Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
3
4
5
6
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
 
Січень 2013
 

Нарікаємо на бідність, а грошима розкидаємось | Газета 7 Днів

Нарікаємо на бідність, а грошима розкидаємось

10.01.2013 00:00
Переглядів:205

У цьому будинку на вулиці Шевченка, 73 після встановлення системи обліку і регулювання тепла мешканці стали платити за тепло вдвічі менше

Ці слова дуже точно характеризують байдужість, з якою біль­шість українців ставляться до економії енергетичних ресурсів. Причому, під словом «українці» маються на увазі не лише ті, кого називають пересічними обивателями, а й топ-менеджери нашої держави. Чому? А тому, що і перші, і другі можуть економити, але не роблять цього. І дарма. Своєю бездіяльністю вони прирікають нашу державу чим далі, тим на більші злидні. Кореспондент нашої газети з’ясував, яким нехитрим способом кожен українець може заощаджувати на комунальних тарифах та який потенціал має Рівненщина для того, аби злізти з дорогої російської газової труби.

Палити не тим, чим зручніше, а тим, що дешевше

Світова спільнота давно збагнула: щоб отримати енергетичну незалежність, слід використовувати відновлювані джерела енергії, в першу чергу біомасу. Біомаса – це продукти, що складаються повністю або частково з речовин рослинного походження, які можуть бути використані як паливо з метою перетворення енергії, що міститься в них. Сьогодні біомаса у виробництві теплової енергії в Євросоюзі займає третє місце після газу і вугілля. Зокрема, у Швеції з неї добувають 60 відсотків тепла, в Австрії, Данії і Фінляндії – 25-27 відсотків. Для чого людям ця морока? А для того, що біомаса в рази дешевша за природний газ. Для України використання біомаси не є новинкою: в двадцятих роках минулого століття 35 відсотків теплової енергії отримували завдяки використанню торфу. Але потім з’явився дешевий газ, який зробив українців лінивими. І нині нам «облом» палити торфом. Хоча тепер дешевим газ навряд чи назвеш. Відтак потрібно вигадувати щось нове. А нове, як відомо, це добре забуте старе.

– На Рівненщині є 392 родовища торфу, а геологічні запаси його становлять близько 380 мільйонів тонн, які можуть замінити 180 мільярдів кубометрів газу. Тобто потенціал вашого краю дуже великий, враховуючи те, що торф належить до відновлюваного джерела енергії, – розповів нашому кореспондентові заступник директора інституту теплофізики, член-кореспондент НАН України, професор Юрій Снєжкін. – Нині ситуація докорінно змінилася: газ дорожчає, і його запаси зменшуються, відтак, таке паливо, як торф чи інша біомаса, набуває все більшого значення. Використання біопалива в першу чергу вигідне для бюджетної сфери, в тому числі й комунальних підприємств. Адже для них газ найдорожчий, а звідси й розміри нині діючих тарифів, що відбивається і на кожному з нас.

Щоб економити кошти, в економію треба вкладати кошти

То чому ж, маючи на Рівненщині такий запас торфу, ми не використовуємо його як альтернативу газу? Чи використовуємо? Про це ми запитали у заступника начальника головного управління – начальника відділу енерго­ефективності головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Рівненської обл­держадміністрації Валерія Гузя.

– У Рівненській області використовується лише 3,5 відсотка відновлюваних джерел енергії, – розповів він. – Скажете мало? А я відповім, що по Україні це число становить лише 2,7 відсотка. Хоч радіти тут немає чого. Якщо Україна хоче до Євросоюзу, то керівництво нашої держави має збільшити використання джерел відновлюваної енергії до шести відсотків – це одна з обов’язкових умов вступу. До речі, європейська спільнота ставить собі за мету до 2020 року збільшити цей показник до 20 відсотків. Там діють спе­ціальні програми, в які інвестуються чималі кошти. У нас також нарешті задумуються над цим, насамперед – у бюджетній сфері. Але нам, як би банально це не прозвучало, для того, щоб економити кошти, потрібно вкладати у це кошти, а їх завжди не вистачає. Отаке замкнуте коло. Візьмемо до прикладу Державну цільову економічну програму енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки. Для її реалізації передбачено залучити 350 мільярдів гривень. Уже третій рік б’ємося над тим, щоб отримати хоч якісь надходження від них, усе марно. Грошей немає.

