Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Липень 2013
 

Повідомлення про помилку

  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Deprecated function: The each() function is deprecated. This message will be suppressed on further calls в menu_set_active_trail() (рядок 2405 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/menu.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
×

Не сміття, а гроші | Газета 7 Днів

Не сміття, а гроші

18.07.2013 00:00
Переглядів:746
валяються у дворах і на вулицях Рівного

«І що це за фінансові новини?» – перефразовуючи Маяковського, здивується читач. Таки правда: прибудинкові території в місті не встелені грошовими купюрами, але в переносному значенні так воно і є, бо кожна сім’я щомісяця викладає 10–20 і більше гривень за наведення порядку в дворі. Якщо перемножити ці цифри на кількість квартир, що є в конкретній багатоповерхівці, взяти хоча б ту, де мешкаю я, то вийде тих гривень майже 16 тисяч за рік. За п’ять років назбирається понад 78 тисяч, а за десять – близько 160. А тепер помножмо ці тисячі на кількість будинків, додаймо сюди зарплатню двірників ШЕУ і КАТП за «десятирічку» й отримаємо фантастичну суму – добру чверть мільярда гривень!

Якби ці кошти лежали в касі страхової медицини, то скільки людських життів можна було б урятувати! Або якщо пустити їх на ремонт дахів, з яких у квартири громадян течуть дощові патьоки, то не одну сотню сімей можна було б ощасливити. Але ж ні – ця багатомільйонна копиця грошей іде на оплату прибирання наслідків чийогось безкультур’я.

Ось написав це слово і виглянув у вікно – чи немає свіженького прикладу антисанітарії? Є! Стоять чотири приходьки, для яких наш двір прохідний, троє з них смалять і спльовують собі під ноги, а четвертий пиво п’є. Допив, підсунув пляшку під машину мешканця нашого будинку, а його напарники, докуривши, кинули свої бички там, де стояли, і взялися відкупорювати пляшки…

Яка Європа, коли тут до Азії далеко?!

Отож мій допис не так про гроші, як про людське недбальство, яке дорого обходиться міській громаді і прояви якого, особливо поза ме­жами центральної частини міста, майже на кожному кроці.

Років більш як 20 тому доводилося читати статтю про ось таку ідеальну в культурному плані країну – Сінгапур. Тут за весь 1989 рік виявили аж… три недокурки, та й то їх кинули не тубільці, а радянські туристи. Густота населення в цій азійській державі становить понад 4 тисячі чоловік на квадратний кілометр. Скільки б то було сміття, якби тамтешній люд сіяв ним так, як у нас! Але ж ні, там навіть двірників немає, адже нема чого прибирати; мешканці самі миють водою з милом тротуари, якщо нашкодить якась стихія. Тож хіба після цього хтось із них плюне, харкне, смаркне собі під ноги?

«Ми не Азія», – мало не зверхньо наголошують деякі представники нашої еліти. А у відповідь на це так і хочеться скрикнути: «Нам ще далеко до Азії!» Не так давно один із телеканалів демонстрував сюжет із Малайзії. Яка ж прекрасна ця сусідка Сінгапуру! Які тут чисті-пречисті пішохідні доріжки, тротуари, шосейне полотно! Газони – ніби килими зелені розстелені. У жодному кадрі не було облуплених, з обсипаною лицювальною плиткою чи заляпаних смолою, обклеєних рекламною макулатурою стін будівель.

Брудні справи

Дивишся часом на поведінку деяких наших громадян і думаєш: ну чому в людині так глибоко вкорінене оте печерне безкультур’я, від споглядання якого у прибульця із Західної Європи очі робляться квадратними?

Ось приклад. Сидить у павільйоні автозупинки жінка і немов змагається з кимось невидимим у швидкості лузання соняшникового насіння. Навколо неї асфальт устелений лушпинням. Робити комусь зауваження із цього приводу, якщо ви не представник влади, вважається неетичним. До того ж, якщо ви не Кличко і звертаєтесь до особи чоловічої статі, то є ризик отримати одну з таких відповідей: «Да пашов ти!» або «А твоє яке діло?!» Але, маючи намір підготувати матеріал для газети, пересилюю себе і питаю:

– І нащо ви насмітили? Хто оце все має підмітати?

– Гм. А вона шо робить буде? – здивовано і не без гніву парирує лузальниця.

– Хто – «вона»?

– Дворнічиха! – роздратовано пояснює мені, нетямущому, і струшує із себе лузгу.

– Та якби ніхто не смітив, то й двірники не були б потрібні, – кажу їй, але марно: молодиця продовжує енергійно, немов вона з голодного краю, лузати і плювати.

Складається враження, що багато хто свій громадянський обов’язок вбачає не в тому, щоб не забруднювати довкілля, а в тому, щоб забезпечувати роботою двірників. Причому, дехто з таких «роботодавців» настільки впевнений у добродійності свого вчинку, що здійснює його мало не з почуттям гордості.

