силою майбутніх комунальних благ виявилась активність самих мешканців, підкріплена їхніми ж гривнями.

Мешканці восьми вулиць приватного сектора можуть уже цього року отримати централізовану каналізацію. Системи будуватимуть «на виріст»: до кожного з майбутніх колекторів свої будинки зможуть підключити й ті, хто живе на прилеглих вулицях і в провулках.

Влада підтримує ініціативних

Саме проекти, що втілюють на умовах спільного з мешканцями фінансування, стали в останні роки визначальними для рівненської влади. Та й справді, грошей у бюджеті на всі проріхи в комунальному господарстві все одно не вистачить ніколи. Але є такі проблеми, про які люди лише говорять, а є ті, що їх роками пробують вирішити. Каналі­зацію на цих кількох маленьких вулицях намагалися прокласти давно. Для своєї вулиці Дарвіна перший проект омріяного колектора, скинувшись по 500 гривень від хати, дев’ятнадцять мешканців замовили ще чотири роки тому. Силувалися зрушити питання з місця й власники будинків на вулицях Кропивницького, Вітебській, Єсеніна, Прилужній, Боярці, Вінницькій. Але надто вже дорого виходило. Тому люди стали стукати у двері владних кабінетів.

Схитрувати не вдасться

На вулиці Дарвіна каналізаційний колектор будують повним ходом. Монтажники ледь встигають укладати гофровану пластикову трубу (така не розтріскається, навіть якщо осяде ґрунт) у траншею, яку готують відразу два екскаватори. «Проект, договір, кошти є, закінчимо вчасно, ще до зими», – запевнив майстер із водоканалу, який не лише керує роботою бригади, але й сам засукавши рукави допомагає підлеглим.

– Знаєте, як нам потрібна ця каналізація? – відказав запитанням на запитання «Чи не дорого це для вас?» Олександр Миколайович, власник далеко не найбагатшого на вулиці будинку. Він живе на Дарвіна майже 50 років. – Відкачати септик тепер – двісті гривень. Крім грошей це морока, ще й сморід. У мене почали тріскатися стіни – ближній від септика куток хати став осідати. Я – ветеран-афганець, міг би претендувати на безкоштовне підключення. Та якщо хтось почне хитрувати, то подасть приклад іншим. Так справа і заглухне!

До речі, «хитрих» (кілька таких на Дарвіна знайшлося) попередили: за договором між владою і мешканцями збудований каналізаційний колектор належатиме і місту, і мешканцям на правах співвласників. А тому без згоди громади вулиці до мережі ніхто тишком-нишком не під’єднається, навіть не отримає дозвіл і технічні умови. Заплатити доведеться все одно. Або – й надалі користуватися туалетом надворі.

– Знаєте, як нам потрібна ця каналізація? – відказав запитанням на запитання «Чи не дорого це для вас?» Олександр Миколайович, власник далеко не найбагатшого на вулиці будинку. Він живе на Дарвіна майже 50 років. – Відкачати септик тепер – двісті гривень. Крім грошей це морока, ще й сморід. У мене почали тріскатися стіни – ближній від септика куток хати став осідати. Я – ветеран-афганець, міг би претендувати на безкоштовне підключення. Та якщо хтось почне хитрувати, то подасть приклад іншим. Так справа і заглухне!

До речі, «хитрих» (кілька таких на Дарвіна знайшлося) попередили: за договором між владою і мешканцями збудований каналізаційний колектор належатиме і місту, і мешканцям на правах співвласників. Тому без згоди громади вулиці до мережі ніхто тишком-нишком не під’єднається, навіть не отримає дозвіл і технічні умови. Заплатити доведеться все одно. Або – й надалі користуватися туалетом надворі.

Активісти – депутати – міський голова: перевірений алгоритм успіху

Хто вам сказав, що жінки – слабка стать? Перед цими – Людмилою Жарською і Ольгою Скібінською – хочеться щиро схилити голову. Переконати сорок сусідів скинутися по майже тисячі доларів і внести ці гроші на рахунок управління капітального будівництва, щоб можна було розпочати роботи, навряд чи здасться комусь реальною справою. А їм це вдалось, бо були впевнені в успіху від самого початку.

Знадобилася підтримка – жінки звернулися до депутата Рівнеради Сергія Паладійчука. «Якби не він, може, справа й досі не зрушила б з місця», – каже вдячна депутатові Людмила Жарська. Він кілька разів організовував збори мешканців, а переконавшись, що ті вже не відступляться від свого наміру будувати каналізацію, звернувся за підтримкою до міської ради і міського голови.

Виявилося, що будівництво колекторів можна про­фінансувати за міською програмою розчищення і впорядкування малих річок та охорони підземних вод від забруднення. Хоча б частково, але й така допомога зробила внески від кожного будинку більш як наполовину дешевшими. Водночас колективна справа набрала ваги: проект мешканців вулиці став справою всього міста.

– Я виконав свою місію як депутат: виступив представником громади в органах місь­кої влади, – пояснює свою небайдужість до людських проблем Сергій Паладійчук. – Двічі на збори мешканців вулиці Дар­віна приїжджав Володимир Хомко, тоді в людей поменшало вагань і побільшало впевненості. Вони почали розуміти, що, заручившись підтримкою влади, можуть поліпшити своє місце проживання. У такій співпраці і влада краще розуміє людей, і люди мають можливість спитати у своїх обранців за конкретні дії.
У цьому й цінність таких спільних справ: влада, виконуючи свою частину роботи, стає підзвітною виборцям, отже, ефективнішою.