На державу надійся, та рятуйся сам

А тим часом у Рівному влада питанням енергоефективності таки перейнялася, причому, вже давно. Ще в листопаді 2009 року між проектом міжнародної технічної допомоги USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні»  та Рівненською міською радою було підписано меморандум про співпрацю. В рамках цього меморандуму з вересня 2011 року в місті розробляли міський енергетичний план Рівного на період 2012-2016 роки (МЕП).

– Роботи з розроблення МЕП здійснювала Всеукраїнська благодійна організація «Інститут місцевого розвитку» в тісній співпраці з робочою групою з розробки міського енергетичного плану, – розповів кореспондентові нашої газети начальник відділу промисловості та підприємництва міського управління економіки Ігор Павлюк. – Крім того, у процесі цієї роботи столична енергосервісна компанія «ЕСКО-Центр» здійснила енергоаудит десяти типових житлових будинків, п’яти будівель бюджетних установ та тепломереж теплопостачальних підприємств міста (КП «Теплотранссервіс», ТОВ «Рівнетеплоенерго» та ПрАТ «ЕСКО-Рівне»). Результати цього енергоаудиту долучені до міського енергетичного плану. У травні 2012 року МЕП розглянули на розширеному засіданні Дорадчого комітету з енергетичного планування в місті Рівному та рекомендували управлінню ЖКГ спільно з управлінням економіки міста винести на розгляд міської ради. Рівнерада цей енергетичний план затвердила.

Основним завданням міського енергетичного плану є підвищення енергоефективності системи теплозабезпечення міста, що охоплює сферу генерації та транспортування теплової енергії (підприємства теплопостачання) і сферу споживання теплової енергії (бюджетний і житловий сектори міста).

– Реалізація міського енергетичного плану торкнеться сорока трьох об’єктів і передбачає утеплення будинків, встановлення лічильників, заміну електроламп, встановлення індивідуальних теплових пунктів, модернізацію тепломереж і котелень тощо, – провадить Ігор Павлюк. – Загальна вартість усіх робіт становить 65 мільйонів гривень. Частина коштів до 2016 року виділятиметься з міського бюджету, частина – від міжнародних донорів.

Треба щодня рахувати

Під кінець минулого року на сесії Рівнеради голова громадської організації «Рів­ненський центр “Соціальне партнерство”» Сергій Пінчук озвучив звернення до депутатів щодо створення в Рівному відділу енергоменеджменту та запровадження системи щоденного енергомоніторингу.

– Останніми роками в структурі міського бюджету постійно зростають видатки на придбання енергоносіїв внаслідок національних і світових тенденцій до підвищення цін на енергію та енергоносії. Незважаючи на це, Рівне, як і більшість українських міст, не має спеціалізованого підрозділу управління енергетичними процесами. У місті також не налагоджено систему комплексного енергоменеджменту, постійного моніторингу споживання енергоресурсів, скорочення енерговитрат і планування сталого енергетичного розвитку, – розповів нашій газеті Сергій Пінчук. – Будівлі шкіл, садків, лікарень, адміністративні споруди міста витрачають багато коштів на оплату комунальних послуг. Зважаючи на це, у місті давно назріла необхідність запровадити систему енергоменеджменту. Впровадження профе­сійних управлінських механізмів у сфері споживання енергоносіїв сприятиме раціональному витрачанню бюджетних коштів. Їх можна спрямувати на придбання та оптимізацію структури споживання енергоресурсів, підвищення ефективності використання всіх видів енергоносіїв, забезпечення енергоефективної експлуатації будівель і споруд, формування ощадливої поведінки споживачів енергетичних послуг та залучення інвестицій у процеси техноло­гічного переозброєння та енергоефективної модернізації інфра­структури міста. Деякі з українських міст, приміром Львів, Черкаси, Кам’янець-Поділь­ський, впровадили систему щоденного моніторингу і вже мають позитивні результати, демонструючи повну самоокупність таких підрозділів.

На сесії Рівнеради міський голова Володимир Хомко доручив своїм заступникам вивчити це питання, підготувати власні пропозиції щодо створення відділу енергоменеджменту та озвучити їх на наступній сесії Рівнеради.

Тепло те саме, а плата у 2-3 рази менша

Та доки на загальнодержавному рівні точаться дискусії про необхідність і важливість енергозбереження, а на регіональному робляться перші потуги, деякі представники рівненської громади вже взяли цю справу у свої руки. І завдяки цьому останні кілька років сплачують за комунальні послуги у кілька разів менше.