Ось ситуація на тій же зупинці днем пізніше. Сидить чоловік і ножем знімає кору з жердини (і звідки він сюди її приволік?!). Робить це поважно, неквапливо, так, наче не шкоду чинить, а на огляді професійної майстерності демонструє своє вміння. Закінчивши роботу, взяв те дишло і пішов до відчинених дверей тролейбуса, залишивши після себе купу лубу.

Потрібна ще ілюстрація безкультур’я? Будь ласка. У продуктовому магазині до мішків із цукром підходять двоє. Якщо судити по одягу, то ніби й інтелігенти, а якщо по тому, що один із них зробив, а другий, дивлячись, промовчав, то навпаки. А зробив те, що інакше як дикунством не назвеш: зачерпнув жменею цукру, поплямкав його ротом, похрумав, ковтнув, а решту струсив із долонь і губ назад у мішок і каже:

– Хароши. Тра взять два мишкі.

Чи треба тут щось коментувати? Ясно одне: це саме такі люди, як ці двоє, як ті з автозупинки та інші їхні «колеги» по брудній справі, для яких поняття «культурність», «цивілізованість» чужі і невідомі, загиджують довкілля, кладуть пляму на всю спільноту. Ложка дьогтю в бочці меду. Отак і серед людей – достатньо на сотню мешканців і гостей міста кількох паскудників, щоб спотворити те, що ще недавно мало пристойний вигляд. Я спостеріг: наша поважних літ сумлінна жеківська двірничка, о шостій ранку ставши до праці, все навколо визбирає, вишкребе, виколупає, вигорне, вимете і висипле у сміттєбак, а наступного ранку має такий же фронт робіт.

Наше сміттєлюбство має історичні корені

dvirnНе зроблю якогось відкриття, якщо скажу, що оце наше дивовижне сміттєлюбство має глибокі корені. Хто хоче, той може пересвідчитися в цьому сам, взявши літопис, у якому викладено договір київського князя Олега з грецькими цісарями. У ньому є слова, які неможливо читати без почуття сорому: «Хай заборонить князь людям своїм, русам, які приходять сюди, щоб не творили вони капості в селах і в землі нашій». А перед цим літописець, даючи гарну характеристику одним своїм співвітчизникам, недобрим словом згадує інших, кажучи, що вони «жили подібно до звірів, жили по-скотськи».

Одинадцять століть минуло відтоді, а ми все капостимо і багато чого робимо «по-скотськи». Немов на підтвердження цього інформація в «Семи днях» про те, що після відзначення новорічних свят комунальні служби нагребли в центрі міста десятки кубометрів усілякого непотребу.

І ще ж крім того всього, що валяється під ногами і на газонах, в очах рябіє паперова «оздоба» на стінах будинків. На це рекламне нашестя, яке хтось постійно наклеює, а хтось постійно зриває, бридко дивитися, тож ніхто сюди не підходить і нічого не читає. Та розклеювальники оголошень не вгамовуються і далі загиджують стіни. А чому б не розставити по місту засклені вітрини, як це було в радянські часи, і розміщувати в них оті повідомлення за певну плату? І красиво, і корисно, і копійка в бюджет «капає». А самодіяльних розповсюджувачів оголошень штрафувати – ще одна копійка до того ж бюджету на фінансування робіт з очищення забруднених стін.

Не словом, то гарапником

І якщо проблему з рекламними «шпалерами» вирішити не так уже й складно, то як допомогти прозріти отим громадянам, які генетично запрограмовані на неохайність, які є рабами успадкованих поганих звичок? Звичайно ж, треба перестати робити вигляд, нібито в нас у питаннях побутової культури все гаразд, і не соромлячись вести про це мову в трудових колективах, у навчальних закладах, на сторінках газет.

Ось мій троюрідний брат, діда і бабу якого операція «Вісла» закинула в Зелену Гуру, народився і живе в цьому польському місті, має там свій бізнес. То він 25 років тому в міській газеті вів рубрику «Наше місто», під якою вміщував фотозвинувачення з коментарями. Казав мені, що йому все рідше вдавалося вгледіти те негативне, на що можна було націлити фотооб’єктив.

Сто років тому брат мого діда був урядником, то він мав право використати ось таку «форму» виховної роботи – налякати якогось затятого нехлюя гарапником. Але сьогодні навіть уявити неможливо, як це міліціонер із гумовою палицею вправляє мізки тому, хто, приміром, кинув на тротуар коробку з-під цигарок, недопалок чи якусь обгортку.

Хоча зачекайте-но! Польська поліція свого часу вчила рівнян, як треба ходити вулицями міста. Не вірите? Ось цитата з газети «Волинські відомості» від 12 липня 1931 року: «Люд наш вважає, що прогулюється у клеванському чи решуцькому лісі, не хоче усвідомити, що тротуар існує для всіх, а не тільки для трьох чи п’яти осіб… Належить привітати ініціативу рівненської поліції, яка минулої суботи та неділі організувала громадянам оглядову лекцію з правильного ходіння по тротуарах лише правою стороною… Густо розставлені поліцейські шанобливо навчали місцеву публіку вмінню ходити».