Буде – не буде

– Ідея дуже добра, хай люди використають можливість поліпшити свої умови проживання, – каже і виконувачка обов’язків начальника міського управління капітального будівництва Олена Белецька.

Місто доручило УКБ виступити замовником при спорудженні каналізаційних колекторів. Це дуже логічно: фахівці саме цього управління знають усі тонко­щі зведення будь-яких об’єктів. Тож вони краще за всіх здійснюють супровід робіт від замовлення проекту до пуску мережі в експлуатацію й передачі її на баланс організації, яка буде обслуговувати систему. До речі, УКБ давно має робочі проекти мереж для всіх вулиць, про які сьогодні йдеться. А робота поки що кипить лише на Дарвіна.

– Якщо не буде грошей від мешканців, починати будувати нема сенсу, – пояснила Олена Іванівна. – Буде шкода, якщо ми не використаємо кошти до кінця року: доведеться повернути їх до бюджету. Чи дадуть їх знову наступного року – велике питання. Найшвидше – ні. Можливо, передадуть на інші вулиці, де громади зможуть краще орга­нізуватися.

– А що, – запитуємо Олену Іванівну, – в списку є вулиці, на яких ще й кінь не валявся?

Виявилося, є. Від мешканців вулиці Прилужної (це найближча до міста вулиця новодвірського «Царського села») на спільне з містом будівництво не надійшло не те що жодної копійки, ба, навіть жодної заяви. Зрозуміло, що й договору нема.

Щоб поспілкуватися бодай із кимсь на гоноровій Прилужній з її недоступними, височенно відпарканеними подвір’ями, треба бути дуже настирним кореспондентом. Тутешні перехожі теж небалакучі: «Каналізація на паях із містом? Нічого про це не знаю, можливо, жінка цим займається…» Або – чоловік. Або: «Вибачте, я не живу на цій вулиці…», хоча секунду тому людина вийшла із найближчої хвіртки. У нас вже майже опустилися руки дізнатися бодай щось, коли один із мешканців показав на будинок Миколи Уляновича. Він, мовляв, і будівельник, і в курсі вуличних комунальних справ.

– Каналізація тут усім украй потрібна, – згодився чоловік. – І за умови спів­фінансування з містом хоча б наполовину кожен би погодився внести гроші. Кілька років тому ми рахували: виходило понад двадцять тисяч із будинку, дорого. На Прилужній проблемний рельєф: нема ухилу, тому будуть потрібні кана­лізаційні насоси.

Про цьогорічний проект (на який уже передбачені кошти) Микола Улянович, як і усі, кого ми стріли на цій вулиці, поки що не чув. Проте запевняє, що коли це серйозно, сусіди скинуться грошима за кілька днів, бо люди тут ділові. Довів, згадавши свіжий приклад: коли позаторік на вулиці вийшов з ладу через корозію водопровід, громада Прилужної знайшла технічне рішення, зібрала кошти й відновила водопостачання за лічені дні. Раніше вона збудувала самотужки той самий водопровід, дорогу, провела електрику, зробила освітлення – усе, що тут є, створила без сторонньої допомоги. Безперечно, і гроші в тутешніх мешканців є. Не вистачає тільки таких активісток, як на вулиці Дарвіна.

Тягнути час – собі дорожче

Здається, усі тепер розуміють, що при хронічній нестачі в бюджеті коштів на нагальні потреби міська влада навряд чи принесе все необхідне мешканцям на блюдці з блакитною смужкою. Тому коли влада спромоглася на спільне фінансування й організа­ційну допомогу, гріх не скористатися цим. Як нам стало відомо, вже ведуться або ось-ось почнуться роботи з будівництва каналізації на вулицях Кропивницького і Вітебській. А на Прилужній – досі без змін. Виходить, не так уже їм та каналізація й треба? Чи просто люди не доросли до усвідомлення істини, що їхня хата – не скраю. Що не прийде добрий дядя і не зробить за них те, що нині є проблемою їх власного дому та їхньої вулиці. А тому гріх не скористатися нині такою можли­вістю і не вхопитися за протягнуту їм назустріч руку допомоги, щоб на паях із владою вирішити свої задавнені проблеми.

Сергій СНІСАРЕНКО

Компетентний коментар

Міський голова Рівного Володимир Хомко:

– Ці роботи, звичайно, можна було б про­фінансувати з міського бюджету, хоча в такому разі ми б зробили набагато менше. Більше грошей – більше зроблено. Інший момент: напевне ті люди не бачили б каналі­зації на своїх вулицях ще так само довго, як жили без неї досі. Але навіть не це основне. Головне, що вони це роблять разом із владою. Мені дуже важливо, щоб вони самі це орга­нізовували, самі збирали гроші, самі перевіряли, як ці гроші витрачені, контролювали і владу, і витрачання цих грошей. Якщо таких проектів буде багато, ми змінимо ментальність наших людей в окремо взятому місті. На такому переконанні базується і моя прихильність до корпусу старших по будинку, до ОСББ, у яких люди самі вирішують долі своїх будинків і тому подібних речей. Спільно з активними об’єднаннями мешканців ми робимо не тільки каналізацію. Торік на умовах співфінансування заасфальтували декілька вулиць у приватному секторі і в цьому році асфальтуємо нові, прокладаємо зливову каналізацію. Коли задля поліпшення умов свого життя у людей почнеться їх масовий діалог з владою, це й буде справжня демократія.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
6 + 8 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?