– ОСББ «Житловик-22» на вулиці Коновальця, 22 влаштувало у своєму будинку регулятор споживання тепла, завдяки чому платять за опалення на тридцять відсотків менше, – розповідає начальник відділу підтримки проектів ООН управління економіки Рівного Петро Вахнюк. – Відзначимо й ОСББ «Семко» на Данила Галицького, 7 та ОСББ «Серпневе» на вулиці 24 Серпня, 5. Вони зробили капітальний ремонт системи опалення та встановили індивідуальне опалення, отже, тепер платять у три рази менше. Гарним прикладом самоорганізації населення є й ОСББ «Забудовник» на Шевченка, 73. Там зробили капітальний ремонт тепломережі шляхом встановлення системи обліку і регулювання тепла. Десять відсотків від необхідної суми зібрали мешканці, двадцять виділила територіальна громада, а сімдесят – це грантові кошти. Після встановлення мешканці почали платити за комунальні послуги у 2,5 разу менше, бо у них працює автоматизована система, яка рахує чотири показники: температуру ззовні, всередині, температуру теплоносія на подачі та на звороті. І тепер вони споживають енергоносії відповідно до потреби. А якщо зробити термомодернізацію будинку, тобто утеплити його, то витрати можна зменшити ще в 2-3 рази. Усі вищеперелічені ініціативи стали можливі завдяки керівникам цих ОСББ та мешканцям будинків, які ­погодилися на часткове співфінансування таких проектів.

Звичайно, не в кожному будинку діє ОСББ. І навіть там, де об’­єднання співвласників багато­квартирних будинків функціонує, з різних причин не завжди вдається реалізувати ці проекти. Але це не значить, що кожен з нас не спроможний самостійно зробити внесок у енергозбереження. Поради на кожен день, щодо того як заощадити енергію та власні гроші, від голови ради міської молодіжної громадської організації «Еко-клуб» Андрія Мартинюка шукайте в нашій газеті у наступному випуску «Корисної сторінки».

Все пізнається в порівнянні. У цих людей площі житла і пільги практично однакові, а плата за опалення відрізняється дуже суттєво

Григорій Зарічнюк, мешканець будинку на Шевченка, 73:

– Я живу в трикімнатній квартирі площею 63 квадратні метри. Після встановлення в нашому будинку регуляторів споживання тепла кожен мешканець нашого будинку на оплаті за теплопостачання став економити в середньому як мінімум одну гривню за квадратний метр свого житла на місяць. Ті будинки, які не мають теплових лічильників, платять 6,77 гривні за квадратний метр. А ми – по п’ять гривень за квадрат. Тобто беремо метраж будь-якої квартири в нашому будинку, множимо на п’ять гривень і отримуємо суму за теплопостачання за місяць. За такого розрахунку я мав би щомісяця платити близько 300-315 гривень. Але оскільки маю 50-відсоткову пільгу, то, приміром, в останній отриманій мною квитанції за листопад зазначено, що маю сплатити за опалення квартири 154,27 гривні за місяць.

Віктор Михайловський, мешканець будинку на Київській, 44:

– Мешкаю я в трикімнатній квартирі площею 62,8 квадратного метра. З усіма належними мені пільгами за теплопостачання плачу 344,76 гривні за місяць. Якби не пільги, платив би значно більше. Чув, що є в Рівному будинки, які щось зробили у себе і тепер платять за тепло набагато менше. Вони – молодці. На енергоресурсах будинку можна і треба економити. От, приміром, раніше на нашому поверсі я та інші мешканці щомісяця міняли лампочки, які освічують площадку, бо вони постійно перегоряли. Купували зазвичай найдешевші, за три гривні. У 2009 році до цієї дешевої лампочки я вмонтував спеціальний діод, після чого лампочка почала давати на п’ятдесят відсотків менш яскраве світло. Після цього вона прослужила… три роки. Бо лампочки зазвичай перегоряють через те, що світять на повну потугу. Цього слабшого світла цілком достатньо для нормального освітлення нашої площадки. Але тепер вона і електроенергії куди менше використовує, і мешканці на лампочках економлять. А якби всі перейняли мій досвід, уявляєте яка була б економія!

Олександр ПОЛІЩУК

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
5 + 13 =
More information?