А хіба було б зайвим, якби наші депутати організували групи з числа своїх електоральних, партійних активістів, які б за підтримки одягнених у цивільне міліціонерів хоч раз у місяць походили в їхніх округах і повиховували розкидачів сміття? Заодно й міні-лекцію прочитали б, зауваживши, що за місяць людина викурює цигарок мінімум на 90 гривень, за рік – на понад тисячу, а за життя – на добрих півсотні тисяч гривень! Це ж якщо в сім’ї два курці, то вони з димом пускають хороший легковий автомобіль! Може, на когось і подіяв би цей аргумент.

Якби ще ці екологічні патрульні від влади попросили винуватця привселюдно підняти кинуте абикуди і покласти його куди треба, то свідомість багатьох недбальців дуже швидко прозріла б. І штраф злісному посмітюсі, який «стріляє» недопалками з балкона, можна було б припаяти. Бо як же іще викорінювати оце свинство, якщо відповідальність за нього не персональна, а колективна – у формі плати за прибирання сміття? І чому люди порядні повинні платити за дії непорядних?!

Звернімося ще раз до Олегового договору з грецькими імператорами: «Руси, що прибувають, нехай живуть коло святого Мами», – ставлять греки таку принизливу вимогу до наших предків. Чому принизливу? Та тому, що храм святого Мами був розташований не в центрі Константинополя, а за його фортечними мурами – на околиці столиці. Може, тому й не спішить цивілізована Європа приймати нас у своє лоно, а тримає на задвірках, що ми якими були тисячу літ тому, такими й лишились. Публічно, в очі нам цього не кажуть, та ми самі й не здогадуємося, що європейці не хочуть бачити зосередженого на 600 тисячах квадратних кілометрів нехлюйства спадкоємців поганої слави літописних героїв, для яких у додачу до міністерства культури потрібне ще й міністерство боротьби з безкультур’ям.

А як вважаєте ви, шановні читачі?

Микола КАМІНСЬКИЙ,
мешканець Рівного

Постскриптум

Щороку місто змінює своє обличчя, але не завжди ці зміни позитивні. Скажімо, після появи стихійної вуличної торгівлі сквер у дворі нашого будинку почав занепадати. Спочатку безслідно зник живопліт, який темно-зеленою крайкою обрамляв насадження. Стерлася з лиця землі кущова гущавина, в якій – не повірите! – гніздилася схожа на дрохву птаха. Почали всихати дерева, під які продавчині виливали свої розсоли. «Заготівельники» металобрухту доконали дитячі каруселі, гойдалки, гірки і чималу бесідку, в якій можна було перебути раптовий напад дощу, посидіти з книжкою або просто погомоніти із сусідами.

Згодом цю напівспустошену місцину облюбували алкоголіки кварталу і почали проводити тут свої ранкові «планерки». А за ними і пішоходи, лінуючись обігнути сквер асфальтом, навіть у дощову погоду чвалали навпростець через гайок, наліплюючи на підошви розмоклу глину, бо ж майже всю траву витоптано. Приїжджі автовласники вирішили, що кращого місця для паркування і чищення салонного начиння їм не знайти.

І невідомо, чим би все скінчилось, якби не подружжя Янчуків. Кілька років тому Валентин Йосипович і Олеся Іванівна, вчителька 22-ї школи, почали перебудову: видовбали-викопали посадкові ями в утрамбованій, як на танкодромі, землі. За власні кошти придбали саджанці декоративних порід, посадили їх, поливали-доглядали. Але ж поки вони на роботі, то їхнє дітище зазнавало глуму: то якийсь босяк зумисне ногою наступить і пригне, зламає горобинку чи ліщинку, обчухрає молоді пагони; то паркувальник наїде колесом… А ще хтось вирішив, що посаджені ними туї тут ні до чого, отож вони якоїсь ночі зникли, як і встановлена їх сусідом Олександром Башкировим лава. Жалюгідного вигляду набули деревця, а деякі зовсім виламано.

Та Янчуки не здалися. Наступного року обновили посадку. Оголосили збір коштів на встановлення огорожі. Валентин Йосипович, отримавши підмогу чоловіків-однодумців, закупив і привіз усе необхідне, тож за кілька тижнів свіжопофарбований металевий тин став на захист дворової рослинності.

– Тепер треба буде засіяти витоптані місця садовою травою, – ділиться планами на майбутнє Валентин Йосипович.

– …і посадити жасмин, і бузок, і шипшину, – додає Олеся Іванівна. – Ото вже як колись зацвітуть!..

Сподіваюсь, шановні читачі, ви вже вловили, до чого я хилю. Так, так, до того – якби всі в Україні у великому і малому були схожими на моїх сусідів Янчуків і таких громадян, як вони, то в наших європейських перспективах можна було б не сумніватися.

М. К.

Продовження теми в наступному номері

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
1 + 8 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?